«Аналіз охоплення вітчизняними радіостанціями прикордонних територій показав достатньо низький рівень охоплення. Подекуди взагалі відсутність українського радіомовлення на зазначених територіях. І це, безперечно, небезпечний сигнал, оскільки це все негативно впливає на стан нашої інформаційної безпеки», – повідомив Максим Онопрієнко.

Основою дослідження став показник концентрації ФМ-радіомовлення та кабельних мереж у прикордонних районах кожної області. Він розраховувався як співвідношення кількості ФМ-частот або кабельних мереж провайдерів програмної послуги у прикордонних районах певної області до їх загальної кількості в області.

За даними Нацради, середній показник концентрації радіочастот у 86 прикордонних районах 15 областей дорівнює 27%. Тобто, це майже третина від усіх ФМ-частот, що задіяні для ефірного радіомовлення в цих 15 областях. Найнижчий показник у Миколаївській області – практично 0%. У прикордонних районах Івано-Франківської та Вінницької областей – 11%, Чернігівської – 12%, Житомирської – 13%, Рівненської і Львівської – по 20%, Запорізької – 22%.

В інших восьми прикордонних областях дещо вищі показники концентрації ФМ-частот. У Луганській області – 32%, Волинській і Чернівецькій – 33%, Одеській – 36%, Сумській – 46%, Харківській – 48%, Херсонській – 59%, Закарпатській – 78%.

«Попри достатньо високі абсолютні показники ситуація в окремих районах деяких прикордонних областей не є рівнозначною. Тому ми говоримо про те, що прикордонне радіомовлення в Україні потребує комплексного стимулювання розвитку», – сказав пан Онопрієнко.

«Також аудит Нацради показав недостатню кількість кабельних мереж у прикордонних районах, що теж негативно впливає на стан інформаційної безпеки», – додав він.

За даними Нацради, середній показник концентрації кабельних мереж у 86 прикордонних районах 15 областей дорівнює 29%. Тобто, це також майже третина від загальної кількості кабельних мереж, які працюють у цих областях. Найнижчий показник – у прикордонних районах Рівненської та Івано-Франківської областей – 0%. У північних прикордонних районах Луганської області – 7%, у прикордонних районах Миколаївської – 10%, Житомирської – 11%, Вінницької – 22%, Чернігівської – 26%.

У восьми прикордонних областях ситуація краща: у прикордонних районах Львівської області – 29%, Запорізької та Харківської – 30%, Херсонської – 31%, Сумської – 37%, Волинської – 50%, Закарпатської – 56%, Одеської – 65%.

Максим Онопрієнко назвав кілька причин такої низької концентрації ФМ-радіомовлення та кабельних мереж:

1. Географічна: у прикордонних районах населення проживає в селищах і селах, розташованих нерівномірно і розпорошених на великій території.
2. Комерційна: на цих територіях мовлення не є комерційно привабливим. Розбудова інфраструктури потребує великих витрат.

«До цього моменту з боку держави не приділялося достатньо уваги, щоб українські мережі телерадіомовлення розвивалися. Ми говоримо про дефіцит профільної телекомунікаційної інфраструктури, зокрема опор, на яких можна було б розташовувати передавачі», – додав пан Онопрієнко.

За словами першої заступниці голови Нацради Уляни Фещук, стимулювати розвиток радіомовлення та кабельних мереж у прикордонних районах можуть кілька кроків, які пропонує регулятор.

По-перше, зміни до методики нарахування ліцензійного збору і запровадження знижки 70% на ліцензії для радіостанцій у прикордонних територіях – з такою пропозицією Нацрада звернулася до Державного комітету телебачення і радіомовлення, який може внести на розгляд уряду відповідний проект. Для провайдерів аналогічна знижка на ліцензії в Донецькій та Луганській областях діє з кінця 2016 року. Також Нацрада ініціює запровадження знижки 90% на продовження ліцензій на мовлення в анексованому Росією Криму. Там українські мовники позбавлені права мовити, але необхідно зберігати їхні ліцензії для продовження міжнародних судових спорів, у яких Україна відстоює свої права.

По-друге, внесення змін до законодавства і запровадження спрощеної процедури видачі дозволів на тимчасове мовлення в прикордонних районах Сумської, Чернігівської, Харківської та Одеської областей, куди проникає радіосигнал держави-агресора. Нацрада почала видавати тимчасові дозволи на мовлення в зоні АТО ще з 2014 року, але тільки у 2017 році Верховна Рада ухвалила закон, який унормував видачу Нацрадою дозволів на тимчасове мовлення строком на один рік у Донецькій, Луганській, Херсонській областях. Нацрада з 2018 року видає мовникам такі дозволи на території Донецької, Луганської областей і шести південних районів Херсонської області (Голопристанський, Генічеський, Каланчацький, Новотроїцький, Скадовський і Чаплинський).

«Це питання вважаємо актуальним і будемо звертатися до нового складу парламенту з тим, щоб він вніс зміни до законів, що були ухвалені», – сказала Уляна Фещук.

Нагадаємо, Нацрада за останні чотири-п’ять років проліцензувала 54 ФМ-частоти на прикордонні та видала дозволи на тимчасове мовлення на 107 ФМ-частот.

Також Нацрада замовила прорахунок 154 ФМ-частот у прикордонних районах 15 областей і вже виставила на конкурс 27 із них.