16 червня Комітет з питань свободи слова та інформації підбивав підсумки конкурсу на заміщення вакантних посад членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Як відомо, цей колегіальний регуляторний орган складається з восьми членів, половина з яких призначається за президентською квотою, а половина - за парламентською. Зараз членами Нацради є лише троє осіб: Володимир Манжосов, Оксана Головатенко і Лариса Мудрак (усі призначені президентом). 15 травня Верховна Рада оголосила конкурс на заміщення посад чотирьох «парламентських» членів Нацради, після того, як припинила повноваження Юрія Плаксюка, Віталія Шевченка, Тетяни Лебедєвої та Віктора Понеділка. Упродовж 21 дня парламентські фракції та громадські організації могли висунути свої кандидатури, прийом заявок завершився 4 червня. Після цього профільний комітет протягом 14 днів мав розглянути кандидатури і запропонувати їх на голосування в зал, що й зробив, власне, на останньому засіданні.

Два дні тому комітет поширив прес-реліз, у якому повідомляв про 24-х зареєстрованих кандидатів. Однак на засіданні 16 червня розглядали на двох осіб більше - додалися голова комітету «Рівність можливостей» Олександр Чекмишев (висуванець Асоціації регіональних видань України «Спільний простір») і керівник юридичного управління ICTV Костянтин Панасюк (висуванець фракції Партії регіонів).

На засіданні комітету був практично аншлаг: дев'ять членів з одинадцяти (за винятком Олександра Абдулліна й Олексія Федуна). Присутнім був і голова Нацради Володимир Манжосов. «Останній раз отак відкрито, демократично обрання членів Національної ради від Верховної Ради відбувалося років дев'ять тому назад. І я сам тоді був присутній в якості кандидата в члени Національної ради», - пригадав пан Манжосов, звертаючись до кандидатів. Він наголосив, що понад місяць засідання регуляторного органу не проводяться через відсутність кворуму і набігло вже близько 200 питань, які потребують розгляду. На жаль, не всі майбутні члени Нацради почули його заклик: не було Костянтина Квурта, Віктора Набруска й Олександра Чекмишева.

Перед розглядом кандидатів член комітету Володимир Ландік наголосив на тому, що всі конкурсанти є киянами, за винятком Германа Кудінова, який представляє Луганськ. Тож він закликав підтримати представника регіонів (забігаючи наперед, скажемо, що ця рекомендація спрацювала). Голова підкомітету з питань телебачення і радіомовлення Олена Бондаренко попередила: за формальними вимогами не всі кандидатури будуть винесені в зал. А в. о. голови комітету Андрій Шевченко розповів, що при прийомі заявок були зафіксовані три типи порушень.

По-перше, пізня дата подання. Комітет вважає вчасно поданими ті заявки, котрі зареєстровані у Верховній Раді не пізніше 4 червня або відправлені рекомендованим листом (і про це є документальне підтвердження) не пізніше 4 червня. Запізно були подані заявки від Партії регіонів - щодо керівника юридичного управління ICTV Костянтина Панасюка (подана 11 червня), від Блоку Литвина - щодо виконавчого директора ІТК Катерини Котенко (подана 13 червня; однак заявка на пані Котенко від Незалежної асоціації телерадіомовників була подана вчасно), від Асоціації регіональних видань України «Спільний простір» і Центру суспільних медіа (подані 7-8 червня). Незалежна медіа-профспілка, щодо вчасності якої теж сумнівалися, надала підтвердження, що рекомендовані листи були надіслані 4 червня.

По-друге, невідповідність суб'єктів висування. Згідно із законом «Про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення», подання кандидатур на посаду члена Національної ради можуть робити всеукраїнські об'єднання громадян у галузі діяльності засобів масової інформації. Секретаріат комітету не отримав підтвердження Міністерства юстиції України щодо належного статусу таких суб'єктів: асоціація «Укртелемережа», Співдружність працівників видань, Центр суспільних медіа, всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Спілка кабельного телебачення України й Асоціація регіональних видань України «Спільний простір».

І, нарешті, були зафіксовані порушення щодо персональних кваліфікаційних вимог до кандидатів. «У секретаріату нашого комітету виникли сумніви по двох кандидатурах. Це Євген Баранов і Оксана Єлманова», - повідомив Андрій Шевченко.

Як з'ясувалося, по Євгену Баранову не було документів, що підтвердили б п'ять років стажу роботи в галузі телерадіомовлення. Та й пан Баранов визнав, що він п'ятирічного досвіду справді не має.

По Оксані Єлмановій в розпорядженні секретаріату станом на ранок 16 червня не було документів, які підтвердили б п'ятирічний стаж, зате були документи, які ставили під сумнів отримання диплому про вищу освіту.

Нагадаємо, висунута фракцією Комуністичної партії України Оксана Єлманова (у дівоцтві - Калетнік) - племінниця народного депутата (фракція Партії регіонів) Григорія Калетніка і двоюрідна сестра голови Державної митної служби України (а до березня 2010 року - народного депутата від КПУ) Ігоря Калетніка (батько і син Калетніки торік були включені Національною спілкою журналістів України до переліку «ворогів української журналістики» за численні позови, подані ними до вінницької газети «33 канал» на загальну суму 710 тисяч гривень).

«Ви автобіографію і особову картку власноруч заповнювали?», - поцікавився в Оксани Єлманової член комітету Юрій Стець. Вона зізналася, що це робив за неї керівник HR-департаменту групи компаній «ФІМ».

«Тут написано, що з 02.94 по 05.95 ви були генеральним директором ТОВ "Майстер відео". Це означає, що у вас є 15 місяців профільного стажу», - звернув увагу пан Стець. Пані Єлманова визнала, що інформація в поданих до Верховної Ради документах не відповідає дійсності. За її словами, вона була співзасновником і генеральним директором компанії «Майстер відео» з 1994 по 2003 рік, і як доказ навела записи в трудовій книжці. «Така компанія добре відома з 1994 року. Ми були ексклюзивним постачальником техніки I.S.P.A. для телебачення і радіомовлення. Перші кліпи Таїсії Повалій, Наталі Могилевської, Олександра Пономарьова знімалися цією компанією, перші програми телеканалу "Інтер": "Соняшник", "Живий звук". У цій компанії були виховані такі кадри, як Віталій Докаленко, Віталій Климов, деякий час у ній працював Семен Горов», - розповіла вона.

Однак Юрій Стець звернув увагу на те, що в трудовій книжці є підпис і печатка в записі про прийняття на роботу, однак немає в записі про звільнення, що ставить під сумнів справжність документу. Також народний депутат повідомив, що в комітету є довідка про те, що диплом, вказаний кандидатом, не видавався навчальним закладом. Оксана Єлманова відкинула підозри щодо фальшивості її диплому про вищу юридичну освіту, засвідчивши, що він дійсний. За її словами, за день до засідання комітету вона побувала в рідному університеті, де їй усе засвідчив ректор, і там навіть знайшли її заліковку.

«Проректор засвідчив вашу освіту як психолога, але не юриста», - відповів Юрій Стець і зачитав довідку з університету: «Калетник Оксана Миколаївна навчалася в КНУ імені Тараса Шевченка на юридичному факультеті. Отримала диплом юриста. Наказ про зарахування і перебування на юридичному факультеті за зазначений період вилучений відповідними органами МВС України у місті Києві у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи».

Член комітету, комуніст Олександр Голуб закликав припинити цей «допит». «Ми не слідча комісія і не правоохоронні органи», - наголосив він. А член комітету Володимир Ландік звернув увагу колег на те, що Оксана Єлманова має вищу освіту психолога, щодо якої ніяких зауважень немає. Крім того, є трудова книжка, в якій можна знайти відповіді на інші сумнівні моменти. «Треба заповнювати власноруч документи, які подаються до Верховної Ради», - по-вчительськи звернувся він до претендентки і резюмував, що питання невідповідності її документів уже зняті.

І хоча Олександр Голуб наполягав, що формальних підстав для зняття Оксани Єлманової з конкурсу після пояснень немає, члени комітету вирішили, що невласноручне заповнення документів є достатньою підставою: за вилучення її з числа кандидатів проголосували опозиціонери Шевченко, Стець, Уколов, Кондратюк і Баграєв.

Також члени комітету не підтримали винесення на розгляд Верховної Ради інших кандидатів, поданих з формальними порушеннями: Євгена Баранова, Костянтина Квурта, Костянтина Панасюка, Олександра Чекмишева, Валерія Юрченка, Олександра Швеця й Ірини Опілат.

Щодо останньої претендентки, висунутої фракцією Блоку Литвина, виник сумнів, чи справді вона працює викладачем театрального університету імені Карпенка-Карого. У копії трудової книжки, наданої до секретаріату комітету, останній запис від 19.10.2009 повідомляє про звільнення за власним бажанням з видавництва «Абрис». «Тут дійсно немає запису про університет, оскільки я там працювала за сумісництвом, викладаю погодинно», - зазначила Ірина Опілат. За словами Андрія Шевченка, в секретаріату комітету не виникло зауважень щодо досвіду роботи пані Опілат за рахунок стажу на СТБ та інших телекомпаніях, тому підстав для її вилучення немає. Але Юрій Стець наполягав на тому, що безвідповідальне заповнення документів на посаду державного службовця першої категорії є достатньою підставою. Члени комітету, за винятком Андрія Шевченка, проголосували за зняття її кандидатури.

Зауважень щодо інших претендентів не було. Лише виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників (НАМ) Катерина М'ясникова звернула увагу на кандидатуру начальника відділу Нацради Володимира Блінкова, яку нібито висунула організація, яку вона очолює, хоча НАМ, як відомо, подав трьох кандидатів: Катерину М'ясникову, Катерину Котенко і Миколу Фартушного. Працівники секретаріату комітету запевнили, що Володимир Блінков висунутий всеукраїнською організацією зі схожою назвою - Незалежною асоціацією телемовників України.

Зрештою, рекомендації комітету отримали 11 претендентів, зокрема, одноголосно депутати підтримали багаторічних членів громадської ради комітету Тетяну Котюжинську, Катерину Котенко, Катерину М'ясникову і Тараса Шевченка («Це принципово, щоб в Національній раді завжди була людина з прізвищем Шевченко?», - жартував Юрій Стець), колишніх членів Нацради Миколу Фартушного і Юрія Сторожука, та шеф-редактора «Детектор медіа» Наталію Лигачову. «Якщо в цій країні і є людина, яка точно знає все, що відбувається в телепросторі, то це Наталка Лигачова», - відзначив Віктор Уколов. «Я підтримую сказане, але всі так хвалять, а треба було від своїх політичних сил запропонувати, тоді б людина пройшла», - стримав колег Олександр Голуб.

Комітетську підтримку отримали представники індустрії кабельного телебачення Василь Аніпченко і Герман Кудінов (за словами Олени Бондаренко, ця галузь не мала своїх представників у Нацраді і останнім часом чи не найбільше потерпала від регуляторних дій), а також практики телерадіопростору - гендиректор 5-го каналу Іван Адамчук (у попередньому складі Нацради, нагадаємо, працював екс-керівник 5-го каналу Владислав Лясовський) і президент Національної радіокомпанії України Віктор Набруско, у якого спливає термін контракту в НРКУ.

Під кінець засідання несподівано про самовідвід оголосив директор дирекції програм Національної телекомпанії України Олександр Зорка - висуванець Національної спілки журналістів України. «Я вдячний комітету, але бачу, що багато достойних людей будуть винесені в зал, тому прошу про самовідвід», - сказав він.

Таким чином, на розгляд у сесійну залу Верховної Ради будуть винесені 11 кандидатів з рекомендацією комітету і шість без неї. Вони пройдуть через процедуру рейтингового та результативного голосування. Якщо вакансії в Нацраді не будуть заповнені, буде оголошений повторний конкурс. За словами Андрія Шевченка, небачена досі кількість конкурсантів свідчить про велику увагу громадськості до Нацради. Також конкурс вирізняється від попередніх великою кількістю претендентів, висунутих громадськими організаціями.

Тим часом колишній голова Нацради Віталій Шевченко вважає абсурдною ситуацію, що в сесійну залу будуть винесені кандидатури, які не є рекомендованими комітетом. «Профільному комітету надано ексклюзивне право проводити конкурс. Виникає питання: у чому полягав конкурс? Якщо в зал будуть винесені всі кандидатури, за винятком тих, чиї документи були відсіяні (це технічна робота, з якою могли справитися і не народні депутати), то конкурсу не видно. Крім цього, є кандидатури, які набрали нуль голосів, але їх винесуть в зал, і зал може проголосувати. Що ж тоді треба зробити, щоб не пройти конкурс?», - дивується він. За його словами, раніше процедура була іншою (в зал виносили тих, за кого проголосувала більшість), але й законодавство було іншим.

В. о. голови комітету Андрій Шевченко на ці зауваження відповів, що комітет міг зробити лише дві речі, на які він уповноважений: відсіяти тих, хто не відповідає визначеним законом вимогам, а всіх, хто відповідає, - пропустити в зал, позначивши, чи рекомендує до затвердження, чи ні. «Це ми і зробили, виконавши важливу формальну роботу, але не перебравши на себе повноважень Верховної Ради, оскільки ми не вправі вирішувати, хто може бути членом Нацради, а хто ні», - сказав він ТК. За його словами, таку логіку дій комітет обговорював з парламентськими юристами і не почув застережень.