Одним з великих українських дистрибуторів іноземних телеканалів є ТОВ «Віа медіа». Компанія належить групі «Воля» (ТОВ «Воля-кабель» – 49,23%, ТОВ «Телесвіт» – 48,8%) і представляє на українському ринку канали National Geographic, National Geographic HD, NatGeoWild, NatGeo Wild HD, Fox, Fox Life, Baby TV.

Наприкінці 2018 року портфель дистрибутора поповнили канали міжнародної групи SPI International (FilmBox та інші) і Turner Broadcasting Group, що є правовласником дитячих каналів Cartoon Network.

У бліц-інтерв’ю «Детектору медіа» керівник групи дистрибуції «Віа медіа» Євген Пилипченко розповів про проникнення платного телебачення в Україні на рівні 35-37%, співпрацю іноземних каналів з провайдерами, перетікання абонентів з аналогових технологій у цифрові тощо.

Нагадаємо, «Детектор медіа» готує цикл матеріалів про іноземні канали. Нещодавно було опубліковано інтерв’ю із Сергієм Осадчим, директором ТОВ «Бітмедіаком» ексклюзивного представника Sony Pictures Television Networks в Україні, та з Катериною Федоровою, очільницею MBG Ukraine, яка дисрибутує міжнародні канали History та Euronews.

– Євгене, наразі регулятор обговорює з учасниками ринку можливість внесення змін до порядку адаптації іноземних каналів. І з-поміж іншого йдеться про те, що іноземні мовники (крім освітніх телеканалів із вивчення іноземних мов) мають обов’язково дублювати або озвучувати чи субтитрувати контент українською мовою. На вашу думку, чи може прийняття цих норм вплинути на роботу іноземних каналів? Чи призведе воно до того, що мовники можуть піти з ринку? Чи готові іноземні канали запускати адаптовану версію для України і, зокрема, робити україномовну звукову доріжку?

– Безумовно може вплинути. Кожен правовласник має свою стратегію розвитку, і, якщо зміни не відповідають очікуванням правовласника, може бути прийнято рішення про вихід з ринку. Це питання логічно задавати кожному правовласнику окремо. Але потрібно дивитися ширше і розуміти, чи ці зміни не суперечать міжнародному та українському законодавству.

– Чи мають всі іноземні канали з вашого портфоліо окрему російськомовну версію (для України та інших країн), відмінну від тієї, яка транслюється на російський ринок? Коли вона з’явилася?

– У нашому дистрибуційному портфелі в основному міжнародні версії телеканалів, що йдуть на декілька країн, де російська мова зрозуміла. Як приклад, телеканал FilmBox має окрему регіональну версію, що ретранслюється окремо на всі країни колишнього СНД, крім Росії, у зв’язку зі специфічним законодавством цієї країни, та не має позначень ліцензії Роскомнадзору.

– Чи має National Geographic Channel україномовну доріжку (компанія заявляла про такі плани лише у 2017 році)? Чи зараз National Geographic Channel з україномовною доріжкою в Україні екслюзивно представлений тільки в пакетах «Волі»»?

На це питання відповів генеральний менеджер Fox Networks Group у Північно-Східній Європі Родіон Принцевський:

– Щодо питання про українську звукову доріжку на каналі National Geographic, то можу сказати, що ми з 2011 року озвучуємо наші головні прем’єри на цьому каналі українською мовою. Наразі близько 40% контенту на каналі має українську озвучку. Це середня цифра по року. У деяких місяцях більше, у деяких менше. Але в будь-якому випадку відсоток української мови постійно зростає.

Українська звукова доріжка доступна всім операторам як на території України, так і в інших країнах, які покриває супутник, з якого здійснюється трансляція каналу. Жодних ексклюзивів немає.

Загалом на каналі глядачам доступні три мови: оригінальна англійська, російська та українська. Користувачі цифрових телевізійних послуг мають змогу самостійно обирати звуковий ряд. В аналогових мережах це за них робить їхній провайдер програмної послуги.

– За якою моделлю «Віа медіа» працює з провайдерами в Україні? Чи практикуєте ви ексклюзивні угоди з ними? У пакетах яких компаній ви присутні?

– По кожному каналу можуть бути окремі умови, оскільки ми працюємо виключно на основі комерційних політик, встановлених самими правовласниками. Ексклюзивні умови найчастіше практикують канали, котрі тільки заходять на ринок та намагаються домовитися з найбільшими провайдерами. Як приклад, канал FilmUADrama спочатку був доступним тільки у «Волі», але наразі його може ретранслювати будь-який провайдер, що уклав ліцензійну угоду. У нас є канали, котрі доступні майже в кожного провайдера – це в основному українські канали. А є й такі, що можуть собі дозволити лише гравці, що не ведуть демпінгову політику та можуть оплачувати роялті за найкращі іноземні канали.

– Наскільки витратним є створення окремої версії міжнародного каналу тільки для українського ринку? Чи цікавить іноземних мовників продаж реклами? Чи у зв’язку з тим, що рекламодавці орієнтуються на єдину валюту телевізійної панелі, це не виправдано?

– На жаль, ринок платного ТБ в Україні все ще має обмеження та низьке проникнення: близько 35-37% за підсумками 2018 року. Це один з найнижчих показників на ринку Центральної та Східної Європи. Тому для низки правовласників створення окремої української версії економічно не виправдано.

Продаж реклами може бути додатковим джерелом доходів, але, як і локалізація, потребує інвестицій у технічні рішення для врізки української реклами та фінансування ресурсів на взаємодію з локальними рекламодавцями, включаючи витрати на панель вимірювання.

– На вашу думку, наскільки цікавий український ринок міжнародним каналам, які дистрибутує ваша компанія? Які фактори найперше впливають на інтерес компанії – власника іноземних каналів до того чи іншого ринку в Європі?

– Перш за все, телебачення – це бізнес. І будь-які питання потрібно розглядати з цього боку. Наш ринок завжди вважався потенційно привабливим, що має велику кількість населення. Але для того, щоб інвестувати сюди кошти, потрібно розуміти, коли ці інвестиції принесуть дохід та чи захищені вони. Низьке проникнення платного ТБ та ARPU (середній місячний дохід провайдера від одного абонента. – ДМ) на рівні 2-3 євро, а також значний рівень піратства зменшує привабливість українського ринку в очах міжнародних правовласників. Незважаючи на це, міжнародні канали в нашому дистрибуційному портфелі мають амбіції розвитку на українському ринку. Це канали з багаторічним міжнародним досвідом та успішні на світових ринках. І якщо держава сприятиме боротьбі правовласників з піратством, стежитиме за дотриманням законів та прозорістю, наш ринок дійсно має великий потенціал.

– Чи не плануєте цього року поповнити портфоліо міжнародних каналів?

– Так, плануємо. З кінця минулого року наш портфель поповнили канали міжнародної групи SPI International і Turner Broadcasting Group, що є правовласником одного з найкращих світових дитячих каналів Cartoon Network.

– За вашими оцінками, як відрізняються обсяги українського ринку від інших країн, з якими ви працюєте? Якою є частка абонентів, які готові легально платити за платне телебачення в Україні, у порівнянні з іншими країнами? Могли б ви проілюструвати цю ситуацію конкретним кейсом.

– Ми свою діяльність ведемо на території України. Зі свого досвіду можу сказати, що кожна країна має свої особливості, але є й дещо спільного на світовому ринку – це перетікання абонентів з аналогових технологій (ефірний аналог, кабель) до цифрових (IPTV, OTT, цифровий ефір та кабель). Поширення цифрових технологій надає переваги як споживачам, котрі готові платити за якісну картинку, контент та додаткові сервіси, так і самим провайдерам, котрі можуть формувати цінність для своїх абонентів, надаючи їм ці сервіси за додаткову плату та підвищуючи таким чином ARPU.

На жаль, в Україні на ринку pay TV поки домінує саме аналоговий кабель, що дуже обмежує підвищення доходів операторів та їх спроможність надати додаткові сервіси. Тому перше, що потрібно робити – це інвестувати в цифрові технології, в розвиток своєї послуги.

– Канали з вашого портфоліо, за оцінками експертів, достатньо дорогі, особливо в якості HD (за інформацією «Детектора медіа», торік їх вартість складала від $ 0,36 до $ 1,2 за HD за абонента). Наскільки це виправдано? І чи однакові ціни міжнародні мовники пропонують для різних регіонів (наприклад, для російськомовної версії каналу)?

– Я не згоден з поняттям «достатньо дорогі». Це як порівнювати ціну на автомобілі різних класів. Так само і з каналами. Міжнародні канали, що є в нашому портфелі, – еталон платного телебачення на світовому ринку.

Також важливу роль грає вміння провайдера сформувати цінність тарифного плану та донести цю інформацію клієнту. Наприклад, у країнах Балтії проникнення платного ТБ значно вище та становить більше 70%, а середнє ARPU наближається до 10 євро.

Значну роль на українському ринку грає висока вартість локального контенту, котрий «з’їдає» можливість купувати міжнародний контент. Тривалий час ринок пропонував ТБ за «нуль» і звісно це сформувало особливе відношення споживача до телебачення як такого, що безкоштовне за своєю суттю. Хоча це кардинально не так, оскільки створення цікавого контенту потребує значних ресурсів та часу. Тому перехід такий болісний та потребує не одного року, щоби споживачі зрозуміли, що за контент потрібно платити.

Правовласники завжди готові слухати ринок, але не готові дисконтувати свій контент – це дві великі різниці. У нашій роботі ми завжди намагаємося знайти компроміс та будувати партнерські відносини.

– До яких механізмів ви вдаєтеся, щоб запобігти андерепортингу? Як ви намагаєтеся боротись з піратством? І які методи боротьби з піратством вважаєте найефективнішими?

– Пропоную об’єднати. Піратство та андерепортинг мають дуже схожі риси, оскільки в обох випадках правовласник недоотримує свій дохід та має менше ресурсів для інвестування в контент. Угодами передбачений аудит, також використовуємо дані моніторингу ринку. До підписання угод проводимо оцінку та аналіз партнера. У більшості правовласників є анкети, без заповнення яких не може бути підписаний договір. При виявленні випадків спільно з правовласником приймаємо рішення про подальші дії.

– Як ви оцінюєте ситуацію з піратством на українському ринку? Чи може стати рентабельним створення української версії в разі виведення цих коштів з «тіньової сфери»?

– Боротьба з піратством іде, але не такими темпами, як хотілось би. Наразі це поодинокі випадки, а не системна робота. Боротьба з піратством потребує значних людських і фінансових ресурсів на виявлення, фіксування, подальше притягнення до відповідальності, а на ринку не так багато грошей, у тому числі внаслідок низького проникнення платного ТБ, андерепортингу.

Фото з особистого архіву Євгена Пилипченка