Кандидат у члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, висунутий депутатською групою «Економічний розвиток» і ВГО «Незалежна асоціація телемовників України», керівник департаменту розвитку мережі мовлення «1+1» Олег Черниш вважає, що Нацрада має зосередитися на кількох аспектах роботи: забезпечення інформаційної безпеки України, впровадження цифрового мовлення, спрощення ліцензійних процедур, впровадження суспільного мовлення і розвиток національного телевиробництва. Про це він повідомив у коментарі «Детектор медіа», презентуючи свою програму.

Пан Черниш каже, що вирішив подаватися в члени Нацради, тому що за час своєї діяльності в галузі телебачення «мав змогу глибоко ознайомитися з проблемами з якими стикаються учасники ринку у своїй повсякденній діяльності і має своє бачення на шляхи та конкретні заходи з їх вирішення для подальшого розвитку телерадіоінформаційного простору».

Найголовнішим завданням Нацради, на думку Олега Черниша, є забезпечення інформаційної безпеки України та захист національного телерадіоінформаційного простору.

«Мені здається, що цьому раніше приділяли недостатньо уваги. Рік тому ми й не могли подумати, що в нас із Росією складуться такі стосунки. Але це потрібно було передбачати», - каже пан Черниш.

Він звертає увагу на нерівноправність відносин України з Росією в телевізійному просторі: «Ми бачимо, скільки російських каналів присутні в кабельних мережах України, але жодного українського каналу немає в російських мережах. Щоб український канал отримав право трансляції на території Росії, необхідно, щоб він пройшов процедуру реєстрації. Тобто в нас інформаційний обмін був абсолютно непаритетним. І коли в Україні сталися трагічні події, то свою точку зору уряд Росії зміг донести до українських глядачів, а український уряд не зміг донести до росіян, що відбувається. Ми бачимо, як російські канали часто викривлюють інформацію, але ми не могли дати на це відповідь на території Росії, сказати, що це не відповідає дійсності. Необхідно впровадити заходи, щоб такого не було в подальшому».

По-друге, Нацрада має найближчими роками опікуватися впровадженням в Україні цифрового ефірного телебачення. Тут пан Черниш виділяє кілька аспектів:

1. Забезпечення своєчасного переходу на цифрові стандарти мовлення, розробка у тісній співпраці з мовниками та галузевими об'єднаннями Плану відключення аналогового ефірного мовлення та визначення всіх суттєвих умов такого відключення. «"Женева-2006" передбачає, що аналоговий сигнал у 2015 році перестане захищатися, але це не означає, що аналогове ТБ буде відключено. Саме Нацрада, УДЦР, галузеві об'єднання повинні визначити, коли буде відключатися аналогове мовлення повністю (наприклад, Росія планує у 2018 році). Якщо населення не буде забезпечено приймачами, можливо, доцільно перенести строки відключення», - вважає пан Черниш;

2. Створення передумов для демонополізації ринку надання телекомунікаційних послуг з поширення програм у цифровому ефірному форматі, розбудова загальнонаціонального мультиплексу МХ-4, вивчення потреби у запуску регіональних/місцевих цифрових мультиплексів.

3. Забезпечення здійснення державногоконтролю за тарифами провайдера багатоканальної (цифрової ефірної) телемережі. «У мене складається враження, що тарифи «Зеонбуду» не є економічно обгрунтованими. Мені здається, що «Зеонбуд» є монополістом у конкретному сегменті розповсюдження контенту і його тарифи повинні регулюватися на державному рівні.», - говорить кандидат у члени Нацради.

4. Сприяння у розробці державних стандартів та Правил технічної експлуатації засобів мовного цифрового телебачення, основоположних державних нормативних документів з нормування і вимірювань основних параметрів, якісних показників каналів засобів цифрового ефірного мовного телебачення.

5. Забезпечення разом з Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» вимірювань та контролю параметрів сигналу цифрового ефірного телебачення в межах зони впевненого прийому.

6. У взаємодії з мовниками та Державним комітетом України з питань телебачення і радіомовлення інформування населення України щодо строків та особливостей впровадження цифрового ефірного телебачення, зокрема про вплив, що справляє перехід на стандарти цифрового мовлення на пересічного громадянина України.

7. Сприяння розвитку перспективних новітніх технологій у сфері телерадіомовлення і так званих «нових медіа», впровадження принципу «технологічної нейтральності» та адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу у цій області

8. Розробка і впровадження подальшого плану розвитку мережі цифрового телебачення. «Необхідно буде розширювати кількість передавачів, щоб розповсюджувати цифрове мовлення на більшу кількість глядачів. Зараз не створено синхронних цифрових SFN-зон, завдяки яким можливий кращий прийом сигналу. Наприклад, у Києві багато тіньових зон, у яких важко прийняти сигнал. Потрібно створювати синхронні зони, щоб краще покрити територію України», - вважає пан Черниш.

Олег Черниш також виступає за спрощення ліцензійних процедур та зменшення адміністративного тиску на телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги та пропонує:

- істотне дерегулювання мовлення - перегляд усього масиву регуляторних актів Національної ради, скасування актів, що встановлюють суто «формальні», беззмістовні вимоги до мовників;

- відмова від правил та процедур, виконання яких не чинить жодного впливу на телерадіоінформаційний простір;

- спрощення форми ліцензії з відмовою від зайвої деталізації вимог до мовника та програмної концепції із залишенням лише принципових вимог - щодо кількості інформаційних, дитячих, інших програм та передач, наявність яких у телерадіопросторі є соціально значущою;

- запровадження повідомного порядку внесення змін до ліцензій замість дозвільного у всіх можливих випадках, зокрема, при переоформленні ліцензій з так званих «формальних» підстав - наприклад, у зв'язку зі зміною місцезнаходження, складу органів управління, тощо;

- тісна співпраця з галузевими об'єднаннями підприємств, насамперед, у питаннях пошуку шляхів подальшого вдосконалення регуляторної політики. «Потрібно, щоб це був колективний розум, спрямованийяк на покращення роботи телекомпаній, провайдерів, так і на захист інтересів глядачів», - вважає він.

На думку пана Черниша, Нацрада всіх минулих скликань адекватно реагувала на всі звернення телеглядачів (хоча громадські організації вважають, що недостатньо), зверталася за роз'ясненнями до телекомпаній, а якщо бачила ознаки порушення умов ліцензії чи законодавства, проводила моніторинги і перевірки. Пан Черниш виступає за більше саморегулювання галузі шляхом підписання меморандуму про те, що не можна випускати в ефір, і за ліквідацію Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі.

Кандидат у Нацраду також декларує необхідність розвитку національного телевиробництва:

- реалізація протекціоністської політики держави щодо виробників та розповсюджувачів національного аудіовізуального продукту (фільмів, телерадіопередач, тощо), зокрема, шляхом надання пільг при нарахуванні та сплаті ліцензійного збору за видачу (продовження) та переоформлення ліцензій на мовлення;

- ініціювання розробки нормативно-правових актів, спрямованих на підтримку виробництва, демонстрування та розповсюдження національного аудіовізуального продукту шляхом закріплення податкових та митних пільг.

На думку пана Черниша, Нацрада також має забезпечити радіочастотами майбутнього Суспільного мовника - Національну радіокомпанію України, яка нині не має повноцінного ФМ-покриття. «Ситуація, коли Національна радіокомпанія України не має повноцінного покриття, - це нонсенс. Потрібно виробити спільне бачення разом з Держкомтелерадіо, НРКУ, визначити, які частоти в яких місцях потрібні і зробити відповідне подання до УДЦР про прорахунок частот (я думаю, що це вже робилося). Нацрада в інтересах інформаційної безпеки держави повинна передати частоти НРКУ, а згодом вони мають відійти Суспільному мовнику, щоб державне/суспільне мовлення мало достойне покриття.

Нагадаємо, що в низки громадських організацій, які підписали меморандум про критерії обрання майбутніх членів Нацради і які висунули своїх шість претендентів до Нацради, є застереження щодо можливої незалежності Олега Черниша як члена Нацради, оскільки він є працівником телегрупи «1+1 медіа». У медійних ГО є побоювання, що не всі мовники зможуть довіряти людині, яка прийшла працювати в Нацраду з певної телекомпанії й може лобіювати її інтереси.

На ці застереження пан Черниш відповів: «По-перше мені здається неетичним, коли самі учасники процесу виробляють критерії і потім заявляють, хто їм відповідає. По-друге, я працював на кількох каналах, які зараз входять до складу різних медіагруп, надавав консультації багатьом супутниковим каналам та регіональним телекомпаніям, постійно спілкуюся з провайдерами програмної послуги і думаю, що більшість телевізійників, які знають мене особисто не сумніваються в моїй порядності івпевнені, що у випадку обрання я буду захищати інтереси галузі, а не окремої медіа групи. Зокрема, про це свідчать численні слова підтримки, які я отримав від представників різних медіагруп після оприлюднення інформації про моє висунення».

Зі слів пана Черниша, директори з розвитку всіх телегруп підтримують між собою чудові стосунки й консультуються один з одним. «Якщо між телеканалами і групами є конкуренція у сфері програмного продукту, рейтингів, заробляння коштів, то багато технічних проблем, якими я займаюся як директор з розвитку, ми разом з іншими учасниками ринку вирішували разом. Наприклад, зростання тарифів Концерну РРТ, питання тарифів «Зеонбуду», розбудова мереж, встановлення передавачів, співпраця з Нацрадою в проведенні перевірок», - додав він.

Нагадаємо, що загалом на чотири вакантні посади членів Нацради за квотою парламенту подалися 18 кандидатів. Після зняття з конкурсу двох кандидатур їх залишилося 16. Із них 12 кандидатів отримали рекомендації профільного парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації, троє - не отримали, одна рекомендація - під питанням. П'ятьох кандидатур профільний комітет підтримав одноголосно: Марію Бурмаку, Ольгу Герасим'юк, Тетяну Котюжинську, Олега Чернишаі Тараса Шевченка.

13 медійних організацій вимагають формування Нацради виключно з представників громадськості і підтримують шістьох кандидатів: Ольгу Герасим'юк, Костянтина Грицака, Катерину Котенко, Тетяну Котюжинську, Катерина М'ясникову і Тараса Шевченка.

Рух «Стоп цензурі!» закликав Верховну Раду обрати членом Нацради Тараса Шевченка.

Раніше «Детектор медіа» оприлюднювала програми кандидатів у члени Нацради - Тараса Шевченка, Катерини Котенко, Катерини М'ясникової, ТетяниПопової.

«Детектор медіа»