5 вересня відбулася спільна нарада Державного комітету телебачення і радіомовлення з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, генеральними директорами обласних державних телерадіокомпаній (ОДТРК) і державних телерадіоорганізацій на тему «Суспільне мовлення: перспективи та виклики». Одні учасники наради намагалися предметно поговорити про перехід на суспільне в умовах уже прийнятого закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», інші знову, як і в попередні роки, прагнули «відтягнути, перенести, щоб не розвалити».

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко одразу наголосив на важливості виконання закону про суспільне мовлення, реалізації якого чекає все громадянське суспільство України. Він запевнив керівників державних ТРК, що метою створення системи суспільного мовлення є не ліквідація ОДТРК, а їхня модернізація. «Є закон, його треба виконувати. Можливі часові зміни, зв'язані з військовою і фінансовою ситуацією, але ключове, що ми йдемо цим шляхом, на це є воля вищого керівництва - це шлях європейських цінностей, і ми однозначно туди просуваємося», - сказав пан Наливайко.

Юрій Артеменко, Олег Наливайко

Проект регіональних представництв НСТУ

Генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія повідомив, що при Держкомтелерадіо нарешті створено велику робочу групу, і запросив всіх охочих взяти участь у її роботі. За його словами, є пропозиція перетворити регіональних мовників на виробничі суспільні центри, кожен із яких вироблятиме свої регіональні новини, а також сюжети та включення для новин Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), крім того власні програми. Все це виходитиме в загальнонаціональний ефір НСТУ в рамках часових вікон, кількість і хронометраж яких треба обговорювати зацікавленим сторонам.

Зураб Аласанія вперше представив на загал проект моделі суспільного мовлення, розробленого компанією разом із НРКУ, ДТРК «Культура» й «Укртелефільмом». За цим проектом, у кожній області створюється виробничий центр - регіональне представництво НСТУ. Кожне представництво має певну кількість годин мовлення (з покриттям на свою область) у сітці загальнонаціонального суспільного мовника. Обсяги мовлення залежать від виробничих потужностей і творчого потенціалу.

Регіональні представництва виконуватимуть такі функції:

- виробництво місцевих новин (регіональні новини);

- створення сюжетів та прямі включення в новини НСТУ;

- виготовлення власних програм для мовлення у своїй області;

- виготовлення програм на замовлення НСТУ;

- копродакшн (спільне виробництво) з НСТУ;

- копродакшн (спільне виробництво) з іншими регіональними представництвами.

За словами пана Аласанії, учасники робочої групи обговорювали різні варіанти подальшої долі ОДТРК, і врешті зупинилися на тому, що всі компанії мають зберегтися. «Буде одна частота і один загальний канал, ми повертаємо державі 25 цифрових частот, і тоді Нацрада може переговорити з керівництвом держави і передати їх для створення муніципального або обласного мовлення, якщо місцева влада захоче і має гроші для створення суспільного, то ваша ласка. Щодо створення ще одного суспільного загальнонаціонального телеканалу УТ-2, то на це немає ані грошей, ані технічних можливостей. Якби ви знали, як ми вигадували, як зробити ці включення, але це єдина технічно можлива ідея. Я кажу про концепт, який може об'єднати країну», - зазначив Зураб Аласанія.

«Ми не маємо втратити голос у регіонах, але це не означає, що це має бути голос тільки місцевої влада, яка там є. Ви знаєте, як вони користаються нами ж на місцях. По факту так і є: ми всі підконтрольні місцевій владі. Та відв'яжіться від них! Суспільне означає не існування центру і регіонів, а означає, що ми разом. Це навіть не включення вас до центрального, це означає спільне виробництво. Має бути абсолютна рівноправність. Ваші експерти вже не повинні їхати до Києва. Ось де вся країна. Кожен із вас зробить коло експертів на місцях, яких почують не тільки в Києві, а в усій Україні», - продовжував переконувати генеральний директор НТКУ.

Зураб Аласанія

Зураб Аласанія роз'яснив, що новини на НСТУ пропонується запустити «паровозиком»: спочатку випуск загальнонаціональних новин, а потім, щоб не втрачати аудиторії, одразу без реклами місцевий. «Зараз ми прокладаємо дорогу, якщо ми цього не зробимо, це й буде антидержавницька позиція. Зробимо - то це буде міцна держава, і це те, що ми передамо нашим дітям. Заяви про відкладення та інформаційну безпеку - відмовки. Якщо ми зараз цього не зробимо, то вже ніколи не повернемося», - впевнений він.

А ОДТРК - проти

Жоден зі спікерів від ОДТРК публічно не підтримав пропозиції Зураба Аласанії. Усі їхні виступи розпочиналися тезою, що загалом вони не проти суспільного мовлення, але тільки не зараз або щоб це не торкалося системи ОДТРК. Пропонувалося негайно внести зміни до закону про СМ, відповідно до яких взагалі вилучити згадки про ОДТРК.

Приміром, після того, як голова Нацради Юрій Артеменко повідомив, що невдовзі робоча група регуляторного органу приступить до розробки нових законів про Нацраду та телебачення і радіомовлення, генеральний директор КДР ТРК («Центральний канал») Олександр Савенко зауважив, що до цього переліку треба додати ще й закон про СМ. За його словами, закон не можна було приймати у такому вигляді. «І якби ви це зробити, то це було б абсолютно правильно. Створення суспільного на місцях - це та стезя, якою треба буде йти. Але якщо сьогодні не зробити заходів на випередження, щоб не розвалити те, що є, а потім не починати з розбитого корита, то треба вносити зміни до закону», - сказав він.

Генеральний директор Волинської ОДТРК Ольга Куліш звернулася з проханням до всіх членів Нацради не забирати в ОДТРК ліцензії. «Щодо ліцензій обласних ДТРК, які дехто хоче в нас забрати під створення суспільного мовлення, то не треба знищувати те, що є. Друга кнопка суспільного мовлення, яку ми вже шість років випрацьовуємо в нашій системі - це Канал територіальних громад», - сказала пані Ольга.

Ольга Куліш

Про відтермінування реорганізації ОДТРК попросила й очільник Вінницької обласної компанії Любов Коваленко. «Ми розуміємо, що є закон. Але ми створювали ОДТРК і вболіваємо за них. І сьогодні їх просто викинути - це великий злочин. Ми сьогодні готові заповнити годину чи дві, скільки скаже Зураб Григорович, гарним контентом. Ми це зробимо для нього з 1 січня. Але відтермінуйте, будь ласка, термін ліквідації ОДТРК», - закликала вона.

Любов Коваленко

Представників ОДТРК цікавило й те, як виконуватиметься закон про статус народних депутатів, які наразі мають право раз на місяць 20 хвилин виступати на каналах державного мовлення. «Вони ходять до кожного з нас як на роботу, дай 20 хвилин - і все», - зауважив Олександр Савенко. На що Зураб Аласанія уточнив, що, відповідно до прийнятого закону про суспільне мовлення, НСТУ не зобов'язана висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб.

Водночас генеральний директор Миколаївської ОДТРК Ярослав Індиков вважає, що краще змінити закон про статус народного депутата і вилучити норму про 20 хвилин. Він засумнівався в незалежності від влади суспільного мовника, навівши невтішний приклад суспільного в Росії. «Нам закидають, що ми були під старими губернаторами, а тепер під новою владою. Чому ви вважаєте, що забравши щось у нас, ви створите щось таке, що буде бездоганним?» - запитав він.

Керівник Харківської ОДТРК Сергій Гулевський зауважив, що предметно про створення НСТУ треба говорити лише тоді, коли буде зрозуміло, скільки на це виділяється коштів. «Ми нічого не чуємо про гроші. Давайте говорити чесно: скільки нам дадуть коштів? Ми зараз можемо говорити, що запустимо три канали, а грошей вистачить на половину. В мене зараз частина персоналу принесли для роботи з дому свої власні комп'ютери. Тому давайте йти від грошей», - закликав він.

А ось генеральний директор Кіровоградської ОДТРК Вадим Мурований виступив не тільки за збереження, а й за створення сильного й потужного державного мовлення. «В нас війна, на це кошти йдуть. На інформаційному фронті теж йде війна, але на цьому ми чомусь хочемо зекономити. Навпаки, треба виділити мільярд і зробити державне мовлення велике і сильне, і воювати на цьому фронті», - зазначив він, додавши, що в Кіровограді тільки одне телебачення - ОДТРК, і йому не зрозуміло, що з ним буде після перетворення на суспільне. Крім того, за його словами, є вже чимало охочих «прихопити» їхню будівлю в центрі міста.

Вадим Мурований

Вислухавши почасти досить емоційні виступи представників ОДТРК, Олег Наливайко риторично запитав: «Так ми йдемо шляхом демократичних цінностей чи ні?».

Око Нацради

Голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко вважає, що для запуску процесу, який дозволить створити якісне суспільне мовлення, потрібно обрати кандидатів до складу наглядової ради НСТУ. «Тобто якщо ми хочемо зараз зробити гадость Аласанії, то ми можемо це зараз зробити, - пожартував він. - Хто буде членом наглядової ради: Петренко чи Сидоров? Там мають бути члени, якими б пишалася вся країна». Він розповів про те, що Національна рада вже почала процес підготовки документів для проведення конференцій, на яких будуть обиратися члени наглядової ради, зауваживши, що обрати від трьох тисяч організацій 9 осіб непросто. Артеменко повідомив присутнім, що створенням суспільного в Нацраді опікуватиметься перший заступник голови Ольга Герасим'юк.

Юрій Артеменко, Олег Наливайко, Григорій Шверк

Позиція Нацради щодо частот, які можуть вивільнитися після створення НСТУ, така: якщо місцева громада і влада беруть на себе зобов'язання створити за формою регіональне суспільне мовлення і мають на це гроші, то Нацрада піде їм назустріч. «А якщо це буде кишенькове радіо чи телебачення губернатора, то країні не потрібно, щоб це було в руках князьків. Тобто при створенні суспільного мовлення має бути тільки державницький підхід, а не містечковий», - пояснив Артеменко.

Ольга Герасим'юк запевнила присутніх, що Нацрада з великою увагою ставиться саме до регіонального мовлення. «Ми будемо працювати над тим, щоби зберегти все найкраще, що там є», - сказала вона.

Ольга Герасим'юк

ОДТРК - Кабміну: давайте нам готові сюжети

Також учасники наради в Держкомтелерадіо обговорили питання інформаційної безпеки держави та висвітлення виборчих перегонів.

Цікавою для представників ЗМІ стала реакція керівників ОДТРК на виступ директора департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Кабміну Лариси Шустенко, яка говорила про варіанти співпраці з регіональними мовниками. «Нам би дуже хотілося, щоб ми сприймали один одного по один бік барикад. Незважаючи на те, що я представляю піар-службу, яку журналісти іноді сприймають як свого суперника по контенту. Зараз, коли в людей немає впевненості у завтрашньому дні, коли основна маса людей дивиться новини і не розуміє, як жити далі, те, що говорить уряд, не є піаром, це є спроби вселити надію в завтрашній день. Ми зацікавлені, щоб ваші глядачі знали: уряд працює», - сказала вона, акцентувавши увагу на останньому великому годинному відео про презентацію програми уряду, яке вони розсилали ОДТРК.

Лариса Шустенко

Гендиректор Дніпропетровської ОДТРК Валентин Чанглі висловив побажання департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Кабміну відходити від великих форматів, а замість них давати більш інформаційні. «Розумієте, коли надходить матеріал на годину - він важкий, його треба скачати, знайти для нього місце. Замість годинного виступу можна зробити 3-4 інформаційні сюжети, які би повністю, з прямими мовами закривали сутність усього цього виступу. Вони були б коротші, і люди їх краще б дивилися. Не кожен буде сидіти й дивитися годину. А 5 хвилин подивитися і почути суть розмови, особливо коли це виходить 5-6 разів на добу, краще і з технічного погляду, і з точки зору глядача», - пояснив він.

У відповідь Лариса Шустенко зауважила, що останнє відео - програмний виступ, а не новина. «Це виняток, а так ми стараємося різати», - сказала вона.

Генеральний директор Рівненської ОДТРК Андрій Велесик пішов ще далі. Він запропонував представнику Кабміну слати не просто відео, а готові сюжети. «Давайте готові сюжети, які можна скачати, бо завжди основна інформація приходить в кінці дня, і коли приходить матеріал - купа відео, над яким треба попрацювати, взяти текст і змонтувати, в нас у маленькій компанії, де мало людей, а частина мобілізована, це величезна проблема, ми втрачаємо в оперативності. Інженер може витягнути відео і зразу ж поставити, він знає місце в слоті. Тому прохання, щоб матеріали надходили готові до використання. Щоб у них не потрібно було втручатися», - попросив він.

Пані Шустенко була дещо здивована пропозицією медійників: «Я чула пропозицію про змонтовані сюжети, і в мене питання: чи не буде це сприйматися як посягання на свободу слова?». В цей час у залі було чути вигуки: «Не буде, не буде, якщо директор не захоче, він просто не поставить». Керівники ОДТРК запевнили, що ці матеріали йдуть під рубрикою «Офіційні новини» і абсолютно нормально виглядають. Готові сюжети від КМУ, на їхню думку, пришвидшать видачу їх в ефір. «Ми просто зашиваємося», - бідкалися вони.

Зураб Аласанія, Тарас Аврахов, Ольга Герасим'юк

Після наради

Після заходу частина керівників ОДТРК заявили «Детектор медіа», що виступають проти існування державних ЗМІ.

Зокрема, в коментарі «Детектор медіа» генеральний директор Черкаської ОДТРК Михайло Калініченко зазначив, що альтернативи суспільному мовленню немає, і це, на його думку, аксіома. «Єдина проблема - це як у нинішніх умовах максимально зробити так, щоб ми не породили знову жебрака і щоб НСТУ відповідала всім вимогам суспільного мовлення. Також щоб ми не втратили регіонального мовника, щоби створили справді громадське мовлення на території того чи іншого регіону. В нас на Черкащині більше 100 громадських організацій за створення громадського мовлення. Державне мовлення - це анахронізм, від нього треба давно вже відмовлятися. Сьогодні ОДТРК в Черкасах - це прообраз суспільного мовлення. В нас в ефірі присутні всі думки, вирішуються проблеми», - зазначив він, запевнивши, що буде працювати в робочій групі зі створення СМ, до того ж уже має свої напрацювання.

Сергій Гулевський також готовий увійти до складу робочої групи і вважає, що державне мовлення в тій формі, в якій воно існує зараз, однозначно має бути ліквідовано. На його думку, з державних ТРК треба зберегти найкраще - це колективи, які, звісно, треба скоротити. «Ніхто не відмовляється, що потрібен один потужний канал суспільного мовлення. Але я вже казав, що треба концепцію НСТУ будувати, відштовхуючись від кількості грошей. Щоб не вийшло, як у мого сусіда по дачі, який стару хатинку розвалив, а нової великої так і не добудував. Скільки в країні таких недобудов?» - риторично зауважив він.

Пан Гулевський має перестороги щодо того, що на 25 звільнених частот ОДТРК може знайтися якийсь олігарх, який на їхній основі може створити цілу мережу по країні. «Якщо вилучити ОДТРК із закону про СМ, то їх треба відразу перетворювати на громадське мовлення регіонів на базі каналу територіальних громад. Нехай частину фінансування бере на себе обласна рада, а частину держава. Харківська обласна влада готова фінансувати, я думаю. Мережа має залишитися в територіальних громад», - сказав він у коментарі «Детектор медіа».

«Детектор медіа» поцікавилася в Держкомтелерадіо, яка штатна чисельність всіх ОДТРК, скільки власного продукту вони виробляють і яку кредиторську заборгованість мають. У відповіді на інформаційний запит «Детектор медіа» Держкомтелерадіо повідомив, що станом на 1 липня 2014 року (без Донецької й Луганської ОДТРК) в усіх ОДТРК, а також Київській ДРТРК, Новгород-Сіверській РДТРК, Криворізькій ДТРК штатна чисельність складає 4 594 посади, фактична чисельність - 4 361 особа.

Олег Наливайко

Власного виробництва всі компанії разом мають 9 840,113 годин на добу (стороннього виробництва для оригінального показу - 1 815,57, а продукту іноземного виробництва для оригінального показу - 493,12 годин на добу). В архівних фондах наразі загалом 303 тис. 524,6 годин телерадіопродукту.

В активах усіх компаній - 354 млн 931 тис. 938 грн. Основних засобів ці телерадіокомпанії мають на суму 203 млн 90 тис. 716 грн; кредиторська заборгованість - 8 млн 111 тис. 169 грн.

Завантажити повністю дані щодо всіх державних телерадіокомпаній можна тут.

Нагадаємо, що в парламенті наразі зареєстровано три законопроекти, які пропонують внести зміни до закону про суспільне мовлення. Один із них - про вилучення із закону УТР (для подальшого створення на базі його та каналу БТБ державного іномовлення), а два інші (№4462а та №4462а-1) - про вилучення із закону ОДТРК. Таким чином, ОДТРК не полишають надії про відтермінування свого роздержавлення.

Фото Ігоря Меделяна