Генеральний директор провайдера «Тріолан» Вадим Сидоренко залишив компанію, щоб реалізувати власний проект у сфері інтернету речей (IoT) під назвою Omo.systems. Цю інформацію, поширену Liga.Tech, «Детектору медіа» підтвердив сам пан Сидоренко.

Він розповів, що новий проект має створити додаткову монетизацію для провайдерів, у тому числі й кабельних. І надалі він планує співпрацювати з різними провайдерами, у тому числі й «Тріоланом». Запуск свого проекту пан Сидоренко планує на вересень. А вже за три роки сподівається, що IoT зможе подвоїти кошти, які провайдери отримують від платного телебачення. Компанія вже має власний сайт і розробила пропозицію для клієнтів.

У самому «Тріолані», за його словами, функції генерального директора будуть перерозподілені між чинними співробітниками.

Детальніше читайте в бліц-інтерв’ю Вадима Сидоренка.

– Вадиме, чому ви вирішили залишити «Тріолан» і коли пішли з компанії?

– Я пішов 1 липня, рівно місяць тому. Пішов тому, що мені цікаво займатися створенням і розвитком. А «Тріолан» і ринок телебачення та інтернету знаходиться на піку свого розвитку.

А щодо планів розвивати – вважаю, що наступна тема, яка ставатиме дедалі актуальнішою, – це інтернет речей. Після інтернету людей прийде інтернет речей. Відповідно, мені цікава ця тема. Раніше я намагався запустити її в межах « Тріолану»…

– Яким чином ви тестували цей проєкт?

– Ми запускали окремі тестові проєкти щодо відеонагляду, щодо домофонів тощо. Але готових рішень мало, тому для реалізації цього проєкту необхідно писати софт і займатися «залізом». А це вже не спеціалізація провайдерів. Тому в межах провайдера це зробити нереально. А спеціалізація провайдера – це обслуговування.

– Чи плануєте ви надалі співпрацювати з провайдерами – «Тріоланом» чи іншими?

– Так. Я вважаю, що саме так і буде. Я створюю готове рішення в першу чергу для провайдерів. Адже я розумію специфіку провайдерів і розумію, яке саме рішення буде їм цікавим. Тому, звісно, я співпрацюватиму з провайдерами. І в тому числі з «Тріоланом».

– Чи може IoT створити додаткову монетизацію для кабельних провайдерів?

– Я вважаю, що це єдиний шлях для розвитку кабельних провайдерів. Основне вміння та сила провайдерів у тому, щоб ходити і щось налаштовувати, обслуговувати клієнтів. А інтернет речей передбачає, що на кожному кроці буде пристрій, який треба встановити й обслуговувати. І чим більше буде цих розумних пристроїв – тим більше буде роботи в провайдера. І, відповідно, грошей.

– Чи у світі провайдери надають інтернет речей як додаткову послугу своїм клієнтам до послуги телебачення чи інтернету?

– У цьому є проблема. Адже я не знайшов таких готових рішень у світі. В Україні є окремі історії – наприклад, у сфері охорони цікавий приклад «Аяксу», є проєкти щодо домофонів. За кордоном є проєкти, які знімають дані з лічильників чи роблять вуличне освітлення. Але комплексного рішення, яке б об’єднувало і відеонагляд, і охорону, і датчики, і домофони тощо, я не знайшов. Точніше, існують комплексні рішення, які не включають роботу провайдера. Але це дорого і незручно клієнту.

А коли основне навантаження щодо обслуговування ляже на провайдера, клієнту стане зручніше і дешевше цим користуватись. І клієнту добре, і провайдеру є чим зайнятися.

– Ці послуги сумісні з послугами надання доступу до телебачення чи інтернету?

– Усі ці датчики потрібно встановити. Далі ремонтувати. Окрім цього вони всі вимагають виходу в інтернет. Адже ними потрібно керувати зі смартфону. Тому це послуги, які дуже добре суміщаються.

– Як зможе зрости ринок інтернет і телевізійних провайдерів після запровадження IoT як додаткової послуги?

– Оплата за рівень комфорту, який можна зробити за допомогою інтернету речей, співмірна з нинішньою оплатою за інтернет. Тобто ринок може подвоїтись. Але це песимістичний прогноз. Адже якщо поглянути на прогнози зростання розумних пристроїв у світі, все може бути набагато перспективніше. Зараз кількість клієнтів обмежена, тому що обмежена кількість людей. А кількість розумних речей, які можна занурити в будівлю, гараж, автомобіль, парковку, лічильник, холодильник та отримати додаткову цінність, фактично не обмежена. Тому цей ринок може бути набагато більшим за ринок класичних провайдерів.

– За вашими розрахунками, скільки часу потрібно, щоб цей ринок зріс удвічі?

– При нормальному запровадженні системи провайдерам не потрібно багато часу на це. Тому я сказав би, що перший рік піде на «розкачку», а вже на другий рік ринок потенційно може рости. Ще рік я би додав на інерцію. Тому можу прогнозувати подвоєння ринку за три роки.

– Чи готові українці платити за такі послуги?

– За багато послуг люди вже готові платити. Наприклад, люди вже платять за домофон, чи систему пропускного пункту, чи охорону з відеонаглядом. Але ми хочемо ці послуги зробити зручнішими, простішими та дешевшими.

– Коли ви плануєте виходити на ринок з новим проектом Omo.systems?

– У вересні. Хочу зробити першу презентацію та укласти угоди з першими партнерами та провайдерами. І вже у вересні почнемо надавати послуги.