Транзит влади від Путіна-президента до Путіна-царя, або Час великої війни. ЗМІ про відставку уряду Росії

Транзит влади від Путіна-президента до Путіна-царя, або Час великої війни. ЗМІ про відставку уряду Росії

23 Січня 2020
5393

Транзит влади від Путіна-президента до Путіна-царя, або Час великої війни. ЗМІ про відставку уряду Росії

5393
Головне питання: для чого Путін намагається ліквідувати єдиний центр прийняття рішень і чи можлива Росія в нинішньому вигляді без президента Путіна?
Транзит влади від Путіна-президента до Путіна-царя, або Час великої війни. ЗМІ про відставку уряду Росії
Транзит влади від Путіна-президента до Путіна-царя, або Час великої війни. ЗМІ про відставку уряду Росії

Володимир Путін під час традиційного послання парламенту 15 січня заявив про намір змінити Конституцію Росії. Серед іншого він хоче офіційно закріпити пріоритет Конституції над міжнародними законами і договорами. Також він запропонував наділити повноваженнями Державну раду, яка нині є неконституційним дорадчим органом при президентові. Серед пропозицій — передати Держдумі (нижній палаті парламенту) частину повноважень глави держави. Одразу після цього прем’єр-міністр Дмитро Медведєв оголосив про відставку уряду, щоб «дати президенту можливість ухвалювати всі необхідні рішення». Того ж вечора Путін вніс кандидатуру нового прем’єра. Це маловідомий керівник Федеральної податкової служби Михайло Мішустін.

Російські ЗМІ

Показово, що тамтешні ЗМІ по матеріали на тему відставки уряду і змін до Конституції масово зверталися до іноземних колег. Заголовки дайджестів ТАСС, Forbes.ru, Росбалт, РБК, «Коммерсант», «Вестник Кавказа», «Взгляд»: «Зарубіжні ЗМІ знайшли пояснення несподіваній відставці уряду Росії», «Спекуляції на рівному місці. Що шукають західні ЗМІ у відставці уряду», «Розкол і перетряска влади: Західні ЗМІ про відставку уряду», «Зарубіжні ЗМІ: Росію чекає час великих маневрів». Враховуючи раптовість перестановок в уряді, можна припустити, що російська медійна спільнота не була до них готова. При цьому головне завдання пропагандистських ЗМІ в Росії могло полягати в закріпленні у свідомості аудиторії уявлення про однозначність ситуації — «зміни на краще».

Поля для традиційних маніпуляцій було замало в суто новинному контенті. Здебільшого це проявлялося в аналітичних статтях. «Коммерсант» написав, що «загальний зміст президентського послання» був у відомий усім — демографічна підтримка уряду та залучення інвестицій: «Тут несподіванок не було, хоча фраза президента про те, що в 2021 році приріст ВВП повинен перевищити загальносвітовий, а з 2024 року становити більше 5 %, могла б насторожити: прогнози чинного розширеного уряду цілком обґрунтовано нижче». Проте, як пише видання, коли Путін заговорив детально про зміни в Конституції, «присутні явно перестали розуміти, що в Конституції є фундаментальними основами», які президент пропонував не чіпати.

Рупори Кремля подавали новини у вигідному світлі та анонсовані Путіним реформи охрестили квитком у «світле майбутнє», «транзитом влади», «революцією згори» та «демократизацією».

Підконтрольний російському оборонному відомству сайт «Звезда» звернув увагу на незвичний час для промови президента. «Зазвичай це відбувалося в кінці року, в цей раз це зроблено було відразу після новорічних свят, що логічно, так як визначаються смисли і розстановки на найближче майбутнє. І те, що було сказано в цей раз, багато хто вже назвали соціальною революцією згори, настільки серйозні пропозиції прозвучали», — сказано в матеріалі. Пропагандисти наголосили, що «всі глобальні питання вирішені» — економіка, оборона, безпека, а тому «можна спокійно зайнятися внутрішніми проблемами». Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков пояснив поспіх із конституційною реформою, до якого всередині Росії з’явилися питання. «Будь-які ініціативи глави держави зустрічаються з великою увагою і реалізуються в пріоритетному порядку. Це реальність, в якій ми існуємо», — пояснив він. Сам Медведєв назвав відставку свого уряду «оновленням політичної системи» і пояснив, як пише «Московский комсомолец», що в цьому «немає нічого незвичайного». RT пише, що екс-прем'єр зустрівся з президентом уже після його виступу. Плани Путіна Медведєв назвав «масштабними» і певною мірою «зміною балансу влади в країні». Що ж до безпосередніх причин, то власною відставкою він начебто вирішив дати голові держави «повну свободу».

Російський сайт «Ведомости» іменував Мішустіна «цифровою моделлю прем'єр-міністра», стверджуючи, що напрацьовані в податковій технології йому тепер слід впровадити в уряді. Саму ж ФПС пропагандистські ЗМІ наввипередки величають «однією з найбільш технологічно розвинених в світі» й записують це в заслуги Мішустіну. Він, як стверджує видання, займався впровадженням цифрових технологій із кінця 1990 років, коли вперше вступив на податкову службу. Завдяки діяльності Міжнародного комп'ютерного клубу, який діяв із дозволу КДБ для залучення в СРСР високих технологій, держструктури купували комп’ютери і програмне забезпечення, а в Росію тоді прийшли західні корпорації. «Я не виключаю, що Мішустін може стати політичним прем'єром із перспективою наступництва», — цитує політолога Олексія Макаркіна «Новая газета».

Політолог Андрій Щербак упевнений, що послання Путіна не покращить становище влади. «Очікувалося, що послання буде дуже оптимістичним і підніме рейтинг президента в умовах падіння доходів. Адже хто б не став главою Білого дому, потрібно роздати всім "плюшки" — ми бачили це ще в 1996 році, коли уряд перед виборами Єльцина дарував всім пільги і виплачував борги. Але сьогодні складно говорити про те, що обіцяли дуже багато», — сказав Щербак.

«Росбалт» запитав своїх читачів, чи очікують вони на позитивні зміни від ініціатив, озвучених Путіним. Серед майже трьох тисяч учасників опитування більше 83 % відповіли негативно і ще 3 % респондентів вагалися.

Журналіст Микола Сванідзе у програмі «Особлива думка» на радіо «Ехо Москви» стверджував, що запропоновані Путіним зміни й відставка уряду — «димова завіса», а тому «ніякою демократизацією і не пахне», бо країна стає «більш авторитарною». Адже розподіл повноважень між кабінетами не робить владу більш демократичною, але «більш слабкою і більш непередбачуваною». «І президент залишає для себе можливість вибрати, в який кабінет він сяде. Або в кілька відразу. І з якого кабінету він буде продовжувати керувати країною після 24-го року», — додав Сванідзе. За його словами, пріоритет внутрішнього права над міжнародним — це так звана захищена стаття конституції з першого її розділу. А тому Путін, наголосив Сванідзе, пропонує прийняти поправки «пакетом». «При цьому першу і другу глави він не чіпає. Тому що їх чіпати не можна. Тому що вони захищені і для того, щоб їх змінити, потрібно скликати конституційні збори, а навіть закону немає про конституційні збори. Тому не чіпає. І що в результаті відбувається? Всі поправки йдуть не в першу, другу глави. А в інші. Вони суперечать тому, що написано в першій і другій. Відповідно перша і друга закриваються. Реально, за фактом, кладуться під скло і ми живемо згідно з паралельною конституцією. Яка зараз написана. Паралельною. Яка буде під тією ж обкладинкою, що і попередня. Тобто під однією обкладинкою будуть існувати дві Конституції: стара і нова. Стара не виконуватиметься, а нова буде», — зауважив журналіст, підкресливши, що «парламентської республіки» в Росії не буде. Цю думку продовжив і політолог Макаркін в матеріалі сайту «Медуза»: «суперпрезидентська республіка перетворюється на просто президентську».

Серед ліберальних російських ЗМІ поширена теза, що Путін спробує зберегти владу через новостворений впливовий конституційний орган — Держраду, яку після закінчення каденції президента зможе очолити він сам. «Небезпечно, якщо в конституції буде пункт про Держраду без зазначення конкретних повноважень. В цьому випадку конституційним законом можна приписати новому органу будь-які повноваження, які дозволять Володимиру Путіну зберігати реальну владу», — вважає російський політолог Григорій Голосов. До того ж Путін запропонував прибрати слово «поспіль» у Конституції, де йдеться про правління державою більше двох термінів. Окрім цього, щоби стати наступним президентом, треба жити безперервно на території Росії протягом 25 років та не мати посвідок на проживання в іншій країні. «Це чітке обмеження терміну роботи його наступника, хоч би хто він був. Наступник пропрацює в крайньому разі 12 років і не залишить місцеблюстителя, як це зробив Путін», — підкреслив Макаркін.

На цьому фоні один із лідерів російської опозиції Олексій Навальний, якому в 2017 році відмовили у реєстрації кандидатом у президенти, акції протесту проти конституційної реформи не підтримав. «Конституція — огидна. У ній закладено механізм узурпації влади. За цією Конституцією у нас усе забрали — від виборів до пенсій — і далі хочуть забирати. Не треба її захищати», — його допис у твітері, який процитувала низка видань.

Проросійські ЗМІ в Україні

NewsOne запросив у студію для коментування відставки російського уряду Костянтина Грищенка, міністра закордонних справ України в 2003–2005 та 2010–2012 роках. «112» по відеозв’язку вирішив отримати коментар у нього ж. Але сказаного колишнім міністром не вистачило навіть на окрему новину для сайтів обох телеканалів.

NewsOne, зокрема, повторив наратив російських пропагандистів про «баланс влади» та високий рівень підтримки кандидатури Мішустіна на пост голови уряду: «Підтримали призначення Мішустіна 382 депутати, ніхто не був проти, а 41 російський обранець утримався від голосування — здебільшого представники комуністів».

«112» для характеристики нового прем’єра Росії використав цитату керівника Чечні Рамзана Кадирова. Він вважає, що Мішустін є тим політиком, який «вдихне нове життя в діяльність уряду».

«У середу відбулося щорічне послання Путіна до Федеральних зборів. Оглядачі і інсайдери повідомляли заздалегідь, що в цей раз Путін буде говорити не про міжнародку, а зробить наголос на питаннях внутрішньоросійських, в світлі майбутнього транзиту-2024. Однак ніхто не очікував, що головним і безпосереднім наслідком буде відставка беззмінного прем'єра і члена тандемократії Дмитра Медведєва», — написав сайт газети «Вести».

«Страна.ua» дала своє пояснення подій 15 січня: Путін пропонує значно послабити повноваження президента, але не передавати їх комусь в одні руки (наприклад, в руки прем'єра), а розпорошити їх між різними органами влади, щоб жоден із них не мав контрольного пакету впливу в країні». Такий підхід авторка назвала «системою політичного балансу, стримування і противаг» задля убезпечення від різкої зміни системи і курсу держави. У цій же публікації сказано, що значення виборів до Держдуми та її роль в управлінні державою зросте, а «з огляду на рейтинг Путіна, під його ім'ям на виборах в Думу може перемогти будь-яка політична сила, яка призначає прем'єра і міністрів». З останнього опитування «Левада-центру» 12–18 грудня 2019 року відомо, що на можливих президентських виборах за Путіна віддали б свій голос 38 % росіян (або 53 % опитаних, що на той момент були готові голосувати). Кожен п'ятий респондент відмовився б від участі в цих виборах. Про парламентські вибори не запитували.

«Страна.ua» стверджує: «На кардинальні поступки, які від Кремля очікують на Заході і в Києві, нова влада Росії навряд чи піде, щоб не підривати свій авторитет усередині країни, але будь-які невеликі компромісні кроки для прискорення вирішення проблеми Донбасу можливі. Якщо, звичайно, до компромісів буде готова і Україна».

На «Украина.ру» Ростислав Іщенко, який працює оглядачем пропагандистського Russia Today, також сказав, що очікувати суттєвих змін після раптової відставки уряду навіть у самій Росії «не доводиться». «У посланні президента йшлося про те, що щось буде робитися краще або щось має робитися краще. Тобто, не перероблятися взагалі, а робитися краще», — зазначив він. Пропагандисти «Украина.ру» порівняли відгуки в соцмережах на події тих днів, що стосувались українського та російського урядів, і знайшли начебто «один спільний знаменник». «Головна думка, яка у відкритій чи завуальованій формі присутня у всіх без винятку постах — це те, що політична роль Росії і її вплив на сусідів зі змінами у владі буде неухильно підвищуватись», — сказано у висновку до підбірки. Там же зазначається, що «російські зміни не обіцяють нічого хорошого для України, а крім того, показують кардинальну відмінність в державному будівництві».

Українські ЗМІ

Деякі користувачі соцмереж та українські ЗМІ не повірили в несподівану відставку уряду. Доказом був скриншот нібито «заготовки» новини про відставку Медведєва на сайті ТАСС, яка відображалася при пошуку в гуглі як така, що була опублікована за одинадцять годин до події.

На сайті «Новое Время» вийшли декілька матеріалів, наскрізною темою яких є схожість намірів Путіна і колишнього президент Казахстану. «Ймовірно, Путін побажає стати очільником Державної Ради — як, скажімо, Нурсултан Назарбаєв став після відставки головою Ради національної безпеки із посиленими у конституції функціями. Однак про це ми дізнаємося тільки після того, як пропозиції Путіна конкретизують і винесуть на референдум», — йдеться в передмові до статті з поглядом на ситуацію українського журналіста Віталія Портникова. Він вважає, що російський президент «оголосив Україні війну — фактично відкриту війну». «І якщо українці, замість того, щоб готуватися до цієї війни, заспокоюватимуть себе ілюзіями про можливість домовитися з агресором і підтримувати наївні очікування своєї некомпетентної влади, українська держава просто може загинути», — пише Портников. Свої побоювання він аргументував тим, що російське керівництво пропонує відмовитися від пріоритету міжнародного права і міжнародних угод над російськими законами. А тому, наголошує журналіст, апеляція України до Будапештського меморандуму, в якому Росія визнала територіальну цілісність України й зобов’язалась її захищати, не матиме зиску. «Тепер усе це для Кремля буде не дуже важливим навіть з правової, а не тільки з політичної точки зору — і договір з Україною, і Будапештський меморандум, і рішення міжнародних судів», — резюмував він і ствердив, що повернути Україні Крим не зможе жоден наступний президент. «Ці зміни дозволять Кремлю готуватися до нових конфліктів», — додав Портников.

«Плани президента Росії порушують і міжнародне право, а значить, кидають виклик європейським структурам і лідерам, які все більше прагнуть до діалогу», — продовжила думку Портникова членкиня Харківської правозахисної групи Галя Койнаш.

Про те, що Путін не збирається відходити від влади й закінчувати війну проти України, сказав і Петро Порошенко. «У Путіна закінчується термін президентських повноважень і мета вчорашнього послання — це зміни до конституції, які тепер уже, коли президентом може бути не Путін, забирають у цього президента всю владу, переносять її для іншої посади. Я не знаю, як вона буде називатися — чи голова Державної ради, чи прем'єр-міністр, чи щось на зразок того, що сталося в Казахстані, але це буде одна людина — Путін», — цитує колишнього президента «Цензор.нет». Порошенко порадив ретельно проаналізувати ті зміни, які пропонує російський лідер, адже це «несе прямі ризики і загрози нашій країні».

На цитати розтягли українські видання фейсбук-допис ексміністра закордонних справ Павла Клімкіна. Колишній дипломат упевнений, що «зараз почнуться спекуляції навколо персоналій, а Путін все одно залишиться центром прийняття рішень російської системи». Він розділив думки про можливий «черговий етап агресії проти сусідів Росії для зміцнення своїх позицій і недопущення дестабілізації в умовах транзиту влади». «Путін не просто так почав говорити про споконвічні російські землі. Внутрішні зміни у Росії вимагають мобілізації через зовнішню загрозу, тому слід готуватися до подальших дій», — пояснив Клімкін, підкресливши необхідність «заручитися підтримкою впливових зовнішньополітичних партнерів, яких Росія вимушена поважати».

Його колега, ексочільник Міністерства закордонних справ Володимир Огризко, в коментарі 24 каналу також визнав виклик міжнародній спільноті через можливе визнання верховенства конституції Росії над міжнародним порядком. За словами Огризка, Путін фактично запропонував такі поправки до основного закону країни, згідно з якими міжнародне право для Кремля більше не буде мати жодного значення. Якщо країна, яка є постійним членом Ради безпеки ООН, оголошує міжнародне право для себе нечинним, це може спричинити міжнародний хаос.

Українська редакція «Радіо Свобода», «Главком», «Громадське» та інші ЗМІ цитують осіб, які називають події в Росії конституційним переворотом. Матеріалами про фіктивну передачу влади рясніли й інші українські ЗМІ. Про це писали, зокрема, «Букви», «Українська правда», «Апостроф», «Громадське», «Діалог» і навіть «Комсомольская правда в Украине», яка назвала зміну уряду «частиною операції» по транзиту влади «від Путіна до Путіна».

«Сегодня» звертає увагу на концепцію «союзної держави», частиною якої вважається поглинання Білорусі. Тут видання процитувало експертів, які говорили про мотив зміни критеріїв для обрання наступного президента. «Я не виключаю, що такі зміни запропоновані президентом Росії на той випадок, якщо все-таки буде реалізований сценарій союзної держави Росії і Білорусі. Адже що тоді? Я не виключаю, що Путін тоді може стати головою Союзної держави. Про щось подібне, як варіант, думають і в Кремлі. Але у них є побоювання щодо Лукашенко... А хто ще в Росії, хто не є громадянином Росії, може стати президентом Росії? Інших потенційних і досить сильних кандидатур я не бачу. Тому я думаю, що це пропозиція явно проти Лукашенко», — припустив політкоментатор Володимир Фесенко.

Його російський колега Дмитро Орешкін також висловився на підтримку цієї теорії. Він наголосив, що в Росії потенційного кандидата в президенти, «на зразок Ходорковського, або Навального, або Чичваркіна, або Сергія Петрова» під загрозою тюремного терміну можуть змусити покинути країну. В такому разі політичний біженець може отримати посвідку на проживання в іншій країні й «автоматично ця людина стає конституційно неприпустимою в якості кандидата в президенти». «А якщо розглянути варіант з союзною державою, в разі реалізації якого буде нова Конституція, цей пункт може бути приводом для того, щоб не розглядати Лукашенко, як серйозного претендента на пост президента Росії або глави союзної держави», — цитує Орешкіна видання.

Газета «Факти» продовжила логічний ланцюжок, стверджуючи, що поглинання Білорусі — це і є задум Кремля. Російський політолог Валерій Соловей, слова якого наводить видання, заявив, що Держрада начебто повинна стати вищим керівним органом союзної держави.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса в ефірі Прямого каналу висловив протилежну думку. Мовляв, Путін хоче «зробити зміни, щоб нічого не змінилося». «Він не може йти в президенти в третій раз, йому потрібно зробити так, щоб залишитися при владі. Це він і робить. В нього не вийшло з бацькою, бацька не прогнувся, ідея союзної держави не спрацювала, тому залишається змінювати конституцію всередині Росії», — сказав він. Фурса додав, що задля цього російському президенту «треба зберегтися при владі», оскільки він є «диктатором».

Фото: Прямий канал

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5393
Читайте також
03.04.2020 12:00
Галина Попцова
для «Детектора медіа»
7 915
31.01.2020 16:30
Галина Попцова
для «Детектора медіа»
4 173
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду