Журналістів кидатимуть за ґрати за втручання у приватне життя
Верховна Рада ухвалила зміни до кримінального законодавства, що мають безпосереднє відношення до роботи журналістів. Зокрема, йдеться про статтю 182 Кримінального Кодексу України, яка розширює законодавчі можливості щодо покарання особи, яка поширює інформацію про приватне життя. Експерти-правники б’ють на сполох, адже тепер кожен, хто ризикне писати про публічних людей, може опинитися за ґратами.
За словами директора Інституту медіа права Тараса Шевченка, ця стаття Кримінального кодексу передбачає відповідальність за поширення конфіденційної інформації про особу в засобах масової інформації, у публічних виступах та творах. Він зазначає, що раніше в Україні був лише один випадок застосування цієї статті щодо Дмитра Чобота, який написав про Віктора Медведчука книгу „Нарцис”.
Інститут Медіа Права наголошує на тому, що зміни, внесені до статті є недоречними і шкідливими для свободи слова запровадження кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі за втручання у приватне життя. Адже, в першу чергу, постраждати можуть журналісти. Ми вважаємо, що основним засобом захисту інтересів людини має бути грошова компенсація у межах цивільного процесу.
У повідомленні ІМІ наголошує, що кримінальний процес і загроза ув’язнення можуть використовуватися як розправа над журналістом і закликає Президента України Віктора Ющенка скористатися правом вето щодо закону, за яким журналістів зможуть саджати за ґрати.
Зокрема, нова редакція статті 182 наразі виглядає так: "Порушення недоторканності приватного життя
1. Незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди або поширення цієї інформації у публічному виступі, творі, що публічно демонструється, чи в засобах масової інформації, - караються штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той же строк.
2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або повторно чи за попередньою змовою групою осіб, або з використанням технічних засобів для негласного зняття, знищення, перекручення, блокування, витоку чи порушення встановленого порядку маршрутизації інформації, що передається засобами зв’язку, у мережах рухомого (мобільного) зв’язку та в інших телекомунікаційних мережах, через комп’ютер, - караються штрафом від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі від трьох до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна”.
Відповідно до чинної редакції Кримінального кодексу, покарання за порушення недоторканості приватного життя є м’якшим: штраф, виправні роботи або обмеження волі.