Нацрада спускає мовників на землю
Супутникові канали для мовлення в кабельних мережах мають отримати кабельні ліцензії. Оператори побоюються колапсу ринку.
У «Положенні про порядок ліцензування мовлення (кабельного) та здійснення ретрансляції телерадіопрограм», яке діє з 2 березня 2008 року, є два гострі моменти: перший – обов’язкове отримання супутниковим мовником ліцензії на мовлення у кабелі, друге – адаптація іноземних каналів в українських кабельних мережах. І якщо друге положення і так званий «чорний список» зарубіжних каналів стали предметом бурхливого обговорення ринку, то на перший нюанс уваги майже не звернули. А дарма.
Як аргументують у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, це дві пов’язані між собою вимоги, які треба тлумачити у нерозривній єдності: ідеться про «зачистку» українських кабельних мереж від іноземних мовників задля благородної мети протегування мовників вітчизняних, як те визначено в Законі України «Про телебачення і радіомовлення» (ст. 4.1. «Держава проводить політику протекціонізму щодо розповсюдження програм і передач вітчизняного виробництва»). Однак «протегувати» доведеться виключно на законних засадах і з усім пакетом необхідних документів: Нацрада вимагає, щоб відтепер супутникові мовники, які «спілкуються» із глядачем через кабельні мережі, отримали ліцензії на кабельне мовлення. Нагадаємо, раніше супутникової ліцензії для проникнення в кабель було цілком достатньо.
Голова Нацради Віталій Шевченко того факту, що така практика була, не заперечує, але наголошує, що вона не відповідала вимогам законодавства: «І раніше супутникова ліцензія не давала права на мовлення в кабелі – це інший вид мовлення. Не секрет, що багато з тих, хто брав супутникову ліцензію, іноді робили це тільки для того, щоби транслювати сигнал у кабельних мережах. Тож якщо хтось використовує супутник як технологію донесення сигналу – хай бере дві ліцензії. Ми будемо вимагати це робити, і до цього мають готуватися всі суб’єкти, хто в такий спосіб мовить, але відповідної ліцензії не має».
Ігор Курус, перший заступник голови Нацради, вважає, що неліцензоване мовлення супутникових мовників у кабелі є наслідком «підміни понять»: «Законодавець залежно від способу поширення сигналу розрізняє (ст. 23 Закону «Про телебачення і радіомовлення») ефірне, дротове, супутникове, кабельне, багатоканальне мовлення. Тривалий час відбувалась підміна понять: компанії отримували ліцензію на супутникове мовлення, що означає безпосередню супутникову роздачу сигналу та його приймання через супутникові антени. Проте, отримавши таку ліцензію, вони фактично заходили в кабель і ставали наземними мовниками».
Українські супутникові канали прийняли рішення Нацради чи то з притлумленою пересторогою, чи то з боязкою надією.
«Будь-які зміни, особливо тоді, коли йдеться про зміни на марші, це не є добре. Це завжди стрес для бізнесу, – відзначила Наталія Лященко, генеральний продюсер музично-пізнавального каналу Star-TV. – Тепер важливо зробити так, щоб Нацрада стала на бік вітчизняного виробника і максимально спростила процедуру для національних супутникових мовників. Бо на сьогодні ті зміни, які було прийнято, м’яко кажучи, ускладнюють процедуру розвитку українських супутникових каналів. Нині ми чекаємо певних кроків із боку Нацради, щоби зрештою це положення було спрямовано на те, на що воно й мало би бути спрямованим – на захист національних компаній на території України».
Генеральний продюсер супутникового каналу UBC Світлана Коляда у рішенні Національної ради з питань телебачення та радіомовлення вбачає щире бажання допомогти українським нішевим каналам стати на ноги в Україні, проте наголошує: «Українські супутникові нішеві канали, які зараз починають працювати, не повинні отримувати ще одну ліцензію на кабельне мовлення. Я думаю, щодо цього буде особливе роз’яснення з боку Нацради. За українськими мовниками слід зберегти шанс бути загальнодоступними в кабельних мережах. Інша справа – іноземні мовники». Водночас пані Коляда запевнила: якщо постане питання про необхідність ліцензування їх каналу для кабельного мовлення, на UBC до цього готові.
ІринаТвердовська, генеральнийдиректоркомпанії«Світ-ТБ» («Перший автомобільний канал»), також висловила сподівання, що передовсім кроки Нацради продиктовані бажанням підтримати вітчизняних мовників. Водночас, за її словами, може виникнути ситуація, коли вітчизняні виробники нішевих супутникових каналів, які щойно почали з’являтися на українському телевізійному ринку, можуть зіткнутися зі складним процесом подвійного ліцензування. «Зараз наш канал готується до тестового мовлення з супутника, яке ми запланували на квітень поточного року. Таким чином ми дотримуємося вимог нашої ліцензії у будь-якому разі. Але ми також плануємо почати переговори з кабельними операторами, для яких наші програми будуть цікавими, і вони вирішать включити нас до своїх пакетів. Тому ми зацікавлені у найшвидшому проясненні ситуації від спеціалістів Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення», - каже пані Твердовська.
Відтак, зі слів учасників ринку, очевидним є той факт, що ніхто з них не проти отримати кабельну ліцензію – головне, щоб не був обтяжливим сам механізм кабельного ліцензування.
«Труднощів в отриманні цієї ліцензії ніяких немає, – запевняє Юрій Плаксюк, заступник голови Нацради. – Ця процедура безконкурсна! Треба лише надати окремий пакет документів на кабельне мовлення і сказати нам, з якими провайдерами канал буде працювати».
Те, що в ліцензію має бути включено перелік усіх провайдерів, із якими супутниковий мовник підписує угоду на співпрацю, підтвердив на останньому брифінгу в Нацраді й Ігор Курус. «Мовник повинен подати до Нацради характеристику кабельної мережі, - сказав він. - Тому будь-який канал, який збирається отримати кабельну ліцензію, має отримати один-два дозволи від кабельних операторів, аби подати документи в Нацраду, вказавши центральну станцію, параметри супутника і кабельні мережі, які прийматимуть цей сигнал. Тоді Нацрада зафіксує, що йдеться не про мовлення з супутника, а про використання супутника як технічного засобу доставки сигналу. А далі, якщо компанія підписала угоди з іншими операторами, їх залишиться тільки вносити до ліцензії, так само, як вносяться нові частоти в ліцензії ефірних каналів (тільки без всякого конкурсу). Тобто каналам достатньо буде подати до Нацради заяву з проханням зафіксувати зміни параметрів багатоканальної мережі».
На уточнююче запитання щодо того, чи кожна нова угода має бути зафіксована в ліцензії, пан Курус зазначив: «Можна фіксувати угоди по одній. Але протягом місяця компанія може підписати десятки чи сотні угод і занести їх всі разом до Нацради».
Також Ігор Курус наголосив, що у впровадженні цієї норми Нацрада керуватиметься конституційним принципом про те, що закон чи регулятивний документ не має зворотної сили. А отже, вони не будуть карати тих супутникових мовників, які вже мовлять у кабельних мережах, проте розпочнуть вимагати кабельні ліцензії від тих компаній, які ліцензуються зараз.
Про те, що ліцензійна вимога поширюватиметься передовсім на тих супутникових мовників, які щойно прийшли на ринок, сказав «ТК» і Віталій Шевченко: «Передовсім ми визначили фіксовану дату, від якої починаємо відштовхуватися – 2 березня 2008 року. Це є поступовий, плавний підхід – почнемо з тих, хто зараз заявляє своє бажання ліцензуватися. Адже нам не хочеться створювати перепон для тих, хто вже господарює: потрібно, щоби вони безболісно пройшли переліцензування і працювали у повній відповідності із законом».
Що ж до ефірних каналів, то, як наголосив Ігор Курус, Положенням передбачено, що ефірні канали не мають отримувати окремої кабельної ліцензії навіть у тих містах, де вони не мають ліцензії на ефірне мовлення, а отже, не входять до складу універсальної програмної послуги (УПП). Цей момент дозволив Асоціації «Укртелемережа» зробити досить різкі заяви щодо дискримінаційного характеру документу. «Такі дії Нацради є дискримінаційними щодо споживачів програмних послуг, провайдерів програмної послуги, українських супутникових телеканалів, інших учасників ринку», – йдеться у зверненні Ради Асоціації «Укртелемережа». А Юлія Молчанова, генеральний директор Спілки кабельного телебачення України, і поготів вважає, що такі регуляторні дії держави призведуть до колапсу вітчизняного ринку кабельного телебачення: «Очевидно, что подавляющая часть зрителей Украины перейдет на прямой спутниковый прием и телевидение в интернете».
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, Сергій Собуцький
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
3
Український глядач
6053 дн. тому
І що CNN, BBC, Explorer Viasat, RTVi , ... та інші тоже будут подавати документи на отримання кабельної ліцензії???
6114 дн. тому
урааааа кабельщикам скоро будет крышка будет нечего смотреть
Ну ину
6117 дн. тому
"...у впровадженні цієї норми Нацрада керуватиметься конституційним принципом про те, що закон чи регулятивний документ не має зворотної сили. А отже, вони не будуть карати тих супутникових мовників, які вже мовлять у кабельних мережах, проте розпочнуть вимагати кабельні ліцензії від тих компаній, які ліцензуються зараз."
Закон то принят в 2004 году!!!! Его не применяли столько лет!!! Так кто же виноват???? Почему применяеться только с 2 марта????? Обратной силы не имеет только НОВЫЙ ЗАКОН!!!!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ