Телеканали, радіо і преса все більш креативні й винахідливі у використанні інтернету та інших нових медіа. І залучати аудиторію звідти їм уже вдається. А от заробляти на цьому гроші – не зовсім. Саме такого висновку можна було дійти, відвідавши конференцію «Нові медіа – нові можливості – 2011», що відбулася в Києві 12 травня. На тему монетизації інтернет-ЗМІ дискутували представники не тільки України, але й Великобританії, Польщі та Росії.

Одна з основних тенденцій розвитку нових медіа - нарощування креативних рішень, щоб залучати все ширшу аудиторію і все більше спілкуватися з нею. Просто читати, ділитися думками та контентом в інтернет-просторі вже недостатньо. Відвідувачі інтернет-ЗМІ тепер співають і танцюють на веб-камеру, отримують призи та заробляють віртуальні гроші, набирають бали, вступають у спільноти, допомагають людям через твітер - словом, до їхньої уваги цілий калейдоскоп розваг і арсенал опцій, за допомогою яких традиційні ЗМІ можуть інтерактивно спілкуватися з аудиторією і постійно нагадувати їй про себе.  

Спікери конференції загалом так і розглядали нові медіа - як інструменти залучення нових сегментів аудиторії та утримання їхньої уваги довкола своїх ресурсів. Технічний директор телевізійної компанії Telewizja Polska Міхал Пшимусінський (Michał Przymusiński), ділячись досвідом роботи громадського телебачення Польщі у сфері нових медіа, зазначив, що останні є для телеканалів «великим бізнесом, який складається з великої кількості маленьких операцій». Ці так звані операції включають роботу з соціальними мережами, відеохостингами, інтерактивними сервісами на сайті, співпрацю з «"плітковими" веб-сайтами». За словами пана Пшимусінського, тільки окрема робота з кожним напрямом може дати очікуваний результат.

Творчості й фантазій на тему нових медіа вистачає: редактори онлайн-ЗМІ знайшли десятки способів і каналів приведення користувача на свій ресурс. А от питання монетизації інтернет-проектів, схоже, й досі відкрите.

Жоден із українських спікерів конференції, якого про це запитували, не підтвердив окупності свого інтернет-проекту. Принаймні, Олександр Клейментов із Wantmore (проект «Х-фактор онлайн») на запитання про прибутковість сказав лише, що проект розрахований не на один рік, тож усе ще попереду. Хоча проекту вдалося знайти рекламодавців, причому таких, які не були спонсорами телевізійного «Х-фактору», а наразі розглядається можливість продажу ідеї проекту в інші країни, у яких працює цей телеформат.

Олександр Уманець із онлайн-радіо Myradio.ua (RIA) прямо сказав, що проект не прибутковий, хоча позиції в рейтингу аудиторії та показники якості цієї аудиторії (ядро, вік тощо) в нього доволі хороші. За словами пана Уманця, радіо не продає ефіру, заробляє лише на банерній рекламі та брендуванні. Але банерна реклама (80% доходів проекту проти 20% від нестандарту) - не панацея, вважає він. Втім, продавати місця в плей-листах він також не радить.

Як зазначив представник інформаційного агентства «ЛігаБізнесІнформ» Вадим Курило, в новинних медіа рекламу може бути представлено вісьмома способами: банерна та річ-медіа, реклама в мобільній версії, реклама у відео, реклама в подкастах, реклама в розсилках, спонсорство і брендування, створення мікросайту, класифайд-реклама. До ще не випробуваних, але теоретично перспективних різновидів монетизації сайту можна віднести онлайн-магазини. Ними не гребують навіть провідні ділові видання світу (зокрема, Guardian та New York Times), тож і «Ліга» вирішила випробувати його на собі. Кілька днів тому вона запустила інтернет-каталог подарунків.

Досвідом розвитку онлайн-шопів у межах мас-медіа поділився і британець Ян Вокер (Ian Walker), генеральний директор оксфордської радіостанції Jack FM. За його словами, запуск такого магазину на сайті радіостанції дозволив Jack FM зібрати близько 12 тисяч електронних адрес відвідувачів сервісу та інформацію про їхні банківські картки, покупки, вподобання. Такі дані, на думку Яна Вокера, можна вигідно продавати маркетинговим відділам різних компаній. Як він стверджує, в цілому нові медіа, в тому числі й онлайн-магазини, приносять його радіостанції 16% доходу (а ще 2007-го це було 0%). Наступного року він сподівається підвищити показник до 25%. Якби не цей додатковий дохід, бізнес не був би цього року прибутковим, зауважив британець.

Однак, наголосимо, наведені спікерами способи заробітку в інтернеті, зокрема онлайн-магазини під брендом ЗМІ, складно ідентифікувати як монетизацію саме інтернет-ЗМІ. Це радше додатковий бізнес, побудований на використанні відомого бренду традиційного ЗМІ. І цим додатковим бізнесом може бути як інтернет-магазин, так і будь-що інше, від івентів, конференцій і хоч до влаштовування аукціонів.

Для різних видів онлайн-ЗМІ проблеми в пошуках шляхів монетизації є однаковими. Ян Вокер вважає, що це пов'язано з асиміляцією всіх видів медіа в єдині кросмедійні платформи. Він переконаний, що сьогодні його компанію Jack FM не можна вважати традиційним радіо. Вона є інформаційно-розважальною компанією, яка працює в цифровому просторі. Пан Вокер зауважив, що таке перетворення найближчими роками чекає на всі традиційні медіа: «Дуже скоро ми всі уподібнимося, не буде окремо інтернет-сайту, радіо чи телебачення, будуть схожі кросмедійні платформи з мультимедійним контентом».

На думку директора компанії Stanfy (розробник мобільних додатків) Павла Башмакова, подальший розвиток нових медіа великою мірою залежить від зростання популярності мобільних додатків та поширення високотехнологічних мобільних пристроїв. Адже за всіма прогнозами мобільні пристрої щороку ставатимуть усе більш популярним засобом виходу в інтернет. Онлайн-ЗМІ необхідно адаптувати свої сайти під невеликий екран мобільного телефону, створювати окремі продукти для мобільних пристроїв.

Втім, наразі, за даними компанії iVOX, лише 3,5% користувачів мобільного зв'язку, старших за 16 років, отримували доступ до інтернету через мобільний. Найпасивнішими тут є люди старшого віку і жінки. Жінки на 30-60% частіше за чоловіків кажуть, що не мають потреби використовувати телефон для доступу в інтернет, оскільки для них це складно.

Як і у випадку зі звичайними інтернет-проектами, мобільні додатки наразі є радше інструментом залучення аудиторії, ніж заробітку. Одна з основних проблем монетизації мобільних додатків, за словами Павла Башмакова, - нерозуміння рекламодавцями портрету аудиторії, яка користується смартфонами. Пан Башмаков упевнений, що насправді «високодохідна преміальна аудиторія», яка використовує iPhone та iPad, і «новатори з доходом вище середнього», котрі надають перевагу платформі Android, не можуть не цікавити рекламодавців.

Зазначимо, доповідачами конференції окрім згадуваних також були Тетяна Тихомирова - Вища школа журналістики ГУ ВШЕ (Росія), Микола Половинкін (Kyiv Post), Наталя Харченко (Київський міжнародний інститут соціології), Альона Сідак (iVox Ukraine), Ольга Гаригіна (TNS в Україні), Денис Гурський (Media Marketing MOM), Олена Педай (Saksonia advertising agency).

Ілюстрація - http://www.razgonka.ru