НОВАЦІЇ У СТАРОМУ ЗАКОНІ

26 Жовтня 2001
1174
26 Жовтня 2001
10:00

НОВАЦІЇ У СТАРОМУ ЗАКОНІ

1174
“Детектор медіа” пропонує коментар деяких змін у законодавчій базі стосовно ТБ.
НОВАЦІЇ У СТАРОМУ ЗАКОНІ
Як вже повідомляла “Детектор медіа”, Президент Л. Кучма підписав Закон України “Про внесення змін до деяких законів України за результатами парламентських слухань “Проблеми інформаційної діяльності, свободи слова, дотримання законності та стан інформаційної безпеки України”. 17 жовтня ц.р. газетою “Урядовий кур’єр” він був опублікований. Таким чином, з цієї дати зазначений Закон набрав чинності. Як і обіцяли, сьогодні ми надаємо коментар деяких змін, які було запропоновано у цьому законі. Законом внесено зміни до п’яти нормативних актів. І найбільше – до Закону “Про телебачення і радіомовлення”, головним чином щодо положень про ліцензування телерадіоорганізацій.

Початок статті 14-ої Закону “Про телебачення і радіомовлення” у новій редакції визначає, що відтепер для отримання (продовження) ліцензії на право користування каналами мовлення заяву до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення подає тільки телерадіоорганізація, тоді як раніше це могли робити також засновник ТРК або уповноважений ним орган. Таке уточнення має суттєво обмежити “керівні апетити” засновників чи власників ТРК, їхні спроби впливати на процес ліцензування.

Законом вводяться два нових документи, які мають подаватися заявником до Нацради. Представлення орієнтовного штатного розкладу ТРК дасть можливість регулятивному органу оцінити кадровий потенціал майбутнього мовника, зокрема, щодо професійної підготовки співробітників, від чого, як відомо, у значній мірі залежатиме творчий рівень програм. Обов’язковим тепер для бажаючих отримати ліцензії буде також надання Нацраді документа про підтвердження фінансової спроможності (банківська гарантія) здійснення мовлення відповідно до заявленої концепції протягом одного року з моменту виходу в ефір. Тобто, до бажання набути право мовлення треба ще розкрити реальні форми фінансування – хоча б на стартовий період. Вимагання ж Національною радою від ТРК інших (окрім передбачених Законом) документів для отримання (продовження) ліценції не допускається. Так, нещодавно Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації визнав неправомірною вимогу регулятивного органу від ТРК технічного аудиту, для одержання якого кожна компанія витрачала від 2-х до 4-х тисяч гривень.

Практика нинішнього ліцензування показала, що хоча закон раніше і надавав з-поміж інших заявників переважне право на одержання ліцензії тій ТРК, яка користувалася даним каналом у попередній строк за умови не порушення нею вимог чинного законодавства, проте на ділі така норма часто не знаходила своє реальне втілення. Фактично не спрацьовувала вимога закону і щодо продовження ліцензії. І ось тепер такий механізм створено. Як зазначено у статті 17-ій, для продовження мовлення ТРК повинна не менше, ніж за 180 днів до закінчення терміну дії ліцензії, подати до Національної ради заяву на продовження ліцензії. Регулятивний орган розглядає документи цієї ТРК, робить висновок щодо її діяльності у попередній період. І якщо мовникам не припускалося порушень законодавства чи умов ліцензії, Нацрада має без оголошення конкурсу продовжити ліцензію такому мовнику. В разі ж мотивованої відмови ТРК має право повторно отримати ліцензію вже на загальних засадах (тобто з проходженням всієї процедури конкурсу). Конкурс оголошується і тоді, коли ТРК пропустила 180-денний термін подання до Нацради заяви щодо продовження ліцензії. У зв’язку з цим уже зараз у багатьох телерадіокомпаній, термін дії ліцензії яких вичерпався, але їхні заяви з документами щодо видачі ліцензій знаходяться на розгляді у Нацраді (а таких справ майже півтисячі), виникає запитання: чи поширюється на них нова норма Закону щодо безконкурсного продовження ліцензій? І чи не достатньо у зв’язку з цим подати відповідну заяву нового зразка до Нацради?

Як роз’яснили нам у профільному комітеті Верховної Ради, Закон не має зворотної сили. Тож від дня його опублікування (17 жовтня 2001 року), і, отже, набрання ним чинності, і слід відраховувати 180-денний термін для подання заяв щодо безконкурсного продовження терміну дозвільних документів на мовлення. Тобто йдеться про ті ТРК, строк дії ліцензій яких завершується у другій половині квітня 2002-го року и пізніше. Цією ж 17-ю статтею введено ще одну нову норму: ліцензія на право користування каналом мовлення тепер видається на строк, вказаний заявником, але не менше як на 7 років для цілей ефірного мовлення (раніше – не менш ніж на 5 років). Ось тут усі ТРК, рішення про видачу (продовження) ліцензій яким Національною радою було прийняте після 17-го жовтня 2001 року, вже побачать у своїх “паспортах на мовлення” нову їх дату завершення – як мінімум 2008-й рік. Зазначимо, що 7 років для ефірного мовника – це найменша межа. Може бути й 10, 15 чи навіть більше. Але то вже залежить від волі Нацради... Хоча новий підвищений термін і так вже дає ліцензіатам відчутні фінансові переваги: адже що за ліцензію 5-річного терміну, що 7-річного (і навіть більшого) оплата здійснюється в однаковому розмірі, тож для ТРК це суттєве зниження в розрахунку за кожен рік діяльності в ефірі.

Зміни до Закону “Про телебачення і радіомовлення” торкнулися ще однієї досить болісної проблеми сучасного вітчизняного телерадіопростору – так званих “двійників”: коли на одному телеканалі (радіочастоті) працюють по дві (а то й три) телерадіоорганізації. Наочний приклад гостроти стосунків таких “телекомунальних співжильців” ми маємо в образі столичних ТРК “Київ” і ТЕТ з їх категоричними домаганнями на одноосібне владарювання 30-м ТВК. Аналогічні ситуації нині майже на трьохстах українських телерадіоканалах. Щодо шляхів розв’язання цієї проблеми, то нове положення у статті 14-й передбачає: “Телерадіоорганізації, які здійснювали ліцензійне мовлення разом з іншими телерадіоорганізаціями на одному каналі мовлення, мають пріоритетне право під час конкурсного відбору на інші канали мовлення, аналогічні по території розповсюдження сигналу”. Справі реалізації цієї законодавчої норми, зокрема у Києві, слугуватиме прорахування нових телеканалів (42-го і 48-го), введення у користування нижнього FM-діапазону (від 88 до 100 МГц) для радіостанцій. Але чи вистачить аналогічно “нововведених” радіочастот та телеканалів, аби повсюдно в Україні здійснити цивілізоване “розведення” мовників в окремі ефірні “квартири”? Чи, може, доведеться очікувати обіцяного зв’язківцями запровадження цифрового стандарту для розповсюдження сигналів, коли на одній частоті (каналі) можна буде видавати в ефір одночасно по 4-5 різних програми?

Узагальнюючи сказане, можна констатувати, що ці зміни і поправки, запроваджені у Законі “Про телебачення і радіомовлення”, загалом мають позитивно вплинути на процес ліцензування, “розшити” вузькі місця, зменшити кількість судових позовів.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
експерт ТБ
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1174
Читайте також
27.09.2001 12:22
Анна Шерман
«Детектор медіа»
2 194
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду