Цього тижня, у середу, в парламенті відбулося обговорення проекту закону "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення та радіомовлення" (нова редакція)». А вже в четвер проект було винесено на голосування у першому читанні. Але через блокування роботи Верховної Ради на ранковому засіданні до цього питання народні обранці так і не дійшли. Очікується, що голосування відбудеться в наступний четвер і що його проходження не буде безхмарним.

Представник фракції СДПУ (о), який побажав залишитися неназваним, заявив "Детектор медіа", що проти прийняття цього законопроекту висловився Леонід Кучма, з цієї причини його розгляд буде, швидше всього, відкладено. Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Микола Томенко повідомив, що наразі тривають переговори з представниками більшості, тому стверджувати щось напевно поки що зарано.

Власне проект закону було внесено на розгляд ВР представниками і більшості, і опозиції: О.Зінченком, М.Томенком, М.Баграєвим, Ю.Артеменком та В.Яворівським.

"Детектор медіа" вже писала про особливості законопроекту, також обговорювалися і його недоліки.

Критики проекту наполягають на його ситуативності, вважають його "перехідним". Представляючи проект парламентарям, Микола Томенко також зауважив, що у проекті "прописані речі, які найбільше дебатуються і не виконуються: право на спростування та відповідь, право телеглядачів реагувати на інформаційну політику каналів тощо".

Але на думку одного з авторів документу, Олександра Зінченка, за 9 років з часу прийняття чинного закону галузь змінилася настільки, що потрібен документ, який би не стримував її розвиток. Олександр Зінченко говорить, що проект має важливі переваги: відповідає європейським стандартам, "вводить державне регулювання, а не адміністративне управління галузі". Окремо введено розділ про регулювання діяльності провайдерів. "Це питання принципове, - зауважив Олександр Зінченко. - Кабельні мережі розвивалися довгий час стихійно, і не можна зволікати далі із введенням дуже чітких позицій щодо їх регулювання. Пропонується дев'ять принципів, за якими можна врегулювати основну діяльність кабельних операторів, їхні взаємостосунки з територіальними органами, місцевим самоврядуванням. Чітко вказані права на розповсюдження, на ретрансляцію, і вводиться дуже чіткий розподіл цих понять".



Проект Закону вказує також, що державне фінансування ЗМІ можливе лише через державне замовлення, що вже викликало неоднозначні оцінки народних депутатів під час обговорення проекту.

Ще одним проблемним питання може стати обрання керівників НТКУ та НРКУ, та введення у цих ТРО Громадських рад. Пропонується, що вони складатимуться із 17 чоловік за досить дивним принципом. Персональний склад затверджується парламентом за поданням: 9 осіб від депутатських фракцій, 4 особи – від Президента, 4 – від невизначених громадських організацій. Головне завдання цієї Ради – вибирати кандидатури керівників національних компаній та обґрунтовувати їх звільнення. Керівники НТКУ та НРКУ призначаються Президентом за поданням парламенту. Статут НТКУ та НРКУ пропонується затверджувати законом.

Наразі це та норми щодо антимонопольних обмежень в електронних медіа у новому проекті Закону - найбільш контроверсійні питання проекту для більшості.

Між тим, за словами Олександра Зінченка, проект може стати на заваді монополізації ЗМІ.

Зокрема, ст.8 проекту закону "Антимонопольні обмеження" вказує, що жодна фізична чи юридична особа не має права контролювати у будь-який спосіб через вплив на формування управлінських та наглядових органів ТРО, частка яких у загальному мовленні в регіоні (країні, згідно ліцензії) складає більше, ніж 35%.

Одна телерадіоорганізація може мати лише одну ліцензію на мовлення у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційного ринку. Виняток можливий за умови використання технологічно інших способів мовлення.

Проект встановлює заборону на заснування ТРО політичними партіями, профспілковими, релігійними організаціями та юридичними особами, які вони заснували.

Контроль за недопущенням монополізації ЗМІ пропонується покласти на Національну раду з питань телебачення та радіомовлення. Як зазначено в проекті закону, для отримання ліцензії на мовлення ТРО має подати в Нацраду інформацію про засновників та власників ТРО або організації – провайдера програмної послуги (ПІБ, громадянство, адресу, дату народження). Крім того, вимагається подати відомості про розподіл часток статутного фонду, для акціонерного товариства – повний список акціонерів, які володіють пакетами акцій розміром більше 5%.

Вимагаються ті ж відомості і про склад керівних та наглядових рад. Національна рада має право додатково вимагати необхідну інформацію щодо розподілу часток статутних фондів юридичних осіб, які є засновниками чи власниками, зокрема, акціонерами.

Відомості про власників та співвласників організації, яка отримує ліцензію на мовлення, а також розподіл часток її статутного фонду, а для АТ – повний список акціонерів, які володіють більше ніж 5% акцій, заносяться в додаток до ліцензії. Проект дозволяє залишати заявку на ліцензію без розгляду, якщо на цій території вже видано ліцензію на мовлення організації з цією ж назвою.

Ст. 35 проекту встановлюю право Нацради відмовити у переоформленні ліцензії на мовлення, і розпочати дії щодо анулювання чинної ліцензії на мовлення, якщо зміни у складі засновників, власників (співзасновників, співвласників) суперечать вимогам проекту про антимонопольні обмеження.

"Детектор медіа" звернулася до народних обранців із проханням оцінити проект та перспективи його прийняття в парламенті.



Сергій Правденко, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, БЮТ:

- Наша фракція прийняла рішення підтримати проект в першому читанні для того, щоб доопрацьовувати його в другому читанні. З моєї точки зору, його не можна приймати відірвано від нового проекту Закону "Про Національну раду з питань телебачення та радіомовлення". Їх треба приймати кореспондовано. На мою думку, багато статей цього законопроекту просяться, щоб їх було перенесено в проект закону про Національну раду. Трохи переплутано предмети відання. Закон "Про телебачення і радіомовлення" – базовий. А Закон про Нацраду вказує права та обов'язки цього органу і те, як Нацрада має користуватися вже цим законом. Дуже насторожує впровадження провайдерів як додаткових юридичних осіб. Із проекту випливає, по суті, подвійне ліцензування в зв'язку з цим. На такому рівні його приймати кінцево не можна. Потрібно ще внести багато змін.

Безперечно, чинний закон застарів.

Я не думаю, що новий проект зможе реально вплинути на обмеження монополізму ЗМІ.

Хоча, даючи певні можливості кабельному телебаченню, трохи збільшується конкурентне середовище. Але хто мав гроші скупити канали, той скупить і кабель...



Микола Катеринчук, заступник голови Комітету ВР з питань правової політики, генеральний директор адвокатської компанії "Моор і Кросондович", "Наша Україна":

- Справа в тому, що нова редакція Закону "Про телебачення і радіомовлення" не є досконалою, як і будь-який проект. Але на перехідному етапі цей закон треба підтримати, бо він знімає певну напругу навколо маніпулювання засобами масової інформації з боку різних структур. Один з елементів демократії – можливість отримати різні точки зору й зробити власний висновок. Зараз в інформаційному полі такі висновки роблять за нас і подають нам інформацію , яка має крен в сторону певних політичних сил. Я думаю, що цей законопроект дуже сучасний. Принаймні ми б хотіли бачити його ще раніше, але я не великий оптиміст щодо його проходження в сесійній залі, розуміючи, на чиє поле він заходить щодо регулювання цих питань.

Я думаю, що більшість навіть не буде вникати у ті питання, які піднімаються у цьому законопроекті, тому що представники більшості – це власники чи співвласники шести центральних телеканалів в Україні. Тому будь-які обмеження чи втручання у правила гри, які вони зробили під себе, будуть розцінюватися як замах на їх бізнес. І звичайно, вони будуть протидіяти, тобто не голосувати.

Ми розуміємо, що демократизація ЗМІ - один з найважливіших моментів в тому числі й політичної реформи, і якщо вдасться відіграти хоч один момент, то ми на це підемо.



Леонід Кравчук, член Комітету ВР у закордонних справах, СДПУ (о):

- У цьому проекті є багато неузгоджених моментів. Наприклад, призначення голови Національної телекомпанії України. Я за те, щоб обрання на цю посаду вирішувалося за обопільною згодою Голови Верховної Ради та Президента України. У проекті пропонується, щоб таке рішення приймалося тільки Верховної Радою, чи тільки Президентом. Я проти такого "дубового" рішення. Треба знайти компроміс. Томи ми кажемо: знайдіть такий компроміс. Наприклад, ми пропонуємо, щоб кандидатуру голови НТКУ Президент вносив на розгляд Верховної Ради. Це одне з головних питань. Поки голова НТКУ не відчуватиме залежності від Верховної Ради і Президента, то слухатиме тільки того, від кого залежить.

Як можна не монополізувати ЗМІ, коли вони не є державними? Якщо ми сказали, що в Україні існують незалежні ЗМІ, недержавні, то регламентувати, звужувати їхнє право діяти вільно не можна. Комітет не підтримує і ці норми законопроекту.



Степан Гавриш, координатор більшості ВР, член Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, група "Демократичні ініціативи":

Учора було вирішено відправити цей проект на повторне перше читання через його невідповідність низці законів України. Учора представники Держтелерадіо, Держкомзв'язку просили про це. Йдеться не про відхилення, а доопрацювання, щоб прийняти його найближчим часом.