Картина тижня за версією інформаційно-аналітичних щотижневих телепрограм виявилася розрідженою і млявою. Акція протесту під Українським домом у Києві, яку деякі медіа голосно називають «мовним майданом», стала центральною політичною подією тижня для більшості тижневиків. За значущістю їй на п’ятки наступає зустріч Віктора Януковича та Володимира Путіна в Криму, одначе за кількістю інформації та доступом до спікерів акція протесту, звісно, виграє. Позиції протестувальників в інформаційному просторі значно кращі, аніж прихильників закону Колесниченка – Ківалова – борцям за мову співчуває більшість ЗМІ, вони весь час в ефірі й досить чітко формулюють свою позицію, тоді як інша сторона дотепер на це не спромоглася. Єдина доволі примітивна маніпуляція, на яку спромоглися провладні ЗМІ – робити наголос на тому, що опозиційні політики «покинули» і «зрадили» учасників акції під Українським домом. Можна було придумати щось креативніше – приміром, сюжети з ощасливлених місць компактного проживання національних меншин або ще якусь моральну підтримку гасла Партії регіонів «Мы хотим говорить на родном языке».

Ще однією несподівано гострою й запитаною тижневиками темою стала затримка літаків компанії «Аеросвіт» у Тбілісі, від якої постраждала українська делегація у складі низки журналістів і народних депутатів від опозиції. «Аеросвітові» заслужено дісталось, як і Борисові Колесникову, який протягом місяців відповідальності за Євро-2012 втішався недоторканністю з боку навіть опозиційних журналістів, а тепер виявився винним у не досить удалому перебігу залізничної реформи. Та загалом тижневики виглядають деполітизованими й готовими до літнього відпочинку.

ТВі, «Підсумки з Вахтангом Кіпіані»

Для ТВі, як це часто буває з цим каналом, одним із головних ньюзмейкерів тижня є він сам – черговий «наїзд» податкової, який на каналі трактують як політичний тиск. Однак почали все ж із акції під Українським домом, змальованої в доволі романтичному ключі: «Громадський протест під Українським домом на захист державної мови триває вже дев’ятий день. За цей час п’ятьох людей забрала швидка, але їхнє місце на гранітних плитах посіли інші. Весь цей час Віктор Федорович Янукович засмагає під кримським сонцем і промовисто, як він це вміє, мовчить. Втім, його молодший син Віктор Вікторович Янукович несподівано заявив, що відкликає свій голос за законопроект Ківалова – Колесниченка, бо не був присутній у залі Ради. Водночас, провладна більшість готується до зміни спікера парламенту». Мирослав Откович підготував сюжет із ґанку Українського дому, приділивши увагу, поміж іншим, і постаті Петра Шкутяка – одного з голодувальників, якому закидають колабораціонізм. Мирослав надзвичайно щедрий на оцінкові судження на межі пропаганди: «Як би там не було, рядові голодувальники під Українським домом уже стали символом спротиву. Ці люди поставили на кін власне здоров’я. Їх наміри прозорі й чесні: захистити українську мову». Натомість позицію влади щодо мітингу під Українським домом у матеріалі так і не висвітлено – як і в програмі загалом. До розмови в студії запросили народного депутата Андрія Парубія (НУНС, «Фронт змін»), який бере участь в акції.

Ще більші проблеми з балансом виникли у висвітленні наступної теми – можливих санкцій Організації безпеки та співробітництва в Європі щодо українських чиновників і бізнесменів, підозрюваних у корупції. На початку сюжету журналіст Олексій Бик робить припущення – не зрозуміло на чому засноване – що ОБСЄ може скористатися «чорним списком», складеним українською опозицією: «Ще у травні українська опозиція склала список представників діючої влади, причетних до наступу на демократію та права людини. Якщо ОБСЄ ухвалить резолюцію щодо України, цілком може статися так, що складений опозицією список перетвориться на перелік тих можновладців, до яких будуть застосовані санкції. А ті, чиї імена потраплять до нього, ризикують втратити не лише можливість вільного пересування світом, але і зареєстрований за кордоном бізнес. Більше того, їхнім іноземним діловим партнерам доведеться відмовитися від співпраці з персонами нон ґрата». А далі сміливо перелічує людей, які до цього списку входять і, отже, можуть потрапити під санкції: Олександр Янукович, Дмитро Фірташ, Валерій Хорошковський, Ренат Кузьмін та інші. Усіх названих, таким чином, звинувачено в корупції – а отже, вони мають право на відповідь, у якому ТВі їм уже звично відмовляє. Натомість Вахтанг Кіпіані робить, знову ж таки, ні на чому не засноване припущення щодо мотивів рішення української влади послати на олімпіаду Миколу Азарова: «Цей сценарій, очевидно, ще не буде здійснено, поки не буде рішення західних урядів. Але тим часом Віктор Янукович посилає на Олімпіаду в Лондон Миколу Азарова. Очевидно тому, що з президентом не всі політичні лідери світу хочуть зустрічатися, і він це відчуває, і вже не хоче псувати собі й іншим настрій на цьому великому святі спорту».

Нарешті, матеріал Андрія Сайчука про наїзд податкової також не містить жодного синхрону представників податкової. Мотивацію дій представників ДПА викладено від автора: «Це представники податкової міліції, які звинувачують ТВі в ухилянні від сплати податків. Насправді йдеться про стару справу про неповернення державою ПДВ за техніку, яку ТВі закуповував 2008 року, коли лише розпочинав мовлення. На цю суму канал сплатив свого часу менше податків. Такий взаємозалік передбачений законом. Подальші податкові перевірки підтвердили законність цих дій, визнав це і суд. Проте податкова на чолі з новим головою вирішила реанімувати стару справу. Прикметно, що зробили це під час мораторію на перевірку ЗМІ, який розпочався 25 червня». На цю тему в студії говорили також зі «своїм» – медіаекспертом Тарасом Петрівим. Таким чином, відмову тижневика ТВі від балансу та висвітлення будь-якої позиції, окрім тієї, що її поділяє автор програми, можна вважати остаточною. А шкода, так добре починали…

Перший національний, «Підсумки тижня»

Програма Андрія Сміяна повернулася в ефір після тривалої перерви, зумовленої, очевидно, футболом. Перший традиційно заграє зі своєю аудиторією, переважно україномовною та лояльною до державних символів. Розпочинають із акції під Українським домом. Зауважмо, що негативним героєм цього повідомлення є збірний образ «депутатів» – жодної політичної сили не названо – і «опозиції»: «У Києві під Українським домом другий тиждень триває акція проти ухваленого депутатами мовного закону. Станом на сьогодні на захист української голодують 11 активістів. За цей час п’ятьох вже забрали в лікарню через погіршення стану здоров'я. Однак сьогодні відмовитись від їжі вирішили ще п’ятеро добровольців. В акції постійно беруть участь понад сто людей. Вони наголошують, що не мають стосунку до жодної політичної сили. Загалом, опозиційні лідери, які започаткували цю акцію, оголосили про завершення протестів ще 7 липня. Після чого, через відносне затишшя у політичному житті, багато-хто з них пішов у відпустку. Тож люди лишилися самі. І тепер – уже без політиків – планують оприлюднити своє звернення до українців та нові вимоги до влади». Ніби й не влада – в особі Партії регіонів, Компартії та блоку Литвина – ухвалила закон Колесниченка – Ківалова! Тему продовжує матеріал про історію русифікації України.

Після низки звинувачень на адресу російського імперіалізму, вміщених у цьому матеріалі, досить двозначно виглядає «паркетне» повідомлення про переговори Януковича й Путіна:

«Київ та Москва остаточно домовилися, як ділитимуть Керченську протоку, а також, як розмежують водні кордони в Азовському та Чорному морях. Переговори тривали два роки, про їх завершення заявили президенти України та Росії – Віктор Янукович і Володимир Путін. Узгодити лишилося лише юридичні деталі. Це один із підсумків засідання міждержавної комісії, яка збиралася цього тижня у Криму. Йшлося і про взаємини двох країн в авіабудуванні, космосі, атомній енергетиці та на транспорті.

Віктор Янукович, Президент України: "Мы призваны ускорить столь необходимую модернизацию национальных экономик, повысить конкурентоспособность нашей продукции на мировых рынках. Важным аспектом для такой работы является взаимная выгода и экономический прагматизм.

Владімір Путін, президент РФ: "Виктор Федорович уже отметил – самым важным для нас является сотрудничество в торгово-экономической сфере. Мы уже в ходе разговора с глазу на глаз упомянули о том, что Украина играет важную роль в торгово-экономических связях России. У нее 6,2% в общем объёме торгово-экономических связей. Это немало"».

У повідомленні позначено теми переговорів, але названо лише один конкретний їх результат, і той проміжний. Тему продовжує повідомлення про співпрацю з Китаєм в енергетичній галузі із позитивними згадками про Юрія Бойка та Віктора Януковича. В наступному матеріалі – авторства Тетяни Кухоцької – міститься своєрідне відбілювання українського зовнішньополітичного відомства щодо не досить ефективного наближення до встановлення безвізового режиму з Європою. Мовляв, у всьому винні європейські політики. Що ж, абстракції («політики», «депутати», «МЗС») Першому завжди можна критикувати, на відміну від конкретних людей, які відповідають за негатив.

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Починають із матеріалу про загрозу повеней. Перша політична тема – акція протесту проти закону Колесниченка – Ківалова: акцент тут зроблено радше на парламентській, а не на вуличній частині протистояння. У матеріалі Наталки Пісні, крім традиційних синхронів причетних до закону політиків і протестувальників, є думка представників двох національних менших – кримськотатарської та угорської – які засвідчують, що від закону не в захваті.

У «Тижні за хвилину» стисло розповідають про новини у справі Тимошенко: «Розгляд касації у газовій справі Юлії Тимошенко вищий спецсуд цього тижня відклав аж на місяць. Прокурори хочуть бачити висновок судових експертів про її здоров’я. А в парламенті з’явився новий депутат Луценко. ЦВК зареєструвала нардепом рідного брата засудженого екс-міністра Сергія. Після того, як достроково склав свої повноваження депутат НУНС». (Як свідчить приклад 5-го каналу, на цю тему можна було повідомити багато цікавого й цінного.) Також дуже коротко – про рішення Конституційного Суду щодо недоторканності: «Зняти недоторканність із депутатів можна, а от з Президента і суддів – ні. Так оцінив конституційний суд черговий законопроект про зняття недоторканності, цього разу від опозиції. Це було уже п’яте подібне звернення депутатів, але усі способи проголосувати за таке рішення досі провалювалися». Повідомляють також про те, що Київрада задовольнила заяву про відставку міського голови Леоніда Черновецького, тож вибори київського мера мають відбутися за 60 днів.

Кримській зустрічі Януковича з Путіним присвячено сюжет Сергія Швеця, вже традиційно насичений оцінковими епітетами та конструкціями: «…обидва очільники держав не виказували ані напруги в стосунках, ані особливої приязні», «вступні слова Януковича про прагматизм і співпрацю на основі національних інтересів не містили потрібних для Москви слів», «у Ялті важливим був сам факт зустрічі», «заява про визначення кордону в Чорному та Азовському морях і в стратегічній Керч-Єнікальській протоці виглядала таким собі двостороннім проривом» тощо. Хоча тенденційності тут немає – лише бажання начепити оцінкові ярлички на кожен факт. Оцінки автора замінюють таку доречну в цьому випадку експертну оцінку того, що відбулось у Ялті.

Далі у випуску – драматичний і доволі критичний щодо влади (зокрема Бориса Колесникова, якого «Плюси» змусили виправдатися за недоліки нових поїздів) сюжет про реформи на залізниці. Недолугість дій українського інфраструктурного керівництва у матеріалі підкреслюється зіставленням із ситуацією в Японії. На завершення випуску ще одна несподівана політична тема – навчання «Сі Бриз» в Одесі: «Кадри, без яких цей тиждень буде неповним. Кораблі НАТО на Чорному морі, а протестів не чути. До Одеси на навчання "Сі бриз" прибули більше як півтисячі військовослужбовців із 17 країн світу. Цього року будуть шліфувати боротьбу з тероризмом. Українці ж перейматимуть американський досвід боротьби з піратством. Адже флагман українського флоту, фрегат "Гетьман Сагайдачний" незабаром вирушає на патрулювання до берегів Сомалі. Спільні з НАТО "Сі бриз" цього разу не удостоїлися суттєвих протестів лівих. Нагадаю, за часів президентства Ющенка проросійськи налаштовані активісти блокували іноземні судна, моряків і зривали навчання». Тут не завадили б коментарі тих, кого названо «лівими» – очевидно, Комуністичної партії України, Прогресивно-соціалістичної партії Наталії Вітренко абощо. Варто було дозволити їм пояснити свою гадану непослідовність.

«Інтер», «Подробиці тижня»

Погода, стихія, соціалка – ось що цього разу поставив «Інтер» на перше місце. Починають із затримки рейсів «Аеросвіту» з Тбілісі, показуючи авіакомпанію в доволі неприємному світлі: «В представительстве "Аэросвита" в Тбилиси "Интеру" наотрез отказались комментировать ситуацию. И не смогли назвать причины задержки второго за несколько часов рейса из Грузии. Первый лайнер, по данным пресс-службы авиакомпании, не смог вылететь из-за неисправности одной из стоек шасси. В последнее время скандалы с задержкой самолётов "Аэросвита" происходят с завидной регулярностью». Далі – зливи в Україні та безпека у випадку повені.

Лише на середині випуску переходять до політики, дуже стисло кажуть про так званий «мовний майдан»: «Сложно назвать "забытыми людьми" участников "языкового" майдана. Хотя о них понемногу начинают забывать. По крайней мере, лидеры объединённой оппозиции уже призвали пикетчиков прекратить голодовку, хотя ещё полторы недели назад сами возглавили акцию. Оппозиционеры считают, что голодание выполнило свою миссию и заставило председателя Рады Владимира Литвина не подписывать законопроект о языковой политике. А между тем, скорая помощь забрала уже четвёртого участника акции протеста. Сегодня на ступеньках перед Украинским домом остаются голодать 10 человек». Тлумачення й оцінки доволі дивні: хто саме починає забувати учасників акції й кому (й чому?) їх важко назвати «забутими людьми»? Чому взагалі треба їх так називати? В повідомленні очевидний наголос зроблено на тому, що опозиція «покинула своїх» біля Українського дому; не зайвим було б запитати в представників опозиційних політичних сил, чому вони так зробили.

Позицію влади щодо мовного питання у «Подробицях тижня» було озвучено в контексті іншої події – візиту Путіна. Цю тему висвітлили в «паркетному» форматі, давши один синхрон Януковича (й жодного – Путіна, що характерно), присвячений якраз закону про мови:

«Украина и Россия проведут делимитацию морских границ в Азовском и Чёрном морях, а также в Керченском проливе. Это – один из главных итогов работы межгосударственной комиссии, 5-е заседание которой прошло на этой неделе в Ялте. А буквально за день до встречи с Владимиром Путиным в Крыму Виктор Янукович беседовал с главными редакторами СМИ стран СНГ. Предваряя переговоры по газовой тематике со своим российским коллегой, Виктор Янукович заявил о необходимости модернизации украинской газотранспортной системы. Её стоимость и необходимые объёмы капиталовложений эксперты назовут уже в августе. Говорил Янукович и о принятом языковом законе. Зарубежных журналистов интересовало – как Украина решит эту проблему.

Виктор Янукович, Президент Украины: "Лучший ориентир в этом вопросе – это Европейская хартия о языках. И вот насколько этот закон соответствует этой хартии, соответствует этим стандартам, – должны сказать эксперты сегодня. Сейчас идет этот процесс – он позволит нам найти решение, которое снимет надолго языковый вопрос в Украине".

На украинско-российских переговорах в Ялте газовая тема публично практически не звучала. И пока Москва думает, как быть с украинскими газовыми контрактами, Китай всерьёз вознамерился помочь Киеву сэкономить на российском газе. "Государственный банк развития" КНР намерен инвестировать более 3,5 миллиардов долларов в программу замещения газа – углём. Иными словами, Поднебесная взялась помочь нашей стране перевести объекты теплоэнергетики с потребления российского газа – на украинский уголь. Протокол был подписан буквально после Ялтинской встречи Путина и Януковича». Зауважмо, що в повідомленні зазначено: Москва «думає, як бути» з газовими контрактами, але не уточнено, які саме є варіанти чи пропозиції. А розфокус теми в повідомленні просто вражає – Путін, іноземні журналісти, газ, мова, газ, Китай, Путін.

Ще один проблемний політичний матеріал у випуску – сюжет Акіма Галімова про не завжди законну приватизацію житла, наданого державою чиновникам і народним обранцям. Як заведено, перший негативний герой у цьому матеріалі є збірним образом та абстракцією: «Чиновники, используя служебное положение, различными махинациями пытаются отобрать квадратные метры у простых людей. И, как правило, добиваются своего. А ведь им есть, на кого равняться. Практически все квартиры, выданные народным депутатам прошлых созывов в пользование, после окончания депутатских полномочий оказались их собственностью». Є й конкретний – проблему розкрито на прикладі подій у Ніжині, де начальник міліції забрав квартиру у громадянина. Після цієї історії перехід до теми народних депутатів, які приватизують надане державою житло, виглядає не зовсім природнім: «Это правило – оформлять на себя недвижимость, в которой живёшь, хорошо знают народные депутаты, особенно – прошлых созывов. Всё, что им выдавало государство на правах пользования, переводилось в частную собственность. Только за последние созывы Верховной Рады народным депутатам было выделено 200 квартир, а после окончания их полномочий – назад государству вернулись только две». На жаль, жодного прізвища депутата, який таке зробив, журналіст назвати не наважився. Натомість він поспілкувався з комуністом Євгеном Царьковим, героєм, як виявляється, позитивним: «Депутат Евгений Царьков квартиры от государства не получал. Живёт в гостинице. Он один из немногих народных избранников, кто готов говорить о любви народных избранников к недвижимости». Чому ж немає імен тих, хто приватизував квартири? «Кто конкретно живёт в служебно-приватизированных квартирах – тайна за семью печатями. На все запросы журналистов аппарат Верховной Рады отвечает – эта информация относится к разряду конфиденциальной, а потому не может быть разглашена». Невже єдиний спосіб отримати таку інформацію – офіційний запит до Верховної Ради?

Так само в матеріалі Руслана Ярмолюка, присвяченому хамству та порушенням у Державтоінспекції, не йдеться про відповідальність конкретних посадовців – керівників ДАІ та МВС, натомість наголос робиться на гріхах абстрактних даішників.

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Тижневик 5-го виявився найоригінальнішим у виборі головної теми тижня: розпочав із Тимошенко та Луценка. Як виявилось із сюжету Наталії Жижко, подій у цих двох справах цілком достатньо, щоби зняти повноцінний матеріал. Сюжет збалансований – у ньому наведено позиції як захисту Тимошенко та Луценка, так і прокуратури, а також коментарі українських і німецьких лікарів щодо відмови ув’язненої лідерки опозиції від лікування в українських медичних закладах. Висвітлено також акцію протесту проти дій Тимошенко, яка, мовляв, паплюжить честь вітчизняної медицини.

Далі у випуску – ґрунтовний розбір штабних документів Партії регіонів, опублікованих «Українською правдою», з коментарями самих регіоналів і політтехнологів, серед яких, зокрема, колишній шеф-редактор новин СТБ, а нині консультант ПР Олексій Мустафін. Авторці сюжету Дарії Феденко вдалося витримати матеріал у доволі нейтральному тоні – принаймні, однозначного враження, що Партія регіонів робить щось погане, видаючи подібні вказівки своїм спікерам, не складається. Хоча наголос на закликові «обіцяти, як це успішно робить Тимошенко» у матеріалі зроблено.

Позитивну тенденцію емоційної стриманості та збалансованості цього випуску продовжує третій матеріал – про акцію під Українським домом. Це, на жаль, не стосується підводки – уже перша її фраза «Мовний закон як одна з головних приманок для виборця Партії регіонів змушує не розходитися з-під Українського дому своїх противників» є закидом на адресу політичної сили, яка не отримує заслуженого права на відповідь. А речення «Регіонали прогнозують: скандальний законопроект буде підписаний перший віце-спікером Адамом Мартинюком і на нього дасть добро Віктор Янукович» – це два в одному: оцінка та недостовірне посилання. Автор сюжету Олександр Аргат, як і його колега з ТВі, стурбований питанням, чому учасників акції так мало, але задовольняється однією версією відповіді – народного депутата Олеся Донія: «Олесь Доній, який 22 роки тому організовував студентське голодування на Майдані, з самого початку сумнівався в успішності цієї акції. Хоча допомагати голодувальникам залишився. Чому у 90-х молодь підтримати тисячі киян, а сьогодні лише кількасот, пояснює так: “У нас акція була не експромтом, а ми до неї готувалися півроку, і за півроку ми виписували по пунктах і наметове містечко, і окупаційний страйк в університеті. А організації, які ми мали, це кількасот чоловік, ми їх не вишукували в день акції"». Фокусування на перебігу акції дозволило журналістові уникнути необхідності балансу, одначе позиція влади в сюжеті є – її представлено синхронами Януковича та генерального прокурора Віктора Пшонки. До речі, згадується в сюжеті й Петро Шкутяк, проте без зазначення його сумнівного (принаймні, як стверджують представники партії «Свобода») статусу – він виступає в ролі одного з протестувальників, якого вдома, в Івано-Франківську, шукає міліція. Намагається авторка також розібратись із неналежною турботою медиків про голодувальників, яких забрала швидка допомога – щоправда, медикам слова не дає.

ICTV, «Факти тижня»

Починають зі стихії – випуск відкриває розгорнутий сюжет Мирослава Ганущака про зливи, небезпеку повеней та кліматичні зміни. Російсько-українські перемовини в Ялті – друга тема випуску, якій присвячено сюжет Олександра Візгіна; у підводці до нього Оксана Соколова з легкістю говорить від імені не багато не мало – всієї України: «Від цього візиту російського президента Україна очікувала відповіді на головне запитання: Чи будуть знижені ціни на газ? Дмитро Медведєв, який побував в Україні напередодні відповіді на нього уникнув. Всі зрозуміли, що головне слово буде за Путіним». Епопеї з запізненням Путіна, байкерами та затримкою переговорів у матеріалі та підводці до нього приділено чи не забагато уваги. Відтак у частині, де йдеться безпосередньо про зустріч, прорізається «паркетна» тональність: «За ініціативою Віктора Януковича засідання розпочали з хвилини мовчання по загиблим від повені в російському Кримську. Протягом двох годин говорили про співробітництво в атомній, космічній галузі, енергетиці, поставки наших військо-транспортних літаків до Росії. За підсумками засідання, підписали більше десятка документів. Президенти підписали декларацію про зміст стратегічного партнерства, яку назвали базовим документом для співробітництва у різних напрямках на ближчі роки». Економічні та політичні домовленості такого рівня заслуговують на докладніше розкриття та відповіді на запитання, що ж саме зміниться з їх підписанням, натомість у сюжеті маємо настільки ж бравурні, наскільки й порожні синхрони Януковича. Демаркація кордону між Україною та Росією в Керченській протоці подається як найбільше досягнення переговорів і вже доконаний факт, хоча з наступної фрази важко зрозуміти, чи насправді питання вирішене: «Тепер все прояснили, канал начебто залишається за Україною».

Іншим політичним новинам, зокрема акції під Українським домом та справі Тимошенко, у «Фактах тижня» уваги не приділили. Натомість розповіли про байкерський фестиваль та гастролі театру «Ленком». Що ж, усім потрібно колись відпочивати. І від політичних новин – особливо.

Верстка підсумкових телетижневиків 15 липня 2012 року

ТВі, «Підсумки з Вахтангом Кіпіані»

Громадський протест під Українським домом на захист державної мови триває вже дев’ятий день

Українська «Вікіпедія» на один день стала надпопулярною

Гість студії – Андрій Парубій, народний депутат України, НУНС

Вступили в силу рекомендації ОБСЄ щодо введення санкцій щодо винних у смерті Магнітського

ТВі опинився під прицілом податкової

Гість студії – Тарас Петрів, медіаексперт

В Одесі проходить традиційний кінофестиваль

Перший національний, «Підсумки тижня»

Під Українським домом триває акція проти ухваленого депутатами мовного закону

Історія мовного складу територій України

Київ та Москва остаточно домовилися про розподіл Керченської протоки

Китай допоможе Українці стати енергонезалежною

Українці все частіше віддають перевагу закордонному відпочинку

Мешканці мегаполісів часто змушені витримувати надлишковий шум

Українці гинуть за адреналін

12-річний Славко змушений вдруге боротися за життя

21-річний Павло завдяки небайдужим отримав шанс на видужання

«1+1», «ТСН. Тиждень»

При кожній хорошій зливі плаває чи не кожен український регіон

Збільшується кількість противників мовного законопроекту

«Тиждень за одну хвилину»

Віктор Янукович зустрівся з Володимиром Путіним

Україну масово пересаджують на швидкісні потяги

Олімпійська збірна України отримала нову форму

Кінний спорт впевнено торує стежку в Україну

В Одесі розпочались навчання «Сі бриз»

У Ялті спорудили перевернутий будинок

«Інтер», «Подробиці тижня»

Лайнери «Аеросвіту» не можуть вилетіти з Тбілісі

Проливні дощі завдали клопоту українцям

Трагедія на Кубані змусила замислитися про безпеку вітчизняних водосховищ

Чимало українців живуть без благ цивілізації

Лідери об’єднаної опозиції закликали пікетувальників зупинити голодування

Україна й Росія проведуть делімітацію морських кордонів в Азовському й Чорному морях

Нахабство, обман і відверте здирництво стали сумними супутниками багатьох даішників

Сурогатне материнство набуває популярності серед українок

Службове житло чиновників часто перетворюється на приватне

Перші українські олімпійці прибули до Лондона

Випускники вишів не поспішають засвоювати професію дитячого тренера

ICTV, «Факти тижня»

На Україну обрушилися неймовірні зливи

Президенти України та Росії зустрілись у Криму

В Ужгороді відбувся фестиваль «Авіабайк-2012»

У Маріуполі народився справжній богатир

Олімпійці завершують приготування до лондонських ігор

В Одесі стартував міжнародний кінофорум

«Ленком» готується до приїзду в Київ

У Ялтинську зоопарку та сафарі-парку «Тайган» народилися 5 білих левенят

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Розгляд касації Тимошенко перенесений на середину серпня

У штабі Партії регіонів кипить підготовка до виборів

Мовний закон тримає біля Українського дому часників акції протесту

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.