Зимовий кіноринок Одеського міжнародного кінофестивалю, що триває з 13 по 15 грудня в київському кінотеатрі «Сінема-Сіті», затвердив те, що вже давно в усіх на вустах: українське кіно відверто кидає виклик іноземному кінематографу. Принаймні на своїй території.

Одному з українських дистриб’юторів, компанії UFD, вдалося сполучити прокат стрічок свого мейджора, одного із шести гігантів Голлівуду 20 Century Fox, з українськими стрічками. І якщо цей рік був пошуком вектору розвитку і радше спробою закріпити та продовжити успіх (частково) національного виробника, початого минулорічними фільмами «Студії Квартал 95», «8 кращими побаченнями» і «Слугою народу — 2», то список українських релізів на наступні три роки свідчить про впевненість в обраному керунку. І це цілком зрозуміло, з огляду на постійне набирання обертів касових зборів вітчизняних картин, і на відсотки, які дистриб’ютор отримує від прокату: катаючи американське кіно, потрібно значно більше віддавати у Штати, ніж катаючи кіно українських компаній, плюс рекламні бюджети в Україні прокатник може ділити з нашим же виробником, котрий у свою чергу може отримувати підтримку на прокат від Держкіно.

Чудовою виглядає співпраця UFD з кіностудією Film.ua. Що спочатку продемонстрував прокат «Незламної» два роки тому, коли фільм в Україні зібрав 14 мільйонів гривень і посів другу сходинку серед тогочасних хітів, а цього року прокат «Сторожової застави» — 19 мільйонів (звісно, чудовим прокат є для прокатника, а не виробника, адже офіційний бюджет «Незламної» сягав 5 мільйонів доларів, а «Сторожової застави» — 40 мільйонів гривень). Наступними трьома роками студія планує випустити в прокат за допомогою UFD ще сім фільмів, і два з них уже 2018-го — мультфільм «Викрадена принцеса» і художню комедію «Скажене весілля». Інші картини стосуються 2019-го («Гарет Джонс», «Захар Беркут», «Фелікс Австрія») і 2020 років («Мавка. Лісова пісня», «Анна Київська»).

Крім того, дистриб’ютор анонсував ще п'ять українських фільмів на наступний рік — комедію «Свінгери» на 1 січня, сімейну пригодницьку фантастику «Бобот» на 21 червня, історичний екшн «Легенда Карпат» (поки без дати), музичну комедію «Шляхетні волоцюги» (теж без дати) і мультфільм «Клара» на 5 жовтня. А на 14 лютого 2019 року — комедію «Секс та нічого особистого».

Це все робить UFD лідером як прокатника національного контенту серед усіх гравців на ринку дистрибуції в Україні. Але тепер головним питанням буде, як цей гравець поведеться зі своїми картами й чи не виявиться, що гру йому робили партнери (як у випадку зі «Сторожовою заставою», де потужну рекламу провели конкретно виробники), а він сам лише пасував і програвав (як із «Межею», що зі скандалом провалилася в прокаті, а UFD отримала від виробника звинувачення в пасивності).

Утім, UFD залишається лідером і за зборами своїх стрічок: не згадуючи картини «Кварталу 95», є сенс сказати і про лідера зборів за час Незалежності, цьогорічного «DZIDZIO Контрабас» (понад 22 мільйони гривень), і про новоявленого чемпіона за зборами першого вікенду, «Кіборги» (8 млн 187 тис. грн).

Поза тим на ринку утворюється прецедентна ситуація, коли національні релізи починають конкурувати одне з одним, ділячи й без того (поки) не надто чисельного глядачів, кількість яких на українських фільмах вимірюється 360 тисячами (як максимум, встановлений «DZIDZIO Контрабасом»). Можна згадати вихід чотирьох фільмів в один день, 26 жовтня — два художніх, «Урок магії» й «Мир вашому дому», і два документальних, «Школа №3» і «Танцюрист». Або вихід п'ятнадцяти фільмів протягом трьох осінніх місяців.

Наразі на 2018 рік заплановано 38 релізів — документальних, художніх фільмів чи альманахів. І це лише ті, що вже затверджені. Кінокритик Антон Філатов із cutinsight.com зазначає можливість виходу ще десяти картин. І це не рахуючи локальні та міжнародні фестивалі, де традиційно беруть участь українські стрічки. У цьому контексті показовою є цьогорічна присутність наших фільмів у конкурсі більшості з 15 фестивалів класу «А», починаючи з лютневого Берлінського і закінчуючи листопадовими «Темними ночами» в Таллінні.

Зимовий кіноринок додав до українського простору низку принципових звершень. До прикладу, таким є відкриття в компанії «Кіноман» підрозділу «Жовтень-прокат» із прописаними амбіціями «розповсюдження і промоції українського національного, європейського кіно». У їхніх планах — прокат копродукційного «Інею» (Україна, Литва, Франція, Польща — 1 березня) та багатостраждального «Зрадника» (робоча назва — «Варіант Марконі», перша прокатна назва — «Окупація» — 12 квітня). Але важливішим був зазначений прокат стрічки «Стрімголов»… повторний прокат. Чого в прокатній історії України ще не траплялося. На превеликий жаль, компанія «Кінове», дистриб’ютор первинного прокату (старт був 9 листопада), відмовила в наданні інформації про касові збори, але те, що цей реліз не увійшов у топ-десятку вікенду, означає, що він не подолав нижньої планки десятки в 304 тисяч, які на той момент зібрала американська «Пила-8». Якщо збори повторного прокату (наміченого на 15 лютого) виявляться кращими хоч на гривню, це визначить новий напрямок і нову можливість для заробітку українських фільмів, які поки в усій свій масі є збитковими (лише «DZIDZIO Контрабас», за приблизними оцінками, але вже підтвердженими продюсером Сергієм Лавренюком, окупився й почав заробляти).

Розмова про прокат українських стрічок триває. І через збурений скандал навколо «Кіборгів», чиї сеанси суттєво скоротили на користь нових «Зоряних воєн», розмова може перейти з економічної площини в законодавчу, коли юридичною мовою буде прописана суворіша відповідальність кінотеатрів за саботаж національного продукту.

Фото: myukraine.org.ua