Національна рада з питань телебачення і радіомовлення замовила в «Українського державного центру радіочастот» (УДЦР) прорахунок частот, зокрема, для цифрового ефірного телебачення стандарту DVB-T2. Відповідне рішення Нацрада ухвалила на засіданні 31 липня, розглянувши звернення Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення, який хоче стати оператором і провайдером цифрового ТБ.

Нацрада замовила в УДЦР прорахунок вільних радіочастот у Чернігівській та Львівській областях на прохання Чернігівської ОДТРК і місцевої компанії з Івано-Франківської області; прорахунок зміни потужностей передавачів для ФМ-радіомовлення в Донецькій області, а також для 50 ТВК у місті Красноармійську (на прохання телекомпанії «Капрі»), а також прорахунок вільних частот для цифрового ефірного телебачення стандарту DVB-T2 на прохання Концерну РРТ.

Водночас Нацрада не задовольнила прохання телекомпанії «Капрі» з Донецької області про замовлення висновків УДЦР щодо можливості переходу 50 ТВК у Красноармійську на цифрове ефірне мовлення, тобто створення місцевого цифрового мультиплексу.

Як розповів член Нацради Олег Черниш, Концерн РРТ хоче побудувати кілька мультиплексів на території України. Концерн хоче встановити свої передавачі в 329 населених пунктах, що більше, ніж у компанії «Зеонбуд». «Якщо це вдасться зробити, то досягнемо демонополізації ринку цифрового телебачення, а крім того ми отримаємо краще покриття території України цифровим ефірним телебаченням», - пояснив пан Черниш.

На запитання своїх колег, як швидко проходить прорахунок частот, Олег Черниш відповів, що це дуже складний і тривалий процес. «Ми маємо велику кількість аналогових ефірних телеканалів, маємо чотири мультиплекси по 166 передавачів у кожному, які побудував "Зеонбуд", і маємо міжнародні напрацювання про використання частини телевізійного діапазону частот для технологій CDMA та LTE. Зараз у нас великі проблеми з частотним ресурсом. Проект Концерну РРТ можливо реалізувати або частково на певних територіях, або після відключення аналогового мовлення. Але для цього потрібна чітка відповідь від УДЦР», - розповів пан Черниш.

На запитання члена Нацради Олександра Ільяшенка, хто оплачує такі прорахунки частот, апарат регуляторного органу відповів, що це робить Нацрада. На запитання, чи закладені в бюджеті ці кошти, в апараті повідомили, що просять закласти їх на наступний рік. За даними апарату Нацради, на цей рік у бюджеті залишилося 27,5 тисяч гривень, а лише один висновок УДЦР коштує приблизно 4 тисячі гривень.

Голова Нацради Юрій Артеменко сказав, що «за великим рахунком, УДЦР може це й безкоштовно зробити». Цю думку підтверджує той факт, що, як уточнив апарат Нацради, прорахунок частот для «Зеонбуду» Нацрада не оплачувала. За визначенням Олега Черниша, «це була добра воля УДЦР». «УДЦР в умовах війни шукав, як прорахувати частоти, щоб донести вільне слово до Донецька. Вони ж не брали за це гроші», - додав Юрій Артеменко.

Олександр Ільяшенко запропонував на кілька тижнів відкласти розгляд цього питання, доки Нацрада не визначилася остаточно зі своєю загальною позицією щодо розвитку цифрового ефірного телебачення.

Олег Черниш заперечив, адже прорахунок триватиме дуже довго: «Десь півроку це може зайняти. Потім іде ще міжнародна координація, узгодження з Генштабом, зі спецкористувачами, Держспецзв'язком, Украерорухом. Якщо нам робити кілька мультиплексів, то, можливо, починати роботу треба вже зараз. Якщо за рік нам видадуть хоч якісь частоти, це буде добре».

Член Нацради Владислав Севрюков підтримав пана Ільяшенка щодо перенесення питання. «Якщо це такий довгий процес, то тиждень-два, доки ми визначимося із загальною позицією щодо цифрового ТБ, ролі не грає. Тим паче, що як показує практика "Зеонбуду", це можна досить швидко зробити, якщо є бажання», - сказав він.

Зрештою, члени Нацради підтримали рішення про замовлення висновків УДЦР, виключивши з нього пункт щодо створення локального цифрового мультиплексу на 50 ТВК в Красноармійську.

Нагадаємо, Концерн РРТ хоче отримати ліцензії провайдера й оператор цифрового ефірного телебачення та побудувати щонайменше два загальнонаціональних мультиплекси.

«Детектор медіа»