Нові технології у фокусі регулятора

5 Листопада 2012
41022
5 Листопада 2012
11:54

Нові технології у фокусі регулятора

41022
Як регулюються у світі IPTV, OTT та інші аудіовізуальні послуги. Приклад для України
Нові технології у фокусі регулятора

За появи нових технологій і сервісів українське законодавство у сфері телебачення та радіомовлення не дає відповіді на низку питань регулювання діяльності нових конвергентних аудіовізуальних медіа. А така неврегульованість призводить до колізій у відносинах між учасниками ринку. Останній приклад - судовий позов від низки телеканалів до ОТТ-сервісу Divan.tv. Як регулювати нові медіа, намагалися розібратися експерти ОБСЄ та України під час семінару «Регуляторні підходи до нових конвергентних аудіовізуальних ЗМІ: Міжнародний досвід».

 

Що таке конвергентний аудіовізуальний контент?

 

Технологічний прогрес не дає законотворцям шансів наздогнати його, якщо вони не зважають на перспективи та інноваційні тенденції, а лише слідують реаліям. Для ефективного регулювання насамперед необхідно виробити хорошу теоретичну концепцію, яка враховуватиме досвід різних країн, а вже тоді вдаватися до практичних кроків, каже медіаексперт Діана Проценко. Тож, на її думку, починати слід із визначення поняття конвергентних медіа. У своїй доповіді пані Проценко посилалася на рекомендації Комітету міністрів Ради Європи щодо нового поняття медіа (2011 р.) та на Директиву про аудіовізуальні медіапослуги (2010 р.).

 

Визначення конвергентного аудіовізуального контенту має свої особливості, каже Діана Проценко. Зокрема: поширення через інтернет, аудіовізуальність інформації, поновлюваність, адресна прив'язка, аудиторія та редакторський контроль. Такий контент фактично може поділятися на дві умовні групи - телебачення в інтернеті та інтернет у телевізорі.

 

Конвергентний аудіовізуальний контент можливий у таких формах, як телеканали в інтернеті (онлайн-трансляція традиційних каналів, ТБ навздогін - catch-up-TV, окремі інтернет-канали), IPTV, електронні версії друкованих ЗМІ, ad hoc сервіси обміну відео, відео на замовлення, відео на корпоративних сайтах, дистанційне навчання та консультування, ігри, лотереї, відеоконференції та відео в соціальних мережах.

 

Відповідно до рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи, при визначені нового поняття медіа варто співвідносити всі згадані форми контенту з характерними для ЗМІ критеріями. Це намір діяти як медіа, на основі професійних стандартів із метою інформування, розважання та навчання тощо. Також обов'язково має бути наявний редакторський контроль, тобто модерація, редакційна політика і т.д.

 

Відповідно, предметом регулювання мають бути саме аудіовізуальні медіапослуги, які надають контент широкому загалу шляхом поширення через електронно-комунікаційні мережі. Вони поділяються на лінійні та нелінійні.

 

Лінійні

Нелінійні

Наявність мовлення - надання можливості для перегляд контенту на основі заздалегідь визначеної сітки мовлення

Можливість для глядача самостійно обирати контент для перегляду за своїм індивідуальним запитом на основі програм, визначених провайдером. Можуть надаватися з використанням різних технологічних платформ (інтернет, кабель, IPTV, супутник, ОТТ).

 

Підходи до регулювання

 

Загальною рисою регулювання нових медіа в більшості європейських країн є те, що воно менш жорстке порівняно з традиційними ЗМІ. Це зумовлено небажанням обмежувати свободу вираження в інтернеті. «Не повинні бути встановлені обмеження щодо контенту в інтернеті, натомість мають бути напрацьовані спеціальні альтернативи для врегулювання питань нелегального контенту», - наголосила Діана Проценко. За її словами, декларація про свободу вираження в інтернеті заохочує саморегулювання дифамаційних матеріалів, а також звертає увагу на те, що медіа не повинні відповідати за технічних посередників і контент, генерований іншими користувачами, за винятком тих випадків, коли в такий контент вносилися зміни або не було виконано рішення суду.

 

Ліцензування новітніх медіапослуг (у тому числі й IPTV) у країнах Європейського Союзу, на відміну від України, передбачає технологічно нейтральний підхід, тобто ліцензується окрема послуга мовлення, яка може надаватися на основі різних платформ (кабель, супутник, інтернет, ADSL та мобільна мережа).

 

Медіаексперт Дмитро Тупчієнко виокремив три підходи до регулювання конвергентних аудіовізуальних медіапослуг за кордоном: 1) мінімальний контроль з боку регулятора; 2) контроль споживачів; 3) редакційний контроль. Наприклад, у Великій Британії функції регулятора розподілені між державним регулятором Ofcom та індустріальним об'єднанням ATVOD, якому держава делегувала частину регуляторних функцій. При цьому Ofcom стежить за виконанням вимог закону, а ATVOD накладає санкції.

 

IPTV та ОТТ

 

На сьогодні український регулятор - Національна рада з питань телебачення і радіомовлення ліцензує лише провайдерів IPTV, тоді як діяльність ОТТ не врегульована.

 

На думку експерта ОБСЄ з питань свободи слова Крістіана Мьоллера, IPTV та веб-TV (у тому числі ОТТ) має низку суттєвих відмінностей, які й зумовлюють механізм регулювання. Тому, наприклад, у Німеччині ОТТ не ліцензується, якщо воно надає виключно нелінійні послуги - відео на замовлення користувачів. Якщо ж ОТТ передбачає мовлення на основі заздалегідь визначеної програми, тоді воно ліцензується як лінійна послуга.

 

Відмінності між IPTV та веб-TV

IPTV

Веб-TV (включає в себе ОТТ)

Визначена група користувачів (абоненти)

Доступний користувачу інтернету

Заздалегідь визначений пакет програм

Широкий спектр контенту, який формується користувачами

Високошвидкісна мережа інтернет

Відтворення потокового відео/аудіо по інтернету загального користування

Визначена висока якість послуги (QOS)

Невизначена якість послуги

Сет-топ-бокс для перегляду контенту

Браузери, смартфони для перегляду контенту

 

Таке розмежування є дещо схематичним. Із ним не погодився член Нацради Микола Фартушний, який зазначив, що IPTV так само може надавати не лише лінійні, а й нелінійні послуги.

 

На сьогодні IPTV та веб-TV (і загалом лінійні та нелінійні послуги) зливаються між собою, і характеристики, викладені в таблиці, не завжди дозволяють відокремити новітні сервіси один від одного.

 

Досвід Німеччини

 

За словами Крістіана Мьоллера, в Німеччині регулювання здійснюється на основі Директиви ЄС щодо аудіовізуальних медіа. Найбільша кількість глядачів у країні дивиться телебачення через кабель (49%) та супутник (43%), частка IPTV - лише 0,7%, однак вона постійно зростає.

 

Регулювання у країні відбувається диференційно, тобто найбільш жорсткі норми накладаються на мовлення, а найменш жорсткі - на телекомунікаційні послуги. Зокрема, ліцензія вимагається на теле- та радіомовлення (це ефір, супутник, кабель HD та IP) та лінійні онлайн-послуги (які передбачають понад 500 користувачів). Онлайн-радіо та телекомунікаційні мережі, ISP потребують тільки сповіщення регулятора. Тоді як від преси, веб-сторінок та нелінійних послуг (у тому числі ОТТ) ліцензій та сповіщення взагалі не вимагається.

 

У Німеччині, як і в багатьох інших країнах ЄС, ліцензуються не окремі технології, а послуги. При цьому вони розбиті на окремі групи і регулюються різними законодавчими актами. Зокрема, є послуги мовлення (телебачення, радіомовлення, інші лінійні послуги), теле-медіа-послуги (комерційні веб-сторінки, відео на замовлення та «нелінійні послуги») і телекомунікаційні послуги (телефонний зв'язок, інтернет-провайдери).

 

Крістіан Мьоллер не ідеалізує німецької системи регулювання і каже, що до неї є критичні зауваження. Критики вважають, що IPTV та веб-телебачення не повинні ліцензуватись, оскільки їхня робота не пов'язана з обмеженим частотним ресурсом. IPTV у Німеччині обов'язково ліцензується, однак ліцензія коштує дешевше (1 тис. - 10 тис. євро), ніж для традиційного телебачення (5 тис. - 100 тис. євро) і видається не на конкурсній основі.

 

«За наявності інтернету телебачення стало подібне до неконтрольованої преси: коли ти хочеш щось надрукувати - ти це можеш зробити в мережі», - зазначив пан Мьоллер. Окрім цього німецькі експерти критикують ліцензування онлайн-послуг, розрахованих на понад 500 користувачів. На їхню думку, цю цифру було обрано регулятором необґрунтовано.

 

Тенденції змін до українського законодавства

 

Сьогодні триває розробка нової редакції закону «Про телебачення і радіомовлення». За словами Діани Проценко, експерти в робочій групі перш за все розглядають упровадження «технологічної нейтральності» (ліцензування послуги, а не технічної платформи) та зміну підходу до ліцензування, якому підлягають виключно мовлення з використанням обмеженого частотного ресурсу (ефірне аналогове та цифрове мовлення), тоді як решта має використовувати систему сповіщення регулятора.

 

Дмитро Тупчієнко в коментарі «Детектор медіа» наголосив на тому, що діяльність нових конвергентних аудіовізуальних медіапослуг в Україні має керуватися редакційною політикою, а не регулятором. «Ми швидше за все маємо звертати увагу на саморегулювання та фільтрацію шкідливого контенту і керуватися принципом: те, що не дозволено - не заборонено. Проте є певні критерії допустимості. Це контроль за такими речами, як дискримінація за національною та релігійною ознаками, шкідливий для дітей контент тощо. Однак усі ці обмеження можуть вписатися в редакційну політику, самоконтроль та самообмеження», - вважає пан Тупчієнко.

 

Утім, новітні сервіси, такі як ОТТ, поки їхня діяльність не ліцензується, мають діяти у дійсному правовому полі, наголосив експерт. «Якщо ми поміщаємо ОТТ-провайдера в регуляторне поле, тоді критерії для всіх мають бути однакові. Але якщо він не в регуляторному полі, тоді ми не можемо застосовувати ті ж підходи та критерії, що й до традиційного провайдера», - сказав пан Тупчієнко.

 

Фото - www.sevstar.net

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
41022
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду