Разом із питаннями про перевірки було перенесено і великий комплекс питань, пов’язаних із переліцензуванням окремих компаній. Логіка перенесення така: питання про перевірки збиралися розглянути комплексно, тобто виробивши спочатку загальнообов’язкові рекомендації усім телекомпаніям щодо мови (їх було ухвалено на початку засідання 26 березня), потім оцінити результати перевірок з огляду на ці нові вимоги, а вже після того розглядати решту питань, зокрема і щодо продовження ліцензій. Адже раптом компанія і не захоче мовити за новими правилами?

 

Розгляду своїх питань компанії чекають із 20 лютого, коли питання про винесення попередження чотирьом центральним телекомпаніям («1+1», «Інтер», НТН, «Україна») було ухвалено «взяти за основу». Пізніше до цих компаній приєднався Новий канал.

 

 

Віталій Шевченко: Серед зареєстрованих представників каналів – здебільшого юристи, хоча ми розуміємо, що питання давно вже вийшло з цієї площини. Якби питання розглядати так – то компаніям давно треба було винести попередження, і все... Питання розглядається трохи в іншій площині – ми розуміємо, що питання, яке зараз розглядається, має ключове відношення до розвитку нашої галузі. Тому прошу членів Нацради обмінятися думками щодо того, як нам зараз бути. Звертаю вашу увагу: я не думаю, що з боку керівництва компаній ставлення серйозне...

 

Віктор Понеділко: Я дивлюсь – це все знайомі мені, шановані люди. Але я не хочу при них розглядати це питання взагалі. Бо виходить так: юристи чи діти юристів ходять до нас на засідання, а батьки цих юристів ходять на інші засідання. Тому я би дуже хотів нарешті побачити власників. Хочу тут побачити начальника митниці, подивитися йому в очі: згріб усі канали, які міг згребти… Я не буду питати, за які гроші, я просто хочу спитати – а навіщо ти це зробив? Щоби з нормальних каналів зробити, пробачте, якусь гешку? Ну що з того толку, що в присутності цих людей ми будемо розглядати питання? Ми розглянули, вони пішли, доповіли собі щось там – реакції ніякої...

 

Тетяна Мокріді: Я зараз скажу річ, яка багатьом не сподобається: я пропоную перенести слухання цих питань. Моя аргументація така: минулого тижня ми мали дуже серйозну розмову на РНБОУ, і я хочу, щоби всі, хто сьогодні прийшов від центральних каналів, нагадали про це своїм керівникам і власникам. Президент особисто говорив про російську експансію в українському медіапросторі. Саме на центральних каналах. Тому ми розмовляти тут будемо саме з першими особами центральних каналів. Розмова буде дуже серйозною. Тож усім треба повернутися з Канн і з «городу Парижу», і сісти і поговорити в цьому залі засідань. Для того щоби потім не просили нас про окремі зустрічі з окремим каналами, не оббивали пороги. Ми за те, щоби центральні канали працювали у рівних ринкових умовах. А для того, щоби вони були, треба щоби перші особи каналів прийшли, сіли і поговорили.

 

Ігор Курус: Я передбачав, що виникне така ситуація, тому маю таку пропозицію. Перенести питання на 14.00 на сьогодні, запросити керівників компаній...

 

Тетяна Мокріді: Так вони ж не приїдуть!...

 

Ігор Курус: У випадку неявки керівників компаній – розглядати це як перешкоджання законній діяльності Нацради. А це є підставою для анулювання ліцензії!

 

Тетяна Мокріді: Ігоре Федоровичу, я буду з вами сваритися! Та ми ж розуміємо, що навіть чартер вони за годину не замовлять!

 

Ігор Курус: Та нехай роблять, що хочуть! Вони знали, що сьогодні буде засідання, буде розглядатися це питання, і вони мали бути тут, на засіданні, а не в Парижі чи в інших населених пунктах Європи.

 

Віктор Понеділко: Ігоре Федоровичу, якби ви їх не відпустили в Париж та в інші населені пункти... А то в мене таке враження, що вони спочатку з вами узгодили, а тепер ви хочете про щось інше... Я хочу бачити власників!

 

Владислав Лясовський: Ми розсилали стандартні запрошення, на яких вказано, що канал мав представляти керівник компанії або вповноважена особа. Тому формально хто прийшов, той прийшов. Але я погоджуюся з вами в тому, що деяких із цих людей ми бачимо майже щотижня, ми чуємо якісь обіцянки, які ніколи не виконуються... Може, саме ці люди і хотіли б їх виконати, але на жаль, це не в їх компетенції... Тому процедурно пропоную зробити таку річ: перенести питання і розіслати запрошення першим особам, а не юристам, які не несуть відповідальності ні за прийняття рішень, ні за те, що вони тут кажуть.

 

Юрій Плаксюк: Виклик перших осіб пов’язаний ще й із тим, що на черзі конкурс на цифрові частоти. Результати цього конкурсу залежать від вашої сьогоднішньої діяльності й від того, як ми зараз оцінимо ці перевірки. А якщо не з’являться, то має вступити в дію пропозиція Ігоря Федоровича.

 

Тетяна Мокріді: Давайте відверто говорити про такі речі. Ми багато говорили про українську мову на каналах. І за великим рахунком ситуацію з мовою на своїх каналах кожен знає. Я особисто готова винести попередження тому чи іншому каналові. А що робити з цим далі? Нам треба знаходити спільну мову, треба робити українське телебачення. Сьогодні ми ухвалили новий документ. Треба вам із ним ознайомитися, щоби ви розуміли, в яких нових умовах ви будете працювати, чого з 1 вересня вам чекати. Ви все одно зіткнетеся з необхідністю переліцензовувати канали.

 

Ігор Курус: Ми можемо приймати десятки документів – їм наплювати з 25-го поверху на наші рішення. Я не кажу про тих людей, які зараз тут сидять, я кажу про тих людей, прізвища яких Созановський, Морозов... Їм плювати на рішення Нацради. Але давайте готувати рішення: неявку цих керівників на наступне засідання Нацради вважати перешкоджанням законній діяльності Нацради. І – подавати в суд на анулювання ліцензії. І все стане на свої місця. Леонід Бірюк («Інтер») фантастичний оратор, який скаже зараз багато правильних слів, Тетяна Смирнова («1+1») фантастичний юрист, яка теж розкаже, як правильно робити.

 

Тетяна Лебедєва: Я повністю підтримую пропозицію нашого відповідального секретаря пана Лясовського, тому що ми дійсно відсилали запрошення або керівнику або відповідальній особі. Але, по-перше, це відображає ставлення каналів до Нацради, а по-друге – присутнім тут людям дуже важко відповідати за те, на що вони не мають впливу. У ваших же інтересах, шановні, щоб тут з’явилися ті особи, які слухатимуть, прийматимуть рішення і потім за них відповідатимуть. Адже відповідальність за діяльність телекомпаній, відповідно до закону, несе її керівник.

 

Віктор Понеділко: Я не згоден. Ось чому. Я не був присутній на засіданні РНБО, сьогодні я слухав Віталія Федоровича – останнє волосся випадало: виявляється, винні не канали, а Національна рада. Не зрозуміло, хто взагалі у цій країні порушує закон! Я так зрозумів Президента: якби не було Національної ради, такої розхлябаної, то всі канали працювали б отак – 100% українського продукту, гуманістичні програми тощо. Після засідання Ради нацбезпеки я наполягаю, щоб тут були відповідальні люди. Але навіть якщо тут буде Морозов та Созановський і вони з нами погодяться, що щось треба робити, то вони потім підуть до господаря. А господар їх пошле, як і нас...

 

Віталій Шевченко: Я теж хочу наголосити ще раз: формально сюди приходять керівники компаній, дають відповідні пояснення і ми закриваємо питання. Але не в цьому випадку. Бо формально підстави для покарань ми мали ще місяць тому. Ми затримувалися, бо одержували листи керівників. Саме на прохання керівників ми приймали рішення про повторні перевірки. Коли я доповідав на РНБО... Розумієте, виходить, що Нацрада підставляє свою голову за головотяпство керівників компаній. Має хтось це припинити! У нас є табличка, яку ми роздавали керівникам держави, про те, чим закінчилася повторні перевірки компаній. Найгірші показники були у «Інтера». І якщо ми читаємо, що промоніторили кілька буднів, кілька вихідних – і з’ясували, що показник за мовою 42%? Або коли у вихідний день у прайм-тайм показник мови 32, 39, 53, 40%? Або читаємо, що в «Інтера» власного продукту 31, 34, 36, 37%, то про що ми говоримо? Якщо ці компанії спроможні ставити лише третину власного продукту, то чи потрібні Україні ці компанії?

 

... З подачі уряду на засіданні РНБО прямо ставилось питання можливості переліцензування компаній із посиланням на досвід країн, яких ми вважаємо демократичними і які в певних випадках це зробили... То може, і нам вдатися до переліцензування? Я не випадково цитую про «Інтер» – це компанія, яка виникла повністю на державному ресурсі. На засіданні РНБО я навів цифру: в «Інтера» 3% українського музичного продукту. Мені ніхто не повірив, приходили перепитували, чи ми не помилились! Та після цього взагалі варто ставити питання про існування таких компаній, які задають тон у розвитку інформаційного простору. Це зветься «ми приїхали». Я прошу представників донести цю інформацію до ваших керівників. Оскільки керівники держави вважали, що ці питання ширші і виносяться за межі Нацради на обговорення уряду і всіх відповідальних осіб, то сьогодні-завтра я поінформую Президента, РНБО, ВР про нашу розмову, про цю явку, про таке ставлення... Я поінформую про свинське ставлення керівників до виконання своїх прямих обов’язків і до виконання своїх ліцензійних зобов’язань. Очевидно, що постало питання про дві речі. Спочатку покарати керівників за таку поведінку, а потім вдруге починати їх карати за те, що вони таким чином організували роботу щодо дотримання їхніми каналами умов законодавства і ліцензійних умов. Я не бачу великого сенсу розглядати це питання...

 

Тетяна Мокріді: Дуже дякую керівникам «України» та НТН за те, що вони тут, але розглядати будемо всіх разом, приходьте ще раз.

 

Ігор Курус: Я погоджуюсь із Віктором Івановичем щодо того, що якщо власник каналу бачить, що менеджмент заробляє бабки і витрачає їх не на виробництво фільмів, а на купівлю «самолетов, пароходов и теплоходов», то я хочу поінформувати цих власників про діяльність менеджменту. І якщо члени Нацради сьогодні не погоджуються прийняти рішення і визнати ці неявки як перешкоджання законній діяльності Національної ради, то пропоную написати листи власникам телеканалів. І доповісти їм, як працює пан Созановський, як працює пан Морозов... Скільки програм національного продукту в них в ефірі, а скільки програм національного продукту повинно бути в ефірі. З тим, щоби власники розуміли, що їхній бізнес хоч і приносить їм великі гроші, але ці гроші вкладаються не в розвиток українського телебачення, а в інші місця. І нехай вони приймають кадрові рішення, тому що так більше не можна. Це хамське ставлення до Національної ради і до держави Україна, яка видала їм ліцензію. Потому что для «Интера» главное, чтобы «голубые» были на канале, а украинской музыки – нет.

 

Юрій Плаксюк: Я прошу визначатися, а то виглядає так, що ми намагаємося на когось вплинути, начебто хочемо розказати щось «Детектор медіа» чи ще комусь.

 

Андрій Мірошниченко: Пропозиція запросити власників каналів чудова, але вона нереальна. Бо як ми візьмемо документи телекомпаній, то не побачимо жодного власника. Я думаю, що ми можемо неофіційно звертатися до власників, бо ми, безперечно, маємо запросити тих, кому підпорядковані канали. Рішення з цього питання треба перенести, а керівників запросити. Ми знаємо, що на каналі є тривладдя, то треба запросити всіх. Нехай буде по декілька представників каналів, відповідальних перед власником за контент, за управління.