Після невеликої перерви моніторинг підсумкових інформаційно-аналітичних програм повертається на сторінки «Телекритики». Повертається він у самісіньке пекло передвиборної кампанії. А це період, коли можливість втиснути свою агітку, передвиборну обіцянку чи сценку турботи про електорат у головні новини дня або тижня починає розцінюватися майже всіма телеканалами як комерційна можливість. І виставляється на продаж.

Ринок передвиборної джинси завдяки воістину королівським фінансовим можливостям деяких кандидатів переживає небачене піднесення, тож той факт, що цноту підсумкових тижневиків повністю вберегти не вдається, не дивує. Втім, у порівнянні зі щоденними новинами, в яких передвиборний джинсовий ярмарок уже буяє, тижневики тримаються на більш-менш пристойному рівні. Прихована агітація влади, її сателітів та окремих мажоритарників від Партії регіонів тут є, – як і агітація опозиції у випадку каналу ТВі. Але її кількість загалом не набагато більша, аніж на початку виборчої кампанії. Чого ви практично не побачите у тижневиках, то це згадок про конкретні політичні сили – бояться, що їх буде потлумачено як агітацію. Фактично коло дозволених політиків майже обмежується Януковичем, Азаровим, Табачником, Тимошенко і Луценком.

2 вересня, очевидно, остання неділя на найближчі два з половиною місяці, коли головна тема підсумкових тижневиків була прогнозованою й неполітичною – початок навчального року. Втім, чи справді неполітичною є тема першого дзвоника? Творці деяких тижневиків так не вважають.

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Зокрема, в центрі уваги першого матеріалу тижневика «1+1» – наслідки ухвалення закону Колесниченка – Ківалова для шкільної освіти. Поміж іншим авторка сюжету Інна Боднар удалася до явної маніпуляції – проілюструвала розповідь про протест батьків на київському лівобережжі проти російськомовного режиму роботи майбутньої гімназії «Київська Русь» маленькою дитиною, що ридає. При цьому і в підводці, і в сюжеті йшлося про те, що «на Харківському ридають». Таке використання дитячих емоцій є глибоко некоректним та неетичним. Навряд чи це маля плакало через те, що вчитиметься російською мовою, та й дозволу на використання відеозапису дитини в батьків варто було попросити, попередивши про контекст: «Народу в руки потрапив лист міністра освіти голові столичної адміністрації. Пан Табачник просить, щоби ця школа стала гімназією з назвою Київська Русь і поглибленим вивченням російської мови. Столичний голова не розуміє, чому на Харкіському ридають. Тут, запевняє, буде школа українська, а гімназію російську ще й не починали будувати». У кінці випуску «ТСН. Тиждень» іще раз повернувся до освітньої теми – Ольга Кашпор дослідила ринок платної вищої освіти, розпитавши, між іншим, кандидатів у депутати від Партії регіонів Максима Луцького і Сергія Ківалова, причетних до цієї сфери.

Наступним у випуску йшов оглядовий матеріал Сергія Швеця про програми політичних партій. Одразу слід зауважити, що ознак заангажованості чи прихованої реклами в цьому матеріалі не виявлено. Неідеологічність і непослідовність передвиборних платформ провідних політичних сил грамотно проілюстрована прикладами та супроводжується коментарями експертів у сфері політології та політтехнологій.

Стисло й порівняно збалансовано повідомляють про нове у справах Луценка (етапування до Менської колонії). Натомість, повідомленню про відмову скасувати вирок у справі Тимошенко балансу бракує: «Вирок Юлії Тимошенко – 7 років в’язниці за газові угоди – Вищий спецсуд скасувати відмовився. Жаль і стурбованість з цього приводу висловили представники Євросоюзу і Сполучених Штатів. Вибіркове правосуддя заважає зближення України з Євросоюзом, заявили дипвідомства Франції та Німеччини». А що з цього приводу думають представники української влади?

Про ДТП за участю автомобіля колишнього бютівця, а тепер регіонала Антона Яценка «ТСН. Тиждень» дав із недостовірним посиланням на «деякі ЗМІ»: «Депутатський скандал на Черкащині. За інформацію деяких медіа, минулої ночі під Уманню сталася смертельна ДТП, яку нібито спровокував чинний нардеп і кандидат від Партії регіонів у місцевому окрузі Антон Яценко. Журналісти місцевих видань повідомляють, він, начебто, їхав на чорному Мерседесі GL500, не впорався з керуванням і врізався у Деу-Нексіа. Водій Деу загинув, а водій Мерседеса, за словами очевидців, зняв зі свого авто номерні знаки. На автофорумах в Інтернеті вивісили фото з місця трагедії». На відміну від неконкретних джерел повідомлення про причетність Яценка, позиція самого регіонала дана від першої особи – ексклюзивним синхроном.

«Інтер», «Подробиці тижня»

Перший, першовересневий, сюжет випуску обійшовся без політики, хоч і не без нарікань на погану ситуацію в освіті, й виявився прелюдією до наступного матеріалу – паркетного повідомлення про відкриття школи у Києві за участю Януковича:

«Качественное образование в Украине и высокий статус педагога – это приоритет государственной политики. Об этом сказал Президент страны, открывая после реконструкции киевскую спецшколу № 106. Виктор Янукович подчеркнул: власть сделает всё для того, чтобы преподаватели были социально защищены, а их зарплата росла из года в год. Также, по словам президента, особое внимание власть будет уделять сельским школам.

Виктор Янукович, Президент Украины: "Ми пов'язуємо освіту з майбутнім нашої країни. Ми бачимо, що тільки інтелектуальна, культурна міць наших людей, молодого покоління здатна побудувати сильну, незалежну державу"».

Повідомлення дещо контрастує з сюжетом, який йому передує, адже з матеріалу Інни Жмуд стало ясно, що покладатися школи можуть тільки на спонсорську допомогу, від держави ж грошей і ремонту не дочекаєшся. Схоже, одне повідомлення такого роду у випуску тижневика – це обов’язкова «панщина», яку «Інтер» зобов’язаний платити Януковичу або його соратникам по партії щонеділі.

Зайшлося у «Подробицях тижня» і про вибори: Акім Галімов підготував добротну «лайф сторі» про життя виборців і те, як вони сприймають політичну рекламу. У матеріалі використано коментарі політтехнологів і кандидатів, проте маловідомих; один із них – журналіст Ігор Тупікін, інший – Володимир Струк із Луганщини, що став відомим в інтернеті завдяки відео, де на його підтримку виступає російська група «Бутырка». Маніпуляцій чи агітації на чиюсь користь у сюжеті немає. Решта випуску – соціалка та «ностальгійна економіка» на честь 16-ї річниці гривні.

ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою»

Почали з першовересневого лайфового сюжету, в якому, зокрема, повідомили про те, на скільки сантиметрів за літо виріс син Ірини Білик. Наприкінці матеріалу – раптовий сюжетний віраж, унаслідок якого в центрі уваги опиняється Віктор Янукович, благодійник, що не дав закрити школу номер 106. Сцена урочистого перерізання стрічки, де в кадрі разом із Януковичем опиняється голова КМДА Олександр Попов, промова Віктора Федоровича про те, що діти повинні вчитися в кращих школах і панегірик Януковичеві з уст Ольги Сумської. І останній штрих – «чиновники представили амбітну програму фінансування шкільного транспорту». Про те, що це за програма, звідки візьмуться гроші, хто постачатиме шкільні автобуси, сказати вже «не встигають». Про проблеми в освіті – лише в контексті їх вирішення (або намірів вирішити) чинною владою…

У другому матеріалі, також на освітню тему, як Пилип з конопель виникає депутат-регіонал Максим Луцький. При цьому представникам опозиції – наприклад, Олесі Оробець чи Лілії Гриневич, які мали б що сказати про зловживання в системі державної освіти – слова не дали. А завершення сюжету й геть показове:

«Дмитро Табачник, міністр освіти і науки, молоді та спорту України: "Стипендія буде з 1 вересня. Якщо звичайна стипендія порівняно з колишнім розміром збільшилася на 200 гривень – ну і на 6,5, якщо врахувати індексацію".

Щоправда, не всі студенти погоджуються із такими райдужними підрахунками. А от першокурсникам поки не до розміру стипендій – вони стали студентами. І свято триває».

Стривайте! Якщо не всі студенти погоджуються з підрахунками, дайте їм слово і змогу пояснити, чому вони з ними не погоджуються!

У рамках «рейтингу подій тижня», але доволі докладно розбирають новини у справах Луценка та Тимошенко, даючи їх збалансовано. А от про рішення Конституційного Суду щодо відповідності до конституції зняття депутатської недоторканності повідомляють без експертних коментарів і дуже стисло. Ще один підозрілий момент: в матеріалі Олександра Візгіна про загрозу для експорту українських автомобілів у Росії несподівано і без явних підстав з’являється синхрон нардепа-комуніста Євгена Царькова. А завершується випуск звичним уже для тижневика ICTV сюжетом із життя російських поп-зірок.

ТВі, «Підсумки з Вахтангом Кіпіані»

Тижневик ТВі залишається вісником репресій, утисків, злочинів злочинної влади та передвісником скорої відплати «антидемократичній владі» країни, в якій нічого, крім політики, не відбувається, і навіть поганий прогноз погоди є приводом для критики Януковича, Азарова й умовної парламентської більшості. У випуску 2 вересня навіть перемоги вітчизняних параолімпійців стали таким приводом:

«Мабуть, лише злива золотих медалей від параолімпійців змусила декого в уряді Азарова почухати потилицю. Завтра на засіданні Кабінету Міністрів будуть вирішувати, скільки і кому доплатити. Цікаво лише, якби не вибори до Верховної Ради, як довго параолімпійці чекали такої справедливості?»

Гаразд, це – блогова рубрика (слова журналіста ТВі Мирослава Отковича), але далі слово бере ведучий: «Вахтанг Кіпіані, ведучий: Я пишаюся нашими олімпійцями, але не пишаюсь цинізмом влади, яка не може навіть цим людям дати те, чого вони заслуговують. Якраз сьогодні про це хочеться говорити з гіркотою і з честю. Сьогодні український гімн звучав на параолімпіаді тричі – в нас дві золоті і одна бронзова медалі». Зауважмо, що, знайшовши час для критики недостатньої уваги влади до українських параолімпійців, зазначити, з яких видів спорту вони здобули медалі, творці програми забули.

Гостем програми стала народний депутат (НУНС, «Фронт змін) і кандидат у народні депутати за списком ВО «Батьківщина» (№26) Леся Оробець, із якою Вахтанг Кіпіані обговорював проблеми освіти, зокрема корупцію в цій сфері. При цьому той факт, що пані Леся є не лише чинним депутатом, але й кандидатом у депутати на прийдешніх виборах, у титрах та представленні гості не зазначили, позиціонувавши її як члена парламентського комітету.

Ще одним гостем стала людина, що (на диво для нинішнього ТВi!) не входить до списку ВО «Батьківщина» – адвокат Валентина Теличенко, з якою обговорювали судову справу лідера ВО «Батьківщина» Юлії Тимошенко, яку вона веде в Європейському суді з прав людини. Не зайвим буде нагадати, що генеральний директор телеканалу ТВі Микола Княжицький є кандидатом у народні депутати від ОО «Батьківщина» (№11). Природно й закономірно увагу було приділено тискові на ТВі, а також Усесвітньому газетному конгресові, в контексті якого йшлося, знов-таки, про тиск на ТВі: «Завтра в Києві відкривається 64 Всесвітній газетний конгрес. На нього з’їжджаються головні редактори, видавці та журналісти з десятків країн світу. Про що дебатуватимуть колеги – кожен про своє чи про тотальну несвободу українських медіа, про кампанію зі знищення ТВі, незалежних сайтів і журналістики як такої?».

Згідно з анотацією на сайті, «”Підсумки тижня з Вахтангом Кіпіані” – це знакові події останніх семи днів, які увійдуть в історію назавжди». На практиці це програма, присвячена вишукуванню приводів для критики влади (в більшості випадків справедливої) без навіть натяку на баланс; це суб’єктивна телевізійна публіцистика, що рясніє обличчями виборчого списку ОО «Батьківщина» і риторикою, співзвучною з програмою та гаслами цієї політичної сили.

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Програма Тетяни Даниленко підійшла до добору тем небанально: випуск відкривається ґрунтовним розслідуванням загибелі Руслана Багмута, людини, що займалась організацією платної масовки на політичних мітингах. Розслідування проведено на рівні, що зробив би честь будь-якому з українських телевізійних розслідувальних телепроектів. Цінність матеріалу Дарії Феденко не лише в тому, що він є спробою розкриття ситуації навколо загадкової й не надто афішованої більшістю ЗМІ події, але й у тому, що в ньому ще раз актуалізовано проблему платних мітингів та продемонстровано масштабність цього явища.

Так само ґрунтовно висвітлили й тему зрушень у справах Луценка й Тимошенко, яку інші канали (за винятком ТВі) або оминули, або висвітлили побіжно. Зокрема, в матеріалі Олександра Аргата, присвяченому перспективам справи лідерки «Батьківщини» в Страсбургу, розгорнуто роз’яснено паралель між скаргою Тимошенко та справою азербайджанського журналіста Ейнули Фатулаєва, яку Європейський суд із прав людини розглядав два роки тому, зазначивши у рішенні, що несправедливо засудженого Фатулаєва має бути звільнено з в’язниці. При цьому наведено й позицію представника України в Євросуді Назара Кульчицького, який стверджує, що останнє слово буде все-таки за українським судом. «Навіть якщо у Європі Тимошенко визнають невинуватою у газовій справі, невідомо як закінчаться судові процеси в інших кримінальних справах, де фігурує Тимошенко: ЄЕСУ, вбивстві Щербаня, закупівлі автомобілів швидкої допомоги та використання коштів від продажу українських квот за Кіотським протоколом. Якщо в якійсь із цих справ Юлію Тимошенко визнають винною, оскарження нових вироків в українських судах та Європейському суді з прав людини триватиме, а значить Юлія Тимошенко, ймовірніше за все, залишатиметься за ґратами, – непублічно визнають навіть в оточенні екс-прем'єра», – завершує свій матеріал Олександр Аргат. Добрий зразок того, як можна без оцінкових суджень і з дотриманням балансу дати глядачеві адекватне розуміння того, що відбувається.

Мовному питанню у шкільній освіті присвячено сюжет Марії Коренюк. Тут значно менше драми в порівнянні з матеріалом «1+1», натомість є цікаві штрихи – наприклад, історія росіянки Аглаї Топорової, яка перевела дитину з київської російської школи до української, визнавши якість російськомовної шкільної освіти незадовільною. Щоправда, деякі моменти, в яких авторка мала діяти по-журналістськи і дошукатися правди, залишилися нез’ясованими:

«Хто платить – той і замовляє музику. А платить Москва. Підтримав міністра голови КМДА.

Олександр Попов, голова КМДА: "Деякі російські компанії є інвесторами цього проекту".

Оксана Федорова, киянка: "Мені здається, що взагалі ніякого інвестора немає. Тому що ця школа будується з міського бюджету. А туди перечислив гроші наш забудовник. Практично ми є інвесторами цієї школи"». Слово «киянки» проти слова Попова – дивна ситуація: варто було підняти документи і з’ясувати, хто платить за майбутню гімназію, особливо зважаючи на те, що мовна тема є осередком усіляких спекуляцій. Ще один недолік матеріалу Марії Коренюк – змазана кінцівка: «Наприкінці вересня у парламенті анонсують нову редакцію законопроекту про основи державної мовної політики авторства Раїси Богатирьової. Та доки освітяни чекають розгляду, громадські активісти не приховано натякають, ким вважатимуть українських депутатів та урядовців, якщо ті продовжать зловживати темою». Що в тій новій редакції, як вона, в разі ухвалення, змінить ситуацію?

У підводці до наступного, останнього у випуску, матеріалу негаразди з достовірністю: «Україна матиме проблеми із легітимізацією виборів, – прямо каже голова ЦВК. Володимир Шаповал на минулотижневій зустрічі з німецьким послом визнав, що міжнародні експерти заздалегідь вважають українські перегони не зовсім чесними. Ув’язнення опозиційних лідерів – не єдине, що муляє око міжнародним експертам. Інформаційний простір ще з середини літа заполонили випадки виборчих зловживань. Найбільш очевидні вони у мажоритарних округах. ЗМІ закидають опозиції виставляння завідомо непрохідних кандидатів, владі – застосування адмінресурсу. Зафіксований також перший випадок, коли суд визнав підкуп. Давид Жванія подарував дітям на Одещині шкільну форму. Попри те, що це рішення суду перше і наразі єдине, такі зловживання можна зустріти на кожному окрузі». Про яких міжнародних експертів ідеться? Які ЗМІ закидають опозиції і владі всі ці речі? Очевидно також, що про такі серйозні речі, як зловживання, слід говорити із дещо вищим рівнем компетенції, хоча б посилаючись на дослідження поважних організацій. Особливо якщо стверджуєш, що зловживання є у КОЖНОМУ окрузі – такі узагальнення можна робити після дослідження 225 округів, не раніше. Автор матеріалу Азад Сафаров звернувся по компетентні коментарі до Комітету виборців України, голова якого Олександр Черненко наводить приклади порушень, та до Ольги Айвазовської з мережі «Опора». Яка саме організація відповідає за твердження у підводці щодо порушення у всіх округах – не зрозуміло. Хоча загалом наведені Азадом у сюжеті приклади, безперечно, досить наочні і справляють враження.

«Україна», «Події тижня»

Андрій Данилевич розпочав випуск із першовересневої теми, а тему – з того, як піарилися керівники держави:

«…Настоящих уроков не было – только праздник: линейка, первый звонок, букеты, парту выбрать, познакомиться с учителями, посмотреть на почетных гостей. Виктор Янукович собирался в родную школу в Енакиево, а поехал в столичную, с углубленным изучением английского и пообещал учителям регулярное повышение зарплаты. Николай Азаров к детям не пошел: встретился с родителями. Глава правительства и члены родительского комитета 16-й киевской школы обсудили широкий круг вопросов, представляющих взаимный интерес: качество школьных обедов и поведение детей.

Николай Азаров, премьер-министр Украины: "Наши дети в последние годы ведут, я бы сказал – необычный образ жизни, для детей. Я вспоминаю свое детство – гоняли по улице, строили крепости различные, участвовали в различных боях, драках – ну, это все не очень хорошо, наверное, но из меня ж не вышло хулигана, зато я рос крепким, не болел"».

Об’єктивних причин, із яких показусі Януковича та Азарова варто було приділяти стільки уваги на початку програми, автор цих рядків не бачить. Походи до школи 1 вересня жодною мірою не належать до посадових обов’язків глави держави та глави уряду, на описаних заходах не було ухвалено жодного важливого рішення, а обіцянки підвищити зарплату Янукович давати не вповноважений, адже рішення про видатки бюджету приймає не він. Зрештою, можна було спробувати якимось чином збалансувати цей паркетний позитивчик про можновладних регіоналів критикою з боку опозиції, одначе на практиці нічого такого ми не побачили – натомість, далі у програмі був продемонстрований сюжет Бориса Іванова про те, як різняться умови навчання в різних школах України. Тема важлива, актуальна, але до чого ж усе-таки були Янукович і Азаров?

Можливе запровадження мита на імпорт українських автомобілів у Росії анонсують як «нову торгівельну війну», та ще й «вітчизняну»: «На этой неделе вероломно, как и ожидалось, между Украиной и Россией началась новая торговая война – "первая отечественная автомобильная": с 1 сентября в России действует утилизационный сбор на импортные машины, в том числе и украинские. Хотя Премьер Николай Азаров надеялся до последнего, что новая российская пошлина не затронет наш автопром. Итак, теперь украинские машины в России подорожают на 10-15%, мы туда поставляем в основном недорогие легковушки "Ланосы", "Сенсы" и "Черри", автобусы "Богдан" и "КрАЗы", всего – больше 40 тысяч машин в год на 350 миллионов долларов. А теперь украинские автозаводы могут вообще потерять почти весь российский рынок – кому там нужны наши машины, враз подорожавшие на 15%? В украинском правительстве думают над контрударом по российскому автопрому, который поставляет нам примерно 50 тысяч машин в год, почти на полмиллиарда долларов, но даже если мы введем самые жесткие санкции, украинские заводы все равно потеряют больше российских минимум на 100 миллионов долларов. Получается, украинским автозаводам надо будет или закрыться, или перенести большую часть производства в Россию – тогда утилизационный сбор можно будет не платить». Із порушень тут явно недостовірні посилання на когось в уряді, хто думає, та й саме поняття «вітчизняна війна», напевно, не належить до тих, якими варто жонглювати в такий блюзнірський спосіб. Дещо виправляє прикре враження ґрунтовний матеріал Сергія Кудімова про російсько-українську співпрацю в галузі літакобудування. Та все ж це – не той рівень, який до канікул тримав тижневик «України».

Верстка підсумкових телетижневиків 2 вересня 2012 року

ТВі, «Підсумки з Вахтангом Кіпіані»

1.         Вироки Тимошенко і Луценку

2.         Україні почастішали випадки тиску на опозиційних політиків

3.         Українські спортсмени з вадами здоров’я мають набагато більше наснаги до перемог

4.         Резонансне ДТП на Черкащині

5.         Нові освітні стандарти – з першого класу учні вивчатимуть іноземну мову,а вже з другого інформатику

6.         Обіцянки українських політиків зокрема в галузі освіти

7.         Всеукраїнська кампанія на захист ТВі стартувала в інтернеті

8.         В Києві відкривається 64 Всесвітній газетний конгрес

«1+1», «ТСН. Тиждень»

В Україні розпочався новий навчальний рік      

«ТСН. Тиждень» порівняла передвиборчі програми політичних партій       

Юрія Луценка перевели до Менської колонії     

Тиждень за одну хвилину

Депутатський скандал на Черкащині       

Чиновники відгородилися від підприємців автоматами з талончиками на прийом

Вітчизняна вища освіта дорожча за європейську          

В Україні досі не набирає популярності гейміфікація   

В Лондоні стартували Параолімпійські ігри      

Негода випробовує Україну          

«Інтер», «Подробиці тижня»

Першачки знову відчують на собі купу нововведень від Міністерства освіти         

Віктор Янукович відкрив реконструйовану столичну школу № 106 

Українці побачили масу політичної реклами     

До столиці масово їдуть студенти й робітники  

В Україні знову заговорили про обов’язкове медичне страхування   

Гривні виповнилося 16 років        

ICTV, «Факти тижня»

Майже 430 тисяч першокласників навчатимуться за новими правилами     

Понад 90 українських вишів не зацікавили жодного випускника школи     

Рейтинг подій тижня          

Західними регіонами України прокотилися буревії      

Експорт українських автомобілів до Росії – під загрозою        

У Лондоні розпочались Параолімпійські ігри    

В Україні відгримів фестиваль Сrimea Music Fest          

Російське подружжя біологів врятувало ведмедицю     

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Із 16 поверху житлового будинку столичної Троєщини випав Руслан Багмут        

Виборча кампанія триває за відсутності головних облич опозиції     

Батьки школярів постали перед мовною дилемою        

Інформаційний простір заполонили випадки виборчих зловживань 

«Україна», «Події тижня»

Україна відзначила День знань     

«Події тижня» знайшли в Україні п’ятизіркові школи  

Між Україною й Росією почалася нова торгівельна війна       

Російське Міністерство оборони пообіцяло перерахувати заводу «Антонов» 35 мільйонів доларів на будівництво Ан-70 

У Лондоні почалися XIV Параолімпійські ігри

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.