«Позиція медіагруп полягає в тому, що вони продають права на ретрансляцію, права інтелектуальної власності – і в цьому вони праві. Вони посилаються на ст. 9 Закону “Про захист економічної конкуренції”, яка говорить про те, що не можна говорити про узгоджені дії, якщо мова йде про права інтелектуальної власності – і в цьому вони теж праві. Проте є декілька “але”, які потребують подальшого дослідження: та ж сама ст. 9 передбачає певні обмеження, які деталізуються конкурентним законодавством. Це окреме питання, ми будемо його досліджувати далі.

Для мене також важливим є розуміння бізнес-моделей телебачення, які в нас існують. Якщо ми говоримо про те, що паралельно існує і платне телебачення, і телебачення free-to-air, то це приймається і ми говоримо, що для них працюють різні принципи. Але різні принципи можуть стосуватися не лише наявності чи відсутності плати для операторів – зрозуміло, що є й інші критерії, які спричинили існування цих бізнес-моделей. Потрібно подивитися: чи виконуються всі ці принципи кожної бізнес-моделі, окрім існування плати. Це теж окреме питання для дослідження», – пояснила Марія Процишен.

За її словами, наступним кроком має стати робоча зустріч з провайдерами і медіагрупами – можливо, спільна. «Потрібно розставити всі акценти і зрозуміти: чи це ситуація, яка сама вирішиться і вирівняється, а чи вона з часом може погіршитися, тобто може мати місце зловживання однієї зі сторін – і тоді в цій ситуації буде необхідне втручання АМКУ», – додала вона.

Нагадаємо, 1 січня 2017 року набув чинності закон про зміну складу універсальної програмної послуги (УПП). Згідно з ним, до складу УПП увійшли телерадіопрограми ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (нині в процесі створення), парламентського телеканалу «Рада», а також місцеві та регіональні ефірні аналогові й цифрові телеканали, що мовлять у межах не більш як однієї області та не здійснюють ретрансляції програм інших мовників і не володіють іншими ліцензіями на ефірне мовлення в інших областях. Натомість загальнонаціональні комерційні телеканали вилучені зі складу УПП та перейшли до договірних відносин з провайдерами.

Напередодні вступу в дію цього закону АМКУ почав досліджувати питання наявності чи відсутності ознак порушень конкурентного законодавства у діях медіагруп та/або операторів (провайдерів) кабельного телебачення.

У грудні 2016 року медіагрупи називали таку вартість свого контенту для мереж платного ТБ на 2017 рік: «1+1 медіа» і StarLightMedia – по 75 коп. з абонента за пакет усіх каналів групи (по 6 каналів у кожної); «Медіа Група Україна» – 45 коп. з абонента за пакет усіх каналів групи (3 канали); Inter Media Group – 3 грн з абонента за пакет усіх каналів групи (9 каналів), 5 канал – 0,1 грн. з абонента. Також у медіагруп були певні умови щодо ретрансляції їхніх каналів: продаж усіх каналів одним пакетом, а не поштучно, обов’язкове потрапляння в соціальний пакет тощо.

Під час конференції «Дні електронних комунікацій» генеральний директор провайдера «Тріолан» Вадим Сидоренко повідомив, що кабельні провайдери та найбільші медіагрупи домовляються про поступове підвищення цін на телевізійний контент для провайдерів на найближчі три роки. За його словами, згідно попередньої домовленості з медіагрупами, це поетапне підвищення цін має бути пов’язане з певними подіями: кодуванням супутника, відключенням аналогового ефірного сигналу та появою версій телеканалів, що яким-небудь чином відрізнятимуться від ефірних (HD-каналів, каналів без реклами).

Директор напрямку платного телебачення «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук підтвердив готовність медіагрупи кодувати сигнал у січні 2018 року, якщо не відбудеться відключення аналогу, а також можливість зменшення рекламного інвентарю, проте не підтвердив названі Вадимом Сидоренком конкретні ціни на контент для провайдерів, назвавши їх орієнтовними.