Юля, «Євро» і кордон

20 Лютого 2008
18611
20 Лютого 2008
09:46

Юля, «Євро» і кордон

18611
Повернення вкладів Ощадбанку, підготовка до «Євро-2012» та візовий безлад – ці питання турбували львівські ЗМІ протягом січня 2008 року.
Юля, «Євро» і кордон
 
У січні львівська періодика продемонструвала круті віражі. Новорічна святковість дуже швидко змінилася соціалкою, а місцева проблематика майже повністю витіснила загальнонаціональну.
 
У новий рік – зі старим менінгітом
У Західній Україні сезон новорічного застілля триває щонайскромніше два тижні, і це щороку стає наче іспитом для журналістів. Іспитом на те, чим подивує той чи інший творчий колектив у дні, коли просто нема про що писати. Саме в такі дні читач і аналітик бачить, на якому рівні перебувають керівники редакційних процесів.
 
Найфундаментальніше до новорічних свят підготувалася «Львівська газета». Третього січня видання вийшло зі своєрідним спецвипуском, у котрому кожна сторінка, починаючи з третьої, була зверстана у вигляді номінацій за підсумками 2007 року в політичній, міській, економічній, культурній та спортивній сферах.
 
І тут журналісти «Львівської газети» продемонстрували цілком ексклюзивні рішення. Наприклад, окрім розгону парламенту, перевиборів, обрання Тимошенко-Яценюка, аварії на шахті імені Засядька, до основних подій року львівгазівці зарахували також скандал із п’яними українськими пілотами, а також винахід вітчизняними вченими ліків від туберкульозу. В «Люди року» газета не менш несподівано зарахувала письменницю та свою дописувачку Наталку Сняданко (за вихід у фінал польської премії Коженьовского), Миколу Савельєва (за фанатичну боротьбу газети «Ратуша» проти міського голови) та Інну Посисень (дівчинку-інваліда, яка номінувалася на «Гордість країни»). Дещо дивною виявилася поява серед людей року Олега Лужного (адже двох тижнів не минуло, як той покинув тренерський пост «Динамо»).
 
Для «Високого замку» новорічних вакацій і пов’язаного з ними інформаційного голоду ніби й не було. Свята фактично обмежилися передовицею «Очищення оселі і душі» 3 січня (про те, як Святвечір зустрічають родини священиків) та доречною розвідкою, чому українці святкують Різдво не як усі люди. Зате на решті сторінок – розмаїття інформації: радісна стаття про те, як Юля знімає з нардепів дармові квартири, путівки і транспорт; досьє на «Козачку Раю з сибірського краю» (про Богатирьову); звістка про подорожчання приміських маршруток і повна інформація абітурієнтам про незалежне тестування.
 
«Експрес» 3 січня по-своєму обіграв святкову атмосферу. Заголовок «А жити треба краще!» мало чим відрізнявся від передовиць районок (підзаголовок теж у непритаманному стилі: «Різдво дарує унікальний шанс по-іншому подивитися на світ»). Головною темою «Експреса» на 3-й сторінці стали традиції святкування Святвечора і коляда, а експресівська вкладка «Львівські новини» лаконічно привіталася з читачем «Із Різдвом Христовим!». Святкову розслабленість журналістів видала розшифровка на цілу сторінку зустрічі Тимошенко і Януковича, а також розписана по пунктах процедура отримання шенгенської візи.
 
Топ-тема – «Юля віддає гроші»
 Та львівські газети посвяткувати читачам не дали. Одразу після Різдва, починаючи з 10 січня, топ-темою стало повернення заощаджень. Причому кожне видання намагалося випередити конкурента в практичності повідомлень та ущипливості (при нагоді).
 
«Експрес» 10 січня поставив читачам основне питання «А ти зареєструвався?». Тему продовжило стурбоване інтерв’ю з керівником Ощадбанку Гулеєм «Вкладників – мільйони». Наступного дня, 11 січня, «Експрес» обмежився порадою «У чергу за грошима». А от 17 січня журналістів «прорвало»: на першій сторінці міститься обурливий заголовок «І це – повернення вкладів?», де йдеться про те, що компенсації мають бути мінімум уп’ятеро більшими. 22 січня видання пом’якшило тон і сповістило, що «Ощадбанк іде до вкладників». Однак 24 січня – знову грізна стаття «Ну й де наші гроші?» на все ту ж тему: чому один радянський карбованець дорівнює 1,05 коп. Ощадбанківську епопею «Експрес» лагідно завершив заміткою для пенсіонерів «Чекаєте грошей? Ми йдемо до вас».
 
«Львівська газета», що характерно, жодного разу протягом місяця не винесла тему повернення заощаджень на першу шпальту (хоча для львів’ян ця тема досі ключова, судячи з тисняви у чергах). Утім, свою позицію щодо висвітлення топ-теми вісник міста мав. 10 січня – красномовний заголовок «Напівобіцянка», 11 січня – «Штурм Ощадбанку». Як не дивно, це було все, і більше тема повернення вкладів у дослідницький фокус «Львівської газети» не потрапляла.
 
А от для «Високого замку» ця тема стала зручним прикладом розщедритися на вже традиційні компліменти в адресу БЮТ і персонально прем’єрки. 10 січня видання виходить із ажіотажним заголовком «Гроші вже дають!», 12 січня – «До Львова прийшли перші “живі” гроші» (знову на першій сторінці), 14 січня – замітка «По тисячі в одні руки», 15 січня – знову передовиця «Львів’яни отримали перші “живі” гроші», цей заголовок знову повторився 17 січня. Та найповніше політична орієнтація «Високого замку» проявилася 16 січня у тексті «Через гроші люди зриваються “з котушок”». Точніше, у підзаголовку: «Люди сварять владу і хвалять Тимошенко».
 
 
«Євро-2012» і кордон – у фаворі
Січень-місяць значно «приземлив» львівських журналістів, які в попередні місяці надміру переймалися «юліадою» і парламентською колотнечею. Зараз же на перші місця вийшли місцеві проблеми. Передусім – що стосується зриву підготовки міста до «Євро-2012» та візового безладу (особливо болюча тема для західняків).
 
Обидві ці теми у приблизно ідентичній пропорції проексплуатувала «Львівська газета». 21 січня видання висловилося про шенгенську проблему «Навколішки через кордон», а про загрозливу відсутність інвестора на будівництво нового стадіону – «Дивна утаємниченість». Стадіонна тема вистрелила 23 січня статтею «Заморожений стадіон» про суд за землі, який може виграти фірма «Зеленбуд» (і тоді виділення землі під стадіон анулюється). 24 січня газета написала про «Візові примхи» (польське консульство не може нормально працювати через надто мале приміщення). 25 січня «Львівська газета» публікує гостре інтерв’ю з головою Львівської облради Мирославом Сеником, який напередодні демаршово вийшов із єврочемпіонатського оргкомітету, – «Підготовку до Євро ведуть тільки в кулуарах». Про ситуацію на митних переходах у зв’язку зі страйком польських працівників газета написала не менш прямо: «Шенгенський клінч». У тому ж дусі – «Заблокована Європа» (30 січня).
 
«Високий замок» стосовно «Євро-2012» і прикордонного менінгіту почав був висловлюватися ще відчайдушніше. Третього січня карикатура, на якій уявний інвестор забиває гол у ворота мерії, чудово ілюструє статтю «До початку будівництва стадіону півроку, а інвестора немає». Проте 10 і 12 січня видання двічі дає пряму мову мера Садового (в обох текстах міський голова упевнено переводить стрілки на Київ). Треба сказати, що ці два виступи мера помітно вибили редакцію із загальної канви, адже після цього на тему зриву підготовки міста до чемпіонату «Високий замок» фактично не писав. Чого не скажеш про катавасію на кордоні – ця тема стала №1 для видання. З найпомітніших заголовків – «Біля генконсульства Польщі знову стовпотворіння» (15 січня), «Сучасна Берлінська стіна» (16 січня), «Стовбурами дерев, арматурою і власними тілами перекрили кордон» (17 січня), «Візовий бєспрєдєл триває» (22 січня), «Ми – заручник польських митників» (23 січня), «У чергах вже водії помирають» (24 січня). Особливий приз «Високому замку» можна було б дати за сміливу статтю «Прикордонний бал-маскарад» (дослівна сповідь «човника» про те, як він завше перетинає кордон).
 
Тему кордону в повній мірі висвітлив «Експрес». Хоча для експресівців післясвяткова робота почалася з курйозу. Для прикладу, 11 січня, коли в пресі почали з’являтися ощадбанківська та євротема, лідер ринку вийшов із відстороненою передовицею: головний текст – «Бужинська лишилася без джипа», а під ним – «Хто полетить на Марс?». На землю «Експрес» повернувся 15 січня: «А ми заблокуємо кордон». 17 січня газета сповістила: «Кордони заблоковано, а обласна влада пасивно споглядає». 22 січня – знову та ж тема: «Кордон: страйкують усі». За що можна було б дати приз «Екпрсесові» – так за статтю «Продайте чергу» 24 січня про ділків, які продають місця в черзі до польського консульства. Прикметно, що впродовж місяця газета вкрай скупо торкалася теми «Євро-2012», хоча та збирала хостинги в інтернеті і купу обговорень поза кадром. Про демарш голови облради Сеника «Експрес» написав: «Євро: ще один скандал» (24 січня). Загалом, «Експрес» уже давно утвердив свій розважальний і позбавлений власної позиції стиль.
 
Теми другого ешелону
 Вартими уваги можна назвати ще деякі статті у виданнях. Наприклад, 17 січня «Львівська газета» торкнулася теми збільшення пенсій («Гривнева злива»). Пенсійну тему опрацьовував і «Високий замок»: 10 січня – «Як зміняться пенсії у 2008 році» та 19 січня – «А ви вже отримали нову пенсію?». «Експрес» теж не став осторонь: «Пенсії: ще трохи більше», 17 січня.
 
Однак найбільш помітними стали «одноразові» виступи видань на неоднозначні теми. Для прикладу, «Експрес» 22 січня, саме на День Соборності, опублікував подвійне інтерв’ю «Федералізм: за і проти», в якому на задану тему сперечаються політологи Кость Бондаренко та Олег Соскін. У статті «Показуха чи порядок?» 24 січня «Експрес» пише про те, як суди «виконують план» із вилучення водійських прав. А 29 січня «в тему» вдалася передовиця «Грім серед зими» про аномалію, яку львів’яни спостерігали напередодні.
 
«Високий замок» упритул до Водохреща торкався різдвяних тем: 12 січня переповідаються враження дітей зі Сходу, а 14 січня описується міський фестиваль пампухів. Чи не єдиним виданням, яке розлого написало про Крути, став саме «Високий замок» (29 січня, «Герої Крут розуміли, що злочинно бути байдужими»).
 
Під кінець місяця в епіцентрі громадського обговорення опинилася «Львівська газета» – завдяки звільненню головного редактора. Та більш ніж симптоматично, що цю подію цілком проігнорували інші газети, відтак шквал емоцій із цього приводу перекочував в інтернет-простір. Історія зі звільненням Ігоря Гулика вкотре довела відсутність корпоративної солідарності серед друкованих видань, адже кожен конкурент вирішив не піарити зайвий раз «Львівську газету». Зрештою, в січні «Львівська газета» не писала нічого такого, що свідчило би про «розбірки» власника чи щось таке. Вже не вперше видання переповідало про земельні афери, якими цікавиться РНБО («Що далі в ліс...» 22 січня), а 23 січня стаття «Ціна визнання» (про суд щодо будови по сусідству з парком Знесіння) не сказала нічого нового, адже видання вже не перший місяць висвітлює цю проблему без коментарів забудовників. Тож звільнення за власним бажанням редактора «Львівської газети» не стало темою навіть другого ешелону для інших видань-конкурентів.
 
Видання другого ешелону
Комунальна газета «Ратуша» була вірною своїй антимерській риториці – навіть у контексті різдвяних свят. 10 січня перша сторінка «Ратуші» оповідає про «Дуже мерське кіно», яке зняв київський журналіст Ігор Чайка (про популізм і навіть начебто злочинність Андрія Садового). 24 січня ратушанці підняли на-гора тему «Євро-2012» статтею «Долю Євро-2012 вирішить суд?» (про тяганину «Зеленбуду» за землю, уже відведену під стадіон).
 
Своєрідно зблиснула «Скандальна газета» 25 січня: «ОУН – не галицька витівка. Цю організацію створювала вся Україна». Тижневик «Новий погляд» назвав мера фальсифікатором і розповів, що Садовий не мав права накладати вето на деякі ухвали. Ця ж газета 18 січня іронічно описала гулянку керівництва мерії в одному з ресторанів, під час якої керівникові теплоенерго начебто два пальці зламали...
 
Остап Дроздов, Львів, для «Детектор медіа»
 
«Детектор медіа» продовжує моніторинговий проект, що проводиться за фінансової підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки. У проекті передбачено обмін матеріалами і досвідом між «Детектор медіаю» та низкою громадських організацій і видань у кількох регіонах України (Львів, Донецьк, Сімферополь, Рівне, Кременчук (Полтавська область), Запоріжжя). Предметом моніторингу є стан регіонального медіаринку, становлення медіа як бізнесу, рівень свободи слова, правового захисту журналістів та професійних стандартів у період виборчої кампанії та у післявиборний період.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
18611
Теги:
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду