Місія – вижити. Як почуваються незалежні від олігархів медіа під час пандемії
Аудиторія росте, рекламодавці йдуть
Модераторка дискусії, журналістка та ведуча «Громадського радіо» Лариса Денисенко розповіла, що у березні кількість переглядів подкастів на сайті «Громадського радіо» значно збільшилась, адже люди на карантині споживають більше інформації, особливо новин про коронавірус та перебіг пандемії. За її словами, уже третій тиждень у країнах-лідерах, які читають російськомовну сторінку «Громадського радіо», – Росія, де ще нещодавно радіостанцію взагалі блокували.
Зростання аудиторії спостерігає й редакція «Української правди». Головна редакторка Севгіль Мусаєва зазначила, що в березні через урядову кризу та коронавірус сайт мав 54 млн переглядів (зростання склало 104%), що для редакції є вражаючою цифрою. Аудиторію, насамперед, цікавлять новини щодо статистики захворюваності, обмежень, які вводить уряд, а також тексти про те, як людині вижити на карантині.
«Великі виклики зараз стоять і перед країною, і перед журналістикою. Не можна допускати паніки, перевірка інформації має стати ще більш ретельною. В Україні, крім епідемії коронавірусу, небезпечною є й ситуація з парламентом, від якого зараз залежить доля наступного траншу від МВФ. Тому зараз наша редакція працює в турборежимі», – розповіла Севгіль Мусаєва.
Національна суспільна телерадіокомпанія нещодавно запустила новий сайт «Суспільне. Новини», який у березні зібрав 7 млн переглядів від 3 млн унікальних користувачів. Голова правління НСТУ Зураб Аласанія каже, що 27-32% цих переглядів принесла тема коронавірусу. Але навіть при такій відвідуваності рекламодавці йдуть. «Такі сильні приливи відвідуваності спадуть, а втрати будуть доволі великими, бо майже вся реклама пішла, і далі буде гірше. Наступні три-чотири місяці буде доволі важко», – додав він.
Директорка зі спецпроєктів інтернет-видання Liga.net Катерина Венжик побоюється, що незалежні медіа взагалі можуть припинити своє існування через фінансову кризу. Відвідуваність Liga.net теж зросла у березні на 80%, але вся реклама – банерна, нативна, спецпроєкти – просіла. «Усі ми, незалежні медіа, не ставили завдання заробляти гроші й жити за них, тепер перед нами виклик – просто вижити. Зараз ми розуміємо, що ще два-три місяці карантину – і 23-річна історія видання Liga.net може закінчитися», – розповіла вона.
Що допоможе – платна підписка, краудфандинг, взаємодія з аудиторією?
Liga.net протягом останнього місяця збирає кошти краудфандингом (тобто приймає пожертви від аудиторії). Катерина Венжик розповідає, що з урахуванням падіння рекламного ринку, який продовжить падати навіть з припиненням карантину, редакція зможе прожити до кінця першого півріччя, тож, можливо, варто задуматися і про запровадження передплати: «Залишається чесно говорити читачам – якщо ви хочете, щоб ми далі для вас працювали, то маєте купувати в нас інформацію».
Севгіль Мусаєва ж не розглядає варіант передплати в «Українській правді», адже, на її думку, кожна людина має мати доступ до контенту. А от краудфандингову кампанію вважає правильним кроком: «У нас теж була така ідея, але ми хочемо не просто просити про підтримку, а щоб наша аудиторія стала частиною нашої спільноти, хочемо вибудувати горизонтальні зв’язки й чути свою аудиторію, розуміти, що її цікавить. Ми маємо не лише інформувати людей, але й підтримувати їх, давати їм надію. І чекаємо, що наша аудиторія так само відгукнеться на наші потреби і зрозуміє, що незалежні медіа в Україні необхідно підтримувати».
Катерина Венжик згадала ще й про івенти як спосіб заробітку для незалежних ЗМІ. Так, видавництву «Економіка» організація заходів приносила більше 30% бюджету, на який потім могла жити редакція. Оскільки івент-галузь зараз «схлопується» й багато агенцій закриються до кінця карантину, в незалежних медіа є шанс отримати ще одне джерело фінансових надходжень – влаштовувати івенти. Або розглянути модель маркет-плейсу, адже продаж товарів завжди буде актуальним.
«Завдання Liga.net як медіа про бізнес – підтримати бізнес, бути рупором його проблем, робити якісну аналітику, створювати діалог бізнесу і влади. Ми зараз концентруємося на підтримці малого бізнесу. А він потім підтримає нас, хоч і невеликими бюджетами», – впевнена Катерина Венжик.
Керівник групи сайтів The Ukrainians Media Тарас Прокопишин розповів, що його невелика редакція, що складається з 12 осіб, теж намагається знайти нові управлінські рішення, які б забезпечили фінансову сталість. Можливо, переосмислити формат і зробити ставку на читачів: «Ми сфокусовані на тому, щоби розвивати свою спільноту й ангажувати наших читачів до творення контенту й медіа загалом».
Але масова аудиторія байдужа до проблем медіа
Більшість українців не розбираються у вітчизняних ЗМІ – хто кому належить, хто є незалежним і незаангажованим; а отже, не буде переживати через проблеми окремої редакції, – впевнений Зураб Аласанія. Тому треба йти на вулиці, як це робить Данський суспільний мовник, влаштовувати зустрічі, шукати свою аудиторію, розмовляти з нею, задовольняти її. «Людям здебільшого байдуже, якою буде доля ЗМІ, країна живе зовсім іншими проблемами. 5-10% максимум цікавляться цим питанням, але більшість не скаже, кому зараз належить “Українська правда” або Liga.net», – вважає голова правління НСТУ.
Із ним погодилася Катерина Венжик. Вона розділяє аудиторію на дві категорії: масовій все одно, вона читає новини в соцмережах або на агрегаторах, і розповідати їм щось про власника або незалежність медіа – немає смислу. Але є й інша аудиторія, яка готова долучатися до вирішення проблем улюбленого ЗМІ. Так, наприклад, 1,5% читачів Liga.net взяли участь у краудфандинговій кампанії, для них незалежність видання є ключовим критерієм.
Севгіль Мусаєва також запевнила, що для аудиторії «Української правди» її незалежність та об’єктивність – на першому місці.
Журналістів поки не звільняють, але проєкти заморожують
Liga.net у травні планувала запустити проєкт Liga.Life і вже набрала команду, але, за словами Катерини Венжик, цих людей наразі залучено до вироблення основного контенту, а запуск проєкту відкладено. Співробітників та фрілансерів поки не скорочують, зарплатні теж залишаються, але якою буде доля запланованих проєктів – наразі невідомо.
Зураб Аласанія, у свою чергу, розповів, що НСТУ припинила на час карантину заплановані скорочення співробітників. За його підрахунками, у такій великій компанії 40-60 людей на місяць звільняються і приходять на роботу, не враховуючи кризу або планові скорочення, виплати по таких звільненнях сягають 49 млн грн. Найбільші проєкти, які довелося заморозити НСТУ, – це трансляція Олімпіади та «Євробачення», які було перенесено на наступний рік.
Севгіль Мусаєва вважає, що команда – найбільша цінність будь-якого медіа, тож скорочень в «Українській правді» не планується, як і зменшення зарплат. Натомість керівництво шукає, на чому можна зекономити. 16 квітня 2020 року «Українська правда» планувала велике святкування 20-ї річниці існування, яке буде перенесено.
А от The Ukrainians Media не заморожуватиме проєктів, хіба що один, пов’язаний ps створенняv репортажів «з полів» призупинено до кінця карантину. За словами Тараса Прокопишина, звільнень теж вдалоcm уникнути.
Головна мотивація – важливість журналістської професії
Як e такій екстремальній ситуації мотивувати журналістів працювати якісно? Катерина Венжик упевнена: єдина мотивація – нагадувати співробітникам, що журналістика – надважлива професія, а також уявляти цю кризу як марафон, який у будь-якому разі треба добігти, виснаженими, але живими.
Зураб Аласанія також сформулював меседж, який треба донести команді: «Ми віримо в правильну справу і ми прорвемося».
«Ми живемо у важкий, але унікальний час, і незважаючи на все, що буде відбуватися далі, нам пощастило, бо ми є свідками трансформації світу і переходу від одної моделі існування до іншої. Ми робимо надважливу, дуже корисну справу, люди проходять іспит на людяність, а журналісти проходять його в турборежимі. Наша команда працює більше і краще, ніж завжди, і всі розуміють, для чого вони це роблять. А коли ти розумієш, для чого ти щось робиш, це допомагає якісно працювати, давати людям перевірену інформацію, заспокоювати людей і навіть давати їм надію», – підсумувала Севгіль Мусаєва.
Фото: скриншот