OTT-платформи поступово стають альтернативою традиційним видам трансляції контенту. За даними Офісу ефективного регулювання (BRDO), динаміка приросту ринку аудіовізуальних медіапослуг із застосуванням технології OTT у світі — більше 20 % щороку. Міжнародні експерти прогнозують, що у 2022 році загальний дохід компаній, що надають послуги за технологією OTT, досягне 83 млрд дол., що вдвічі більше показників 2016 року.

В Україні частка ОТТ-технологій становить близько 2% ринку аудіовізуальних послуг (серед найбільших платформ — Megogo, Oll,tv, Divan TV, «Воля», «Ланет» та інші), яка є невеликою порівняно із супутниковим, кабельним та ефірним телебаченням, але, за прогнозами експертів, теж зростатиме.

Тим часом чинне законодавство України у сфері телебачення і радіомовлення поки що не забезпечує умов для повноцінного розвитку ОТТ-ринку, адже в країні відсутній облік провайдерів, що надають цю послугу, а отже й будь-яка державна регуляція їхньої діяльності.

• В Україні не здійснюється облік ОТТ-провайдерів, встановити точну кількість таких операторів неможливо, як і кількість домогосподарств, що отримують їхні послуги.
• Ринку притаманна нерівність умов діяльності провайдерів, що надають послуги з використанням різних технологій.
• ОТТ-провайдери, які є не резидентами, не сплачують податки з доходів від господарської діяльності.
• На них не поширюються вимоги щодо розповсюдження іноземних телепрограм та контенту, щодо яких в Україні встановлені обмеження.

Усі ці чинники провокують негативні наслідки для українського ОТТ-сегменту: спотворення конкуренції на ринку, ризики протиправного використання контенту та загрози інформаційній безпеці держави.

Про те, що необхідно для створення ефективного регулювання сучасних технологічних ринків, ішлося на круглому столі «Ринок ОТТ-відеоконтенту: сучасні технології VS застарілі закони», організованому Офісом ефективного регулювання за підтримки EU4BusinessFORBIZ урамках Публічного діалогу #PROДіалог.

У рамках круглого столу Офіс ефективного регулювання презентував Зелену книгу «Ринок ОТТ-відеоконтенту», в якій окреслив основні проблеми ринку та запропонував рекомендації до їх вирішення.

Серед основних проблем виділили такі:

• розбіжності у тлумаченні законодавства щодо ліцензування діяльності ОТТ-провайдерів;
• використання контенту без ліцензійних договорів із правовласниками;
• заниження кількості власних абонентів інтернет-провайдерами та провайдерами програмної послуги при укладанні договорів із правовласниками (underreporting);
• випадки умисного обмеження швидкості доступу до ресурсів ОТТ-провайдерів із боку інтернет-провайдерів (порушення принципу «мережевого нейтралітету»);
• зменшення доходів від конкуренції з ОТТ-провайдерами, які є нерезидентами України;
• більша вартість використання контенту для ОТТ-провайдерів, аніж для інших провайдери програмної послуги.

На думку експертів, кроком до вирішення цих проблем могло би стати впровадження реєстраційного принципу діяльності для провайдерів програмної послуги (у тому числі при використанні ними ОТТ-технології), що дозволить отримувати послуги гарантованої якості споживачам; забезпечити виконання вимог щодо інформаційної безпеки держави; побудувати дієві механізми протидії піратству.

«Розвиток ринку в Україні стримується неспроможністю держави вчасно адаптувати законодавство, наразі воно не дозволяє в повному обсязі ідентифікувати послуги ОТТ-провайдера як надавача програмної послуги. Натомість маємо високий рівень піратства та нерівні умови діяльності українських провайдерів порівняно з іноземними в питаннях оподаткування та забезпечення інформаційної безпеки держави», — пояснив керівник сектору IT&Telecom BRDO Олександр Кубраков, коментуючи Зелену книгу.

Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олег Черниш зазначив, що частково погоджується з тезами Зеленої книги — українське законодавство не враховує технологічних змін, що відбулися в країні. Він сподівається, що цьому зарадить новий законопроект про аудіовізуальні медіасервіси, поданий Вікторією Сюмар, який врахує необхідність реєстрації ОТТ-провайдерів, що дозволить усім гравцям ринку бути в рівних умовах.

«Українське законодавство справді не зачіпає тих технологічних змін, які відбулися в нашому інформаційному просторі. У чинному законі немає ні слова про IPTV або OTT. Свого часу Нацрада почала ліцензувати IPTV, виходячи з того, що послуги, які надаються населенню, абсолютно відповідають самому визначенню провайдера програмної послуги. У 2014 році ринок висловив побажання щодо ліцензування ОТТ, причому це були самі ОТТ-платформи — не тому що вони дуже хотіли потрапити під регулювання Нацради, а тому що вважали, що їм не доведеться платити медіагрупам, коли в них у складі універсальної програмної послуги будуть основні канали. УПП змінили, ми пішли назустріч і внесли до методики нарахування ліцензійного збору можливість отримання ліцензії на ОТТ. Вартість такої ліцензії складає 1,060 млн грн, але великої черги під Нацрадою з охочих отримати цю ліцензію я не бачив. Зараз є великі сподівання, що новий закон, який подала пані Сюмар, буде враховувати необхідність скоріше навіть реєстрації, ніж ліцензування, щоби всі гравці ринку знаходилися в рівних умовах», — розповів Олег Черниш.

Олег Черниш (праворуч)

Представників медіагруп найбільше хвилює, що ОТТ-платформи можуть показувати контент, який заборонено транслювати телеканалам. Їх ніхто не обмежує й не може за це покарати.

Керівник відділу дистрибуції «1+1 медіа» Іван Примаков виступає за чітку регуляцію. Він навів як приклад ситуацію із забороненим серіалом «Свати»: «Ми його не показуємо, але будь-який ОТТ-сервіс може поставити його до себе в бібліотеку. Обмеження — з однієї сторони, жодного обмеження — з іншої. Ринок від цього не виграв. Ми — скоріше за регуляцію, ніж за вільний ринок. Але регуляція має відповісти на низку питань. Як можна буде обмежувати доступ або заборонити ті сервіси, які не підтвердили реєстраційний принцип? У держави немає ресурсів для обмеження доступу до таких сайтів. Держава заборонила деякі російські ресурси, але сьогодні існує безліч інструментів, як цю заборону оминути. Тобто потрібно розуміти, що робити з тим, хто цю регуляцію не сприймуть».

Директор зі стратегічного розвитку Star Light Media Федір Гречанинов теж зауважив, що розглядати ОТТ окремо від решти ринку неправильно, потрібно досягти рівності в регулюванні ОТТ-провайдерів, кабельних і супутникових, бо вони не відрізняються по суті. «Особисто мене хвилює сьогодні те, що в телеканалів є дуже суворі обмеження — що показувати, як показувати, а у провайдерів — немає. І ми не розуміємо, чим може бути виправдана така нерівність. Регулювати ОТТ-сервіси потрібно, одночасно це регулювання потрібно синхронізувати з регулюванням телеканалів», — пояснив Федір Гречанинов.

Також він додав, що важливим є питання межі — де закінчується ОТТ-платформа, яку треба регулювати, й розпочинається сайт, який ніким не контролюється.

Другою нагальною проблемою, на думку пана Гречанинова, є введення жорстких і зрозумілих санкцій, які обов’язково мають бути за діяльність без реєстрації там, де за законом ця реєстрація має бути.

Федір Гречанинов

Погодився із представниками телеканалів директор із зовнішніх зв’язків компанії «Воля» Костянтин Грицак — контент, який є нелегальним офлайн, має бути заборонено й онлайн. Наприклад, російський контент, вироблений після 2014 року, має бути заборонений і для ОТТ-платформ також.

Він наголосив і на нерівних умовах українських та іноземних ОТТ-платформ: «Серед десяти онлайн-ресурсів щонайменше два не є українськими. Вони змушені мімікрувати під іноземні, щоб не накладати на себе обтяження, які є для українських ресурсів. Таким чином вони отримують несправедливу конкурентну перевагу».

Легке регулювання чи слабке, але держава має бути конкретною і послідовною. На думку пана Грицака, система штрафів та зауважень, наприклад, за трансляцію піратського контенту, може не спрацювати.

Він вважає, що разом із відсутністю необхідного механізму регулювання в держави відсутнє бажання займатися регулюванням цього напрямку: «У мене є конкретні приклади, про які я сигналізував і в міністерства, і в СБУ, але абсолютно нуль реакції. Наприклад, ресурс “Картина ТВ”, який абсолютно відкрито можна придбати в Україні і отримати доступ і до лінійного, і до нелінійного контенту, до російського “Первого канала”, НТВ+ тощо. Це питання інформаційної безпеки в умовах гібридної війни, в якій ми зараз знаходимося. Потрібні жорсткі правила з наділенням регулятора повноваженнями, щоб притягати до відповідальності як українські ресурси, так і іноземні». На його думку, дія українського законодавства має поширюватися і на Netflix, і на YouTube.

Костянтин Грицак (у центрі)

Голова правління Асоціації правовласників та постачальників контенту Наталія Клітна вважає, що ОТТ-провайдери відрізняються високою самосвідомістю, тому добре справляються з саморегуляцією, але все одно потребують м’якої лояльної регуляції. «Технологічні ринки є драйверами змін, тому дуже важливо запровадити для них ліберальні зрозумілі правила, що сприятимуть розвитку, добросовісній конкуренції та залученню інвестицій», — сказала вона.

Пані Клітна звернула увагу на контраверсійне питання використання державної мови у вітчизняних ОТТ-сервісах — яким чином запровадити українські доріжки при ретрансляції іноземних телеканалів та іноземного контенту.

Наталія Клітна

Директор із маркетингу та стратегії ОТТ-платформи Megogo Іван Шестаков запитав у присутніх, що робити з тими сервісами, які неможливо буде регулювати, бо вони не будуть реєструватися, або з тими, які не захочуть реєструватися в Україні, а будуть зареєстровані в будь-якій країні Євросоюзу.

Щодо регулювання мови й наявності певного контенту на ОТТ-платформах Іван Шестаков запевнив, що його компанія буде слідувати вимогам закону, але, на його думку, ОТТ-платформи мають давати людям вибір дивитися те, що вони хочуть: «Існує два способи подачі інформації: безумовний — коли користувачі не обирають, що дивитися, і сервіси за запитом — коли люди можуть обирати самі мову та вид контенту. Нам би не хотілося бути схожими на російські ЗМІ і говорити, що в Україні якась мова зазнає утисків. В Україні 70 % користувачів, як і раніше, обирають російську мовою перегляду контенту, бо їм банально так зручно. Хоча відсоток україномовних користувачів росте на 10 % щороку, ми бачимо цю тенденцію».

Іван Шестаков (ліворуч)

Директор мережі «Ланет» Маріан Івасюк висловився категорично проти будь-якої державної регуляції. Він вважає: чим відкритішим є ринок, тим краще він розвивається. «Ми нормально спокійно працювали всі ці роки — не завдяки, а всупереч. Навряд чи регуляція можлива однаково для всіх гравців ринку. Дві третини контенту, який споживається в Україні, це контент YouTube. Велика частина — з Facebook. Як держава має боротися з цим?» — сказав він.

Про проблеми боротьби з інтернет-піратством, які сьогодні має держава, розповів заступник директора Департаменту інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Богдан Падучак. За його словами, у країні не вистачає державних інспекторів, які відповідальні за складання адміністративних протоколів про порушення прав інтелектуальної власності. Наразі Міністерство виробляє механізм, щоби подолати цю проблему, і має декілька підходів — або розширювати штат, або перекласти повноваження щодо складання протоколів на інший органи. Якщо передати ці функції Нацполіції, то їй теж потрібно буде підготувати відповідних фахівців, а це потребує часу.

Фото: прес-служба BRDO