Результати виборів – топ-тема багаторазового використання. Минулої неділі тижневики озвучували, оцінювали й аналізували результати парламентських виборів, відомі на 99%. За тиждень іще один відсоток дорахували, і головною темою абсолютної більшості підсумкових інформаційно-аналітичних програм стали практично ті самі, але вже офіційно остаточні цифри. Конкурували з результатами виборів за чільну позицію у випусках лише дві події – віднайдення тіла, що начебто належить розшукуваному за підозрою у «караванських» убивствах Ярославові Мазурку, та чергова перемога Кличка-молодшого. Підсумки інших виборів – американських – виявились темою значно менш важливою. Міжнародка – вона і є міжнародка, її місце в кінці випуску.  Хоча досить непогано те, що відбулося в США, та гіпотетичні наслідки вибору американців для України висвітлили ТВі та «Україна».

Перевибори і недовибори

Найбільш адекватно обрав фокус головної теми випуску ТВі – Вахтанг Кіпіані розпочав свої «Підсумки» з докладного сюжету Андрія Сайчука про фальсифікації на виборах. Доказів фальсифікацій і порушень закону у боротьбі за мажоритарку назбиралось більш ніж достатньо, зокрема й фото- та відеодоказів, які можна і треба показувати. Щоправда, сюжет дещо зіпсував прикінцевий стендап, що складався із незрозуміло чиїх емоційних оцінок на зразок «найбільш цинічні й брудні вибори», «вкрадені особливо цинічно і зухвало», висловлених під виглядом фактів. Проте, на відміну від багатьох колег, ТВі підкріплював свої голосні твердження досить-таки поважними відеодоказами – є вони, зокрема, у «неперевершеному» (оцінка Вахтанга Кіпіані) сюжеті Сергія Андрушка про методологію перемоги Віталія Журавського на Житомирщині.

Найдивніше повівся Перший національний – поставивши результати виборів на чолі випуску, озвучив цифри (знов-таки, всім відомі – треба бути геть не від світу сього, щоб не знати, скільки в якої партії відсотків), а також згадав про певні події, жодним чином їх не розкривши: «У 5-ти найпроблемніших мажоритарних округах, швидше за все, будуть призначені перевибори. Президент Віктор Янукович вибори загалом оцінив позитивно, хоча й відзначив певні недоліки. З ними має розібратися Генеральна прокуратура». Що мається на увазі під «проблемними округами» (глядачі Першого можуть і не знати)? Хто призначає перевибори і від чого залежить «імовірність» їх призначення (цього не знають не тільки глядачі Першого)? А якщо мислити по-журналістськи, не сказати про те, що брати на себе відповідальність за оголошення перевиборів не хоче ніхто, просто неможливо. А  на яких саме округах – їх п’ять, перелічити не так довго. Так само, як як і конкретизувати, які саме недоліки відзначив Янукович. Із чим і як буде розбиратися Генеральна прокуратура. Усі ці недомовки звучали як «не ваша справа, ми самі розберемося і з виборами, і з перевиборами, і з порушеннями».

Ідентичну картину побачили  і на «Інтері»: «По пяти мажоритарным округам ЦИК признала невозможным установить результаты голосования, а Верховная рада рекомендовала комиссии назначить там повторные выборы» - і все. Які причини того, що встановити результати не вдалося, й що це за округи? Втім, далі «Інтер» ставить дражливі й правильні питання, що стосуються опозиції (за аналогією до сюжету про Партію регіонів минулої неділі): «Пока договориться не удается. Оправдал ли себя альянс? Ведь на этих выборах за объединенную оппозицию проголосовали на 2 миллиона меньше избирателей, чем за БЮТ в 2007. Почему?». Головна думка сюжету Михайла Колесникова зводиться до того, що єдності в опозиції немає й зараз, «Батьківщина» стрімко втрачає статус головної опозиційної сили, а змагання кандидатів у президенти розсварить усіх остаточно. Ці тези, втім, не голослівні, а проілюстровані коментарями експертів, політиків і братів Капранових - спеціалістів із усього на світі.

Якщо Перший та «Інтер» недоговорюють, то «1+1», навпаки, охопило бажання попросторікувати на тему виборів. Ось як завершується сюжет Сергія Швеця про післявиборні перипетії тижня: «Впродовж усіх виборів і цього тижня зокрема, стало очевидно, що жодна з державних структур не хоче брати на себе відповідальність за повне дотримання закону. Вони ніби самоусунулися від вирішення конфліктних ситуацій, і чекали та й досі чекають, чим усе закінчиться. У кого з кандидатів мажоритарників більші м’язи, гостріші зуби та товстіші гаманці. Насправді це породжує небезпечний прецедент, хто силою візьме перевагу зараз, той нею володітиме надалі. Чинне законодавство було явно не готове до нинішнього розвитку подій. ЦВК, суди, міліція, Верховна Рада, опозиція. Проблему бачать усі, але як вирішити, не знає ніхто і досі». З усього процитованого пасажу не зрозуміло, про кого конкретно говорить журналіст. Зате зрозуміло, що він готовий дати власні оцінки практично кожній події, хоча щодо половини зі згадуваних подій та проблем не вважає за потрібне пояснити глядачам, у чому ж вони полягають. Подекуди оцінки нашаровуються: наприклад, «Однією із найрадикальніших ідей стало так зване обнулення списків» - «найрадикальніша» є прямою оцінкою, «так зване» - прихованою.

Право на оцінку ситуації та подій Сергій Швець як журналіст інформаційно-аналітичної програми, без сумніву, має. Питання інше – навіщо йому так немилосердно користатися цим правом, витрачаючи на це ефірний час, який міг  би піти на справжні експертні коментарі.

Адекватним виявився підхід ICTV: про офіційні результати повідомили нейтрально й дуже стисло, натомість, присвятивши розгорнутий сюжет (автор – Володимир Соколов) «проблемним» округам, ситуацію в яких висвітлили загалом збалансовано. Знайшли тут також підхід, що дозволив повідомити глядачам про більшу, ніж визначила ЦВК, кількість «проблемних» округів, і про складність ситуації з перевиборами:

«А загалом опозиціонери називають щонайменше 13 проблемних округів, де спотворене волевиявлення.

Чоловік: "Номери 15, 16, 17, 18, 20, 21, 22, 23, 64".

Однак перевибори відбудуться тільки у п’яти з них – там, де ЦВК не може визначити результати. Таке політичне розв’язання проблеми запропонували цього тижня Центрвиборчком і Верховна Рада. Залишилося дочекатися юридичного».

Звісно, номери округів не асоціюються в більшості глядачів із конкретними територіально-адміністративними одиницями, одначе, принаймні, за допомогою інтернету цю інформацію за бажання й потреби можна знайти. Окремий не менш докладний сюжет (автор – Олександр Візгін) із численними коментарями експертів присвятили перспективі перевиборів та намірам опозиції. Щоправда, тут не обійшлося без припущень і неясно чиїх мікрооцінок: «Долю п’яти мандатів в уже названих проблемних округах вирішуватиме, напевно, вже нова Верховна Рада. Яка на цих перевиборах розгорнеться конкуренція, можна лише уявити, адже мало хто з відомих кандидатів, які не пройшли до парламенту, втримаються від спокуси спробувати вскочити в останній вагон виборчого поїзду». Але у співставленні з потоками суб’єктиву колег з інших каналів  це невелика біда.

Й лише дійшовши до найпізнішого (21.00) з тижневиків – «Час: Підсумки дня» 5 каналу  - глядач зміг би зрозуміти, що все зовсім, зовсім не так просто, як йому намагались показати  деякі інші програми. У стартовій підводці Тетяна Даниленко переповідає окремі думки членів ЦВК від опозиції, формулювання яких ставить під сумнів саму доцільність підбиття підсумків виборів: «П’ять із п’ятнадцяти членів ЦВК підписали підсумковий протокол із окремою думкою. Думка заступниці голови комісії Жанни Усенко-Чорної така: повернення до пропорційно-мажоритарної системи призвело до найгірших виборів в історії України. На думку члена ЦВК Ігоря Жиденка, вільних виборів не відбулося, а підсумкові цифри – це результат політтехнологій, підкупу та обману. Валерій Шелудько нагадав, що до підрахунку голосів були допущені представники маловідомих партій, а деяких реальних учасників перегонів – ні. Юлія Швець заявила, що підбивати підсумки виборів взагалі передчасно. Попри настільки критичні оцінки, в неділю були оголошені результати в багатомандатному окрузі». Цей на диво розгорнутий переказ збалансований думкою регіоналів, щоправда, не зрозуміло, яких саме (вони різні бувають): «А от "регіонали" невдоволені критикою виборів від членів ЦВК. Хор окремих думок, як заявили "біло-блакитні", підігрує опозиції». Як і на ТВі, окремий сюжет у тижневику 5-го (автор – Азад Сафаров) присвячений докладному розбору прикладів фальсифікації та силового протистояння на мажоритарних округах.

Співставляючи висвітлення цієї підтеми умовно провладними й умовно опозиційними телеканалами, можна скласти уявлення про те, як діють обмеження, накладені на редакції інформаційних служб політичним диктатом. По-перше, відверто маніпулювати, стаючи на бік, знову ж таки, умовно провладних кандидатів, не став ніхто. Хоча зліпити сюжет із звірячих облич свободівців, ображеного Пилипишина і ненав’язливих оцінок на кшталт «радикали рвуться до влади за будь-яку ціну» було б зовсім не важко. Це можна було б уважати виявом професійного сумління, якби не приклади відвертих маніпуляцій та перекручень перед виборами на тих самих каналах; а отже, залишається зробити висновок, що за неправду просто ніхто не заплатив або не вимагали. По-друге, у ситуації, коли журналіст хапається за яскравий і динамічний конфлікт і висвітлює його детально й наочно, - відеоматеріалу з кожного з «проблемних» округів було достатньо, - обмежені лояльністю до влади канали просто помовкують. Або ж дистанціюються від конфлікту, загальними фразами повідомляючи про те, що там відбувається боротьба, й не згадуючи або не акцентуючи на те, що одна зі сторін цієї боротьби використовує вочевидь неправедні судові рішення, міліцейський спецназ чи кримінальників із посвідченнями журналістів.

Найцікавіше було поглянути, як із цієї ситуації вийде телеканал «Україна»: його власник днями повинен скласти депутатський мандат, але залишається близьким до Партії регіонів, а один із політичних патронів, залишаючись міністром, пройшов до Верховної Ради за списком цієї ж партії. Та все ж і Андрій Данилевич у своїй підводці, і Сергій Кудімов у сюжеті біло-блакитним або їхнім гаданим союзникам-самовисуванцям не підіграли, змалювавши ситуацію доволі адекватно: «Оставшиеся пять округов, из-за которых опозорились украинские выборы, и из-за которых Центризбирком две недели не мог объявить результаты, эти пять округов – как пять фронтов. Все для победы. Мандат любой ценой. Вот карта противостояния после выборов. 132-й округ в Николаевской области – это город Первомайск. 194 и 197-й – Черкасская область. 94-й округ – в Киевской области, и 223 – в столице. Во всех округах считали и пересчитывали так долго, что в результате Центризбирком был вынужден заявить: достоверно установить результаты уже невозможно – нужны перевыборы. О том, что переголосование нужно, на этой неделе сказал и Президент». Зауважмо, що «События недели» не лише детально розповідають про округи, де йде боротьба за мандат, але й візуалізують цю інформацію; це вкрай важливо для того, щоб глядачі усвідомили, що конфлікти відбуваються не десь у віртуальному політичному просторі, а поруч, у сусідньому районі чи області.

Сирецьке тіло

Автор цих рядків завжди скептично ставився до того, що певні справді трагічні, ба, навіть фатальні події можуть організовуватись чи інсценуватись українською владою для відвертання уваги суспільства від незручних для неї тем. По-перше, це було б надмірним компліментом спроможності влади планувати свої дії та тримати ситуацію під контролем, по-друге, у групі підтримки Януковича і Партії регіонів для планування подібних речей бракує «сірих кардиналів» із системним мисленням – якби вони були, влада не сідала б у калюжу так часто. Одначе віднайдення тіла, що начебто належить Ярославові Мазурку, який начебто розстріляв охоронців у «Каравані», в ті самі дні, коли Україна обговорювала свавілля міліції, суддів і членів окружних виборчих комісій, викликає аж занадто багато підозр.

Тому, хоча озвучення цих підозр без остаточних результатів розслідування, незалежних експертиз або, принаймні, власного журналістського дослідження є конспірологією чистої води, критикувати журналістів, які наголосили на тому, що з «сирецьким тілом» усе не так просто, рука не піднімається.

І навпаки, якщо журналістів нічого не насторожило, це дивує. Наприклад, Перший національний не лише цілком міфологічно відтворив офіційну версію міліції, але й майже прямим текстом заявив, що, мовляв, «не виборами єдиними»: «Варто сказати, що і крім виборчих баталій у вітчизняних правоохоронців цього тижня роботи не бракувало. Найперше – таки знайшли "караванського стрільця".

"Караванський стрілець" мертвий. Так стверджує міліція. 7 листопада тіло чоловіка, схожого на підозрюваного у вбивстві охоронців супермаркету, знайшли у столичному переліску. При ньому були і паспорт, і зброя. Попередні висновки правоохоронців такі: причина смерті – самогубство. У правоохоронців є підстави вважати, що мертвий чоловік у лісопарковій зоні – саме "караванський стрілець"».

Для порівняння – ось підводка до сюжету Ірини Юсупової у «Событиях недели» («Україна»):

«Казалось бы, все, история закончена – преступник мертв. То, что это был именно Мазурок, уже подтвердили первые экспертизы, и совсем скоро будет готов и анализ ДНК. Если бы не одно "но". Общество, еще недавно шокированное тройным убийством и жаждавшее правосудия, в какой-то момент раскололось и засомневалось: а Мазурок ли стрелял? И Мазурка ли нашли? Из чего же преступник, спешно скрывавшийся полтора месяца под носом у столичной милиции, вдруг пустил себе пулю в висок. Возможно, такие вопросы не возникали, если бы доверие к правоохранительным органам было не таким низким, как сейчас. И мы все знаем – почему. И вот теперь, когда преступник мертв, многие украинцы эту новость восприняли скептически. Хотя как раз в этом случае причин сомневаться, кажется, нет. Один вопрос точно останется без ответа навсегда: зачем он убил троих невинных людей?».

Та з погляду журналістських стандартів вона, як і багато з підводок Андрія Данилевича, являє собою повнісіньку єресь. Про кого взагалі говорить ведучий, уживаючи слів «суспільство», «українці» і «всі ми»? Робити такі припущення можна було б, маючи результати соціологічних опитувань, що з’ясовували б, чи вірять українці в автентичність «сирецького тіла»; у цьому ж випадку, ймовірно, уявлення про громадську думку складене за френдстрічкою фейсбука. Типове явище – ось навіть Сергій Лещенко посилається на щось подібне, кажучи Миколі Княжицькому: «зараз у фейсбуці дуже популярна теза, що опозиція тримається за крісла» - але йому не спадає на думку екстраполювати «тезу з фейсбука» на все суспільство. Аналогічні посилання на «когось» і «декого» маємо в сюжеті Ірини Юсупової: «Кто-то Ярослава Мазурка даже жалеет. Но главное – многие не верят в официальную версию следствия». Вона навіть залучила психолога-криміналіста для коментування цієї не зрозуміло чиєї думки:

«Юрий Ирхин, психолог-криминалист: "Примитивная версия, которая наиболее правдоподобная – она всегда вызывает именно недоверия. Потому что не верю. Хочется чего-то более сложного"».

Одначе, принаймні, відчуття, що з Мазурком не все просто, Андрій з Іриною викликають. Цим самим шляхом іде «ТСН. Тиждень», формулюючи сумніви вже у підводці: «Версія міліції - самогубство, викликала сумнів не лише у родичів. Надто чисті були у знайденого чоловіка ноги як для болотистого Сирецького лісу, надто вигідна правоохоронцям повна пачка документів при собі. Через сумнів у самогубстві навіть священики не проти поховати Мазурка за церковною традицією». Окрім того самого психолога-криміналіста Ірхіна, вони звертаються по коментар до журналіста-розслідувальника Олега Єльцова, який висловлює свої сумніви та підозри, не стверджуючи, втім, нічого конкретного. ICTV залучає до коментування іншого скептика, голову наглядової ради Української асоціації власників зброї Георгія Учайкіна, а також заглиблюється в подробиці «віртуального» шуму навколо Мазурка:

«Адвокат дружини Мазурка заявив, що його вбили, оскільки Ярослав відмовився брати на себе "караванський" злочин. Можливо, насправді Ярослав Мазурок не робив того, що йому закидають? Про це повідомив він сам на власних сторінках в соціальних мережах. Як це не дивно, але вже півтора місяці Ярослав Мазурок вів активне життя, спілкувався в різних соціальних мережах і навіть брав участь у виборах. Цю сторінку в "Однокласниках", дивлячись на дату, він відвідав за пару годин до самогубства. Тут десятки та сотні Інтернет-друзів, які його весь час підтримували. Насправді ці сторінки власноруч він вести не міг – його б легко розшукали правоохоронці. Та історія Мазурка спричинила цілий Інтернет-бум. В соціальних мережах з’явилися десятки фейкових, тобто несправжніх його сторінок. Тут обговорювали цю історію та збиралися співчуваючі. Моторошні кадри розстрілу в супермаркеті зібрали сотні тисяч переглядів та безкінечну кількість сторінок коментарів. Нові подробиці лише підливали масла у вогонь. Особливо коли з’ясувалося, що охоронці "Каравану" не вперше вимагали гроші у затриманих».  

5 канал удався до недостовірних посилань на «пресу» та «одне з видань»: «Поки міліція мовчки розслідує, як і де жив останні півтора місяці підозрюваний, журналісти й собі взялися за пошуки відповідей. Одна за одною у пресі з’являються версії місця, де міг переховуватися Ярослав Мазурок. Поруч з лісом, де знайшли тіло – гаражні кооперативи. Суцільна схованка. Навпроти – закинута недобудова. Одне з видань навіть поширило фото з подушками та ковдрою, знайденими у цій будові. Тут начебто вже побувала й міліція, та поки без висновків. Запитань більше, аніж відповідей. Як так людині вдалося півтора місяці жити у дикому підпіллі і зберегти охайний вигляд? Навіщо стільки часу переховуватися, а потім зчинити самогубство у людному місці та ще й з усіма документами в кишені? І, зрештою, навіщо красти в магазині товару на 200 гривень, маючи вдома, як стверджує міліція, арсенал недешевої зброї і йти з життя, стріляючи у скроню револьвером, середня вартість якого – приблизно сто євро?». До коментування в сюжеті Ірини Герасимової залучений той-таки Олег Єльцов, а також  його колеги Євген Лауер і Костянтин Стогній. Останній на правах «колишнього працівника Міністерства внутрішніх справ» намагається легітимізувати офіційну міліцейську версію.

Найбільш загадково повівся «Інтер», не згадавши про віднайдене тіло у випуску «Подробностей недели» взагалі. Не будемо бавитись у конспірологію, роблячи припущення щодо причин відмови від висвітлення однієї з топ-тем тижня. Може, просто не захотілося.

Різне

Двома топ-темами – Мазурком і виборами в різних аспектах – обмежився 5 канал (що дозволило йому у трьох матеріалах висвітлити наслідки виборів глибше, ніж колегам з інших каналів). Серед інших тем, що висвітлювали тижневики – бажання Гіларі Клінтон зустрітися з Юлією Тимошенко («1+1»), закупівля газу в Німеччині за цінами, нижчими від російських («1+1»), податкова угода між Україною та Кіпром («Інтер», ICTV, «Україна»), зростання курсу долара («Україна»). Знов запитаним виявився формат «огляду особистостей» - сюжети про те, хто з цікавих персонажів потрапив або не потрапив до Верховної Ради, підготували Ольга Кашпор на «1+1»  та Сергій Ружицький на «Інтері». Останній удається до вельми витонченого формулювання: «Улица, но уже у родного дома, стала для многих избирателей более весомым аргументом, чем громкое политическое имя» - так тонко, що важко зрозуміти, що ж має на увазі журналіст.   Одначе, принаймні, завдяки цим сюжетам телеглядачі будуть краще знати своїх обранців, адже про склад виборчих списків, за які вони голосували, та про персоналії мажоритарників під час кампанії в тижневиках майже не йшлося. Ще б пак, адже ця інформація тоді сприймалась як рекламна. Краще пізно, ніж ніколи.

Тим часом про голодування Юлії Тимошенко просто забули. Про нього й минулого разу воліли не згадувати, а тут про те, що голодний протест триває, прохопились тільки «1+1» і ТВі. Конфлікт між міні-лідерами опозиції, які змагаються за спадщину Тимошенко, вже, схоже, поховавши її, виявився цікавішим. Чи є це вибір журналістів, чи тих, хто журналістам диктує? Буде видно з того, як розвиватиметься надалі ця тенденція.

Верстка підсумкових телетижневиків 11 листопада 2012 року

Перший національний, «Підсумки тижня»

ЦВК завершив підбивати підсумки парламентських виборів 

У столиці знайшли тіло Ярослава Мазурка        

У Маріуполі невідомі вчинили розбійний напад на ювелірний салон           

На Херсонщині фермер силою утримував трьох працівників 

Столиця відзначила річницю визволення від фашистів           

Українці відзначили День власної писемності   

Віталію Гончаруку необхідна трансплантація кісткового мозку         

Аня Стурчак готується до операції          

Українці все частіше стають жертвами автопідстав      

Кожне четверте весілля закінчується невдачею 

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Володимир Кличко захистив свої пояси 

Центрвиборчком отримав усі протоколи з усіх виборчих дільниць   

Верховна Рада стане спортивнішою        

Хіларі Клінтон хоче зустрітись з Юлією Тимошенко    

В Україні почався суд над підозрюваним у дніпропетровських вибухах      

Бізнес на нирках розкрутив житель Тернопільщини     

Відеозвернення викраденої в Сирії українки з’явилося в Інтернеті   

Україна отримає дешевий газ з Німеччини        

Залізниця заробляє мільйони на чаї         

Ярослава Мазурка знайшли мертвим

Американці обрали Президента   

ЦВК закінчила рахувати голоси виборців          

В Афінах знову відбулись протести        

В Лондоні пограбували торговий центр 

«Інтер», «Подробности недели»

ЦИК подвел официальные итоги выборов в Верховную Раду           

О своем несогласии с объявленными результатами голосования в некоторых одномандатных округах уже заявило руководство "Батьківщини"        

Многие известные люди не смогли попасть в парламент        

Украина и Кипр договорились о новых правилах игры в налогообложении          

Пенсионная реформа пока приносит мало результатов

Подросток лишил свою мать-заробитчанку родительских прав         

Финансисты хотят получить право поднимать проценты по кредитам        

Барак Обама победил на президентских выборах в США       

Кличко отстоял свои титулы        

ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою»

В парку Києва знайдене тіло схожого на Ярослава Мазурка чоловіка          

Кожен шостий українець озброєний як мінімум травматичним пістолетом 

Кіпрським офшорам настає кінець           

Центрвиборчком офіційно оголосив результати виборів за партійними списками 

ЦВК не може підбити результати виборів на 5 одномандатних округах      

На п’яти мажоритарних округах проведуть перевибори         

Америка переобрала Барака Обаму на другий термін  

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

ЦВК оголосила офіційні результати голосування

На п’яти мажоритарних округах не можуть встановити результати виборів

Опозиція розмірковує над обнулінням списків

В столичному парку знайшли тіло Ярослава Мазурка  

«Україна», «События недели»

Центризбирком официально объявил все итоги голосования 

В Соединенных Штатах выбрали Президента   

В Украине опять подорожал доллар        

Украина и Кипр подписали конвенцию об избежании двойного налогообложения          

7 ноября в Киеве нашли стрелка из "Каравана" 

Врачи прогнозируют в Украине сразу две волны эпидемии гриппа 

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.