Директор «Телекомунікаційної палати України» Костянтин Грицак, кандидат у члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, оприлюднив своє бачення діяльності Нацради. Про це він повідомив «Детектор медіа».

На його думку, необхідно назавжди відмовитися від підходів, які характеризують Нацраду в першу чергу як каральний чи фіскальний орган.

«Необхідно запроваджувати справді європейські підходи до регулювання індустрії, коли незалежний регулятор стає відкритим майданчиком для вироблення найважливіших індустріальних рішень, а не просто органом, що приймає нормативні акти за наказом того чи іншого високого чиновника», - вважає пан Грицак. Він додає, що регулювання - це, перш за все, збалансування інтересів усіх сторін, пошук компромісів та ведення діалогу.

Мета діяльності регулятора, на його думку, полягає в забезпеченні плюралізму в медіа, свободи слова, свободи доступу до інформації, яка б не створювала загроз для інших прав і свобод громадян (право на життя та здоров'я, право на захист своєї гідності та інші конституційні права).

Завданням регулятора, додає він, є забезпечення чесної конкуренції на ринку, прозорого розподілу обмеженого ресурсу та захисту прав глядачів, перш за все дітей, від впливу на них шкідливої інформації.

«Саме тому регулятор має бути у першу чергу високопрофесійним фаховим органом, - каже пан Грицак. - Практика призначення членів Нацради за політичними квотами чи за портфельними домовленостями є хибною, оскільки за цими торгами політиків втрачається головне - професіоналізм членів Національної ради».

На його думку, не слід боятися того, що до нового складу потраплять фахівці, які працюють чи працювали в телекомпаніях чи медіахолдингах. «По-перше, рішення регулятора приймаються колегіально, а по-друге, і це найголовніше, ми говоримо про регулятора як публічний інститут, який максимально відкритий для громадськості при прийнятті рішень. Це унеможливлює відверте лобіювання інтересів окремих учасників ринку», - пояснює він.

Костянтин Грицак називає п'ять основних напрямків роботи Нацради:

1. Суспільне телебачення. «Національна рада є ключовим органом влади, який бере участь у створенні суспільного телебачення, адже саме регулятор має сформувати наглядові органи суспільного телебачення, Нацрада проводить конкурс та видачу ліцензії для суспільного мовлення тощо. Можна навіть сказати, що, наскільки плюралістичною буде Нацрада, таким і буде суспільне телебачення у нашій країні», - каже він.

2. Цифрове телебачення. «Ключове питання - як переглянути результати конкурсів по провайдеру та цифрових каналах і чи варто це робити? Необхідно розуміти, що будь-яке рішення щодо анулювання ліцензії має пройти всі судові інстанції; але ж в реаліях українського судочинства це може розтягнутися на роки. Часу дуже мало, а 2015 рік вже близько, тому для вирішення проблем цифрового телебачення необхідно приймати рішучі та ефективні рішення», - вважає пан Грицак.

На його думку, Нацрада, діючи в межах визначної компетенції може оперативно переглянути свої ж рішення, наприклад, щодо кодування ефірної цифри, постачальників абонентського обладнання та щодо ліцензій телекомпаній, які за рік так і не змогли почати мовлення відповідно до заявлених програмних концепцій. «Що стосується самого цифрового провайдера, то нам потрібен діалог всіх зацікавлених сторін; необхідно відшукати баланс інтересів», - зауважує пан Грицак.

Проблему «Зеонбуду», додає він, можна звести до двох моментів: реальне охоплення території України цифровим сигналом та вартість його послуг. «Наші телекомпанії мають право вимагати від цифрового провайдера якісних послуг за ціною, що є ринковою та економічно обґрунтованою. Якщо з цим виникають проблеми, а домовитися не вдається, то можна було б звертатись як до суду, так і до Антимонопольного комітету для порушення справи проти монополіста, однак, вважаю, що краще домовлятися за круглим столом переговорів, а не судитися. І регулятор повинен грати роль третейського арбітра у цьому діалозі та гарантувати виконання домовленостей, що будуть досягнуті. Якщо регулятор займе саму таку позицію, впевнені, ми зможемо вирішити і цю проблему», - вважає пан Грицак.

3. Лібералізація регулювання. «Нацрада одним із перших кроків повинна ініціювати зміни до законодавства, щодо скасування ліцензування провайдерів програмної послуги та видів телебачення, що не використовують ефір. А до моменту законодавчих змін необхідно спростити процедуру ліцензування, зробити її максимально прозорою та бюрократично необтяжливою», - пропонує кандидат у члени Нацради.

Крім того він вважає доречним скасувати практику адаптаційних списків та погодження змін у переліку програм для провайдера, які, з його слів, є незаконними.

«Єдине, де Нацрада має діяти жорстко, - це захист дітей від небажаного контенту; регулятору необхідно постійно тримати це питання на контролі, чітко визначивши критерії контенту та забезпечити унеможливлення того, щоб діти могли переглядати, те, що може негативно вплинути на їхню психіку», - зауважує пан Грицак.

4. Зміна культури діяльності регулятора. Пан Грицак критикує недружнє ставлення Нацради до підприємців, закриті погоджувальні ради, відсутність мотивації рішень, подвійні стандарти, свавілля апарату, закритість і небажання говорити з ринком. Він пропонує боротися із цим публічністю, а саме створювати реальну, а не ширмову громадську раду, проводити попередні відкриті консультації з ринком, зменшувати людський фактора при розгляді документів, запровадити переатестацію персоналу, створити експертні інституції при Нацраді.

«Нам слід всіляко розвивати саморегулювання та співрегулювання ринку, досвід Європи однозначно свідчить про їх ефективність в індустрії медіа», - вважає пан Грицак.

Костянтин Грицак також визначив завдання, які необхідно вирішити новій Нацраді:

1. Аудит прийнятих рішень щодо відповідності законодавству, ринковим вимогам та наявності корупційної складової.

2. Прийняття короткострокового (до кінця 2014 року) Плану діяльності та довгострокової Програми діяльності Нацради на весь час каденції. Всі пункти цих документів повинні мати критерії виконання та конкретні цілі і строки.

3. Внесення адекватних реаліям змін до Плану розвитку телерадіопростору.

4. Перегляд підзаконних нормативних актів Нацради щодо ліцензування та запровадження максимально лояльних до індустрії процедур ліцензування, переліцензування та реєстрації.

5. Вироблення рішення про універсальну програмну послугу. Цьому має передувати діалог зацікавлених індустрій.

6. Вироблення чітких правил регулювання нових медіа. Всіляка підтримка в межах повноважень вітчизняних проектів.

7. Активна участь у завершальній фазі підготовки нової редакції Закону України «Про телебачення та радіомовлення», широка співпраця з профільним Комітетом з питань свободи слова  та інформації.

Нагадаємо, що загалом на чотири вакантні посади членів Нацради за квотою парламенту подалися 18 кандидатів. Після зняття з конкурсу двох кандидатур їх залишилося 16. Із них 12 кандидатів отримали рекомендації профільного парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації, троє - не отримали, одна рекомендація - під питанням. П'ятьох кандидатур профільний комітет підтримав одноголосно: Марію Бурмаку, Ольгу Герасим'юк, Тетяну Котюжинську, Олега Чернишаі Тараса Шевченка.

13 медійних організацій вимагають формування Нацради виключно з представників громадськості і підтримують шістьох кандидатів: Ольгу Герасим'юк, Костянтина Грицака, Катерину Котенко, Тетяну Котюжинську, Катерина М'ясникову і Тараса Шевченка.

Рух «Стоп цензурі!» закликав Верховну Раду обрати членом Нацради Тараса Шевченка.

Раніше «Детектор медіа» оприлюднювала програми кандидатів у члени Нацради - Тараса Шевченка, Катерини Котенко, Катерини М'ясникової, Тетяни Попової й Олега Черниша.

«Детектор медіа»