21 квітня список адаптованих каналів (Перелік іноземних програм, ретрансляція яких не обмежується), як повідомила ТК, поповнився трьома мовниками: міжнародними версіями популярних російських телеканалів - «РТР-Планета», TVCI, а також ізраїльським новинним каналом із російською реєстрацією «Теле 9». Відповідне рішення ухвалила Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, розширивши перелік до 112 телеканалів. За повернення російських каналів в український ефір неодноразово просили кабельники. Поки що їхнє прохання задоволено частково: «Первый канал. Всемирная сеть» досі не визнано адаптованим.

Нова позиція Нацради

Непоступливість попереднього складу Нацради в адаптаційному питанні вирішили змінити нові члени. За цю тему взялася перший заступник голови Оксана Головатенко. Спершу вона готувала проект рішення, який мав би взагалі скасувати практику складання адаптаційних списків. «Тому що всі ці списки суперечать Європейській конвенції», - пояснювала тоді вона. Але після зустрічі з кабельниками регуляторний орган спинився на іншому варіанті роботи: не відмовлятися від переліку, натомість розширити та лібералізувати його.

«Чому? Візьмемо, до прикладу, Рен-ТВ. Вони не вирізають з ефіру російську рекламу, а це суперечить внутрішньому законодавству. Тобто вони не готові. Тому остаточне рішення про скасування списків Нацрада поки що не прийняла. Але ми вирішили піти назустріч населенню, назустріч дистрибуторам і наявний список поступово розширювати», - роз'яснює ТК Оксана Головатенко.

21 квітня було додано ті канали, щодо яких після моніторингу не виникло зауважень контрольно-аналітичного управління Нацради, і з цього дня кабельні оператори можуть на законних підставах ретранслювати їх у своїх мережах. «Це міжнародні версії каналів, вони адаптовані в частині реклами, до них немає претензій щодо дотримання авторських і суміжних прав. У Національної ради немає заперечень щодо присутності цих каналів у кабельних мережах або на супутнику на території України», - заявив на брифінгу голова Нацради Володимир Манжосов. На запитання, що змінилося в документах, які було надано правовласниками телеканалів до Нацради, додав, що нічого. Із цього робимо висновок: змінилася позиція регуляторного органу.

Звісно, найбільше «Детектор медіа» цікавило, чому змінив свою думку Віталій Шевченко, який разом із колегами проголосував за розширення списку, хоча раніше був проти російських каналів. На жаль, він не захотів коментувати це рішення Нацради.

Найцікавіша метаморфоза в позиції регулятора відбулася щодо «РТР-Планета». Нагадаємо, що під час переговорів з мовником у березні 2009 року Нацрада висувала такі вимоги: РТР, по-перше, має стати ліцензіатом Нацради України, по-друге, офіційно має спростувати неправдиву, як це доведено в суді, інформацію про Україну, що прозвучала в ефірі телеканалу «РТР-Планета»: про тюрми ЦРУ, участь українських громадян у російсько-грузинському конфлікті та інформацію з фільму «Голод - 33. Невыученные уроки истории», який, за висновками Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі, є таким, що розпалює національну ворожнечу. Незважаючи на те, що мовник пояснював, що за нього відповідає Франція - учасник Європейської конвенції - побажання регуляторного органу не змінювалися. «Детектор медіа» «РТР-Планета» пояснив, що не спростовує інформації, бо рішення українського суду не було легалізовано в Росії.

На запитання ТК, чи відмовилася Нацрада від цієї умови нині, чи «РТР-Планета» все ж таки її виконала, Володимир Манжосов заявив: «Це питання юридичне, і воно повинно вирішуватися в юридичному порядку. За даними наших служб, ніяких заперечень щодо трансляції "РТР-Планета" в наших мережах немає». А заступник голови Нацради Лариса Мудрак додала, що йдеться про нову сторінку у взаєминах Нацради з іноземними мовниками, дистрибуторами і провайдерами. «Якщо ми не будемо робити висновки з попередніх п'яти років, десяти років і не будемо давати шанси на розвиток, то ми залишимося в стані взаємин, які не влаштовують багатьох. Це не питання тільки російських каналів - це питання Європейської конвенції та існування міжнародних версій мовників на території України. Гордіїв вузол треба розв'язувати», - закликала вона.

З іншого боку, члени Нацради підкреслюють, що будуть моніторити всіх і «дуже жорстко ставитися до порушень закону».

«Первый» і «Беларусь-ТВ» поки що поза межами списку

У проекті рішення про розширення списку адаптованих передбачалося долучення до нього ще й каналу «Беларусь-ТВ». Чому ж йому поки відмовили? «Ми відклали це питання, бо не з'ясовано до кінця ситуацію з дотриманням авторських і суміжних прав. Були з цього приводу відповідні листи від наших вітчизняних телеканалів», - зазначив голова Нацради. А перший заступник голови уточнила: відповідно до угоди між мовником і дистрибутором, відповідальність за програмне наповнення несе сам канал. «Що це означає? Згадаймо історію з "Євробаченням". Якщо вони його включать у своєму ефірі, то ми змушені будемо позиватися не до дистрибутора, а звертатися до міжнародного суду й розглядати це питання на іншому рівні», - пояснює Оксана Головатенко. Вона сподівається, що мовник змінить умови угоди, й після цього питання буде знято.

На думку генерального директора асоціації «Укртелемережа» Наталії Клітної, дистрибутор не може нести відповідальність за контент, оскільки його формує мовник. «У 112 каналів, які вже адаптовано, хіба дистрибутори несуть відповідальність? Ні, звісно. То чим у такому разі відрізняється "Беларусь ТВ"?», - додає вона. Дистрибутор, за її словами, може взяти на себе часткову відповідальність, але вирішувати щось можна тільки з мовником. «І відповідно до Європейської конвенції, якщо в ефірі іноземного каналу зафіксовано порушення, Нацрада повідомляє про це дистрибутора і мовника, які протягом певного часу мають усунути його. Тому що дух конвенції - не заборонити, а попередити порушення», - підкреслює пані Клітна.

Натомість проблема «Первого канала. Всемирная сеть» полягає в тому, що він має кілька міжнародних версій. Деякі кабельні оператори вмикають, наприклад, далекосхідну, через що в денному українському ефірі з'являється реклама горілки. «Ми так і не отримали відповіді, які самі версії мають всі юридичні засади, щоб бути на території України. Зараз наші контрольно-аналітичні служби намагаються це з'ясувати», - зауважив Володимир Манжосов.

Директор дистрибуторської компанії «Торсат» Анатолій Сальнік визнає, що деякі кабельні оператори справді транслюють різні версії телеканалу. Але наполягає, що тут порушником виступають вони, а не правовласники каналу. «У нашій угоді вказано параметри, звідки провайдери програмної послуги мають брати сигнал - з Eutelsat W4. А ті оператори, які беруть з іншого супутника, порушують умови договору. Але не ПКВС і не ми як його представники», - каже він. «Торсат» іще раз надасть Нацраді документи, які підтверджують, звідки українські кабельні оператори мають брати сигнал. Раніше їх надали із запізненням, тож у цьому може бути причина затримки включення ПКВС до «білого списку».

Перспектива розширення

Як видно з наведеного нижче списку, зі 112 дозволених каналів 41 має російську «прописку» (характерно, що «НТВ-Мир» при цьому зареєстровано у Швеції). Зараз у Нацраді вивчають досьє за різними даними від 15 (за словами Манжосова) до 44 (за словами Головатенко) зарубіжних каналів. Серед них «Первый канал. Всемирная сеть», Рен-ТВ, «Беларусь-ТВ», «365 дней», «Домашние животные», «Кто есть кто», «Живи», Da Vinci Learning, Universal, Sci-Fi, CCTV, XXL...

«Гадаю, ми на кожне засідання будемо виносити по кілька каналів. Усе залежить від того, наскільки наша контрольно-аналітична служба надаватиме нам інформацію. Цей процес тривалий, бо каналів багато, кожен вимагає розгляду», - сказала ТК Оксана Головатенко. «У розробці ще як мінімум шість каналів на наступне засідання. У першу чергу - білоруські, тому що ми зацікавлені, щоб в Україну йшла інформація з Білорусі», - уточнила на брифінгу Лариса Мудрак. Врешті-решт, на думку Володимира Манжосова, найближчим часом «напругу з цим списком буде повністю знято».

Кабельні оператори і дистрибутори позитивно оцінили розширення списку, оскільки це полегшує їхню роботу. «Але лібералізація списків - це все ж напівміра. По суті всі канали мають бути дозволені, а якщо є претензії до зарубіжних мовників, тоді мають виконуватися процедури, відповідно до Європейської конвенції про транскордонне телебачення», - зауважує Наталія Клітна. «Укртелемережа» просить звернути увагу на законопроект Володимира Ландіка, який передбачає процедуру заборони трансляції іноземних каналів тільки за рішенням суду.

Тим часом Нацрада має намір просити за кордоном зворотних дій у бік українських мовників. «Наступний крок - запропонувати, щоб в Ізраїлі з'явилися українські канали», - зазначила член Нацради Тетяна Лебедєва (хоча як писала ТК, в Ізраїлі вже представлено міжнародні версії українських каналів: «Інтер+» в кабелі, а «1+1 International» на супутниковій платформі). Утім, Володимир Манжосов вважає, що непаритетне представлення українських мовників за кордоном (насамперед у Росії) зумовлено відсутністю конкурентоспроможних міжнародних версій. «Треба робити міжнародні версії, щоб вони могли розповсюджуватися на території наших сусідів. Але є проблема попиту. Якщо наші канали зможуть зробити такий продукт, який буде необхідний глядачам сусідніх країн, то не буде ніяких заперечень, щоб вони були там присутні», - наголосив він.

Довідка: історія адаптації

Уперше про списки заборонених каналів Нацрада задумалася на початку 2008 року. 27 лютого 2008 року вона ухвалила рішення про внесення змін до Положення про порядок ліцензування мовлення (кабельного) та здійснення ретрансляції програм і звернула увагу провайдерів на перелік телеканалів, які потребують адаптації в Україні.

Адаптація означає приведення мовлення у відповідність до українського законодавства про рекламу, про авторські і суміжні права, про захист суспільної моралі та про телебачення і радіомовлення (ст. 6, у якій ідеться про неприпустимість використання телерадіоорганізацій із метою расової й релігійної дискримінації, зміни конституційного ладу України, розголошення державної таємниці, показу насильства, порнографії тощо).

2 квітня 2008 року Національна рада затвердила перелік іноземних телеканалів, що не потребують адаптації. До нього увійшли 34 канали, що відповідають вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення. Головним критерієм для потрапляння у список була країна походження телеканалу: усі вони - або з Європейського Союзу, або з країни, де ратифіковано Конвенцію. 1 жовтня 2008 року Нацрада зобов'язала провайдерів програмної послуги припинити ретрансляцію іноземних програм, зміст яких потребує адаптації до вимог законодавства Україні.

Протягом двох років перелік розширювався, останні зміни було внесено 22 липня 2009 року, коли до нього увійшли чотири телеканали з «Цифрового телесемейства». Однак до нього, незважаючи на декларовані бажання, не потрапили найпопулярніші російські мовники: «Первый канал. Всемирная сеть» (ПКВС), «РТР-Планета», Рен-ТВ, TVCI. Протягом цього часу провайдери зазнавали санкцій Нацради за трансляцію неадаптованих каналів.

Найбільших зусиль (принаймні інформаційних) щодо входження до списку адаптованих каналів докладалт «Первый канал. Всемирная сеть» і «РТР-Планета». ПКВС то тимчасово дозволяли, то забороняли, а провайдерам наказували до 1 червня виключити його зі своїх пакетів. За даними асоціації «Укртелемережа», жоден оператор кабельного телебачення не виконав цього рішення. Втім, Нацрада де-факто закривала очі на присутність ПКВС в кабельних мережах, оскільки канал продовжував легалізацію в Україні.

Перелік програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і ретрансляція яких на території України не обмежується згідно з ч. 1 ст. 42 закону «Про телебачення і радіомовлення»