Перший національний останні кілька років демонструє найгірші показники дотримання професійних стандартів
Перший національний останні кілька років демонструє найгірші показники дотримання професійних стандартів
«Україна залишається однією з небагатьох країн Європи, де не існує суспільного мовника, наявні лише медіа державної і комунальної форми власності. Протягом періоду незалежності України тривають безуспішні спроби трансформувати Перший національний канал у громадського мовника. Щоправда, жодного разу зміна менеджменту та програмування не дали очікуваного результату» ̶ йдеться в повідомленні АУП.
«Сьогодні, коли розпочинаються нові спроби реформування державного мовника, ми б хотіли привернути увагу до даних досліджень, отриманих впродовж 2011-13 років» ̶ кажуть в Академії.
Отже, за результатами моніторингу Перший національний демонструє такі показники.
Стандарти подання новин. Як відомо, збалансована новина має містити кілька точок зору. У 2011-13 роках лише від 3% до 12% повідомлень Першого національного відповідали цьому стандарту. Найнижчий показник зафіксовано у лютому 2013 р. Середній показник за цим критерієм на інших телеканалах – від 15 до 27% .
Рейтинг уваги до політиків. Впродовж двох років згадування щодо діяльності влади становили від 66% до 97% загального обсягу повідомлень новин Першого національного, тоді як, у цілому, на восьми інших досліджуваних каналах – від 54% до 74%.
Пряма мова в новинах. Найбільша частка синхрону – від 74% до 100% належала представникам влади. Зокрема, у листопаді 2013 вона склала 100%, тобто жодного разу опозиція не висловилась на каналі, який утримується за кошти платників податків. Тоді як, загалом, на інших восьми каналах, пряма мова провладних політиків складала від 65% до 80%.
Громадянське суспільство неодноразово пропонувало законопроекти, які передбачали механізми створення в країні громадського телебачення. АУП звертається до ВР України і громадського сектору спільно в найближчий час напрацювати і винести на розгляд законопроект про громадське мовлення в Україні.
Проект відбувався за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», Програми У-медіа Інтерньюз-Нетворк, Посольства Британії в Україні.