ФМ-радіо «Голос громади» (Умань, Черкаської обл.) одне з наймолодших комунальних медіа. Мовлення компанія розпочала торік, після того, як у грудні 2017 року  перемогла на конкурсі Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. При розподілі частот регулятор віддавав переваги саме комунальним мовникам. «Редакцію радіомовлення «Голос громади» Уманська районна рада заснувала саме для цього  конкурсу та ініціювала прорахунок частот. «Голос громади» стала єдиним комунальним ТРК у своєму місті.

Радіостанція  одразу позиціонувалась як майбутній мовник громад. У інтерв’ю Незалежній асоціації телерадіомовників директорка Оксана Берднікова розказала про реформу громадського мовлення, наглядові органи, та гарантії незалежності для місцевих мовників.

- Місцеві мовники – це як правило редакції із 3-6 працівників, - розказує директорка, -  У нас працюють люди універсальних професій. Звукооператор є водночас  комп’ютерним спеціалістом, бухгалтер  є діловодом, а журналіст – і диктором, і репортером.

- Пані Оксано, як ви бачите майбутнє вашої компанії у контексті реформи мовлення територіальних громад?

- Ми б хотіли перейти у формат мовлення громад  так, як це прийнято у світі. Територіальні громади мають фінансувати своїх мовників  і гарантувати їм можливість давати незаангажовану інформацію. Тобто мовники мають бути незалежні фінансово, і не мають бігати за довгим карбованцем. А споживач отримуватиме оперативну, збалансовану інформацію.

- Ви плануєте працювати як неприбуткова організація?

- Так, безперечно. Якщо місцевий мовник почне працювати на прибуток, він не зможе бути повністю незалежним. Так чи інакше відбуватиметься спотворення. Якщо ми шукатимемо гроші,  будемо намагатись зацікавити когось матеріально, тоді  так чи інакше будуть деформації під того, хто платить гроші. Така ж ситуація і з мовниками, якщо їх засновниками лишиться місцева рада. Експерт Ради Європи Стів Баклі свого часу розказував  про досвід створення незалежного фонду, з якого фінансувались мовники територіальних громад. Так, як це було у Великобританії. А от суспільне медіа  ВВС у них  фінансується за рахунок абонплати.

- На вашу думку,  чи можуть українські комунальні медіа згодом жити з абонплати?

- Це досить цікавий досвід, але для нас він не здійснений. Тому нам потрібно шукати  свої шляхи. Зараз здебільшого місцеві мовники працюють в інтересах своїх власників. Добре, що наша місцева рада зараз дуже демократична, принаймні вони не намагаються впливати на нашу інформацію.

- Убезпечити від впливу на громадського мовника могла б Наглядова рада. Комунальні мовники по різному бачать її повноваження та завдання. Як ви розглядаєте цей контролюючий орган?

- Наглядовий орган потрібен. І дійсно потрібно створювати орган не суто при кожному мовникові, а на рівні області. Цей регіональний орган моніторитиме стан справ  кожного мовника територіальних громад. Саме посилаючись на рекомендації цього наглядового органу можна буде якимось чином отримувати фінансову підтримку.

- Які повноваження ви бачите для наглядового органу?

- Це має бути лобіюючий орган перед обласною радою. Обласна рада має створити певний фонд підтримки мовників територіальних громад. А Наглядова рада має випрацювати механізм, який пояснюватиме, чому саме ці кошти зможуть бути виділені  на фінансування мовників територіальних громад.