Керівниця Южненської студії «МИГ»: Комунальні  медіа фактично здійснюють мовлення територіальних громад

Керівниця Южненської студії «МИГ»: Комунальні медіа фактично здійснюють мовлення територіальних громад

5 Липня 2019
1045
5 Липня 2019
10:30

Керівниця Южненської студії «МИГ»: Комунальні медіа фактично здійснюють мовлення територіальних громад

1045
«Детектор медіа» став майданчиком для продовження теми ком'юніті медіа серією інтерв'ю від Незалежної асоціації телерадіомовників (НАМ). Сьогодні пропонуємо до уваги розмову з керівницею Южненської міської студії телебачення «МИГ» Ольгою Годовенко.
Керівниця Южненської студії «МИГ»: Комунальні  медіа фактично здійснюють мовлення територіальних громад
Керівниця Южненської студії «МИГ»: Комунальні  медіа фактично здійснюють мовлення територіальних громад

За її словами, «МИГ» бачить своє майбутнє в контексті реформи громадського мовлення як неприбуткове підприємство чи організація. На сьогодні студія частково фінансується з бюджету місцевої ради. Хоча компанія заробляє і може самостійно сплачувати комунальні та інші послуги.

- Пані Ольго, як вибачите майбутнє вашої компанії у контексті реформи мовлення територіальних громад?

- Комунальні підприємства на сьогодні фактично здійснюють мовлення територіальних громад. У першу чергу через те, що ми локальні, ми видаємо унікальний контент, який стосується життя міста. Завдання мовників територіальних громад - відбивати усі проблеми, які існують у місті. На сьогодні усі комунальні підприємства цю роль виконують.  Але ключовим для нас  є питання фінансування. Ми фінансуємось за рахунок місцевої програми підтримки і отримуємо кошти на заробітну плату. Це наші найбільші витрати. Для нас важливо зберегти це фінансування. Адже комунальні та інші витрати ми можемо покривати за свій рахунок.

- Які  ви зараз отримуєте дотації?

- Наразі 50% нашого бюджету покриває рада, і 50% ми заробляємо самі.

- За рахунок чого ви заробляєте? Це реклама?

- Найголовніше джерело фінансування – це договори на висвітлення діяльності з головними підприємствами міста Южне. У нас є кілька ключових підприємств: Одеський припортовий завод, адміністрація порту, компанія «Дельта Вілмар».  За цими договорами переважно ми розповідаємо про соціальні гарантії, які надають ці підприємства. За рахунок цього ми можемо виживати.

- Яку форму власності ви бачите для вашої телекомпанії надалі?

- Оптимальний варіант – це неприбуткове підприємство. На сьогодні комунальне підприємство сплачує усі податки до бюджетів. Якщо  ми працюватимемо як неприбуткове підприємство, то зможемо зароблені кошти спрямовувати у розвиток і зможемо підвищувати заробітну плату.

- Ви мовите в ефірі чи у кабелі?

- У кабельних мережах. Наше місто знаходиться там, де ефірне мовлення не  ловить. Тому ми мовимо у кабелі уже 25 років.

- Одним з джерел фінансування комунальних мовників у законодавстві пропонують абонплату. Наскільки цей варіанст прийнятний, з огляду на те, що ви зараз працюєте у сегменті платного телебачення?

- Думаю, що абонплата – це не найкращий варіант. На сьогодні люди платять за обслуговування ОСББ, комунальні послуги, і  якщо ще додати  для оплати послуги телебачення, то для наших людей це буде забагато. До того ж ми зараз ведемо мовлення і в інтернеті. Людина не буде платити за те, що вона й так може побачити безкоштовно онлайн.

- Коли ви розпочали мовлення в мережі?

- Перші прямі трансляції  вийшли два з половиною роки тому. До цього ми викладали наші матеріали у  YouTube, на сторінці у Facebook.

- Як ви оцінюєте свою аудиторію у інтернеті?

Спочатку у YouTube, то нас в онлайні дивилось 15 людей. А у викладених програм було десь до 100 переглядів.  Зараз наша аудиторія збільшилась у три рази. Трансляції у  Facebook (не через YouTube) та наші програми на актуальну тематику нас можуть дивитись 700 глядачів. А в середньому  такі програми мають не менше 300 переглядів.

- Чи вплинув запуск онлайн-трансляцій в інтернеті на сам ваш контент?

- Ми зараз робимо універсальний контент. Наприклад,  програма «Місто у мережі». Тобто ми інтегруємо контент.  Нас дивляться у різних групах і коментують його. Нам би хотілось випрацювати більш  системний підхід для онлайн-медіа. Думаю, згодом ми зможемо це зробити.

- Які аспекти реформи, що зараз впроваджується, викликають у вас найбільші застороги?

- Це фінансування. Тому що у маленьких містечках фактично відсутній рекламний ринок, наші джерела фінансування не зможуть у повній мірі компенсувати ту бюджетну підтримку, яку ми маємо на сьогодні. Телебачення потребує великих коштів на стратегічний розвиток. Телебачення – це професійний колектив та техніка. Ми купували камеру (не найдорожчу, але таку, що б могла у нас пропрацювати п’ять років) і вона коштує 100 000 грн. Заробити у місті Южному кошти на модернізацію техніки  і не втратити свою аудиторію буде дуже складно. Зараз вся наша техніка – це власність громади.  Якщо так буде й надалі і ми зможемо її отримувати в оперативне користування, то я не бачу у цьому проблеми.

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Прес-служба НАМ
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1045
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду