15:00
Четвер, 8 Листопада 2018

YouTube певною мірою зайняв позицію «ВКонтакте» та «Одноклассников» в Україні, — Марина Костроміна, Kantar TNS

Директорка у роботі з клієнтами Kantar TNS Марина Костроміна під час Десятого конгресу інформаційних сайтів та міських порталів розповіла про найсвіжіші тенденції медіаспоживання українців. Як виявилося, за останні роки вони стали більше дивитися відео в інтернеті й менше приділяти часу дому та спілкуванню із сім’єю.
YouTube певною мірою зайняв позицію «ВКонтакте» та «Одноклассников» в Україні, — Марина Костроміна, Kantar TNS
YouTube певною мірою зайняв позицію «ВКонтакте» та «Одноклассников» в Україні, — Марина Костроміна, Kantar TNS

Інтернет і нові ґаджети все більше проникають в Україну, що не може не вплинути на звички людей. Наприклад, зіставивши дані за цей рік і дані трирічної давнини, побачимо, що українці стали менше часу проводити за телепереглядом, більше дивитися відео в мережі та більше готувати. При цьому вони стали менше прибирати, слухати музику і проводити час із дітьми.

«Для середнього українця work and life balance виглядає як digital and work balance», — коментує Марина Костроміна. Нині інтернетом користується 70 % населення України віком від 17 до 70 років. У 2017 році ця цифра складала 63 %. І цей показник поступово зростає в усіх вікових групах, найінтенсивніше — у старших. Серед людей віком до 35 років проникнення інтернету перевищує 90 %.

Для виходу в мережу українці здебільшого використовують десктоп та мобільні пристрої: на них припадає 82 % та 74 % відповідно. Із планшетів в інтернет заходить 21 % користувачів. Цікаво, що серед аудиторії старше 46 років за рік користування смартфонами зросло вдвічі. А найактивнішими користувачами смартфонів у 2018 році стали люди 16–25 років — серед них проникнення цих пристроїв зросло із 78 % до 89 %.

Що стосується географії, то інтернет і ґаджети проникають по території всієї країни рівномірно. Для порівняння, в Києві проникнення смартфонів становить 82 % (67 % у 2017 році), в містах із населенням понад 500 тисяч — 81 % (59 % у 2017 році), в селах — 72 % (57 % у 2017 році).

59 % користувачів володіють смарфтонами з екраном 5 дюймів і більше. При цьому домінують пристрої з операційною системою Android — таких 82 %. 80 % часу за смартфонами користувачі проводять у додатках. За даними на вересень 2018 року, топ-трійка додатків серед українців — це Viber, YouTube та Google Chrome.

Мобільні додатки від ЗМІ до топ-тридцятки найпопулярніших в Україні не входять. «Це не пов’язано з тим, що з цими додатками щось не так. Просто їх багато і якщо брати їх разом — вони сила. Але окремо вони не займають великої частки на ринку на сьогодні. З одного боку, це мінус, що вони не потрапили в топ рейтингу, з іншого боку — це плюс, тому що немає одного монополіста, який зібрав би всю аудиторію. Ринок ще відкритий для входу», — пояснює експертка Kantar TNS.

Якщо дивитися на рейтинг популярних додатків у розрізі вікових груп, то тут проявляються цікаві відмінності. Наприклад, у групі 16–25 лідирують месенджери, додатки соціальних мереж, ігри. У групі старше 26 років з’являються банківські додатки, e-commerce. Для ще старшої групи — додатки для читання новин, додатки новинних видань.

«Україна не зовсім типово споживає контент у digital. Соціальні платформи як заняття в нас знаходяться в топі. Але варто відзначити й читання статей та споживання безкоштовного відео. Це відрізняє український тип медіаспоживання від західного — саме споживання безкоштовного контенту. Це робить нас у деяких аспектах ближчими до азійського типу медіаспоживання, — розповіла пані Костроміна. — Цим же й пояснюється божевільний успіх YouTube, який певною мірою на сьогодні зайняв позицію “ВКонтакте” й “Одноклассников”, які пішли з нашого ринку. YouTube став свого роду соцмережею й вийшов на топові позиції за споживанням як з десктопів, так і з мобайлу».

Загалом українці проводять по 8,5 годин онлайн щодня. Понад 75 % інтернет-юзерів використовують месенджери та соцмережі. За спостереженнями директорки, на сьогодні користувачі дуже чітко розрізняють, із якою метою вони заходять у ту чи іншу програму й для чого використовують додатки на своєму смартфоні. Viber, Instagram, Telegram більше використовуються для щоденного спілкування. Сюди ж можна віднести й Facebook. Проте в цієї платформи є ще одне призначення — вона виступає і як джерело для споживання новин. Водночас YouTube виступає майданчиком для перегляду відео та прослуховування музики, хоча може використовуватися й для спілкування.

«У нас є певні зміни у способі життя українців, є певна медіаміграція. Населення певною мірою із традиційних медіа переходять в онлайн. Тим не менш, не можна сказати, що традиційні медіа помирають чи що їхня аудиторія стрімко скорочується», — зазначає пані Костроміна. Те ж стосується й онлайн-відео: аналізуючи останні дані, не можна сказати, що аудиторія ТБ стрімко скорочується й повністю переходить в онлайн. «Є певні перетікання цільових аудиторій, однак якісний телевізійний контент залишається цінним і затребуваним серед українців», — вказує експертка.

У відеоспоживанні українців також помітний тренд на зростання популярності smart-TV. У 2017 році його проникнення в Україні було 6 %. У 2018 році воно зросло до 10 %. Після відключення аналогового ефірного телебачення проникнення нових технологій прогнозовано зростатиме ще більшими темпами.

Дослідження медіаспоживання українців показали також, що вони цілком свідомо одночасно переглядають контент із кількох пристроїв: телевізора, комп’ютера та смартфона. 39 % аудиторії віком 12–24 роки одночасно дивляться телебачення та серфлять у мережі. Серед людей віком 25–35 років таких 34 %. 37 % респондентів можуть використовувати всі три пристрої одночасно. «Ми розуміємо, як знижується увага до контенту на кожному з пристроїв, як складно достукатися до користувача стає в цих умовах», — додає експертка. Вона також зазначила, що серед інтернет-користувачів стають усе популярнішими блокувальники реклами.

«Якщо порівнювати з іншими країнами, очевидно, що українці втомились від реклами в digital. Зростання AdBlock досить суттєве — не буду показувати його в цифрах, аби зберегти ваш душевний спокій», — пожартувала вона.

Українці також певною мірою залишаються вірними традиційним медіа. Загалом частка активних користувачів інтернету складає 75 %. Ці користувачі вказують, що близько 34 % часу в них іде на споживання контенту із традиційних медіа й близько 66 % — на digital. Тут треба враховувати й потужну звичку дивитися в мережі безкоштовні відео.

«В Україні на чільному місці залишається споживання безкоштовного контенту. Ми звикли в будь-який момент дня чи ночі взяти з полички все безкоштовно. Це стосується і youtube-каналів, на яких можна подивитись будь-який контент без необхідності за нього платити. Чесно кажучи, з цієї точки зору наші споживачі розпещені. З медіа така ж ситуація. Люди декларують готовність платити за медіаконтент “за ціною чашки кави”. Але є різниця між декларацією цієї готовності й безпосередньо дією, — підсумовує Марина Костроміна. — Я думаю, що платити за контент — це одна з європейських цінностей, які поступово приходять в Україну й це питання часу. Але, на жаль, на поточний момент говорити про це рано».

Фото надані організаторами заходу

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
871
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop