15 вересня Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради проект закону «Про державний бюджет України на 2018 рік». Законопроект зареєстровано під № 7000, нині він опрацьовується в парламентських комітетах.

На перший погляд, по багатьох медійних програмах державного бюджету передбачено зростання видатків. Однак уряд знову хоче недофінансувати суспільне мовлення та не виправдовує очікувань кіногалузі в обсягах державної підтримки кінематографу. Видатки на Нацраду і бюджетні програми Міністерства інформполітики зростають удвічі.

Суспільне мовлення: коштів удвічі менше за законні гарантії

Обсяги бюджетного фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України гарантуються законом про суспільне мовлення: вони мають становити не менше 0,2% видатків загального фонду держбюджету за попередній рік. Виходячи з видатків загального фонду держбюджету-2017 в сумі 767,7 млрд грн., у 2018 році НСТУ мала б отримати 1 млрд 535 млн грн. Але проект закону про держбюджет-2018 пропонує вдвічі меншу суму: 776,5 млн грн. І це навіть менше, ніж цього року – на 200 млн.

У 2017 році Суспільного мовника недофінансовано на більш ніж 300 млн грн (чинний держбюджет-2017 передбачає 970,8 млн грн. на фінансову підтримку НСТУ). У зв'язку із цим цього року НСТУ не має достатніх коштів на виробництво програм. Попри заклики й вимоги громадськості та звернення наглядової ради НСТУ, у липні парламент не підтримав поправки Вікторії Сюмар про виділення НСТУ необхідних у 2017 році коштів.

Доки тривала боротьба за збільшення фінансування на 2017 рік, почалася робота над бюджетом-2018. У серпні Міністерство фінансів України погодило проект бюджету НСТУ на 2018 рік у передбаченому законом обсязі (0,2% видатків загального фонду). А у вересні, коли Кабмін затвердив проект держбюджету-2018, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що гроші на підтримку та розвиток Суспільного мовлення в Україні передбачені бюджетом на наступний рік у повному обсязі. Однак його слова були спростовані цифрами, які ми побачили у внесеному до Верховної Ради проекті бюджету. Правління НСТУ сприйняло ситуацію з недофінансуванням як  можливий спосіб ручного керування мовником напередодні виборчої кампанії. Схоже, Суспільному доводиться готуватися до хронічного бюджетного недофінансування або хронічної боротьби на виконання закону.

Відповідно до оприлюдненої Мінфіном Бюджетної резолюції на 2018-2020 роки, суспільний мовник щороку буде недораховуватися значної суми коштів, а у 2020 році нестача може скласти 35% від передбаченого законодавством бюджету.

Недофінансування з бюджету може мати свої невтішні для НСТУ наслідки: скорочення обсягів мовлення, припинення виробництва нового контенту, закриття регіональних філій. Для охочих порівнювати бюджети «UA: Першого» з бюджетами загальнонаціональних комерційних каналів (які взагалі-то є комерційною таємницею) нагадаємо, що Суспільне – це не тільки «UA: Перший». Це два загальнонаціональні телевізійні канали («UA: Перший» з найбільшою ефірною мережею покриття та «UA: Культура»), три загальнонаціональні радіомережі («Українське радіо», «Промінь» і «Культура»), 25 регіональних телеканалів і радіостанцій, Всесвітня служба радіомовлення України, 5 музичних художніх колективів, а також понад 7 тис. працівників.

В одній із Facebook-дискусій член правління НСТУ Роман Вінтонів нещодавно навів приблизний бюджет НСТУ 2017 року:

666 млн – зарплата;
155 млн – трансляція;
52 млн – різні внески (Європейське мовна спілка, старі кредити);
50 млн – комунальні платежі;
26 млн – виробництво контенту.

Очевидно, що з тих коштів, які уряд пропонує НСТУ на 2018 рік, Суспільний мовник зможе оплатити хіба що зарплату і комуналку. А між тим НСТУ має за рішенням суду сплатити ще й 10,6 млн євро (майже 330 млн грн.) боргу компанії Euronews – фактично заборгованості держави, яка створювала українську версію каналу Euronews, а потім передумала. Не даючи з бюджету достатніх коштів, влада ставить НСТУ на межу виживання, а реформу мовника та його контенту – на межу зриву. І про це українській стороні неодноразово заявляли міжнародні партнери.

Нині справа за парламентом, який має забезпечити виконання закону про суспільне мовлення, ухваливши поправки до проекту держбюджету-2018.

Інші видатки Держкомтелерадіо: коштів стає більше

Фінансова підтримка НСТУ – єдина бюджетна програма Держкомтелерадіо, обсяг фінансування якої уряд пропонує зменшити. Всі інші передбачають зростання. Приміром, на керівництво та управління у сфері телебачення і радіомовлення (тобто діяльність самого Держкомтелерадіо) відомство має отримати майже 38 млн грн. З’явився в проекті держбюджету-2018 і новий рядок «Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері», який потребує 14 млн грн.

Загалом обсяг видатків, якими розпоряджатиметься Держкомтелерадіо, у 2018 році пропонується в обсязі 857 млн грн. проти 1 млрд 473,5 млн грн. у 2017-му. Зменшення відбувається за рахунок зникнення бюджетної програми «Забезпечення підготовки та проведення пісенного конкурсу “Євробачення – 2017”», яка коштувала 455,7 млн грн., та зниження обсягів фінансової підтримки НСТУ.

На фоні демонстративного недофінансування НСТУ ми бачимо зростання видатків на підвищення кваліфікації працівників ЗМІ в Укртелерадіопресінституті, прикладні розробки у сфері ЗМІ або фінансову підтримку творчих спілок у сфері ЗМІ (тобто підтримку Національної спілки журналістів України). На наш погляд, уряд має пояснити суспільству, чому він надає більше коштів усім програмам Держкомтелерадіо, крім НСТУ, та чим зумовлено таке ставлення влади до Суспільного мовника.

Іномовлення та Міністерство інформполітики: фінансування зростає

Обсяг фінансування іномовлення, як і суспільного мовлення, гарантується законом. За законом «Про систему іномовлення України» він має становити не менше 0,06% видатків загального фонду держбюджету за попередній рік. Тобто у 2018 році іномовлення має отримати 460 млн. грн. Приблизно цю суму заклав у проекті бюджету уряд – 458,2 млн грн. І це вдвічі більше, ніж у 2017-му році, коли іномовлення недофінансовано в передбаченому законом обсязі.

Загалом видатки, розпорядником яких є Міністерство інформаційної політики, зростають удвічі, до 522,1 млн грн. – насамперед саме за рахунок зростання фінансування іномовлення та виробництва і трансляції телерадіопрограм для державних потреб, створення офіційної інформаційної продукції. Але також збільшиться обсяг коштів на керівництво та управління у сфері інформаційної політики (тобто діяльність самого МІП) – на це пропонується 16,4 млн грн., а також на здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору – на це передбачено 47,5 млн грн.

Кінематограф: грошей менше, ніж розраховували

Цікава ситуація склалася з фінансовою підтримкою кінематографії. Протягом кількох останніх років її обсяги щороку зростали до 501,5 млн грн. у 2017 році. На наступний рік Державне агентство з питань кіно подало пропозиції щодо 2 млрд грн. на державну підтримку кінематографії. Попри підтримку Мінкульту, колеги з уряду не задовольнили заявки Держкіно та в проекті держбюджету-2018 заклали на створення та розповсюдження національних фільмів і фінансову підтримку Національного центру Олександра Довженка 502,5 млн грн. (тобто на 1 млн грн. більше, ніж у 2017-му). Але нагадаємо, що вже з наступного року із цих коштів фінансуватиметься не лише кіно, а й серіальне виробництво. Тож очевидно, що боротьба між гравцями кіноринку за бюджетну підтримку загостриться.

Втім, за новим законом «Про державну підтримку кінематографії в Україні», кіно отримує ще одного посередника, через якого йому надходитимуть кошти з бюджету (а також з добровільних внесків та інших не заборонених законодавством джерел). Мова йде про Український культурний фонд, закон про який було ухвалено цього року. Фонд іще не створено (обіцяють створити наступного року), але в проекті держбюджету-2018 на забезпечення його функціонування передбачено 200 млн грн. (розпорядником видатків є Міністерство культури).

Водночас у проекті держбюджету-2018 не передбачено коштів на сплату членського внеску України в програмі ЄС «Креативна Європа» (0,5 млн євро), за якою український культурний та аудіовізуальний сектори можуть отримувати фінансову, організаційну та навчальну підтримку ЄС. Але представники українського офісу «Креативної Європи» кажуть, що Україна має наміри сплачувати членський внесок з 2018 року.

Якщо ж поглянути на інші бюджетні програми Держкіно, то зростає до 12,5 млн грн обсяг видатків на керівництво та управління у сфері кінематографії (тобто діяльність самого Держкіно), а обсяг інших бюджетних програм лишається незмінним. Загалом Держкіно може розпоряджатися у 2018 році 520,7 млн грн, що на 5 млн грн більше, ніж цього року.

Преса і книги: майже всі видатки зростають

Попри взятий Україною курс на роздержавлення, парламент не хоче прощатися зі своїми ЗМІ та навпаки фінансово посилює газету «Голос України» і телеканал «Рада». На висвітлення діяльності Верховної Ради через засоби телебачення і радіомовлення та фінансову підтримку видання газети «Голос України» у проекті держбюджету-2018 закладено 61,5 млн грн – на 2 млн більше, ніж у 2017-му.

Фінансова підтримка газети «Урядовий кур’єр» обійдеться платникам податків у 4,361 млн грн. Саме таку суму було закладено в держбюджеті-2017. Але протягом року до бюджету вносилися поправки, й обсяги фінансування «Урядового кур’єра» зросли на 4 млн грн. Нагадаємо, що за законом «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ», 2018 рік має стати останнім роком існування державної та комунальної преси, протягом якого вона має бути реформована.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі залишається розпорядником коштів на фінансову підтримку видань з економічних питань – на це передбачено незмінні 748,4 тис. грн. А Міністерство культури розпоряджається коштами на фінансову підтримку друкованих періодичних видань культурологічного напрямку, газет мовами національних меншин. Тут видатки зменшуються на півмільйона (до 6,8 млн). Але разом з тим із назви цієї бюджетної програми зникли слова про фінансову підтримку гастрольної діяльності вітчизняних виконавців – ймовірно, із цим і пов’язане зменшення видатків.

Окрім культурологічної преси, Мінкульт з 2017 року розпоряджається ще й коштами на забезпечення діяльності Українського інституту книги та випуск книжкової продукції за програмою «Українська книга» (раніше «Українською книгою» займався Держкомтелерадіо). Український інститут книги було створено тільки цього року, а влітку обрано і призначено керівника. Тож передбачених держбюджетом-2017 80 млн грн. інституція ще не встигла витратити (хоча до кінця року ще є час). Тим не менш, у проекті держбюджету-2018 видатки на неї зростають до 94,3 млн грн.

З 2018 року Міністерство закордонних справ за бюджетною програмою про фінансову підтримку забезпечення міжнародного позитивного іміджу України фінансуватиме ще й діяльність Українського інституту – нової інституції з презентації України за кордоном. При цьому обсяги видатків на цей напрямок уряд пропонує збільшити на 1 млн грн. – до 77 млн грн.

Варто нагадати, що з бюджету фінансується й інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України», але не окремим рядком, а разом із національним камерним ансамблем «Київські солісти» й національним культурно-мистецьким комплексом «Мистецький арсенал», тому визначити обсяг коштів саме на бюлетень із додатків до бюджету неможливо.

Нацрада: бюджет перевищить 100 млн

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення виявилася найбільшим «везунчиком»: у проекті держбюджету-2018 на неї чекає найбільше у процентному співвідношенні зростання видатків у медійній сфері – на 53%.

На свою діяльність (керівництво та управління здійсненням контролю у сфері телебачення і радіомовлення) регуляторний орган має отримати 102,2 млн грн. З них 41,5 млн грн. – це видатки розвитку, тобто кошти на модернізацію моніторингового центру Нацради. Для порівняння, у держбюджеті-2017 видатки розвитку Нацради становили 5,9 млн грн.

Депутати обіцяють зміни

Народні депутати з Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики обіцяють вносити до держбюджету поправки і добиватися збільшення фінансування медійних витрат. «Спочатку з’являється внесений урядом проект державного бюджету, спродукований Міністерством фінансів – й одразу починається “плач Ярославни”: “Де наші гроші? ”, – описав бюджетний процес народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Григорій Шверк на Українському форумі програми «Креативна Європа», що проходив 20 вересня. – Тому наразі ми маємо на суспільного мовника удвічі менше грошей, ніж потрібно, на іномовлення менше коштів. Це просто свідчить про те, що Мінфін не вважає ці напрями важливими. А далі починається процес перемовин у парламентських комітетах і міністерствах… Я не очікую, що всі напрямки отримають кошти, передбачені в законах, але збільшити їх можливо».

А 4 жовтня члени Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар, Григорій Шверк та Юрій Павленко повідомили, що зареєстрували поправку до законопроекту про держбюджет-2018, в якій вимагають на 2018 рік передбачити фінансову підтримку НСТУ в повному обсязі, гарантованому законом, – тобто 1 млрд 535 млн 367 тис. грн.

Фото: www.canicattiweb.com