Замовлено прорахунок однієї частоти для розміщення двох синхронних передавачів у Києві на вулиці Дорогожицькій, 10 (запланована потужність передавача – 2 кВт) і вулиці Саперно-Слобідській, 20 (запланована потужність передавача – 1 кВт).

Нацрада планує реалізувати в Києві експеримент із запуском цифрового радіо, розповів у коментарі «Детектору медіа» член Нацради Олег Черниш.

Він нагадав, що згідно з угодою «Женева-2006» для України прораховано синхронні зони для розбудови не лише мереж цифрового телебачення, а й цифрового радіо в стандарті DAB+ (Digital Audio Broadcasting). Для кожної синхронної зони передбачено кілька частот. Останніми змінами до Плану використання радіочастотного ресурсу технологію цифрового наземного звукового мовлення стандарту T-DAB (DAB+ це його покращена версія) у смузі частот 174-230 МГц було переведено з числа перспективних до діючих.

При запуску DAB+ немає необхідності у відключенні FM-радіо, вони можуть розвиватися паралельно, , наголосив пан Черниш. «Однак є бажання комерційних гравців ринку, які добре себе почувають в FM і не хочуть появи конкурентів, щоб цей стандарт не пішов. Зацікавитися DAB+ можуть суспільний мовник, громадські організації», – зауважив він.

Нацрада обговорила ідею впровадження цифрового радіо з індустрією та іншими зацікавленими сторонами. І було прийнято рішення провести цифровий експеримент. «Вибрали Київ. Поговорили з Концерном РРТ – він зацікавився, хоче бути оператором цифрового радіо. КРРТ надав пропозиції щодо розміщення двох синхронних передавачів на своїх вежах на Дорогожицькій (потужністю 2 кВт) і Саперно-Слобідській (потужністю 1 кВт). Бажано також задіяти ще вежу на лівому березі, але наразі такої можливості немає, тому вирішили зв’язати дві точки. Є ідея в майбутньому охопити цифровим радіо не тільки Київ, а й передмістя. Для цього потрібно поставити ще три передавачі в Іванкові Бориспільського району, Обухові та Калинівці на Житомирській трасі – і створити синхронну зону. Але поки що подали заявку на прорахунок частоти на дві точки», – розповів пан Черниш.

Нині Нацрада подає заявку про прорахунок частоти до УДЦР. Як довго це триватиме – невідомо, дедлайнів немає. Після того, як УДЦР опрацює заявку та знайде частоту – Нацрада планує оголосити конкурс серед мовників на місця в локальному мультиплексі цифрового радіо. Як відомо, цифрові технології дають змогу мовити на одній частоті одразу кільком радіостанціям, тоді як в аналоговому ефірі на одній частоті мовить один мовник. За розрахунками КРРТ, у радіомультиплексі розмістяться 8 радіостанцій. На думку пана Черниша, їх може бути мінімум 12.

Якою буде вартість поширення цифрового сигналу для радіокомпаній – наразі невідомо, адже це залежить від потужності передавачів, яку дозволить використовувати УДЦР, від кількості мовників у мультиплексі тощо. Якщо буде прораховано заявлена КРРТ потужність передавачів 2 кВт і 1 кВт і в мультиплексі мовитимуть 8 радіостанцій, то послуги Концерну РРТ коштуватимуть цифровій радіостанції половину від нинішніх тарифів Концерну РРТ за FM-мовлення на аналогічній потужності. Якщо ж у мультиплексі розміститься 12 радіостанцій, то поширення сигналу коштуватиме третину від вартості поширення на аналогічних передавачах FM-діапазону.

За словами Олега Черниша, найбільшою проблемою для цифрового експерименту є відсутність цифрових приймачів у населення. Лише в деяких нових автомобілях радіоприймачі здатні приймати DAB+, але це поки що додаткова опція, а не стандарт. Утім, згадує пан Черниш, перші роки роботи телевізійних мультиплексів «Зеонбуду» телеканали теж мовили «в порожнечу», адже в населення спершу не було телетюнерів і не було телевізорів, які підтримують стандарт DVB-T2, до того ж, цифровий телевізійний сигнал кілька років кодувався. Але нині ситуація із цифровим телевізійним прийомом змінилася на краще.

Нагадаємо, що Норвегія стала першою країною у світі, яка із січня 2017 року почала відключення FM-радіо і повний перехід на цифрове радіо стандартів DAB і DAB+.