Такого роду «новел» у новому ЦК чимало, і вони призведуть до погіршення ситуації в інформаційній сфері, констатували учасники круглого столу „Формулювання проблем законодавчого регулювання медіа”, організованого Програмою правового захисту ЗМІ ProMedia Україна.

Щодо самого центру ProMedia Україна, то як повідомила директор Програми правового захисту Марія Місьо, їхню роботу поки що відновлено до серпня. Знову також відкрито грантову програму оплати праці адвокатів, що братимуть участь у захисті журналістів. Крім того, ProMedia Україна відновить роботу правових семінарів для журналістів, цього разу переважно у східному регіоні України. А вище означений дводенний круглий стіл, що проходить в Києві 23-24 квітня, має на меті виявити проблеми у законодавчому полі, з якими стикаються самі журналісти, і знайти правові шляхи до їх вирішення. От тільки юристи, яким доводиться постійно захищати у судах журналістів, активно зголосилися до участі, а журналістів, за рідким виключенням, ця проблема не зацікавила. Хоча на обговорення учасників круглого столу, крім Цивільного Кодексу, було запропоновано найактуальніші законопроекти: „Про телебачення та радіомовлення”, „Про Національну раду з питань телебачення та радіомовлення”, „Про радіочастотний ресурс” „Про політичну рекламу”, Закон „Про вибори”, „Про захист персональних даних”, „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення та безперешкодної реалізації права людини на свободу слова”.

До речі, останній нормативно-правовий акт (прийнятий за результатами парламентських слухань з питань цензури 4 грудня 2002 року) зараз чекає на підпис Президента країни. Він теж викликав суперечливі оцінки. Наприклад, цими змінами передбачено внести до Кодексу про адміністративні порушення статтю 212-3 „Порушення права на інформацію”. З одного боку, це добре, бо попри існування Закону „Про телебачення та радіомовлення”, яким така відповідальність була передбачена, відповідної статті в Адміністративному кодексі не було, зауважив під час обговорення суддя Верховного суду України Іван Домбровський, що співпрацює з програмою ProMedia Україна з 1998 року. Але ж згідно з вимогами адміністративного права перед накладенням відповідальності, має бути складений протокол про адміністративне порушення. Таке право може мати і посадова особа відповідного спеціального органу, і громадська організація. Але у цьому законі визначено, що право складати протокол має прокурор. Це – невластива йому функція, стверджує суддя. В той же час, чи потрібно у сфері медіа створювати щось на зразок Рибнагляду? За словами І. Домбровського, найближчим до цієї функції є Держтелерадіо, і таку пропозицію висловлював у свій час при обговоренні законопроекту на Раді при Президентові України голова НСЖУ І.Лубченко. Критику також викликала ст. 47-1 „Звільнення від відповідальності”, внесена до Закону «Про інформацію»: «Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночним судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження, не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості”. Треба розмежувати критику та обговорення особи, зазначив І. Домбровський. (Деякі інші зауваження щодо Закону, в тому числі і до змін у Законі „Про інформацію”, дивись тут – „Детектор медіа”).

Нарікання також викликала відсутність визначення понять «публічна особа», «суспільно-значима інформація» тощо. Сьогодні круглий стіл продовжить роботу. За її результатами співробітники Програми підготують зауваження та пропозиції змін до вже чинних законів та законопроектів.