Державна підтримка дуже потрібна для підтримки друкованих ЗМІ в Україні, переконаний Маріуш Драгомір (Marius Dragomir), консультант Ради Європи (Угорщина). Про це він розказав під час конференції «Державна підтримка місцевих друкованих медіа».

«У Східній Європі, окрім комерції вагому роль відіграє  підтримка держави. Але змінюються моделі. І важливим є механізми контролю, які здатні убезпечити від втручання у редакційну політику», - сказав він.

Таких моделей підтримки чотири.

Прямі субсидії. Ця модель не надто розповсюдження, однак існує у Австрії, Швеції та Франції. І переважно спрямована на регіональні газети. Маріуш вважає, що така модель з одного боку здатна підтримати видання у довгостроковій перспектив, але з іншого боку переважно надається саме великим гравцям, що може спотворити ситуацію на ринку.

Податкові пільги існують у більшості країн Європи. Спеціальні ставки ПДВ для друкованих медіа варіюються від 0% (Бельгія, Данія, Норвегія. Велика Британія) до 12% (Латвія). Спеціальних пільг для газет у ЄС не мають  лише Болгарія та Словаччина.

Державна реклама – це ключове державне джерело фінансування медіа у Європі. Але виділення цих коштів, на думку Маріуша,  майже завжди позбавлене справедливих та прозорих правил.

«Але ця модель дуже проблемна у багатьох країнах, бо держава замовляє рекламу без зрозумілих критерії і  відповідно може прагнути контролю над медіа. У Східній Європі саме так і відбувається і деякі уряди  беруть під контроль медіа», – каже він.

Механізм підтримки на основі проєктів передбачає надання грантів для модернізації чи реструктуризації. Ця модель більш інноваційна, вона залишає менше місця для державного контролю, але при цьому не забезпечує довгострокової передбачуваності для фінансування медіа.

Для українських реалій Маріуш радив поєднувати модель прямих субсидій та грантів.

• Читайте також: В Офісі Ради Європи в Україні занепокоєні тиском влади на «Зворотний відлік» і стежать за цією ситуацією

Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики України, під час обговорення зазначив, що вважає найбільш оптимальним шляхом для виділення державної підтримки саме фінансування через обласні державні адміністрації та ради.

«Місцеві ради у кращій позиції щодо надання підтримки ніж уряд. Закупівлі реклами на телевізійних каналах здійснюється через тендери на «Прозоро». Тоді як реклама у газетах більш ефективно здійснювати на рівні областей», – сказав він.

Членкиня Комітету з питань свободи слова Тетяна Циба сказала, що державної підтримки не вистачить на всіх, і звісно ж у пріоритеті будуть суспільно важливі проєкти, які не спроможні вижити за комерційні бюджети. І вона запропонувала ідея створення спеціальних грантів, надання яких ініціювали б органи саморегулювання медіа.

«Це сприяло б професійності медіа. І вони б орієнтувались не лише на хайп, а на ті речі, які несуть світле і вічне в суспільство», – сказала вона.

Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу, наголосив на тому, що зараз на ринку не має єдиного підходу до державної підтримки наприклад заборонене пряме фінансування для газет, тоді як телеканали та радіо мають змогу його отримувати. Тому він пропонував запровадити «0% ПДВ на папір та заборона прямого фінансування з бюджету для усіх типів медіа».

Представники регіональних газет нарікали на складну ситуацію на ринку, не можливість вижити, падіння тиражів,  знищення інституту передплати тощо.

Також учасники дискусії, особливо представники газет протиставляли ситуацію з державною підтримкою суспільного мовника і преси.

Медіаменеджер Сергій Чернявський, який співпрацював з низкою друкованих ЗМІ,  звернув увагу, що левову частку державної підтримки отримують газети «Голос України» та «Урядовий кур’єр». Щодо решти, на його думку, держава усунулась від надання підтримки друкованій преси.

«Якщо держава припинить фінансувати "Голос України" та "Урядовий кур’єр" і перерозподілить ці кошти, то кожна районна газета отримає 80-100 тисяч гривень на рік», – сказав Сергій. За його словами, на сьогодні у друкованій пресі працює більше людей ніж на радіо і телебаченні.

Підсумовуючи усе почуте Маріуш Драгомір сказав, що впровадженню державної підтримки має передували  аудит та дослідження ситуація на ринку: «Яку б модель ви не впроваджували, вона має базуватись на якісному аналізі, вивченню ринку. Потрібен аудит всієї системи. Дані щодо моделей споживання медіа на місцевому ринку, розмір аудиторії, вартість виробництва якісного контенту, дистрибуція, інфраструктура».

Інакше, на його думку, усі реформи приречені на провал.

 Фото: скріншот заходу, на ньому Маріуш Драгомір