Рівне – без голови, але з прес-клубами
Смерть міського голови Рівного та догана губернатору області – головні теми рівненських медіа в лютому 2008-го.
Смерть багаторічного міського голови Рівного Віктора Чайки (на фото), президентська догана губернатору області Віктору Матчуку та його конфлікт зі впливовим нардепом-бютівцем Богданом Губським стали ключовими темами рівненських ЗМІ в лютому. Натомість про топ-теми попередніх місяців – скандальне відео «Рівненські придурки» та нескінченні звільнення-поновлення головного лікаря обллікарні Мирослава Семаніва – місцеві медіа практично й не згадували. Тим часом рівненські телеканали в лютому захопилися відкриттям власних прес-клубів.
Рівне прощалося з мером
«Коли міський голова зможе повернутися на роботу і чи збирається це робити – у міській владі не каже ніхто», – написала в номері за 7 лютого газета «Рівне вечірнє». «Ось уже скоро рік, – зауважував кореспондент видання, – як міський голова Віктор Чайка перебуває на лікарняному. Востаннє після майже двомісячного відновного лікування після операції його бачили на роботі у липні минулого року. Тоді міський голова провів сесію міськради та засідання міськвиконкому і знову повернувся на лікування. З тих пір громадськість Віктора Чайку не бачила, а його заступники лише час від часу скупо інформували журналістів про місцеперебування та стан здоров’я міського голови».
Газета поцікавилась у представників різних фракцій міськради: чи не збираються вони порушувати питання про дострокове припинення повноважень міського голови і нові вибори, якщо вже Віктор Чайка у зв’язку зі станом здоров’я не може виконувати свої обов’язки. Депутати з різних фракцій (представник УНП від коментарю відмовився) в один голос запевнили: робити це вони не збираються.
За гіркою іронією долі, через кілька днів, у середу, 13 лютого, вранці стало відомо: Віктор Чайка помер напередодні ввечері в польському місті Ополє, дорогою до Німеччини, куди направлявся на черговий курс лікування.
Смерть мера, який очолював Рівне з 1981-го по 1988 роки та з 1998 року й дотепер, стала ключовою темою місцевих ЗМІ. Безпартійний харизматичний господарник, який, здається, знав у місті кожну щілину й міг змусити працювати будь-кого, Віктор Чайка мав у Рівному величезний авторитет і вибори вигравав, здається, ледь не автоматично. Слова про те, що його смерть болем відгукнулась у серцях рівнян – не пафос, а сумна правда, з якою місто прожило більшу частину лютого...
Незважаючи на брак часу для підготовки ґрунтовних матеріалів (звістка про смерть мера прийшла вранці в середу, а більшість обласних тижневиків саме цього дня вже здаються до друку), основні видання Рівненщини – «Рівненська газета», «Рівне вечірнє» та «ОГО» – присвятили пам’яті Віктора Чайки об’ємні матеріали з багатьма коментарями людей, які знали покійного мера. При цьому кожне видання підійшло до справи творчо, підготувавши власний ексклюзив.
Так, «Рівне вечірнє» вийшло з цікавою фотодобіркою «Віктор Чайка: перерваний політ», до якої увійшли фото мера різних років із найрізноманітнішими людьми і в різних ситуаціях – із Аллою Пугачовою і братами Кличками, під час візиту Президента і в колі сім’ї... Відзначилась газета і своєрідним аналітичним поглядом на постать мера. Його доволі влучно висловив на сторінках «Вечірки» відомий у місті журналіст та громадський діяч Сергій Штурхецький: «Рівне, незважаючи на революції й загальнодержавні потрясіння, залишалося ніби осторонь політичних “розборок” і мало свій план життя. Ремонтувалися дороги, зводилися будинки, прибиралися вулиці. І якщо рвалися труби в теплотрасах і нищилися лавочки в парку, все одно всі знали – у місті є господар, який без будь-яких партійних гасел візьметься за ремонт. Бо правляча партія у місті була одна – партія Чайки. Його авторитет міг стримувати непомірні апетити “нових” і примушував миритися з реаліями “старих” політичних господарів міста. Тепер розбещені спокоєм рівняни ризикують оцінити усі принади “насиченого” політичного життя в межах одного окремого міста. Особливо відтоді, як у створеній Чайкою управлінській команді вилізе наверх прихована до цих пір внутрішня конкуренція...».
«Рівненська газета» відзначилась оригінальним дизайном першої сторінки: видання прибрало звідти всю рекламу й залило шпальту чорною фарбою, на тлі якої – величезний портрет покійного мера й заголовок: «Рівне осиротіло». Упродовж ледь не всього лютого газета продовжувала писати про покійного мера саме в «людському» ракурсі – спогади рівнян, які його близько знали, репортаж із похорон і навіть інформація про рівнянку, яка померла під час прощання з Віктором Чайкою – не витримало серце...
А газета «ОГО» про втрату для міста писала в режимі онлайн на своєму порталі: смерть Віктора Чайки стала темою дня, яка постійно поновлювалася новими повідомленнями. Крім того, вже в обід у середу на порталі «ОГО» було відкрито фотогалерею «Віктор Чайка, якого ми запам’ятали» та з’явилось відео пам’яті Віктора Чайки. Його підготували журналісти телеканалу «Рівне 1», з яким «ОГО» єднає мультимедійна співпраця.
Смерть мера, який справді був улюбленцем більшості рівнян, внесла корективи у плани місцевих мас-медіа (як, власне, і розважальних закладів) щодо відзначення Дня святого Валентина. Телеканал «Рівне 1» змушений був перенести на пізніше проведення телемарафону «День кохання», а «Рівненська газета» провела акцію «Наймасовіший поцілунок на ковзанці» аж 23 лютого. Свято всіх закоханих пройшло цього року в Рівному незвично тихо...
На телеканалі «Рівне 1» наступного ж дня після смерті мера вийшов фільм пам’яті Віктора Чайки, знятий каналом ще кілька років тому – тепер кожне слово покійного вже міського голови сприймалось по-особливому. А в день похорону мера канал вийшов зі спецвипуском програми «На часі», також повністю присвяченим пам’яті Чайки – архівне відео, фрагменти розмов різних років, кадри з похорону, які справді стали загальноміською подією...
Також слід відзначити нетипову для Рівного практику екстрених випусків телевізійних новин, яку було застосовано на «Рівне 1» 13 лютого. Повідомлення про смерть мера з’явилося в інтернеті після 9-ої години ранку, а вже в обід на каналі вийшов позаплановий спецвипуск «Новин Рівного» з сюжетом пам’яті Віктора Чайки. До 18.45, коли в ефір вийшов перший плановий випуск новин того дня, спецвипуск транслювали ще кілька разів.
На цьому тлі відзначилася лаконізмом близька до екс-губернатора Василя Червонія й жорстко опозиційна до Чайки за його життя газета «Волинь» – вона обмежилась малесеньким співчуттям дружині й дітям покійного мера від фракції УНП в міській раді. Некролог було розміщено в нижньому куточку другої сторінки газети...
Губернатор посварився з Губським
Друга топ-тема місцевих ЗМІ в лютому – догана, яку Президент України оголосив голові Рівненської облдержадміністрації Віктору Матчуку, та його конфлікт зі впливовим нардепом від БЮТ Богданом Губським. «Матчук отримав догану від Президента і… “ляпас” від Губського», – під таким заголовком написала про події навколо губернатора газета «Рівне вечірнє».
«Віктор Матчук, як виявилося, погано працює зі зверненнями громадян – на нараді з головами місцевих держадміністрацій Президент України розкритикував роботу Рівненської ОДА за значні недоліки в організації роботи у цій сфері та видав спеціальний указ “Про притягнення посадових осіб до відповідальності”. Рівненському керівнику особливо не пощастило – він один із двох керманичів областей, які отримали від Ющенка догану», – розповіла газета. Пізніше «Рівне вечірнє» повідомило: «Одним із показників поганої роботи з громадянами на Рівненщині є... завелика кількість їхніх звернень до Президента України». Це, мовляв, свідчить про недостатню роботу чиновників на місцях, відтак, на позачерговій нараді голів райдержадміністрацій окремим із них дісталось «на горіхи» від губернатора. Свою ж догану від Президента він коментувати місцевим ЗМІ відмовився.
Що ж до конфлікту з Губським, то його передісторія така. На тій самій нараді у Президента Матчук розповідав про виконання соціальних програм в області, зокрема щодо покращення житлових умов багатодітних сімей. При цьому, як розповідає «Рівне вечірнє», він «поскаржився, що далеко не всі палають бажанням брати участь у їх реалізації та назвав прізвище нардепа Губського, який нібито “умовно” був закріплений за Рівненщиною». «Вже наступного дня, – зазначає газета, – у ЗМІ з’явилася відповідь олігарха на слова Матчука, причому не зовсім приємна: “Матчук бреше, як корова язиком чеше”, – заявив пан Губський інтернет-сайту Podrobnosti.ua. За його словами, голова Рівненської ОДА свідомо збрехав Президенту щодо участі Губського в соціальних програмах на Рівненщині. “Така поведінка обласного керівника, – каже Губський, – яскраво свідчить про повну безпомічність у вирішенні гострих соціальних проблем області”, тож і запропонував пану Матчуку піти до нього на стажування, аби навчитися кропіткої праці з реалізації соцпрограм на селі. Користуючись нагодою, олігарх звинуватив Матчука у безкоштовній роздачі землі, чия вартість сягає ста мільйонів гривень, приватним фірмам та поцікавився, які саме соціальні програми впроваджує ЗАТ “Реноме”, яке не так давно очолював рівненський керманич».
Прес-служба Рівненської облдержадміністрації оперативно оприлюднила письмовий коментар щодо конфлікту:«Текст пана Губського написаний у манері, яку важко назвати адекватною. Радше жлобською. Справа в тому, що в Україні з ініціативи Президента Віктора Ющенка реалізується проект покращення житлових умов багатодітних сімей (на вихованні яких перебуває 10 і більше дітей). До проекту залучені благодійники, підприємці та меценати – одним словом, найзаможніші люди України. Зокрема, серед умовно закріплених за Рівненщиною називалося прізвище депутата Губського. 4 лютого Віктор Матчук мав особисту телефонну розмову з паном Губським із цього приводу. Під час розмови з народним депутатом губернатор Рівненщини пояснив причину свого дзвінка та запитав: “Чи братиме участь депутат у реалізації соціальних ініціатив Президента на Рівненщині?”. За словами Богдана Губського, жодних звернень чи запрошень від Президента України щодо участі у цьому проекті він не отримував. Лише бачив “якийсь факс”, але факсів він давно принципово не читає. Більше того, п. Губський висловив здивування, що його взагалі хтось може розглядати як мецената чи благодійника у контексті побудови житла для багатодітних. На пряме запитання щодо своєї участі у реалізації соціальної ініціативи Президента на Рівненщині п. Губський відповів категоричною відмовою...»
Спростувала прес-служба й інші звинувачення Губського на адресу Матчука: «За продаж земель несільськогосподарського призначення з аукціонів на Рівненщині у 2007 році було отримано до місцевих бюджетів у 12 разів більше коштів, ніж у 2006-му. Завдяки зусиллям Віктора Матчука з липня 2007 року в області запрацював механізм винятково аукціонного продажу земель несільськогосподарського використання за межами населених пунктів. З огляду на свідоме поширення п. Губським завідомо неправдивої інформації, а також у зв’язку з образливою тональністю його допису, голова Рівненської ОДА Віктор Матчук залишає за собою право подати на Губського до суду. Він також радить депутатові вести себе достойно і не прикидатися бідненьким».
«Рівненська газета»тим часомпідтвердила: «Матчук судитиметься з Губським». Матеріал про конфлікт губернатора з нардепом вийшов саме під такою назвою. Віктор Матчук заявив кореспондентові «Рівненської газети», що виступи нардепа вважає лише його особистою думкою, яка аж ніяк не співпадає з позицією Блоку Юлії Тимошенко. «А от за звинувачення в роздачі землі пану Губському доведеться відповісти», – пише «Рівненська газета» й наводить такий коментар губернатора з цього питання: «Через ці слова я подам на нього в суд. Адже на Рівненщині ще торік був прийнятий порядок продажу землі з аукціонів. Тоді як на рівні держави це запровадили тільки з нового року, і ще навіть толком немає схеми, як це робити. А Рівненщина минулого року отримала від продажу земельних ділянок на 16 мільйонів гривень більше, ніж у 2006 році. Всього минулоріч було продано 432 земельні ділянки площею 190 га на загальну суму 32,8 мільйона гривень».
Політичним майбутнім Матчука поцікавилась уже наприкінці лютого газета «ОГО». В ексклюзивному інтерв’ю з рівненським губернатором кореспондент газети поцікавився, яким буде рішення Матчука, коли до нього дійде черга стати народним депутатом (для цього достатньо, аби Давида Жванію призначили головою Антимонопольного комітету. – Авт.).
«Тут потрібно розділяти моє бачення і чинники, які можуть повпливати на моє рішення, – відповів Матчук. – Я командний гравець, і команда вирішуватиме, де моє місце. Але чим більше я дивлюсь телевізор… Ви собі можете уявити, що я тягатиму когось за краватку, розвішуватиму кульки чи дудітиму в дудку? Мені це важко уявити». «Вхопившись» за ці слова, «ОГО» повідомила своїм читачам у заголовку матеріалу: «Матчук дути в дудку в парламенті не збирається».
На телебаченні – ера прес-клубів
Телевізійний лютий у Рівному ознаменувався посиленням інтересу місцевих телемовників до жанру ток-шоу.
Телеканал «Рівне 1» 12 лютого оприлюднив свої плани започаткувати програму «Телепресклуб», яка виходитиме раз на два тижні. Перший її випуск було проанонсовано на початок березня. («Телепресклуб» на «Рівне 1» справді дебютував у першій половині березня. – Авт«Нині ж на “Рівне 1” збираються поставити ці дискусії на постійну основу, надавши їм нового імпульсу, зокрема й у мультимедійному форматі», – зазначалось у прес-релізі «Рівне 1»..). Прес-служба телеканалу при цьому нагадала, що на «Рівне 1» вже мають досвід створення подібних дискусійних майданчиків – останнім часом на каналі, зокрема, виходили цикл програм «Три вечори з першими особами», періодичні телебрифінги керівників області, телемарафони «Доба вибору», передвиборчі теледебати тощо.
Директор ТРК «Рівне 1» Віктора Данилов, анонсуючи започаткування «Телепресклубу», висловив думку про те, що відкриття цього проекту помітно посилить інформаційну складову в програмній політиці «Рівне 1».
«Наш “коник” – це місцеві новини, місцеві обличчя, дискусії на місцеву тематику, – зауважив Віктор Данилов. – Чим більше місцева громада матиме дискусійних майданчиків для обговорення наболілих питань – тим більше вкорінюватимуться в нас паростки громадянського суспільства. А ми тим часом думатимемо і над новими аналогічними проектами – зокрема, з питань соціального захисту населення та європейської інтеграції України».
Поки на «Рівне 1» готувалися до прем’єри, новий місцевий телеканал «Сфера-ТБ» взяв та й запустив власний «Прес-клуб». Відбулося це в середині лютого, а виходить у ефір нова програма щонеділі о 19.05. (На «Рівне 1» програма «Телепресклуб» виходить двічі на місяць у четвер о 20.15, в час, традиційний для прямоефірного ток-шоу «На часі».) Веде програму на «Сфера-ТБ» та координує цей проект член НСЖУ Людмила Марчук, яка останнім часом редагувала друкований орган обласної організації НРУ газету «Рівне-час». Тематика програми, як повідомили на «Сфера-ТБ», формується спільно з обласною організацією НСЖУ. Загалом вона має соціальне спрямування – пенсійне забезпечення, права споживачів, строкова військова служба. Програма виходить у запису (а ось на «Рівне 1» – у прямому ефірі. – Авт.).
В одній із останніх програм, приміром, ішлося про конкретний випадок придбання жителем приміського селища Квасилів дорогого комп’ютера, вартість якого не відповідала якості. Гостями передачі були Євгенія Мосіюк, начальник обласного управління у справах захисту прав споживачів, та Микола Тарасюк, голова обласного представництва Держкомпідприємництва України.
Журналістам місцевих газет від такої конкуренції прес-клубів тільки краще – більше інформаційних приводів. До речі, напередодні позачергових виборів мера, які мають ось-ось оголосити, такий телеформат може виявитись особливо актуальним.
Віталій Голубєв, Рівне, для «Детектор медіа»
«Детектор медіа» продовжує моніторинговий проект, що проводиться за фінансової підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки. У проекті передбачено обмін матеріалами і досвідом між «Детектор медіаю» та низкою громадських організацій і видань у кількох регіонах України (Львів, Донецьк, Сімферополь, Рівне, Кременчук (Полтавська область), Запоріжжя). Предметом моніторингу є стан регіонального медіаринку, становлення медіа як бізнесу, рівень свободи слова, правового захисту журналістів та професійних стандартів у період виборчої кампанії та у післявиборний період.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
