У процесі пошуку оптимальної стратегії переходу на цифрове мовлення Грузія ознайомлюється із досвідом країн, які вже перейшли на «цифру» чи ще у процесі її впровадження. Напередодні Цифрового Форуму Уча Сетурі, юрист Інституту розвитку свободи інформації (Грузія), розповідає про те, на якому етапі нині Грузія у процесі переходу на «цифру».

Пане Уча, розкажіть, будь ласка, на якому етапі впровадження цифрового мовлення у Грузії, за яким принципом відбувається перехід на «цифру»?

В першу чергу потрібно сказати, що у питанні цифровізації пострадянських країн ми вивчали досвід лише Росії та України, але робили це з позиції негативного боку. На це є декілька причин. Найперше, це те, що законодавство Грузії значною мірою адаптоване до директив Європейського Союзу 2002 року. Другим важливим аргументом стало те, що пострадянські країни, за винятком країн Прибалтики, не мають достатнього досвіду цифровізації. Саме тому ми обрали країни, які перейшли на цифрове мовлення декілька років назад і їх моделі ЄС оцінює як «best practice». Варто зазначити, що досвід українських експертів, який був представлений на конференції «Цифрове майбутнє медіа пострадянського простору», яка відбулася у травні 2013 року у  Тбілісі, мав вплив на нашу бізнес-модель, зокрема на дигіталізацію так званих малопотужних невеликих місцевих мовників, яка значною мірою ідентична із практикою США.

Яка ситуація із переходом на цифрове мовлення в Грузії на сьогодні?

У грудні 2012 року Міністерство економіки заснував Консультативну раду з питань цифровізації. Серед його учасників, крім державного та неурядового сектору (НГО), існуючі аналогові мовники, мовники та оператори телекомунікаційної інфраструктури.

На жаль, у період з 2005 до 2012 року, за винятком декількох видів діяльності (розподіл країни на 10 цифрових зон), позиція держави з питання переходу на «цифру» не була озвучена для грузинської спільноти.

Основними проблемами Грузії, на думку нашої організації, є:

- Відсутність державної задокументованої стратегії;

- Соціальний статус споживачів у регіонах (до різних категорій, яким необхідна соціальна допомога, належать понад 500 тис. сімей), низька концентрація телевізорів у цих категоріях (близько 10% малозабезпеченого населення), етнічні меншини тощо;

- Складна географічна місцевість;

- Нерозвинена оптична мережа у регіонах;

- Поляризація доходів від рекламного ринку (96%);

- Невеликий час для переходу;

- Невеликі доходи дрібних мовників;

- Розвинуті кабельні телевізійні мережі в великих містах і велика концентрація супутникових антен, кількість яких зростає доволі швидко.

Які перспективи у регіональних мовників після переходу Грузії на «цифру»?

Існує декілька моделей. По-перше, для забезпечення регіонального мовлення, потрібно будувати регіональні мережі з ремультиплексорами. Також було запропоновано модель України та США - ліцензування невеликих локальних мовників. Регіональні та локальні мовники підтримують другу модель, оскільки перша є для них значно затратною.

Розкажіть, будь ласка, про методи інформування грузинів про перехід на цифрове мовлення. Наскільки доступними для жителів Грузії будуть сет-топ-бокси та інше необхідне обладнання?

На сьогодні громадськість не знає про позицію держави щодо переходу Грузії на «цифру». Наша організація спільно зі іноземними донорами працює над підготовкою промо-роликів та веб-сайту, на якому декількома мовами буде розміщена ключова інформація про цифровізацію в країні. У кліпі ми використаємо символи та асоціації, які добре відомі старшому населенню країни. В кінці вересня цього року сайт та промо-ролики безкоштовно будуть передані державі.

Також залишається відкритим питання із ресіверами. Ми вважаємо, що їх держава повинна безкоштовно надати малозабезпеченим сім'ям. Також існує декілька ідей з виготовлення ресіверів у Грузії.

***

Нагадаємо, VII Міжнародний форум «Цифрове мовлення в Україні» відбудеться 13 вересня 2013 року у рамках проекту KievMediaWeek.

Організатор Цифрового Форуму - Незалежна Асоціація телерадіомовників.

Реєстрація відбувається на сайті - http://www.dtvforum.org.ua/ua/

Участь  одного учасника при реєстрації до 1 вересня 2013 р. становить 1650 грн, при реєстрації після 1 вересня 2013 р.  - 2200 грн. Участь для членів НАМ - безкоштовна.

Контактна особа:

Христина Дрогомирецька

Тел. 067 657 95 15

project@nam.com.ua