Для тих, хто не знає, що українське законодавство передбачає захист журналістів, процитуємо статтю повністю: Стаття 171. „Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів” 1. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів – карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, зf критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою, - карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років”.

За даними Інституту масової інформації, за перший рік існування статті практики застосування її, фактично, не було. Тобто журналісти зверталися із скаргами до прокуратури, однак, отримували відмови у їх задоволенні із самих різних причин. Як повідомив „Детектор медіа” редактор сайту Інституту Андрій Сайчук, проблема в тому, що стаття діє з 1 вересня 2001 року, однак, відомо лише два випадки, коли її було застосовано на практиці.

Перший – просто курйозний, коли Генпрокуратура порушила кримінальну справу за 171 статтею КК у відповідь на відоме захоплення опозицією телецентру. „Хоча до цього було чимало звернень журналістів до органів прокуратури за захистом, - розповів Андрій Сайчук, - зокрема, від редактора „Миргородської правди” Віктора Козоріза, якого не пустили на відкрите засідання міськради, полтавської журналістки Людмили Кучеренко, Олега Ляшка, журналістів „Обкома”, народного депутата України Миколи Томенка з приводу „темників” та інші. Однак, прокуратура не знайшла підстав для порушення кримінальної справи саме за цією статтею. На жаль, ця ситуація загрожує лише тим, що журналісти будуть з песимізмом ставитися до спроб покращити законодавство, якщо воно все одно реально не працює”.

Наразі прокуратурою міста Чугуєва (а це той самий другий випадок порушення прокуратурою кримінальної справи за 171 статтею КК України) проводиться досудове слідство. І як зауважив прокурор Харківської області Володимир Кривобок, можливо, відбудеться й перекваліфікація злочину.

Адже кримінальну справу було порушено саме за ст.171 КК України тільки тому, що потерпілими виявилися журналісти. Тому професійна версія розглядається як головна.

Це важливо ще й тому, що, з легковажного висловлювання міністра внутрішніх справ Юрія Смирнова, у правоохоронних колах існує, здається, тверде переконання, що журналісти у нашій країні зазнають каліцтв, а іноді й гинуть лише від пияцтва...

Про те, що ж власне стало підставою для порушення кримінальної справи, „Детектор медіа” повідомив один з потерпілих журналістів Геннадій Чегліков, головний редактор ТРК „Слобожанка”.

Разом з кореспондентом ТРК Михайлом Кисельовим 11 січня цього року вони поверталися після роботи додому вже десь о першій ночі. Раптом на них напала група підлітків. Геннадій Павлович твердить, що вони не давали приводу для нападу. Й загалом хулігани поводилися досить дивно: напали несподівано, і по команді, так же швидко зникли. При цьому нічого із речей потерпілих не зникло, зауважив Геннадій Павлович. Одразу журналісти звернулися до міліції, на пошуки нападників виїхала оперативна група, та це нічого не дало. У самих журналістів же з’явилися певні підозри через дивний збіг обставин нічного нападу та трансляції в ефірі ТРК цього вечора контрверсійного сюжету про конфлікт групи депутатів із мером під час сесії міськради Чугуєва.

Як підтвердив Геннадій Чегліков, у ТРК „Слобожанка” та міськради існує давній конфлікт. „Ми відчуваємо протидію в отриманні інформації, - говорить журналіст. - Нас жодного разу не допустили на сесію міськради. Щоразу придумуються різні хитрощі. Про час проведення сесії ми дізнаємося за день, хоча мали б за 10 днів, щоб вчасно пройти акредитацію. Мер вимагає акредитації на кожну сесію. Проблеми з неможливістю потрапити на сесію виникали й особисто у мене. Коли ми просто приїхали з оператором в мерію, охоронці нас не пропустили й відправили до юристів.

Юристи - до мера, мер – знову до юристів. Адже ніхто точно не знав, хто має дати дозвіл на акредитацію безпосередньо в день сесії. Хоча під егідою міськради, наприклад, існують радіокомпанія та газета „Новини Чугуєва”. У них чомусь таких проблем не виникає”.

Складнощі у стосунках ТРК з мерією виникли ще й тому, що засновником телекомпанії є Чугуївська районна держадміністрація. ТРК інформаційно підтримує опозиційних депутатів міськради. Геннадій Чегліков стверджує,

що вони не мають доступу до сесій і тому відчувають труднощі із висвітленням іншої точки зору.

А ось мер Чугуєва Галина Міхаєва повідомила „Детектор медіа”, що у ТРК „Слобожанка” просто „не було такого бажання - висвітлювати сесії міськради”. Про це, за словами мера, свідчить той факт, що від ТРК не надходило відповідного листа. Мер посилається на існуючий в міськраді регламент роботи, і каже, що особисто немає жодних застережень щодо цієї ТРК. А щодо сесії 10 січня Галина Мінаєва пояснила, що змушена була закрити сесію через те, що депутати намагалися винести на розгляд сесії питання, якого не було у затвердженому (теж згідно регламенту роботи) за 15 днів порядку денному сесії.

Мер міста закрила сесію своїм вольовим рішенням, і пояснила це порушенням регламенту. Наступного дня ТРК „Слобожанка” подала в ефірі сюжет про прес-конференцію депутатів міськради, не згодних із позицією мера. А пізно ввечері журналісти ТРК стали жертвами хуліганського нападу.

Для Галини Мінаєвої повідомлення кореспондента „Детектор медіа” стало новиною. Вона сказала, що не чула ні про напад на журналістів, ні про порушення кримінальної справи за перешкоджання професійній діяльності журналістів. Вона загалом не знає, чи мовить ця телекомпанія легально. І, звичайно ж, не бачила той самий сюжет.

Наразі триває досудове розслідування. І прокурор Чугуєва Олександр Кухар від коментарів „Детектор медіа” відмовився, пославшись на таємницю слідства. Чи вдасться прокуратурі встановити істину у цій справі, за умови, що ЗМІ стали фактичними заручниками конфлікту органів влади?

„Детектор медіа” повідомила про цю ситуацію Державний комітет телебачення та радіомовлення. Голова комітету Іван Чиж під час чат- конференції у нашому виданні пообіцяв розібратися. „Втручатися в такі

конфлікти, які вникають між засновниками і колективами, дуже складно. Вони мають вирішуватися відповідно до чинного законодавства. Але якщо є грубе порушення прав журналістів, творчого колективу, безумовно, ми будемо реагувати”, - пообіцяв він.