HD — набір стандартів високої роздільної здатності телевізійного зображення, поки що рідкісний для українського телевізійного ринку, адже більшість українських каналів мовить у стандартній якості (SD). Дві найбільші українські медіагрупи — StarLightMedia та «1+1 медіа» — планують запуск HD-версій своїх основних каналів уже у 2020 році. Подібні плани і в «Медіа Групи Україна» — тут вважають доцільним підвищувати роздільну здатність після кодування телевізійного сигналу на супутнику, яке заплановане на кінець року. Тому зараз триває підготовчий період: групи мають перевести контент своїх відеобібліотек у новий формат, а це потребує часу й коштів. Наприкінці лютого «1+1 медіа» вже почала тестувати свої канали в HD на супутнику SES. «Детектор медіа» з’ясовував, навіщо, коли, як та за скільки відбудеться перехід медіагруп до HD. Ми зверталися по коментарі і до Inter Media Group, але на момент публікації відповідей не отримали.

Навіщо HD каналам і провайдерам?

І телеканали, і провайдери схиляються до ідеї, що HD-версії телеканалів доцільно розвивати у платному сегменті. «Таким чином, в абонентів з’явиться можливість обирати безкоштовний ефірний SD-сигнал або платний HD-сигнал у IPTV, OTT, кабельного або супутникового DTH-провайдера», — каже директор департаменту розвитку мережі мовлення каналу «Україна» Богдан Жданов.

Провайдери сподіваються, що поява HD-версій дозволить їм обґрунтувати перед своїми абонентами вартість пакетів, куди входить більшість загальнонаціональних каналів, які доступні водночас у безкоштовному ефірі. «Ми маємо чітко і зрозуміло пояснити людям, чому тут воно коштує грошей, а там безкошковно. Й одне з таких пояснень — це HD-версія», — вважає генеральний директор провайдера «Тріолан» Вадим Сидоренко.

За словами пана Сидоренка, провайдери обговорювали з медіагрупами кілька можливих варіантів для створення різниці між платним і безкоштовним контентом. Серед них — унікальність пропозиції телеканалів, яких немає в безкоштовному ефірі, а також вилучення реклами. «Але малоймовірно, що хтось прибере з ефіру популярні канали, — каже Вадим Сидоренко. — Зменшення реклами — теж складний варіант. Тому що в такому разі потрібно транслювати в ефірі щось замість неї, а це — зміна сітки мовлення й накладка по рекламних грошах. Тоді групи знову-таки нам піднімуть ціни, щоб ми компенсували недоотримані ними з реклами кошти». Саме тому HD-версія стала найбільш прийнятним варіантом для обох сторін.

Коли можливий запуск HD-версій?

Кабельні провайдери очікують, що це станеться якнайшвидше, бо питання в абонентів щодо доцільності платної пропозиції виникають щодня. Вадим Сидоренко запевняє, що «Тріолану» та іншим великим провайдерам, які надають послуги цифрового кабельного та інтернет-телебачення (DVB-C, IPTV, ОТТ), не потрібно модернізувати свої мережі й саме вони зацікавлені в каналах високої якості. Про курс на розвиток ринку у форматі високої чіткості розказує й директорка з маркетингу компанії «Воля» Вікторія Цомая. Подібна позиція і в провайдера «Ланет».

Проблеми можуть виникнути лише в тих провайдерів, які використовують телевізійний кабель ще й для інших цілей (наприклад, послуги інтернету за технологією DOCSIS), а також для більшості невеликих кабельних провайдерів, які мають виключно аналогові мережі кабельного ТБ.

Тому питання про строки — до медіагруп. Богдан Жданов вважає, що запускати повноцінну HD-версію каналу доцільно після кодування супутникового сигналу медіагруп. «Після кодування ми зможемо вивільнити супутникову ємність для ретрансляції повноцінної HD-версії каналу “Україна” на супутнику, щоб найбільша кількість провайдерів мала можливість ретранслювати HD-канал у своїх мережах», — пояснює він.

Ключовим питанням для запуску нового формату є і якість бібліотеки каналів. Увесь новий контент канали вже знімають в HD. Наприклад, «1+1» ще у 2012 році побудував новий телецентр із технологіями HD Ready. Але частка старого продукту, знятого в SD, в контенті загальнонаціональних каналів іще достатньо висока. Медіаюрист і фахівець із розвитку каналів Андрій Соломаха вважає, що «Інтер» не поспішає переходити в HD тому, що в його ефірі часто йдуть старі фільми, яких просто немає в такій якості. «Найлегше перейти в HD новинним каналам, у яких левова частка ефіру — це студійний продукт, який знімається в HD», — каже він.

Як відбувається перехід?

Тепер канали намагаються переформатувати свій відеопродукт із SD у HD. Цей процес називається «апскейл». Та при цьому, за словами Вадима Сидоренка, якість картинки не надто висока: «Картинку просто витягують на формат HD, але вона залишається в тій самій якості, що й була. Коли 10 % старого контенту таким чином розтягнули, це не страшно. Але якщо половина контенту виглядатиме розтягнутою, тоді, звісно, люди не зрозуміють, у чому сенс HD».

У групі «1+1 медіа» підготовка та накопичення контенту в бібліотеці в обох форматах (SD та HD) триває впродовж двох-трьох років. Тож сьогодні близько 80 % бібліотеки телеканалу вже доступні в HD-якості, повідомив директор із розвитку напрямку pay-TV Ярослав Пахольчук.

«У рамках цього процесу значна частина коштів витрачається на системи зберігання даних (СЗД-сховища), переобладнання тракту мовлення в HD (при проектування телецентру ми у 2012 році одразу заклали на майбутнє підтримку стандарту HD Ready для роботи з відеоконтентом високого розширення), переналаштування аплінку, а також на переформатування контенту в HD», — розповів пан Пахольчук.

Скільки це коштує?

Враховуючи суттєві інвестиції в перехід медіагрупи на HD ($2-2,5 млн), Ярослав Пахольчук вважає, що сума роялті (відрахувань, які провайдери платять телеканалам-правовласникам) за HD-канали для провайдерів зросте. «Проте це буде обґрунтованим і своєчасним», — додає він.

Натомість кабельні провайдери сподіваються на лояльніші умови від медіагруп, адже вартість роялті щороку подвоюється. «Я сподіваюсь, що при плановому (щорічному) підвищенні цін нам не доведеться окремо платити за HD-версію», — каже Вадим Сидоренко. «Надання провайдерам HD-сигналу може дещо пом’якшити черговий ріст цін, надавши додаткові можливості в рамках раніше обумовленого подорожчання», — додає Микола Андрущенко, керівник відділу digital-маркетингу мережі «Ланет».

Питання пакетування та додаткової монетизації HD-версій каналів провайдери зараз обговорюють із медіагрупами. Андрій Соломаха вважає, що додаткову плату за HD було би логічно брати за умови того, що цих версій не буде в цифровому ефірному ТБ (Т2) та на супутнику. На його думку, в цій ситуації медіагрупам було б логічно піднімати ціни для провайдерів усіх технологій до рівня цін для ОТТ-сервісів, які на сьогодні є найвищими: ОТТ платять по 6 гривень із кожного свого абонента за канали кожної з медіагруп, тоді як для провайдерів інших технологій ціни вдвічі дешевші.

На вартість для самого каналу дистрибуції його HD-версії впливає вартість супутникової смуги, яку необхідно збільшити втричі. «Не увесь парк приймачів підтримує HD. Найбільш прагматично і не затратно було б поширювати HD по землі через IP», — додає пан Соломаха. Таку послугу «під ключ» надає Cosmonova.net, вартість поширення сигналу каналу — близько 15 000 гривень на місяць.

Хто зможе дивитися HD?

На сьогодні не в усіх українців є така можливість. Досі велика частина населення має старі кінескопічні телевізори. Проте їх частка за останні п’ять років зменшується.

Директор Індустріального телевізійного комітету (ІТК) Ігор Коваль каже, що ІТК не має даних або іншого інструментарію, щоби точно визначити кількість сімей, що мають можливість переглядати ТБ в HD-якості. Але дані установчого дослідження телевізійної аудиторії свідчать про стабільне зростання кількості сімей, що мають LCD- або плазмові телевізори, більшість із яких здатні приймати HD. З 2014 року їхня кількість зросла з 30 % до 48,7 % по всій Україні, а в містах із населенням понад 50 тис. осіб станом на початок 2019  року 53,9 % телевізійних домогосподарств мають LCD або плазми.

«Відповідно до тих же даних, 85 % сімей, що мають LCD-телевізори, придбали свій останній телевізор менш ніж 10 років тому, вже після запровадження стандарту HDTV, яке почалось у 2005 році. Відповідно, ми розраховуємо, що приблизно 41 % українських телевізійних домогосподарств мають технічну можливість переглядати HD-контент на своїх домашніх телевізорах», — додав Ігор Коваль.

За даними дослідницької компанії GfK Ukraine, яка вивчає роздрібні продажі побутової техніки та електроніки, всі нові телевізори та приставки, які продаються в Україні з 2015 року, підтримують формат HD. На ринку присутні телевізори різних форматів: HD Ready, Full HD, Ultra HD/4К. Вони відрізняються роздільною здатністю, від якої залежить чіткість зображення.

Дослідження GfK Ukraine свідчить, що за останній рік майже втричі зросла загальна частка проданих телевізорів (із 10,9 % до 33,9 %). При цьому найбільше зріс попит на телевізори Full HD. А от телевізори Ultra HD/4К стали купувати менше. Та незважаючи на уповільнення темпів продажів таких телевізорів, GfK Ukraine називає їх провідними драйверами технічного оснащення. Наприклад, в Азії виробники взагалі переходять на стандарт 8К. Технології ще чіткішого зображення стають дедалі популярнішими у світі, але в Україні через високу ціну такі пристрої поки ще не мають високого попиту.

За даними GfK Ukraine, попит на нові телевізори є в усіх регіонах України. У порівнянні з минулим роком, найстрімкіше зростання продажів відбувається в Києві та в Південному регіоні. Найвища частка продажів — у Центральному / Північному та Західному регіонах.

Хто вже мовить в HD?

Із чотирьох найбільших медіагруп канали в НD-якості у платному сегменті запустила тільки «Медіа Група Україна». Це спортивні канали «Футбол 1» / «Футбол 2». Олександр Ремезовський, директор департаменту дистрибуції платних каналів та медіаплатформ «Медіа Групи Україна» каже, що з кожним роком запитів на HD-контент стає більше, також пожвавлення спостерігається на ринку HoReCa (готельно-ресторанна сфера — у цих закладах, зокрема, дивляться футбольні трансляції).

«Наші HD-канали — це преміальний продукт. Відповідно, й коштують вони на даний момент від 59 грн залежно від технології. Найбільше абонентів до нас підключається в IPTV (“Укртелеком”), OTT (Оll.tv), DTH (Хtra TV). У кабелі — найменше, адже аналоговий кабель не дає змоги технологічно запустити а-ля-карт пакет з HD-каналами (поштучний продаж каналів. — Ред.)», — коментує пан Ремезовський.

За словами Вікторії Цомая, компанія «Воля» почала роботу в категорії HD саме із запуску в цьому форматі телеканалів «Футбол 1» / «Футбол 2» у 2012 році. Після цього у 2014 році компанія запустила п’ять власних каналів кінопоказу «Воля Cine+», три з яких — у HD-якості. «“Воля Cine+ Kids” у лютому 2016 року став першим дитячим українським каналом у форматі HD», — наголосила пані Цомая.

У якості HD виходять новинні канали (наприклад, «112 Україна») та нішеві канали медіагрупи «#Наше медіа». Ба більше, на початку 2019 року група «#Наше медіа» запустила два своїх супутникових телеканали «#Наше Music» і «#Наше HDR» у якості 4К (у партнерстві з операторами телекомунікацій Spаcecom, «Укркосмос» та Cosmonova.net). Результатом цього експерименту, за словами власника групи Андрія Верхоляка, стали нові пропозиції співпраці: «Після запуску тестового мовлення телеканалу “#Наше HDR 4K” ми отримали десятки листів від дистрибуторів, виробників та правовласників контенту із пропозиціями щодо співпраці. Світові медійні компанії не оминули цю подію увагою. Найцікавішу співпрацю бачимо з британською медіакомпанією Sky UK». У продовження компанія готує ще одну технологічну новинку — звукову доріжку об'ємного звуку «#Наше HDR 4K». «Суттєвих затрат на наземну доставку немає. На супутник — так, більший бітрейт вимагає використовувати більше супутникової ємності», — порівняв витрати на створення такого контенту пан Верхоляк.

Андрій Верхоляк запевняє, що HD та 4К-версії — це додаткова послуга для преміум-абонентів без збільшення додаткових затрат. На його думку, в такому контенті зараз зацікавлені всі провайдери (кабельні та IPTV, OTT-сервіси), а споживач за наявності технічної можливості свого телевізора сам обирає формат.

Чи готові українці платити за HD?

У компанії «Воля» вважають, що користувачі готові платити за додаткову якість. «Воля» має у своїх пакетах 20 HD-каналів (це й лінійний контент, і VOD-сервіс). «Контент в HD-якості є більш затребуваним серед наших абонентів. Це один із найбільш швидко зростаючих сегментів у теледивленні», — каже Вікторія Цомая. За її словами, база HD зростає з року в рік у середньому на 25 %. І сьогодні понад 70 % переходів між тарифами здійснюється на HD-лінійку тарифів. У середньому ARPU (середній дохід на одного користувача) абонентів, які дивляться HD-контент, вище на 17–20 %.

«Абонент, який купив сучасний великий телевізор, завжди хоче отримати задоволення від якісної картинки, — вважає Андрій Верхоляк. — Але не маючи можливості переглядати улюблену передачу в лінійному телебаченні в HD, він отримує цю саму програму з якісною картинкою вже в Youtube. Цим ми можемо прив’язувати абонента до ще однієї перевага нелінійного телебачення».

Вадим Сидоренко менш оптимістичний. За його словами, побачити переваги високої якості можуть лише абоненти, які мають телевізори з діагоналлю 50 дюймів і більше: «Більша частина наших (“Тріолану”. — Ред.) абонентів — в аналоговому кабелі, і вони не мають змоги дивитись HD. Тобто ми говоримо про частку абонентів, більшу за 10 %, але потенційно вона не перевищуватиме 50 %».

Чи буде HD в цифровому ефірі?

HD-версії — прерогатива не лише платного сегменту. Нагадаємо, що сім українських телеканалів мають ліцензії на мовлення у стандарті HD в цифровому ефірі Т2 в мережі провайдера «Зеонбуду» (спершу планувалося, що таких каналів буде десять). Це чотири канали Inter Media Group, два канали «Медіа Групи Україна» та один канал із-поза медіагруп. У мультиплексі МХ-1 — «Інтер» та «Україна», у МХ-2 — Zoom та «Індиго ТБ», у МХ-3 — «Мега» та «Піксель», у МХ-5 — Прямий канал.

Поки що жоден із них не мовить у цифровому ефірі в HD. Формат високої чіткості потребує ширшу смугу сигналу: якщо SD — це 2,5 мегабіт у секунду, то HD — це 7,5 мегабіт у секунду. Тобто у смузі «Зеонбуду» замість одного HD-каналу може поміститися три SD-канали.

«Але мова не тільки про збільшення смуги, а й про збільшення коштів на доставку сигналу. Думаю, що тарифи “Зеонбуду” для каналу збільшаться удвічі. Який канал дасть згоду на збільшення оплати, я не знаю. Це питання риторичне, бо до нас ніхто не звертався з бажанням мовити у HD-якості», — зауважив відповідальний секретар Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олександр Іляшенко. Він наголосив, що мовлення в HD для цих ліцензіатів Нацради є правом, а не зобов’язанням.

Олександр Ільяшенко заперечив інформацію про мовлення в HD-якості інших цифрових каналів (зокрема, в медіа писали про HD-версії каналів «112 Україна» та NewsOne). «Я вже перепитав у “Зеонбуду”, чи вкладаються вони у 2,5 мегабіт у секунду. Кажуть: так. Тобто в них інша технологія, не HD. Якби там була не статика, а футбол, то картинка би посипалась», — повідомив пан Ільяшенко.

З огляду на те, що ніхто з ліцензіатів так і не запустився в мережі «Зеонбуду» в HD, в кожному з мультиплексів залишається можливість додати 4-5 каналів стандартної чіткості (SD). Це може бути або платний пакет, про який думає «Зеонбуд», або додаткові безкоштовні канали, про які може задуматися новий склад регулятора.

Фото: LG.com