У якості новин телеканалів, які останнім часом були антилідерами за кількістю та злоякісністю порушень стандартів,  протягом цього конкретного тижня намітився певний прогрес. Дещо поменшало замовних матеріалів від Наталії Королевської (хоча вони є), а «Інтер» пригальмував у своїй війні проти Ігоря Коломойського (хоча не припинив її). Натомість, побільшало «корпоративних» матеріалів – складається враження, що медіавласники, з огляду на кризову ситуацію, зміну влади та близькість виборів, посилили навантаження «піар-панщини» на свої телеканали. Це більшою мірою стосується каналів Віктора Пінчука (СТБ та ICTV) та Ріната Ахметова («Україна»), меншою – «Інтера» та «1+1», де, втім, корпоративна джинса все ж з’являється.

23 ЧЕРВНЯ, ПОНЕДІЛОК

На приклад корпоративної джинси натрапляємо вже на самому початку випуску «Фактів» ICTV:

«Олена Фроляк, ведуча: У Донецькій обласній державній адміністрації розпочалися багатосторонні переговори щодо врегулювання ситуації на сході між представниками України, самопроголошених Донецької та Луганської народних республік та Російської Федерації. За стіл переговорів сіли посол Росії в Україні Михайло Зурабов, представник чинного глави ОБСЄ Хайді Тальявіні, другий президент України Леонід Кучма, лідер громадського руху "Український вибір" Віктор Медведчук, так званий Прем’єр-міністр самопроголошеної Донецької народної республіки Олександр Бородай, лідер руху "Південний схід" Олег Царьов і представники самопроголошеної Луганської народної республіки. Особливу надію покладають на посередництво Другого президента України Леоніда Кучми, який на переговорах за особистим дорученням чинного Глави держави. Перед від’їздом контактної групи в Донецьк Петро Порошенко прийняв учасників переговорів у Києві, і заявив: участь Леоніда Даниловича свідчить про високу увагу президента України до цієї місії».

Просте маленьке запитання до Олени Фроляк, яка є не лише ведучою, але й головним редактором новин ICTV: хто покладає особливу надію на посередництво Кучми? Із переказаних непрямою мовою слів Порошенка це геть не випливає, та й вони не зовсім розбірливі, хоча чути їх родині екс-президента – власникам каналу ICTV – звісно, має бути приємно. Разом із тим, у «Фактах» прорізується специфічний вірнопідданий тон, який можна було чути за часів відносин каналів Пінчука з попередньою владою: «Станом на 17-ту годину можемо констатувати, що мирний план президента України Петра Олексійовича Порошенка має результатом фактичне припинення вогню в регіоні».

Задля справедливості слід зазначити, що глядачі іншого каналу групи StarLightMedia – СТБ – цього дня панегіриків тестеві власника не побачили. Зате на ICTV особливий наголос на ключовій ролі Кучми в порятунку України робився в усі наступні дні (наприклад, 26 червня наголосили на тому, що колишній радник Кучми Володимир Горбулін став радником Порошенка). А от на «1+1» склад переговірної групи став приводом для серйозного матеріалу-нагадування про те, хто такий Медведчук; не забули й про те, що саме за часів президентства Кучми Медведчук набув політичної ваги.

Також «1+1» розбирається зі скандалом навколо зупиненого Антимонопольним комітетом тендеру на закупівлю бронежилетів для армії. На минулому тижні в новинах з’являлись окремо позиція Міноборони, що звинувачувало АМКУ, та комітету, що виправдовувався. Ольга Кошеленко у своєму матеріалі подала більш розгорнуте пояснення – мовляв, умови тендеру було сформульовано міністерством під одного з учасників, і скарга іншого, що пропонував бронежилети за казковою ціною в понад 17 тисяч гривень, зумовлена саме цим. На жаль, ані «1+1», ані інші телеканали, які займалися цією темою, не звернулися по коментарі до самих компаній, не попросили обґрунтувати виставлені ціни та не пояснили своїм глядачам, із чого складається собівартість бронежилета і скільки б він насправді мав коштувати. «Бронежилет» для українських телеглядачів залишається абстракцією, хоча приводів для того, щоб зазирнути всередину, було вже чимало.

На «Україні», тим часом, подана лише стисла позиція АМКУ без вкрай важливої згадки про те, що антимонопольний комітет обвинувачує міністерство в корупції. Перший національний дає повідомлення з позицією двох сторін, але звинувачення також замовчує. А найбільш повною і збалансованою виявилась інформація «Інтера» – тут, окрім позицій Міноборони та АМКУ, подали коментар редактора сайту «Наші гроші» Юрія Ніколова, який пояснює, що, власне, відбулося.

«Інтер» водночас почав випуск «Подробностей» із порушення стандартів повноти та достовірності: «4 ребенка погибли за время проведения АТО в Донецкой области. Это официальные данные украинского Минздрава. Причины смерти не уточняются. При этом сведений о погибших детях в Луганской области нет. Ранее депутат-регионал Татьяна Бахтеева говорила о 40 погибших детях, ссылаясь на собственные источники. Эту информацию мгновенно опровергли в Донецкой обладминистрации, но ее быстро подхватили в России и уже успели растиражировать». Професійно було б звернутися до Тетяни Бахтєєвої з проханням прокоментувати таку разючу різницю між її цифрою та офіційною версією; маємо також неконкретне й недостовірне посилання на когось у Росії, хто розтиражував інформацію (апелювати до брехні російських ЗМІ, не називаючи їх, є типовим для «Інтера»).

Суб’єктивними оцінками та публіцистичними рефлексіями підсолодила факти у фінальній частині свого сюжету про розслідування розгону євромайдану в Харкові кореспондент «Інтера» Лідія Калініна: «Лично Кернес комментировать ситуацию не стал. О позиции мэра написали на сайте горсовета. Мол, ответственность за вчерашние события полностью лежит на представителях Евромайдана. А сделано это с одной целью скомпрометировать городские власти. И намекают на министра МВД Авакова. Служебное расследование в рядах милиции обещают провести в течение недели. А вот как будут действовать проукраинские активисты дальше пока неясно. Единой программы радикальная и либеральная ветки пока не выработали. А министр Аваков держит паузу. По Станиславскому. Даже в Фейсбуке». Чи означає це, що й Кернес, і Аваков відповіли на запит «Інтера» про коментар відмовою? Чи проігнорували його? Чи доклав «Інтер» необхідних зусиль для отримання ексклюзивних коментарів із цієї теми? У вітчизняній новинарській практиці твердження, що хтось «не коментує», часто означає відсутність розісланих прес-релізів, прес-конференцій або постів у соцмережах.

І в цьому ж випуску «Подробностей» маємо типовий зразок корпоративної джинси: повідомлення банку «Надра», що належить співвласнику «Інтера» Дмитрові Фірташу, про те, що в нього все гаразд:

«Наталья Белашева, ведущая: Обещания оказались пустышкой? Бойцам, которые принимают участие в антитеррористической операции на востоке, зарплату платят без надбавок, об этом рассказали мобилизованные 51-й и 93-ей механизированных бригад. А банки, обещавшие заморозить кредиты и не начислять проценты, звонят и требуют погасить заем. И пока ребята на линии огня, им домой приходят письма с угрозами описать имущество за долги. Минобороны обещают разобраться. В банке "Надра" уверяют, что закон соблюдают неукоснительно и напоминают другим об этом.

Елена Домуз, директор по управлению рисками банка "Надра": "8 июня 2014 вступил в силу закон, по которому банки не просто обещали, а просто обязаны предоставлять такие каникулы: процентная ставка не начисляется, соответственно человек не должен платить проценты за этот период, пока он находится неважно в зоне АТО. А если он мобилизованный кредитные каникулы также предусмотрены для кадровых военных"». Ані інформаційних приводів, ані об’єктивних причин звертатися по коментар саме до банку «Надра», а не до будь-якого іншого, «Інтер» не мав.

Перший національний, до новин якого останнім часом претензій виникає найменше, з необачності докладається до легітимізації влади терористів на Донбасі. Ведучий Володимир Тимофійчук каже про «ДНР» та «ЛНР» як про повноцінні організації, одна з яких має і свою прес-службу: «Від України на ній був другий президент Леонід Кучма. Від Росії посол федерації в Україні Михайло Зурабов. У перемовах брали участь представники ОБСЄ, ДНР та ЛНР. Місце переговорів не було відоме до останнього моменту. Потрапити в будівлю Донецької ОДА змогли тільки ті журналісти, яких акредитувала прес-служба ДНР», – а потім дає в ефір синхрон Олександра Бородая, що представляє ДНР. Між тим усі ці «так звані», «самопроголошені», «терористичні організації» та інші додатки до абревіатур, звісно, є умовностями, але умовностями вкрай важливими.

24 ЧЕРВНЯ, ВІВТОРОК

Цього дня відразу декілька каналів відзначилися старим добрим «паркетом» – незмістовним повідомленням про зустріч Петра Порошенка з родиною загиблого генерала Кульчицького.

«1+1»: «Президент України Петро Порошенко зустрівся з родиною загиблого генерал-майора Сергія Кульчицького. Вдові він вручив грамоту про присвоєння її чоловіку звання Героя України та орден "Золота зірка". Ці відзнаки Кульчицькому присвоїли посмертно. Обставини загибелі генерала будуть ретельно розслідувані, – обіцяє президент. А на прикладі героїзму Сергія Кульчицького – справжнього бойового, а не кабінетного генерала – виховуватимуть майбутні покоління українських воїнів. Генерал-майор Сергій Кульчицький загинув 29 травня під час Антитерористичної операції на сході України. Він був на борту гелікоптера, який бойовики збили під Слов'янськом. Тоді загинули 12 військовослужбовців.

Петро Порошенко, Президент України: "Наскільки важливо, коли генерал в атаку іде, не ховаючись за спини солдат і офіцерів. Перший справжній герой, який це демонстрував в бою. У своїй інавгураційній промові я сказав, що зроблю все можливе для того, щоб в Україні звання генерала асоціювалося з героєм, а не корупціонером. Мушу сказати, що перший, хто підходить – це шановний Сергій Петрович"»

ICTV: «Президент Петро Порошенко вшанував пам'ять загиблого під Слов’янськом генерал-майора Сергія Кульчицького. Йому посмертно присвоїли звання Герой України. Глава держави зустрівся з сім’єю військового – з дружиною Надією Кульчицькою та його сином Валерієм. Глава держави назвав великою честю вручити цю високу державну нагороду рідним людини, яка проявила героїзм, захищаючи Україну. Петро Порошенко вважає, що саме на прикладі генерала Кульчицького виховуватимуться наступні покоління. Президент України розповів, що проводиться ретельне розслідування обставин його загибелі. Нагадаємо, терористи під Слов’янськом збили гелікоптер, який вже повертався з передової. Загинув генерал Кульчицький та 11 військових.

Петро Порошенко, Президент України: "Наскільки важливо, коли генерал в атаку іде не ховаючись за спинами солдат і офіцерів. Перший, і це справжній герой, який це демонстрував в бою".»

«Інтер»: «Петр Порошенко наградил посмертно генерал-майора Сергея Кульчицкого. Звание героя Украины и орден "Золотой звезды" передал семье генерала. Напомню, 29 мая террористы сбили украинский вертолет из российского ПЗРК. Погибли 12 человек вместе с генерал-майором Нацгвардии – Сергеем Кульчицким.

Петр Порошенко, президент Украины: "Наскільки важливо, коли генерал в атаку йде не ховаючи за спиною солдат і офіцерів. Перший і це справжній Герой, який це демонстрував в бою"».

У «Фактах» ICTV – корпоративна джинса на актуальну тему допомоги військовим: «Колектив "Русского Радио Украина", разом із благодійним фондом "Підтримай армію", менш ніж за місяць зібрали майже чверть мільйона гривень, на які закупили батальйону найнеобхідніше – взуття, бронежилети, вкрай необхідні тепловізори та інші необхідні речі». Конкретного інформаційного приводу для розповіді про це в повідомленні немає. Водночас не всі телеглядачі знають, що «Русское радио» має спільного власника з телеканалом ICTV. Сюжет Олексія Годзенка закінчується чистим піаром: «Захоплені рішучістю захисників Вітчизни радійники запевняють – це не остання допомога нашому війську. Але і самі вояки, і медійники чекають на якнайшвидше завершення антитерористичної операції, аби тоді всі зусилля направити на розбудову мирної країни».

А дещо згодом у випуску «Фактів» – джинса імені Наталії Королевської, яка була головною «героїнею» новин минулого тижня.

«Олена Фроляк, ведуча: Щодня кількість людей, які втікають від збройних протистоянь на сході зростає. Нині за неофіційними даними, таких біженців понад 50 000. І далеко не всі знайшли житло і роботу. Інша біда – тисячі людей через блокаду терористів не можуть вирватися із зони бойових дій. І влада мусить думати як допомогти їм. Про це нині в Києві дискутували учасники круглого столу, організованого Інститутом соціального захисту громадян. На думку одного з його співзасновників та ініціатора руху "Дорога життя" Наталії Королевської, найперше треба забезпечити вимушених переселенців житлом і тимчасовою роботою, а також гарантувати їм своєчасні соцвиплати. Для цього варто розблокувати казначейські рахунки держпідприємств та соцустанов. І скоротити бюрократію при влаштуванні на роботу та оформленні документів для втікачів зі Сходу.

Сергій Дьомін, біженець зі сходу: "Сталкиваешься с такой вот бюрократической машиной, что не можешь ее сдвинуть. Тебя футболяют туда целыми днями. Ты где-то можешь ездить, и ничего вообще не добиться. Вот пенсии оформляли, вот уже и месяц".

Наталія Королевська, ініціатор громадського руху "Дорога життя": "Необходимо срочно, мы считаем, внести изменения в законы о занятости. Потому что программа по временному трудоустройству, она должна сейчас заработать, и люди должны понимать, как они могут получить временную работу, а не просто пособие службы занятости"». Круглий стіл у цьому випадку не є справжнім інформаційним приводом, а лише, власне, приводом зайвий раз засвітити «громадського діяча» Королевську.

Окрім уже традиційної Королевської, героєм підозрілих новинних матеріалів цього дня став львівський мер Андрій Садовий, що готується до всеукраїнської політичної кар’єри. ICTV без жодних явних інформаційних приводів повідомив про ініціативу Садового та його партії «Самопоміч» вкрити Україну якісним мобільним інтернетом. Зайве казати, що до повноважень та сфер професійної компетенції Андрія Садового це питання не належить (якщо не враховувати того факту, що його бізнес був пов’язаний з будівництвом металевих опор для електромереж). Цікавим аспектом цього вочевидь «непростого» повідомлення є псевдобаланс:

«Олена Фроляк, ведуча: За три місяці Україна може мати швидкісний мобільний інтернет 3G та 4G. Для цього необхідно, аби держава дозволила операторам використовувати будь-які технології на теперішніх частотах. На цьому наголосив сьогодні Андрій Садовий, мер Львова і лідер політичної партії “Самопоміч”. Відповідний проект постанови Кабміну вже готовий. Це дозволить Україні отримати мільярдні інвестиції і тисячі нових робочих місць. Однак деякі експерти мережевих інфоцентрів не згодні. Кажуть, потрібно іти протореним шляхом інших країн – видаючи для 3G та 4G нові радіочастоти, які нині зайняті військовими. Однак ця процедура довга. Враховуючи воєнний стан в Україні, впровадження нових інтернет-технологій знов відкладеться в довгий ящик.

Андрій Садовий, міський голова Львова: "Вже сьогодні можна прийняти постанову Кабінету міністрів, щоб ця технологія була впроваджена. Друга річ, ми знаходимося в стадії війни. Проти нас воює ворог, який теж саме 3G впровадив в 2004 році. Сьогодні має 4G. Єдина країна на теренах Європи і Азії, яка не має цієї новітньої можливості швидкісного Інтернету це Україна. Про що ми говоримо? Яка євроінтеграція? Ми їдем в Європу на бричці".

Юрій Каргаполов, член Координаційної ради Українського мережевого інформаційного центру: "Это все-таки должна быть прозрачная, неупередженная ни относительно одного оператора процедура, потому что тут же государство то же самое обвинят, что оно лоббирует чьи-то интересы. И это должна быть технология, которая отработана и четко мы знаем, что она четко работает. По четким алгоритмам во всем мире"».

Конструктивна пропозиція Садового, цінність якої зрозуміла всім глядачам, збалансована думкою анонімних «деяких експертів», від імені яких говорить нікому не відомий чоловік. Його позиція не є до кінця зрозумілою, як і взагалі предмет дискусії – що пропонують обидві сторони. Простому смертному телеглядачу буде зрозумілим лише те, що львівський мер пропонує більше доступного інтернету, а експерти хочуть заблокувати цю ініціативу.

Довершує картину ще два дивних повідомлення формату «позитивна інформація + порожній іміджевий синхрон»:

«Олена Фроляк, ведуча: У газовій справі Юлії Тимошенко поставлено остаточну крапку. Захисник екс-прем'єрки Сергій Власенко сьогодні отримав одностайне рішення Верховного суду. І прокоментував журналістам суть вердикту. Верховний суд визнав, що 2009-го під час укладання “Нафтогазом” і “Газпромом” контрактів Тимошенко повноважень не перевищила, і злочину не вчиняла. А суддя Киреєв, який присудив їй 7 років тюрми, діяв всупереч закону, свавільно і упереджено.

Сергій Власенко, захисник Юлії Тимошенко: "І таким чином визнано, що все, що відбувалося з Юлією Тимошенко впродовж трьох років, було нічим іншим, як політичними репресіями та політично мотивованою пропагандою з метою знищення основного опозиційного політика Юлії Володимирівни Тимошенко".

Олена Фроляк, ведуча: Півмільярда євро на розвиток малого і середнього бізнесу в Україні. Інвестиційний фонд за участі Євросоюзу, українських та європейських компаній, пропонує створити голова Федерації роботодавців України Дмитро Фірташ. Українським виробникам варто віддавати щонайменше половину державних замовлень, які щороку сягають 300 мільярдів гривень. Це може підтримати підприємців.

Дмитро Фірташ, голова Федерації роботодавців України: «Если бы поддержали сегодня украинских производителей, это был бы дополнительный рынок, который бы дал бы возможность работать нашему производству. И малому, среднему бизнесу то же самое, это было бы очень хорошо». Поява цих інформашок у самому кінці випуску, куди зазвичай ставлять полегшену, неполітичну інформацію, суперечить звичній логіці верстки «Фактів», тож і зміст, і форма, й місце у програмі наштовхує на думки про можливий замовний характер матеріалів.

«Інтер» присвятив Фірташеві – своєму співвласнику – більший матеріал, озвучивши його фентезійну ініціативу щодо створення спільного ринку ЄС та ЄвразЕС:

«Ведущая: Москва готова ввести пошлины для Украины после подписания Киевом Соглашения об Ассоциации с ЕС. И в одностороннем порядке. Первый вице-премьер России Игорь Шувалов утверждает – его стране придется защищать внутренний рынок от потока товаров из Украины, которые могут значительно подешеветь после сближения с Евросоюзом. Как получить доступ на европейский рынок и не потерять возможность поставлять товары в Россию, Казахстан и Беларусь? Выход есть и вполне реальный. По мнению главы Федерации работодателей, необходимо создать общий рынок объединенной Европы и Евразийского экономического союза. И это сохранит 60% украинского экспорта.

Дмитрий Фирташ, глава Федерации работодателей Украины: "Если мы объединим вот этот союз, сделаем и решим на базе Федерации – это 715 миллионов, а то и можем 800 миллионов людей, рынка, потребления. Это огромный рынок, который может нам решить задачу"». Пропозиція справді цікава, але якби інформація вийшла з журналістською, а не з піарною метою, її необхідно було б осмислити за допомогою експертів – економістів та політиків, чиї висновки щодо реалістичності об’єднання Заходу і Сходу на тлі теперішньої ситуації могли би виявитися геть невтішними.

Після зовсім недовгої перерви у «Подробностях» на «Інтері» з’являється Андрій Єрмолаєв – уже не як ініціатор політичного проекту «Партія розвитку України» (себто політик), а… знов як експерт! У минулому подібні метаморфози часто ставалися з політкоментаторами, які ставали політиками – Вадимом Карасьовим, Костянтином Бондаренком, Ігорем Поповим, Віталієм Куликом та іншими: вони були партійцями або чиновниками в одних сюжетах і «експертами» в інших. Тепер цю роль грає Єрмолаєв – директор інституту, заснованого співвласником «Інтера» Сергієм Льовочкіним:

«Владимир Путин снимает с себя подозрения в подготовке прямой военной агрессии, но продолжит поддерживать сепаратизм. Так решение президента России прокомментировал директор Института стратегических исследований "Новая Украина" Андрей Ермолаев. По мнению експерта, Россия будет поддерживать тот характер переговоров, который позволит сохранить сепаратизм, политизировать его и сформировать новый имидж так называемой восточной сепаратисткой элиты. Террористы же решением Путина разочарованы. Один из лидеров так называемой ДНР Федр Березин заявил, что не понял его. И добавил – главари ДНР хотели бы, чтобы Россия оказала республике военную помощь».

«Подробности» також видали своїм глядачам порцію джинси від Наталії Королевської – як частинку сюжету про ситуацію з біженцями й мирним населенням у зоні антитерористичної операції. Іміджевій інформації від Королевської відвели почесне місце наприкінці матеріалу:

«Корреспондент: А еще нужна госпрограмма для тех, кто остался в опасном регионе, уверены в общественном движении "Дорога жизни". Они подготовили пакет предложений для руководства страны.

Наталия Королевская, инициатор общественного движения "Дорога жизни": "Это выплата зарплат, это выплата пенсий, это разблокировка казначейских счетов. Разработать программу сохранения рабочих мест и сохранения заработных плат для этих людей".

Корреспондент: Чиновники – пока не ответили. Так что у вынужденных переселенцев надежда – на себя и волонтеров».

Зауважмо, що автор звинувачує анонімних чиновників, про яких вище не йшлося (керівництво держави чиновниками не є), в тому, що вони не відреагували на тези Королевської, й робить із цього висновок, що переселенці не можуть розраховувати на державу. Доволі сюрреалістична логіка.

Також на «Інтері» прозвучала куца інформація про закриття справи проти Тимошенко з синхроном Власенка, аналогічна тій, яку розмістили в кінці випуску «Факти». Натомість «Україна» зробила на цю тему розгорнутий збалансований сюжет (автор – Олександр Бондаренко).

А ось це повідомлення – про переселення КМДА до свого рідного приміщення на Хрещатику – «Інтер», здається, сам до кінця не осмислив:

«Ведущая: Сотрудники столичной мэрии возвращаются на насиженные места. Строители завершили косметический ремонт некоторых помещений киевской горгосадминистрации после пребывания в них митингующих. Обновление всего здания обойдется в 30 миллионов гривен. Сейчас все городские службы уже работают в одном здании. До этого они были разбросаны по городу. Переселился на законное рабочее место и мэр – Виталий Кличко.

Виталий Кличко, киевский городской голова: "Уверен, что объединение посад даст возможность влияния на бюджет города, даст возможность влияния на административную вертикаль для более эффективной работы. Я надеюсь, что в ближайшее время указ про объединение двух посад будет подписан"». Синхрон Кличка за змістом ніяк не пов’язаний із попередньою інформацією, й глядачі хіба що інтуїтивно можуть зрозуміти, що саме він коментує. Рішення про призначення Кличка головою КМДА Президент підписав наступного дня.

Характерно, що 27 червня у «Подробностях» вийшло аналогічне повідомлення – вже про представлення Кличка в якості голови КМДА – із не менш абстрактними обіцянками та малоінформативним синхроном.

«Україна» цього дня прокоментувати перебіг переговорів щодо миру на Донбасі, запросила до студії їх учасника, представника Партії регіонів. Нестора Шуфрича. Перша половина розмови з ведучою Анною Пановою в Нестора Івановича вийшла доволі кумедною:

«Анна Панова, ведущая: О ситуации на востоке страны, и о начавшихся вчера в Донецке 3-сторонних переговорах об урегулировании конфликта, мы поговорим с их учасником, у нас в гостях народный депутат, член фракции Партия Регионов – Нестор Шуфрич. Нестор Иванович здравствуйте. Прежде всего, короткий вопрос – короткий ответ, если можно. Чью сторону вы там все-таки представляли? Потому что посол России говорит – вы и Медведчук действовали по поручению Порошенко, в СНБО в этом открещиваются, а в ОБСЕ говорят, что вы представляли самопровозглашенный ЛНР и ДНР. Так все-таки?

Нестор Шуфрич, народный депутат Украины, фракция Партия регионов: Прежде всего хотел бы выразить слова соболезнования семьям погибших и сегодня, и за прошедший период. Это действительно трагедия, которая должна остановиться. Это бойня на Донбасасе должна прекратиться. И это главное. Кого представлял Медведчук и Шуфрич, я отвечу очень просто – он представлял, мы представляли людей, которые хотят мира, и которые не хотят, чтобы их детей убивали, чтобы убивали их родных. Безусловно, наша миссия была известна. Я удивлю вас, я уже вынужден сегодня в этом признаться, потому что давление такое, что меня, честно говоря, поражает. Людей не интересует о чем мы договорились, а интересует, кого мы представляли. Больше месяца назад по согласованию и проведению определенных консультаций с руководством Украины, тогдашней, и руководством и лидерами Донецкой народной республики и Луганской народной республики, мы начали переговорный процесс, чтобы организовать площадку для переговоров, между официальным Киевом, и лидерами повстанческого движения.

Анна Панова, ведущая: Есть три стороны: Россия, Украина и ЛНР и ДНР, какую вы представляли?

Нестор Шуфрич, народный депутат Украины, фракция Партия регионов: Если вам удобно, я могу сказать – посередине и тех и других, как вам удобно. Виктор Медведчук был в тесном контакте с Петром Порошенко, с Александром Турчиновым больше контактировал я, но, безусловно, контактировал и Медведчук. С другой стороны, я хочу  обратить ваше внимание именно на Медведчуке. Мы понимаем, что это, наверне, один из немногих, если не единственный гражданин Украины, который может обеспечить, который может говорить одновременно и с Президентом Украины, и с исполняющим обязанности на должности Президента Украины, и с Президентом России.

Анна Панова, ведущая: Я вас поняла».

Що ж, ведуча двічі спробувала вирвати з Шуфрича відповідь і він двічі доволі промовисто її відфутболив; після цього вона перейшла до інших запитань, так і не почувши чіткої відповіді, натомість «вичавивши» з нього комплімент на адресу Медведчука. Говорити щось конкретне про перспективи переговорів регіонал також не схотів, пославшись на те, що «місія Шуфрича-Медведчука» з організації діалогу вже завершена.

«Україна» продовжує виконувати функцію корпоративної прес-служби корпорації System Capital Management. Цього разу «События» поширили повідомлення керівника однієї з компаній Ріната Ахметова – ДТЕК:

«Анна Панова, ведущая: Мирный план Петра Порошенко выполним, если жители Донбасса в него поверят. Об этом в интервью каналу «Украина» сказал генеральный директор компании ДТЭК Максим Тимченко. Он был один из участников встречи у Главы государства, когда обсуждались 15 пунктов мирного плана для урегулирования ситуации на Востоке. Тимченко отметил, сейчас из-за боевиков самопровозглашенных республик ежедневно рискуют жизнью сотрудники компании, это шахтеры, работники электростанций и облэнераго. Поэтому инициатива Порошенка в регионе восприняли с большой надеждой.

Максим Тимченко, генеральный директор ДТЭК: Я считаю, что этот мирный план – начало пути. И с те идеи, те шаги которые представлены, я считаю они правильные и очень важно, чтобы наши люди попытались вникнуть, понять, и очень важно – его поддержать. Из того обсуждения, которое видел, что участники в подавляющем большинстве поддержали все пункты изложенного плана, теперь вопрос в том, на сколько люди узнают об этом плане, и самое главное – поверят. Сегодня огромный дефицит доверия на Донбассе. Сегодня, если получится восстановить хоть немного доверия, к таким инициативам, то тогда может быть изменение ситуации».

Збіг чи ні, але в той самий день, коли на ICTV вийшло дивне повідомлення про 3G-ініціативу Андрія Садового, львівський мер став гостем студії каналу «Україна». І говорив, поміж іншим, на ту саму тему: «Андрей Садовый, львовский городской голова: Фракція “Самопомочі” в Київській міській раді буде працювати в інтересах киян. Що ми сьогодні зробили? Ми сьогодні задекларували необхідність впровадження 3G-інтернету, це є швидкісний інтернет. Щоб ви розуміли що це таке, що Україна єдина країна, в Європі і Азії де не має швидкісного мобільного інтернету. Це можливість мільярдні інвестиції з отримати.

Анна Панова, ведущая: понятно. Услышали мы об этой вашей инициативе. Короткий ответ – да, нет, – планируете баллотироваться в следующий раз на пост мэра Киева? Это будет через 1,5 года.

Андрей Садовый, львовский городской голова: Я бажаю успіхів Кличку, щоб він був мером дуже довго, щоб був успішним мером, а я бачу свою задачу, – це підтримувати місцеве самоврядування і шукати по Україні молодих людей. І переконувати їх йти у владу. Чесних і порядних». Хоча ведуча не ставила йому запитання про інтернет, вона не перервала Садового, як зробила це раніше, не давши йому описати «чудову п’ятірку» депутатів від «Самопомочі» в Київраді.

Зауважмо, що основна частина розмови у студії з Садовим була змістовною та не мала ознак прихованої реклами. Наступного дня він з’являтиметься в новинах як епізодичний герой сюжетів ICTV та СТБ про всеукраїнську конференцію з місцевого самоврядування та децентралізації. Можливо, поява львівського політика з київськими та всеукраїнськими амбіціями в ефірі двох загальнонаціональних телеканалів із не досить чітко артикульованою, але привабливою для певної категорії виборців ініціативою була випадковою. Хоча ймовірність цього не видається великою.

25 ЧЕРВНЯ, СЕРЕДА

За рівнем пієтету й беззастережної симпатії з боку новинарів новообраний київський мер Віталій Кличко поступається зараз хіба що Президентові. Про призначення Кличка головою Київської міської державної адміністрації «Факти» ICTV розповідають як про маленьке свято. Обидва синхрони, дібрані для повідомлення, не є змістовними – ми не дізнаємося з них, які саме зміни чекають на Київ за Кличка:

«Олена Фроляк, ведуча: Сьогодні президент Петро Порошенко підписав указ про призначення Віталія Кличка головою Київської міської держадміністрації. Іншим указом з цієї посади звільнено Володимира Бондаренка. 25 травня лідера партії "УДАР" обрано мером Києва. Після цього він заявив, що одним із перших кроків президента має стати указ про суміщення посад столичного міського голови та голови КМДА. Востаннє ці дві посади суміщав Леонід Черновецький, допоки Верховна Рада 2010-го не змінила Закон про столицю. Президент Порошенко вітаючи Віталія Кличка, ще раз наголосив, що боротьба з корупцією має початися саме в Києві, і саме Київ має стати прикладом для регіонів у питаннях децентралізації влади, коли на місця передається більше повноважень, прав, але й більше відповідальності.

Петро Порошенко, президент України: "Перше завдання, яке ми зараз маємо поставити, – це кардинально змінити Київ. Київ має відновити свій статус найкращої європейської столиці. В Києві ми маємо відновити безпеку. В Києві ми маємо очистити вулиці. Наголошуючи при цьому, що цінності Майдану для нас є святі, і вони мають залишатися в серці".

Віталій Кличко, міський голова Києва: "Це повернення самоврядування в Київ. Кияни очікують що київський міський голова буде втілювати і мати повноваження, які він зможе реалізувати. Очікування киян. Впевнений в тому, що виправдаю довіру, як киян, так і президента України"». Також не зайвим було б пояснити глядачам, що хорошого (чи поганого) в суміщанні посад голови КМДА та міського голови. Інші канали обмежились переважно дуже стислою та сухою інформацію про цю подію, яка була прогнозованою.

Далі у випуску – корпоративна джинса чергового благодійного заходу Віктора Пінчука: програми підтримки талановитих студентів. Як завжди в подібних матеріалах ICTV, наголос зроблено на присутності на заході високопосадовців, зокрема прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Не забули й про синхрон самого власника каналу. Аналогічний матеріал із синхронами Пінчука та Яценюка вийшов у «Вікнах» СТБ.

Благодійність фонду свого власника Ріната Ахметова «Розвиток України» вихваляла цього дня також «Україна».  «События» також запросили до коментування поточної політичної ситуації знову представника Партії регіонів, народного депутат Ганну Герман, яку інші канали, очевидно, не забуваючи про її роль та діяльність за часів Януковича, показують не надто охоче. На «Україні» вона, натомість, говорить від імені Партії регіонів (чи то пак, фракції ПР) про наміри підтримувати перевибори ВР лише після внесення змін до Конституції та законодавства про вибори.

На «Інтері» – коротке джинсове повідомлення Королевської: «Наталья Белашева, ведущая: "Дорога жизни" активистов общественной инициативы привела к Конституционному суду Украины с требованием растолковать, имел ли право Парламент сокращать выплаты пособий на детей. Почему, по одному из принятых антикризисных законов, сумму соцвыплат на второго и третьего ребенка сильно снизили. Теперь она такая же, как при рождении первенца.

Наталья КОРОЛЕВСКАЯ, инициатор общественного движения "Дорога жизни": "Эта норма полностью противоречит 22 статье конституции, где четко сказано, что недопустимо сужать уже существующие выплаты и существующие права людей"». Утім, нічого оригінального.

А ось іще одне повідомлення – про офіційне повернення Межигір’я державі: «Наталья Белашева, ведущая: Хозяйственный суд столицы вернул земли Межигорья государству – все 135 гектаров. Здесь – бывшее имение беглого Януковича. Стоимость земли – 118 миллионов гривен. Еще в 2007-м году эти территории незаконно были отчуждены Вышгородской райгосадминистрацией и проданы компании "Танталит" – ею владеет приближенный экс-президента Сергей Клюев. Он, как и Янукович, сейчас в бегах». Скоріш за все, новинарі «Інтера» просто переплутали братів Клюєвих: утік з України Андрій, тоді як Сергій веде активну парламентську діяльність, вийшов із фракції ПР і не знає, де його брат. Ба більше, Клюєв уже після Майдану стверджував, що Межигір’я належить йому, тож логічним із професійного новинарського погляду було доповнити повідомлення про націоналізацію Межигір’я його коментарем.

Окремо варто зупинитися на матеріалі про конфлікт у Соціалістичній партії, нещодавно приватизованій екс-регіоналом, а до того соціалістом Миколою Рудьковським. Ось що повідомляє про це «Інтер»:

«Наталья Белашева, ведущая: Этим утром в Киеве неизвестные захватили центральный офис Соцпартии. В окружении главы социалистов Николая Рудьковского говорят, что за этим стоит его предшественник.

Владимир Самченко, корреспондент: Сейчас вход в центральный офис Соцпартии заблокирован этим бусом. Он появился здесь сегодня утром. После того, как в здание вошли неизвестные и попросили сотрудников покинуть помещение. Завхоз Владимир Коваль пришел на работу в половину восьмого. А спустя полчаса появились люди в камуфляже.

Владимир Коваль, завхоз центрального офиса СПУ: "Ну, где-то человек 10. С охранной фирмы предъявили документы, там подписи Устенко, печать, сказали, что теперь мы будем этот офис охранять". (Отже, люди, про яких ідеться – не «невідомі»: зрозуміло, хто їх прислав і для чого. «Невідомими» їх називають для того, щоб глядачі підсвідомо сприймали саме їх як несправедливу, «погану» сторону конфлікту – типовий хід у піар-матеріалах, які супроводжують рейдерські конфлікти. – О.Д.)

Владимир Самченко, корреспондент: Попасть в офис не могут не только сотрудники, но и мы – дверь закрыта. Петр Устенко возглавлял Соцпартию с апреля 2012-го. В конце прошлого года – его сменил на этом посту Николай Рудьковский. Устенко уверен – незаконно. Незаконным он считает и недавний съезд СПУ. На нем с подачи Рудьковского внесли изменения в устав партии. На тихом, на первый взгляд мероприятии, события развивались, как в настоящем боевике. Внутри здания ЦИК, которое арендовали социалисты, выставили несколько кордонов вооруженной охраны. Делегаты прорывались на съезд буквально с боем. Все это, уверены в окружении Рудьковского, организовал Устенко. Как и захват офиса.

Петр Устенко, глава Соцпартии: "Согласно Минюсту, я являюсь председателем партии. 18-го съезда. И я с тех пор не менялся". (Закономірним було би звернутися до незаангажованих юристів, що могли б прокоментувати питання законності зміни голови Соцпартії. А також запитати Устенка про те, чи звертався він до суду. – О.Д.)

Юрий Букарев, заместитель главы СПУ: "Не может смириться с новым выбором коллектива Соцпартии. Мы не имеем никакого представления, что там происходит внутри. Люди там курят документы, или компьютерную базу уничтожают".

Владимир Самченко, корреспондент: Весь сыр-бор из-за будущих парламентских выборов, уверен зам Рудьковского. Среди левых партий СПУ может стать реальной альтернативой КПУ, учитывая стремительное падение рейтинга коммунистов. (Цю тезу можна вважати суто рекламною, особливо зважаючи на те, що рейтинг Соцпартії та її кандидатів на останніх виборах прямував до нуля, а комуністів уже не раз передчасно ховали. – О.Д.)

Юрий Букарев, заместитель главы СПУ: "Блуждают деньги непонятные деньги из непонятного государства, и эту партию хотят просто купить, а может, уже и продали". (Кореспондентові «Інтера» варто було б попросити товариша Букарева пояснити, про яку «незрозумілу державу» йдеться, а не змушувати телеглядачів губитися у здогадках. – О.Д.)

Тем временем изгнанные из офиса сотрудники пошли в милицию, писать заявления о захвате. Там пообещали, что за сутки откроют уголовное производство». Цікаво, що представляти сторону Рудьковського «Інтер» запросив не самого мільйонера, який віднедавна очолює Соціалістичну партію, а перед тим світився у ЗМІ з таким собі блоком лівих сил «Справедливість», а його заступника. Складається враження, що Рудьковський, готуючись до виборів, просто не має охоти особисто фігурувати в конфліктному контексті, що кидає тінь сумнівів на його легітимність як голови Соцпартії.

26 ЧЕРВНЯ, ЧЕТВЕР

Тиждень Кучмівської слави на ICTV триває: окрім повідомлення з синхроном Леоніда Даниловича про те, що він думає про результативність переговорів у Донецьку, та згаданої вже вище інформації про минулі зв’язки призначеного радником Президента Володимира Горбуліна з Кучмою, у «Фактах» вийшов ось такий сюжет:

«Олена Фроляк, ведуча: Драматична ситуація в Україні, зовнішня агресія та внутрішньополітичні складнощі. Сьогодні саме ці теми провідні на науково-практичній конференції "Україна сьогодні. Виклики для економіки та державності". Видні державні діячі, провідні політики, колишні високі керівники держави, аналізували і міркували, як зберегти країну.

Олеся Комарницька, кореспондент: Національний університет Шевченка, червоний корпус. У зал підтягуються не студенти і викладачі, а колишні міністри, посли, керівники областей. Їх теза з порогу.

Володимир Литвин, голова Верховної ради України (2002–2006, 2006–2012 рр.): "10 років тому у вересні місяці, відкриваючи засідання Верховної ради України я сказав про епоху Кучми. Але я сказав, що це епоха, і цю епоху можна буде оцінити згодом. Я хотів би сьогодні навести цю цитату. Вона актуальна, тому що нам доведеться дуже важко, залізом і кров'ю збирати країну".

Олеся Комарницька, кореспондент: Кров і зброя у всіх на вустах. Другий президент України присвячує свій виступ подіям на сході. Там на консультаціях представляє президента. Був, бачив, терористи готові вести війну у містах. Але ми сценарій Грозного у себе не допустимо. Потрібен мир. І найкраще, якщо досягнемо його через переговори.

Леонід Кучма, президент України (1994–2005 рр.): "Що ми хочемо військовою операцією перемогти, якщо всі вони в містах воюють. Фронту ж там нема. Ми он маленьке містечко Слов'янськ, нічого з ним зробити не можемо. А вони кажуть – ми так сказали, щоб в Донецьку, Луганську, і давайте те саме. Так що, ми будемо робити Грозний?"

Олеся Комарницька, кореспондент: З мирним планом погоджується колишній очільник Одещини Сергій Гриневецький. Україну порівнює з полігоном, де випробовують нову технологію війни.

Сергій Гриневицький, колишній керівник Одеської ОДА: "Ці конфлікти неможливо вирішити виключно військовою силою. Найкращою відповіддю має стати побудова успішної України".

Олеся Комарницька, кореспондент: Далі конференція переходить на мову цифр. До 20-річчя обрання Леоніда Кучми на пост президента, академік Павло Гайдуцький написав книжку "Незалежна економіка України". Тут і графіки і таблиці, зростання і падіння. І один з найстрімкіших, після 2004-го, ВВП понад 12. А рік потому – менше 3-х.

Павло Гайдуцький, заступник глави Адміністрації президента України (1997–2005 рр.): "Це була втрата тої економічної політики, яка велась до 2005 року. Було все відкинуто".

Олеся Комарницька, кореспондент: На 500 сторінках 10 років серед економічних показників все те, що передувало нинішнім подіям. Наприклад, події з островом Тузла. Росіяни вже тоді зазіхали на наші території. Відстояли. Так само ще раніше були питання по ядерній зброї.

Юрій Костенко, голова Української народної партії: "Я хотів би, щоб нинішня влада діяла так, як ми діяли у 90-93 роках. Щоб вона, в першу чергу, опиралася у тій ситуації на норми міжнародного права. Сьогодні із норм міжнародного права дії Росії класифікуються як військова агресія проти України. І виходячи із цього, і уряду і президенту необхідно діяти".

Олеся Комарницька, кореспондент: Рішуче діяти почнуть завтра. Представник президента Леонід Кучма їде на схід. Ще один раунд консультацій. Ще одна спроба сказати тамтешнім – зупиніть стрілянину. Місце і час поки не відомі. Відомо одне – мир потрібен усім». Кучма тут змальований таким собі суперменом-термінатором, що вирушає на схід для того, щоб урятувати Україну (як ми тепер уже знаємо, поки що ніяких результатів його місія не мала). А крім Кучми, який, нагадаємо, фігурує у випуску вже втретє, серед головних героїв репортажу (сам вибір формату висвітлення такого «інформаційного приводу» не дуже вдалий) є Гриневицький та Литвин – стара кучмістська гвардія. У «Вікнах» СТБ в цей день також вийшов розгорнутий матеріал про Кучму з кількома синхронами, в яких він висловлює своє бачення поточної ситуації на сході України.

Новинарі Першого національного з невиправданою довірою ставляться до джерел, які важко назвати достовірними. Так, новина про фінансування луганських бойовиків російськими комуністами виникла на підставі відеоролика, знайденого в ютьюбі:

«У луганських бойовиків – російські спонсори. У мережі з’явився лист, у якому терористи дякують лідеру Компартії Росії за гроші. Це послання зараз ви бачите на екрані. Адресоване воно Геннадію Зюганову. Підписав голова самопроголошеної луганської народної республіки Валерій Болотов. Він подякував Зюганову за гуманітарну і фінансову підтримку. Терористи виклали в інтернет і відеозвернення самопроголошеного прем’єра незаконної ЛНР Василя Нікітіна до російських комуністів.

Василь Нікітін: "Хотелось выразить большую благодарность всем россиянам, Коммунистической партии Российской Федерации, и лично за оказанную гуманитарную помощью, о том, что вы не забываете, помогаете нам. Действительно, на сегодняшний день у нас есть сложности в медикаментах и в продуктах питания. Поэтому еще раз от имени всей республики, от совета министров я вас благодарю и приношу вам большую благодарность. Спасибо за помощь, что вы нас не забываете. Поэтому вместе с вашей помощью мы победим"». У такий собі спосіб Нікітін міг подякувати й вашингтонському обкому – відеозвернення є ані доказом того, що терористи справді отримували допомогу саме від російських комуністів, ані підставою стверджувати щось про «російських спонсорів». Ніщо не заважало журналістам Першого звернутися до прес-служби Зюганова й попросити підтвердити чи спростувати цю інформацію.

Відсутність здорової журналістської ініціативи простежується й в іншому повідомленні новин державного каналу: «П’ятьох хмельничан-контрактників, які проходили службу в зоні АТО, визволили з полону. Їх затримали 3 червня на станції Дебальцеве озброєні донські козаки. Весь цей час тривали перемови з бойовиками. І лише сьогодні вночі бійців відпустили. Спілкуватися з медійниками хлопці відмовилися – не лише заради власного спокою, а й щоб не наражати на небезпеку колег, які можуть опинитися в схожій ситуації. З цієї ж причини деталі та умови звільнення армійців керівництво підрозділу вирішило не розголошувати.

Іван Бугай, начальник Хмельницького відділу військової служби правопорядку: "На сьогоднішній день всі живі-здорові. Фізичного насильства до них не застосовувалося. Хлопці вели себе мужньо. Хочу подякувати. Всі вони знаходяться сьогодні в Хмельницькому. Я дав декілька днів для того, щоб вони могли привести себе в порядок, зустрітися з родичами, батьками, дружинами і дітьми, і приступити до виконання своїх обов’язків вже в місті Хмельницькому"». Фактично половина інформації в повідомленні – про те, що інформації немає; таке повідомлення має невелику цінність для аудиторії, що прагне фактів і яскравих подробиць.

Так само в порушення стандарту повноти Перший не дає достатнього фактажу про причини кримінального переслідування колишнього заступника Генпрокурора Рената Кузьміна: «МВС оголосило в розшук колишнього першого заступника генпрокурора Рената Кузьміна. Його звинувачують у завідомо незаконному затриманні або незаконному приводі. Покарання за відповідною статтею – від п’яти років заборони обіймати певні посади до трьох років ув’язнення. Нагадаю, Кузьмін як заступник генпрокурора курував розслідування кримінальних справ проти екс-прем’єра Юлії Тимошенко». Із цього повідомлення можна зробити висновок, що Кузьміна переслідують за дії щодо Тимошенко, тоді як насправді йдеться про справу Луценка.

«Україна» дала про розшук Кузьміна таку саму неповну інформацію, не зазначивши причини переслідування. Проте лексика, яку використали новинарі телеканалу, доволі специфічна: «На бывшего заместителя генпрокурора охотится украинское Министерство внутренних дел. Рината Кузьмина объявили в розыск. Его имя появилось на сайте МВД в разделе "лица, скрывающиеся от органов власти". Против экс-кандидата в президенты открыто несколько уголовных дел. Суд уже дал разрешение на его задержание». Знаковою є й згадка про участь Рената Кузьміна у президентських виборах – неначе цей статус додає йому політичної ваги (тож кримінальне переслідування починає сприйматись як політичні репресії).

І ще одна інформація в новинах Першого, що містить приблизний опис події та не дає розуміння, про кого саме йдеться: «Покарати винних за катування та насильство над майданівцями вимагали від глави держави громадські активісти біля стін Адміністрації президента. За їхніми словами, під час Євромайдану сотні людей постраждали від жорстокості та неправомірного застосування сили міліцією. Утім влада за півроку не розслідувала ці злочини і не притягла до відповідальності їх організаторів та виконавців. Петицію зі своїми вимогами учасники пікету передали представнику Адміністрації Президента». З огляду на частоту подібних акцій, цю інформашку можна повторювати у випуску новин мало не щодня.

Не змогли внести ясність теленовини в конфлікт під час з’їзду Федерації профспілок у київському готелі «Турист». «1+1» повідомив, що «півсотні молодиків у камуфляжі та масках розгромили готель» (знову ж таки, лексика, яка відразу дає глядачам зрозуміти, хто хуліган, а хто захисник Вітчизни). Авторка сюжету Тетяна Лазарчук прямо не стверджує, що «молодики» належали до Соціал-національної асамблеї, однак коментарі бере саме в її представників. Також не є зрозумілою роль у конфлікті депутата Київради Ігоря Мосійчука, чиї коментарі також є в матеріалі. Журналістка констатує: «Хто відповідатиме за погром, достеменно невідомо».

Перший національний описав ситуацію, але не дав своїм глядачам розуміння, хто саме нападав на профспілчан, пославшись на міліцію: «Готель "Турист" близько 10-ї ранку штурмували півсотні людей у камуфляжі та балаклавах. У цей час у приміщенні проходив з’їзд ради Федерації профспілок України, на якому хотіли обрати нового голову. Активісти із закритими обличчями виступали проти виборів за зачиненими дверима. Міліція людей не пустила. Між ними та представниками самооборони сталася сутичка. За словами очевидців, у бік правоохоронців полетіла димова шашка. У готелі були розбиті вікна і двері. Попри штурм, голову ради профспілок обрали. Ним став досі в.о. Григорій Осовий. Серед штурмовиків, як кажуть присутні, були люди із символікою "Правого сектору" на одязі. У самій організації причетність до сутички відкидають. Хто стоїть за нападом на "Турист", з’ясовує міліція. Відкрито два кримінальні провадження за статтями "Хуліганство" та "Погрози працівникам правоохоронних органів"». Згадка про «Правий сектор» із недостовірним посиланням («кажуть присутні») є порушенням стандартів точності та достовірності.

Натомість «Україна» точно впевнена, що штурмували люди з «Правого сектору». Пов’язки, принаймні, побачили:

«Анна Панова, ведущая: Неизвестные сегодня с утра штурмовали столичную гостиницу “Турист”, где проходило заседание Совета Федерации профсоюзов. Разорённые пикетчики забросали милицию и охрану отеля гранатами и дымовыми шашками, выбели входные двери и стекла.

Елена Власенко, корреспондент: Мирная акция протеста быстро переходит в столкновение. Неизвестные в масках, желтых повязках и “Правого сектора” швыряют гранаты, газовые баллончики в милицию и охранку столичной гостиницы “Турист”, крушат все на своем пути. Взламывают дверь в зал заседания, где сегодня совет федерации профсоюзов планировал избрать своего председателя. Молодчики бросают горючую смесь и покидают здание. Уж на улице радикально настроенные молодые люди объясняют свои действия.

Молодой человек: “Здесь должны были проходить сборы регионалов, они должны были в очередной раз планировать деребанить страну”.

Спели кричалку и ушли. В таких не простых условиях федерация профсоюзов избирает своего главу Григория Осового. Ранее он же исполнял обязанности председателя. Дмитрий, член совета федерации уверен, это спланированная провокация, чтобы под давлением провести выборы.

Дмитрий Живило, член совета федерации профсоюзов Украины: “Просто с руки изменена процедура с тайного голосования. Когда происходит открытое голосование, то они либо боятся либо еще какие-то цели преследуют. Но они голосуют за действующую власть. Любое решение об отчуждении имущества, оно будет точно также голосоваться”.

Позже ответственность за происходящее у “Туриста” взяла организация “Социал-национальной ассамблеи”. Они считают собрание федерации профсоюзов и избрание ее главы не легитимным.

Игорь Криворучко, руководитель организации “Социал-национальная ассамблея”: “Український бунт він дуже культурний і він дуже цілеспрямований. Розгрому набула тільки вхідна дверь, куди не пропускали і одна дверь в конференц-залу”.

Федерация профсоюзов наиболее крупное объединение, более 9 миллионов человек, и является собственником Укрпрофздравницы и Укрпрофтура. В подчинении которых находится множество санаториев и предприятий. Милиция уже открыла 2 уголовных производства: хулиганство и угрозы насилия в отношении сотрудника правоохранительных органов». Уже зрозуміліше: Соціал-національна асамблея є однією з фракцій «Правого сектору». Глядач поверховий і неуважний сприйме цю історію як черговий випадок постмайданного свавілля, який запише в мінус новій владі. А ось розумний глядач зрозуміє, що навряд чи штурм такого заходу, як вибори профспілкового керівника, був власною низовою ініціативою активістів-націоналістів. Але чиєю? Тож журналістам варто було спробувати докопатися до суті: хто й із якою справжньою метою намагався вплинути на профспілки.

Програма «События» телеканалу «Україна» зробила корпоративну промоцією окремою щоденною рубрикою: анонсувала проект «Допомога об’єднує», що оповідає про добрі справи фонду Ріната Ахметова. Після першого матеріалу на цю тему до студії запросили керівника фонду Анатолія Заболотного. Цікаво, що на «1+1» у цей самий день також фігурував пан Заболотний, однак його протитрували як «керівника благодійного фонду» без зазначення назви останнього. Що, звісно ж, також за межами здорового глузду, як і щоденні піар-повідомлення про добрі справи інвестора.

Після досить тривалого режиму «одностороннього припинення вогню» «1+1» випустив в ефір сюжет, який можна вважати ударом по Дмитрові Фірташу. Нагадаємо, на минулому тижні «Інтер», що належить Фірташеві, завдавав ударів по власникові «Плюсів» Ігореві Коломойському щодня. І ось відповідь:

«Лідія Таран, ведуча: Український олігарх Дмитро Фірташ визнав, що Крим – це Росія. На офіційному сайті його содового заводу тепер вказано – місто Красноперекопськ, Республіка Крим, Росія. І це при тому, що сам бізнесмен не раз критично висловлювався з приводу анексії. ТСН спробувала дослідити, що вплинуло на погляди олігарха. До того ж, содовий завод може стати не єдиним. У кримській власності Фірташа одне з найбільших підприємств – завод "Титан".

Іван Гребенюк, кореспондент: Це офіційний сайт Кримського содового заводу. Зміна прописки кримського содового заводу з української на російську і викликала ажіотаж. Невже олігарх визнав анексію Криму Росією? Щоб перевірити це припущення, ТСН звернулася по коментар до керівництва "Фірташ Group" – компанії, яка об'єднує всі підприємства олігарха. Там сказали чекати на відповідь. (Що ж, принаймні, «1+1» має формальну індульгенцію на відсутність балансу, точніше, його імітацію – використання замість актуальних коментарів цитат із інших ЗМІ. – О.Д.) Чим керувався олігарх, відомий газовими оборудками "РосУкрЕнерго" (характеристика, яка відразу закриває всі питання щодо незаангажованості, безсторонності та відокремлення фактів від коментарів. – О.Д.), ТСН запитала в незалежних аналітиків та економістів. Зрозуміти важливо, оскільки содовий завод – не єдина власність Фірташа та може стати першою ластівкою. На кону – "Крим-Титан", найбільший у Східній Європі виробник стратегічної титанової сировини.

Дмитро Гордейчук, аналітик: "Это жемчужина Украины на самом деле. Украина имеет 20% мировых запасов двуокиси титановых руд. Поэтому не использовать это – это преступно. И сейчас если мы будем отдавать на каком-то этапе кому-то, не получая от этого должных дивидендов в будущем, – это преступно". (Як бачимо, перший із «незалежних експертів і аналітиків» не коментує дії компанії Фірташа, а звинувачує, причому емоційно та безапеляційно. – О.Д.)

Іван Гребенюк, кореспондент: Ситуація не була б такою кричущою, якби не ще один факт. "Титан" розташований у Криму, а сировину для переробки отримує з чотирьох гірничо-збагачувальних комбінатів на материковій Україні, два з яких, Іршанський та Вільногірський, Фірташ орендує у держави. І схема, коли завдяки українським надрам зароблятиме Росія, занадто дивна. (Оцінкові судження, які можна було замінити фактами. – О.Д.) У своєму нещодавньому інтерв'ю керуючий директор групи компаній Фірташ Group" Борис Краснянський можливість переходу "Титану" до Росії спростував. До того ж, компанія навіть змінила юридичну адресу з кримської на київську. Однак, на думку економіста Бориса Кушнірука, чергова її зміна – вже на московську – лише питання часу.

Борис Кушнірук, економіст: "Я думаю, що і тут ми, скоріше за все, побачимо, як не за один день, але поступово будуть тиснути для того, щоб змусити перереєструвати всі підприємства, які знаходяться на території Криму, змусять перереєструвати в Росію, щоб вони вважалися об'єктом господарської діяльності Росії. І сплачували податки там". (Не зрозуміло, на яке саме запитання відповідає експерт, що саме він коментує, тож немає певності, що його слова не вирвані з контексту. – О.Д.)

Іван Гребенюк, кореспондент: Основний ринок збуту олігарха – Китай, Індія та Росія. Якщо не гратиме за їхніми правилами, втратить прибуток. Якби ж це була Європа, поведінка олігарха була б інакшою. Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський як приклад наводить підприємства, продукція яких орієнтувалась вже на ринок ЄС.

Андрій Забловський, керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні: "Якщо продукція, яка виробляється в Криму, буде заборонено постачатись в країни ЄС – це також додатковий стимул багатьом нашим підприємцям йти з Криму. Ви знаєте, виробники горілки, "Олімп" кримський, інші підприємства вже перенесли свої потужності або частину своїх потужностей на материкову Україну".

Іван Гребенюк, кореспондент: Ще одна дилема Фірташа, який зараз вбиває час під домашнім арештом у Відні: з 5 вересня держава, чи то у передчутті зміни прописки олігарха, чи то так збіглось, забирає надані в оренду комбінати, які були взяті за Януковича далеко не за ринковими цінами, а прибуток від яких, за словами експертів, йшов не в українську економіку.

Борис Кушнірук, економіст: "Як працювала схема? Він сплачує занижену вартість по орендній платі. Потім сировину за заниженою ціною постачає на "Титан". Після того переробка і потім уже з "Титану" ця продукція постачається за межі України за заниженими цінами. І таким чином він всі прибутки виводить на офшор".\

Іван Гребенюк, кореспондент: Прохання ТСН до "Фірташ Group" дати коментар так і лишилось без відповіді. На сайті ж содового заводу інформація про зміну прописки після розголосу дивним чином зникла. Далі знову цитата з нещодавнього інтерв’ю Бориса Краснянського.

Борис Краснянський, керуючий директор "Gruop DF": "Как мы как ответственные работодатели должны поступать с компаниями, которые нам принадлежат? То ли нас ставят перед необходимостью продавать их кому-то? То ли переводить в российскую юрисдикцию? То ли выдумать какие-то спецсхемы? К сожалению, ответов на многие вопросы нет. Мы, естественно, разрабатываем все, что можем по всем направлениям".

Андрій Забловський, керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні: "Варіантів насправді не так багато – або залишатися і перереєстровуватися, або повертатися в Україну. Або ж – продавати, знаходити інвестора чи російського, чи іноземного".

Іван Гребенюк, кореспондент: З юридичної ж точки зору, правомірності перереєстрації підприємств на анексованому півострові в українському законодавстві поки що є велика прогалина. Ухваливши закон про окуповані території, питання ведення бізнесу в умовах окупації так і не врегулювали та розробляють нині окремий закон». Попри цілком очевидну упередженість навіть на рівні означень (олігарх, оборудки) та бездоказових звинувачень, у матеріалі є позірний баланс (коментарі Краснянського), а фінал наводить на думку, що все не так однозначно – справді, видимого правильнішого виходу, аніж перереєстрація в російському правовому полі, Фірташ не має. Однак, попри цю констатацію, у підсумку Фірташ виглядає винним.

«Інтер» тим часом знову «кусає» Коломойського, хоч і не так боляче: «Ведущая: Следственный комитет России хочет ареста губернатора Днепропетровской области Игоря Коломойского и министра внутренних дел Украины Арсена Авакова. Могут ли эти две кандидатуры оказаться инструментом давления России на Украину? Мнение политологов.

Андрей Золотарёв, политолог: "Во-первых, к Коломойскому можно по-разному относиться. К нему в его дом в Женеве не придут швейцарские полицейские. Но вот что касается Авакова, здесь действительно возможны рокировки. Но не по желанию российской стороны, это, скорее, внутриэлитной украинской".

Михаил Дяденко, политолог: "Что касается Авакова, безусловно, очень много вопросов к работе министра, особенно по кадровым назначениям, по областным администрациям. Я думаю, что вопрос о снятии министра Авакова, он прорабатывается"». Ну що ж, можна, мабуть, навіть конфлікт Коломойського та Авакова з Росією інтерпретувати так, щоб виглядали при цьому негативно український олігарх та міністр, а не слідчі органи агресора – «Інтер» показав, як це робиться. В одному з наступних сюжетів «Подробности» з недостовірним посиланням озвучують чутку про відставку одеського губернатора Ігоря Палиці, якого називають близьким до Коломойського. Щоправда, присутні й синхрони самого Палиці.

Не обійшлося й без дещиці джинси – глядачі «Інтера» вкотре довідалися про доброчинність депутатів групи Ігоря Єремєєва (з недоречним синхроном самого парламентаря у вигідному мілітаристичному антуражі): «Ведущая: Чуть менее 14 часов остается до истечения срока перемирия, объявленного Президентом на востоке. В зону АТО уже готовятся отправиться новые батальоны. Они полны патриотизма и желания защищать родину. Все необходимое им сегодня довезли. Бронежилеты на 20 миллионов гривен и дизель генераторы. А еще собирают средства на современное вооружение.

Игорь Еремеев, уполномоченный группы "Суверенная европейская Украина": "Наши депутаты в рамках акции “сохрани жизнь солдату” помогаем финансировать проект украинского беспилотного самолета разведывательного. Мы считаем, что должна армия принимать более интеллектуальные вещи, то есть вещи, где можно провести разведку, не теряя жизни".

Солдат: "Все больше вопросов когда мы поедем, когда мы будем порядок наводить"». Також далекий від канонів демократичної журналістики черговий матеріал про конфлікт у концерні РРТ. Щоправда, тут «1+1» і «Інтер» по один бік барикад – і ті, й інші виступають проти нового керівника концерну Півнюка. «Інтер», щоправда, безапеляційно називає Півнюка креатурою Миколи Княжицького та Володимира Сівковича, вже не вперше не даючи позиції самих згадуваних політиків. Мовляв, не коментують.

27 ЧЕРВНЯ, П’ЯТНИЦЯ

Головною новиною дня стало остаточне підписання угоди про асоціацію України з Євросоюзом у Брюсселі. Телеканал «Інтер» зумів здивувати, давши другим повідомленням, після власне інформації про подію, реакцію свого співвласника Сергія Льовочкіна. Він виступає не як бізнесмен (надто ж не як інвестор каналу), а як скромний засновник дослідницького інституту. Проте без зайвої скромності приписує євроінтеграційні досягнення і «своїй команді» (яка, очевидно, раніше вважалася командою Віктора Януковича, але про останнього в матеріалі згадок немає):

«Наталья Белашева, ведущая: Учредитель Института стратегических исследований "Новая Украина" Сергей Левочкин считает историческим событием в жизни Украины подписание Ассоциации с Евросоюзом – над которым много лет работало много людей, в том числе и его команда. Впереди сложные реформы, глубокие изменения. Которые должны объединить нас вокруг общего будущего. Топтание на месте, уверен Левочкин, может разочаровать общество. А права на это мы не имеем.

Сергей Левочкин, учредитель Института стратегических исследований "Новая Украина": "Теперь Украину ждет долгий путь сложных реформ. Преобразование и положительные изменения объединят нас вокруг общего будущего. В то же время остановки и топтание на месте могут разочаровать общество, а права на это мы не имеем"».

Здивував «Інтер» і винахідливістю в рамках своєї війни проти Ігоря Коломойського. Цього разу шпилька на адресу конкурента була інтегрована в аналітичний матеріал московського кореспондента каналу, російського журналіста Дмитра Єловського. Він спершу розповідає про заяви одіозного радника Путіна Сергія Глазьєва щодо необхідності розправитися з Україною, а потім повідомляє таке: «Следственный комитет – это не какой-то там скандалист, а одно из самых влиятельных силовых ведомств России. И серьезный инструмент Кремля. Сегодня представители этого органа заявили, что попросят суд досрочно рассмотреть вопрос об аресте губернатора Днепропетровской области Игоря Коломойского. Напомню, его и Арсена Авакова в России обвиняют в организации убийств и использовании запрещенных методов ведения войны. Поводов думать, что суд следователям откажет, нет. Но, конечно, едва ли Коломойский серьезно обеспокоен тем, что его тут арестуют. Так что эта мера является, скорее, политическим ходом. Угроза сейчас нависла не столько над губернатором, сколько над Президентом Порошенко. Хорошо зная кремлевское закулисье, смею утверждать – пока в окружении украинского Президента есть люди, которые в России находятся под следствием, на полноценные переговоры между Москвой и Киевом вряд ли можно рассчитывать. Кремль будет так или иначе спекулировать и оказывать давление на Порошенко, требовать от него убрать двух одиозных чиновников взамен каких-то подвижек в переговорах. И цель одна – заставить украинскую сторону потерять лицо. И вполне вероятно, что Запад, который настаивает на прямом диалоге и успешном его результате, будет убеждать Киев – мол, уступите Москве. И сейчас перед Президентом Порошенко – нелегкий выбор – убрать с политической арены Коломойского и Авакова до того, как россияне начнут спекулировать или ждать, когда начнут спекулировать. И тут есть один момент. Вернее, один пример – Москва не смогла оперативно воспользоваться эксцессом с кричалкой Дещицы и оказать давление на Киев. Просто не успела быстро сориентироваться. Киев уже менял главу МИДа – Дещицу на Климкина. Успеет ли в этот раз Украина – выскользнуть из кремлевского капкана и тихо спеть ла-ла-ла?». Маніпулятивність логічної конструкції журналіста, який «підказує» Порошенкові звільнити Коломойського та Авакова та убезпечитися в такий спосіб від спекуляцій Росії, очевидна. Фактично журналіст каже про своєрідну капітуляцію (визнання заочного кримінального переслідування українських політиків і чиновників, яке є своєрідною формою психологічно-пропагандистського впливу), яка навряд чи можлива в дійсності. Зате прізвище Коломойського в черговий раз звучить у невигідному контексті.

ICTV (сюжет Віталія Захарова) вводить своїх глядачів у стан когнітивного дисонансу, спершу стверджуючи, що «Андрій Парубій попросив пресу припинити істерику навколо бронежилетів, якими зараз армія забезпечена», а пізніше розкриваючи думку: «Віталій Захаров, кореспондент: Українські бійці озброєні автоматами Калашникова, БТРами, а ось бронежилетів їм катастрофічно бракує. Нині учасники АТО забезпеченні ними лише на 62%.

Андрій Парубій, секретар РНБО: "До середини, до кінця липня ми зможемо повністю обладнати бронежилетами. Зараз справа зрушилася. Зараз український виробник кожного дня постачає кожного 250 бронежилетів, і ми маємо вже певну кількість бронежилетів від наших західних партнерів"». То хто каже правду – Парубій чи кореспондент? Звідки цифра 62%? Можливо, перша теза Парубія була вирвана з контексту чи неправильно відтворена?

Також у випуску «Фактів» – радше піарний, ніж інформативний матеріал про візит Юлії Тимошенко до шпиталю, де лікуються поранені українські вояки. Корисна інформація міститься лише в синхроні – Тимошенко каже, що «Батьківщина» готова підтримати запровадження воєнного стану: «Лідерка "Батькіщини" Юлія Тимошенко переконана, що в частині Донецької та Луганської областей необхідно запроваджувати воєнний стан, а президенту – рішучіше діяти на сході. Сьогодні пані Тимошенко відвідала госпіталь поранених в зоні АТО військовослужбовців. Вона вражена мужністю наших воїнів, які, ще не відновившись після складних операцій, знову готові захищати Україну. Тимошенко переконана, що після закінчення перемир’я, яке неодноразово порушували бойовики і Росія, необхідно діяти рішуче. На думку лідера "Батьківщини", рішення президента про запровадження воєнного стану в частині районів Донеччини та Луганщини обов’язково має підтримати і парламент.

Юлія Тимошенко, лідер партії "Батьківщина": "Якщо президент України внесе такі пропозиції до парламенту, то наша вся команда, наша фракція, ми одностайно це підтримаємо. Я абсолютно поділяю висловлювання президента України, що треба на місяцями вести наші військові операції, а закінчити їх за дві години. І саме того очікує вся країна"». Коротке повідомлення з цієї самої псевдоподії дав і «Інтер»:

«Наталья Белашева, ведущая: Юлия Тимошенко призвала руководство страны ввести военное положение на Донбассе. Об этом она заявила после посещения раненых украинских военных в госпитале. Также, по ее словам, подписание договора об ассоциации с ЕС для Украины сегодня – не главное.

Юлия Тимошенко: "Підписанні угоди – це не завершення проблем. А це тільки початок дуже і дуже напруженої роботи. І поки війна, нам буде дуже важко ставати на ноги. Нам треба спочатку завершити війну, а потім ставати на ноги як сильній європейській державі"».

Іще одним ньюзмейкером-важковаговиком цього дня став Рінат Ахметов, який закликав вести переговори «хоч із чортом лисим», аби тільки не було війни. Про це коротко згадав ICTV, щоправда, обравши для синхрону не «чорта лисого», а іншу цитату. А ось «1+1» навряд чи випадково двічі повторив, що Ріната Ахметова хтось «називає господарем Донбасу»:

«Всі очікують рішення президента Порошенка про подальші дії. Ну, а президент Росії Путін вже заявив, перемир’я треба продовжити. На переговорах хоч із «чортом лисим», це цитата, наполягає і мільярдер Ахметов, якого ще називають господарем Донбасу»

«За переговори, хоч із “чортом лисим”, це цитата, виступає і український мільярдер Ахметов. Бізнесмен, якого називають хазяїном Донбасу, перебрався до Києва, відколи там стало зовсім гаряче і на публіці з’являється рідко». Далі в сюжеті Ірини Павленок – розгорнуті коментарі Ахметова. Щоправда, позиція бізнесмена виглядала досить непереконливою; значно поважніше він змальований у матеріалі «України», де дали більше прямої мови. Увага «України» до Ахметова цього разу цілком виправдана. А ось чергове запрошення до студії Володимира Фесенка – політкоментатора, якому вже можна виділити житлову площу на території телеканалу, так часто він фігурує в новинах і політичних програмах «України», – вилилось у несподіванку. Фесенко, чиї коментарі зазвичай ідеально вплітаються в матеріали «Событий», раптом почав заперечувати слова самого Ахметова!

«Владимир Фесенко, политолог: План Б – это не зачистка, это активизация военных действий против сепаратистов, которые нарушают условия перемирия.

Анна Панова, ведущая: Это разные… Это не то, что “зачистка”?

Владимир Фесенко, политолог: Это не зачистка.

Анна Панова, ведущая: Окей, мы не будем…

Владимир Фесенко, политолог: И бомбы на Донбасс никто не бросает. Я не знаю, откуда у Рината Леонидовича такая информация. Бомб на Донбассе нет. А вот террористы и сепаратисты по украинским военным стреляют, несмотря на условия перемирия и несмотря на свои собственные обязательства, которые они взяли в Донецке».

У випуску «ТСН» «1+1» – банальна прихована реклама «Приватбанку», що належить власникові каналу Ігорю Коломойському:

«Наталя Мосейчук, ведуча: Півсотні школярів у Дніпропетровську влаштували пошукову операцію у банку та зіграли в економічний футбол з головою правління. Це найкращі випускники бізнес-школи "ЮніорБанк" з усієї України. Щоб вступити до неї, достатньо лише відкрити спеціальну картку для підлітка у будь-якому відділенні "Приватбанку". Усі операції контролюють батьки, а учні бізнес-школи протягом трьох місяців безкоштовно вчаться захищати та примножувати власні кошти і навіть виховувати лідерські якості. Діти мають зможу дізнатися, як заробити перший мільйон, як планувати свій бюджет та заводити. Найкращі випускники з усієї України відвідали Дніпропетровськ, четверо з них ще й виграли смартфони, а насамкінець усі разом запустили повітряні кульки із побажаннями. Загалом, дитячу бізнес-школу закінчили вже понад 5 тисяч школярів.

Світлана Нікітіна, куратор бізнес-школи Юніор-банку: “Это и ораторское искусство, это и банковские продукты и технологии, это и уроки лидерства, и как заработать первый миллион, планировать свой бюджет, как заводить друзей. Как выбирать свою профессию”.

Анастасія Соломко, випускниця дитячої бізнес-школи: “Я как бы, себя более увереннее чувствую, потому что, ну, меня уже никто не обманет, там, в магазинах или там когда я буду подключать какую-то себе функцию на карточку”».

Нагадуємо творцям «ТСН», що Закон України «Про рекламу» забороняє розміщення реклами у випусках новин. Навіть під виглядом новинних повідомлень.

28 ЧЕРВНЯ, СУБОТА

Акція протесту біля Адміністрації Президента з вимогою припинити перемир’я та відновити збройну боротьбу з терористами спричинила рекордне різночитання у випусках новин. Ось як повідомив про неї «Інтер»:

«Наталья Белашева, ведущая: Прекратить перемирие уже сейчас от Петра Порошенко требует батальон "Донбасс". Бойцы призывают украинцев завтра пикетировать Администрацию Президента. Самые нетерпеливые пришли уже сегодня. Некоторые в балаклавах и с дымовой шашкой. Несколько десятков активистов провели марш против приостановления АТО. Пообщались с представителем администрации и... разошлись.

Олег Магалецкий, активист: "Необхідно оголошувати військовий стан і проводити повну зачистку. Те, що зараз відбувається, коли сідають за стіл переговорів відверто з терористами, з людьми, котрі вбивали українців, з цими людьми не можна сідати за стіл переговорів".

Валерий Гелетей, начальник управления Госохраны Украины: "Те, що я почув, розумне – я обов'язково передам"».

З цієї інформації можна зробити висновок, що протестувальники – нетерплячі бійці батальйону «Донбас», що не відповідає дійсності та, очевидно, є просто наслідком плутанини під час написання підводки. Також глядачі довідалися, що саме учасники акції кинули димову шашку. В «України» версія інша:

«Анна Панова, ведущая: Возобновления активной фазы антитеррористической операции требовали несколько десятков протестующих возле Администрации Президента. Активисты уверены: продление перемирия еще не трое суток только на руку террористам. Поэтому требуют от власти ввести военное положение на Донбассе и перейти к более активным действиям. К митингующим вышел сотрудник Администрации, выслушал требования и пообещал передать их Президенту.

Олег Магалецкий, участник акции: “Необхідно оголошувати або військовий стан і проводити повну зачистку колоборантів і інтервентів, що зараз відбувається,або визнавати ці території втраченими. Із цими людьми не можна сідати за стіл переговорів, ніяк. Тобто це є одна із ключових вимог”.

Валерій Гелетей, начальник Управления государственной охраны: “Я почув кожного, хто хотів сказати, хто хотів мене запитати… Тому був діалог. Те, що я почув, я обов’язково передам”.

Анна Панова, ведущая: Еще до начала акции неизвестные бросили к дверям Администрации Президента дымовую шашку и тут же скрылись. Участники акции за возобновление активной фазы АТО свою причастность к этому категорически отрицают». Що це за активісти, звідки вони взялися, яку організацію представляють – усе це залишається за кадром.

Про це більше можна дізнатись із матеріалу «1+1» – найбільш емоційного та, схоже, покликаного сформувати у глядачів недовіру до акцій такого штибу:

«Наталя Мосейчук, ведуча: Їх закликали на акцію, вони прийшли, а організатор – ні. Київська молодь сьогодні демонструвала дива організації. Півтори сотні хлопців та дівчат, яких зібрало в одному місці повідомлення із соцмереж, коли не знайшли ініціаторів сходин, вирішили не розходитися, а спонтанно почали вигадувати і формат акції, і тематику. Вийшла мирна хода під вікнами президента.

Іван Гребенюк, кореспондент: Вони зорганізувались в інтернеті. Коротке повідомлення: 12:00, Контрактова площа, приходьте на акцію, балаклави і прапори схвалюються. А так ті, хто відгукнувся і прийшли, намагаються знайти організаторів і зрозуміти, заради чого зібралися. Дрес-коду дотримались майже усі, а тому вирішують не розходитись і провести якусь акцію.

Хлопець: "Прекрасно, значить, що ми вирішили? Тут є недалеко "Сбербанк", ми йдемо до нього чи ні? Не йдемо до "Сбербанку". Ми йдемо на Верховну Раду?"

Іван Гребенюк, кореспондент: З метою теж визначилися не одразу.

Хлопець: "Чому ведуться переговори з терористами, чому Царьов, який має бути затриманий, веде переговори? Чому, коли там погибають хлопці, а Порошенко продовжує мирний свій план ще на три дні?"

Іван Гребенюк, кореспондент: Зрештою, практично через увесь центр столиці молодь іде ходою. Гасла знають усі. А на Майдані вносять корективи у маршрут – вирішують іти вже до адміністрації президента. Вийшов керівник управління Державної охорони України. Після знайомства студенти вишів переходять до головного – вимог.

Хлопець: "Продовжити антитерористичну операцію і припинити переговори із терористами. Військовий стан на території Луганської і Донецької області. Навіщо це? Щоби нашим солдатам була можливість, щоби їм дати більше повноважень для дій".

Іван Гребенюк, кореспондент: І поки спереду озвучували, ззаду хтось кидає прямісінько до входу димову шашку. І шматок бруківки, яка зачепила ось цього нацгвардійця. На щастя, не сильно. Провокатора у натовпі так і не знайшли, але розмову не припинили і зрештою домовилися, що молодь формує вимоги на папері, а Гелетей їх передає. І попри спонтанність акції, про що зрозумів, коли читав вимоги – надто різні і багато, за активність і небайдужість до ситуації в країні молоді усе ж подякував. Ті, своєю чергою, роззнайомившись і побачивши, що на них реагують, подібні зустрічі пообіцяли зорганізовувати іще».

Журналістів можна зрозуміти. Махновщина, отаманщина, бомжатник на Майдані та різноманітні «самооборони», що пікетують та штурмують державні та приватні структури з різних приводів, сидять їм у печінках. Ті з них, що ідентифікують себе з Євромайданом, болісно переживають те, у що вироджується майданівський рух (чи то пак, те, що нові форми майданарбайтерства мімікрують саме в такий спосіб). Однак, змальовуючи яскравими й категоричними барвами пропащу силу майданівських залишенців, українські медіа мимоволі підіграють російській пропаганді. Їй украй вигідно показати, що активісти Майдану, незадоволені владою, за першої-ліпшої нагоди або навіть просто під настрій голові штурмувати адміністрацію свого новообраного Президента з димовими шашками. Адже кремлівські ЗМІ вже анонсують на осінь «кривавий третій Майдан». За великим рахунком ця акція, з огляду на її з’ясовану «Плюсами» природу (непорозуміння), не була інформаційним приводом і не заслуговувала на увагу.

У «ТСН» «1+1» знов вийшов піар-сюжет курорту «Буковель», що належить власникові каналу Ігорю Коломойському. І знову, як і минулого тижня, в матеріалі використано синхрон народного депутата Олександра Шевченка, який говорить від імені «Буковеля», фактичним керівником якого, очевидно, залишається, хоча за українським законодавством не має права суміщати депутатство із менеджерською роботою.

Відзначилась у цьому ключі й «Україна». Після традиційного вже щоденного піар-сюжету фонду Ахметова «Розвиток України» до студії була запрошена Руслана Лижичко. Чи згадала вона про фонд спонтанно, чи це було заплановано – ми ніколи не довідаємось, але вийшло так:

«Руслана, общественный деятель, певица: Нет, я точно знаю, что по всем… Вот как мне удалось один раз обойти и службы государственные, и созвониться с людьми – многих у меня есть мобильные телефоны, со многими я постоянно он-лайн общаюсь и говорю: “А как ты смотришь на эту проблему, а что с этим делать? А вот здесь соцпрограмма или это соцпакет или что?”... Очень много возникает сумбура вокруг этой темы, очень много… С чем мы сталкиваемся, – это то, что есть очень пожарные случаи эвакуации, срочно. Тут у нас действительно проблемы. Там есть одна проблема – и уже обратились к Авакову. Он ее пока не решил, о чем я вчера тоже говорила везде публично. И есть проблема, когда люди, которые уже очень много сделали эвакуации, в том числе наш фонд тоже работает с фондом “Развитие Украины”…

Анна Панова, ведущая: Рината Ахметова.

Руслана, общественный деятель, певица: Да, с Анатолием мы тоже работает каждый день, тоже в режиме онлайн, причем вообще круглосуточно – у нас с ним своя горячая линия. И Анатолий, и Фонд Рината Ахметова и наш фонд – мы четко знаем людей, которые помогают действительно эвакуировать. Эти люди обратились к нам и говорят: “У нас проблемы. Нас выпускать – выпускают, потому что мы везем людей – это дети, инвалиды, это больные люди. А впускать перестали. Ерунда какая-то! Мы должны искать теперь возможность, чтобы попасть. Нас там ждут люди! Мы договорились про эвакуацию, они нас там ждут, они собираются в определенное время, но у нас ничего не получилось”. И у нас, к сожалению, ничего не получилось. Или, как ты говоришь, у нас дырявые схемы, или люди не хотят… Вроде люди хотят, реагируют и звонки, говорят: “Руслана, мы всю информацию дали”. Вроде и смотришь, и сама дергаешь их всех, а вопрос не решен».

А ось на «Інтері» цього дня новини були без особливих порушень, ознак прихованої реклами та маніпуляцій. Отже, за наявності політичної волі робити «Подробности» без обов’язкового щоденного піару інвесторів та антипіару їхніх конкурентів, у принципі, можливо. Залишається тільки захотіти.

P.S. Оскільки через велику кількість аналізованого матеріалу (100–120 сюжетів і повідомлень на день) та щораз більшу кількість порушень ми зосереджуємось у моніторингових публікаціях лише на найбільш кричущих і переважно негативних прикладах, за кадром залишається чимало вартого уваги позитиву. Наприклад, якісний і справді корисний для суспільства цикл просвітницьких репортажів Ілони Довгань про Європу на ICTV, професійні репортажі Руслана Ярмолюка з зони бойових дій на «1+1», деякі матеріали московського кореспондента «Інтера» Дмитра Єловського, які стосуються добре знайомих йому суто російських реалій, інтерв’ю з грузинським реформатором Кахою Бендукідзе на «Україні» тощо. Також, аби нескінченно не повторювати одне й те саме, ми виносимо за дужки зауваження щодо емоційних та суб’єктивних вставок у репортажах та прямих включеннях із зони антитерористичної операції, а також інших незначущих і постійно повторюваних хиб теленовин. Усі позитивні та негативні тенденції згодом будуть узагальнені в підсумковому матеріалі.

Моніторинг здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ посольства США в Україні