Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики прийняв звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та рекомендує парламенту  визнати роботу медійного регулятора задовільною. Таке рішення комітет ухвалив на засіданні  25 березня.

Голова Нацради Ольга Герасим’юк зазначила, що найбільшим викликом у 2025 рік у медіасфері було забезпечення стійкості медіа:  «Ми постійно контролювали появу на території України медіасервісів агресора». За її словами, до списку заборонених внесли 29 сервісів та понад 550 ресурсів агресора, які поширювали ці сервіси. Також вона згадала про десять рішень щодо внесення росіян до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України. Також Нацрада видала 145 дозволів для 28 медіа на тимчасове мовлення у прифронтових та прикордонних областях. Окрім цього  вона згадала роботу з прорахунку частот, підтримку суспільного мовника, реєстрації медіа.

«Кількість заяв на реєстрацію онлайн медіа зростають. Перехід аудиторії у онлайн середовище це те, що ми зараз маємо», - додала вона. За її словами, також зросла кількість заяв на реєстрацію радіо в онлайну. При цьому провайдери реєструвалися у 2025 році менше ніж позаторік.

Ольга Герасим’юк вважає, що регулятор доклав зусиль, щоб  нагляд і контроль став не каральною функцією, а профілактичним інструментом, щоб запобігти грубим порушенням. При цьому, за її словами, державі надали 5 мільйонів гривень за штрафи за порушення.

Голова Нацрада згадала і про роботу органів співрегулювання.

«Ми продовжимо у наступному році впроваджувати медійну реформу», - резюмувала Ольга Герасим’юк.

Зосередитись регулятор планує на запуску реєстру, пошук інструментів для моніторингу платформ. Також викликом голова бачить недофінансування регулятора: «Законодавчо визначеного фінансування ми не отримуємо чотири роки. Європейська комісія наголошувала на проблемі  недофінансуванні, бо це стосується незалежності регулятора», - додала вона.

Голова комітету Микита Потураєв подякував членам Нацради за роботу: «Я вважаю, що Національна рада гідно тримає марку. І завдяки Нацраді закон «Про медіа» працює так, як і планувалось».

Членкиня комітету Євгенія Кравчук запитувала у членів Нацради про те, що гальмує роботу органів співрегулювання у більшості сфер та запуск електронного кабінету. Перший заступник голови Валентин Коваль розказав про призупинення донорського фінансування США минулого року,  і запевнив, що зараз фіналізується робота над запуском електронного кабінету коштом DW Akademie.

Ольга  Герасим’юк сказала, що  повноцінній роботі співрегулювання вадить нестача фахових медіаюристів. Членкиня Нацради Олена Ніцко додала, що експертів не вистачає і одні й ті самі люди, входять в різні органи співрегулювання. Ще серед проблем, за її словами, є нестача фінансування (маленькі медіа не можуть собі дозволити сплатити внесків за участь у органах співрегулювання). Також  вона додала, що  створені органи співрегулювання наразі працюють над проєктами кодексів. «Ми процеси не гальмуємо, але й не можемо його зробити за медіа», - додала Олена.

Нагадаємо, Нацрада щороку подає звіт про свою діяльність за попередній рік президенту і Верховній Раді. Президент і парламент можуть за результатами розгляду звіту ухвалити рішення про незадовільну оцінку діяльності члена (членів) Нацради, призначених ними, та достроково припинити повноваження члена (членів) Нацради.

 Минулого року комітет визнав роботу медіарегулятора задовільною. Голова і члени Нацради розповідали про роботу з реєстраціями медіа,  протидію ворожій пропаганді та про те, де шукати гроші на створення реєстру.