На офіційному сайті Держкомтелерадіо опубліковано зведений перелік об’єктів реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ станом на 31 березня 2017 року. Складення, ведення та оновлення цього переліку за законом має здійснювати Держкомтелерадіо, отже протягом 2017–2018 років його постійно оновлюватимуть і розміщуватимуть на сайті.

Законодавець присвятив цій темі цілу статтю (шосту) Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Зрозуміло чому: процес перетворення державної й комунальної медіасфери не має відбуватися поза увагою, адже тоді були би втрачені не тільки майно (якого порівняно з телекомпаніями в редакціях зовсім небагато), приміщення (передаються в оренду строком на 15 років із розміром орендної плати, встановленим для бюджетних організацій), а й суттєва складова функціювання держави — інформаційна. Тому й передбачено при роздержавленні збереження назви, цільового призначення, мови видань і тематичної спрямованості.

А тепер звернемося до першої ластівки — офіційного підсумку першого з трьох років, відведених на реформування. На жаль, цей перелік ставить більше запитань, аніж дає відповідей. У таблиці дуже багато «білих плям». Зрозуміла відсутність відомостей у графах щодо свідоцтв про державну реєстрацію ЗМІ і нову назву юридичних осіб-редакцій: роздержавлення рухається, як мокре горить. Про це вже говорилося у підсумковій публікації «Детектора медіа». А ось чому багато «лакун» у колонках про джерела фінансування й навіть про спосіб реформування?

Відповідь на поверхні: за законом, перелік створюється на підставі інформації, що подається засновниками (співзасновниками) друкованих засобів масової інформації та редакцій. Як розповіли нам у Держкомтелерадіо, на жаль, ані редакції, ані поки що засновники — органи влади й місцевого самоврядування не поспішають виконувати вимоги закону й інформувати Держкомтелерадіо.

Ось що нам повідомили: розпочате у 2016 році формування зведеного переліку триватиме протягом 2017 року з урахуванням інформації, що продовжує надходити від засновників (співзасновників). На сьогодні в переліку 687 комунальних і державних видань, із них комунальних — 608, державних — 79.

Зведений список оновлюється та доповнюється щомісячно в міру надходження відомостей від редакцій, засновників та розміщується наприкінці місяця на веб-сайті Держкомтелерадіо в рубриці «Реформування друкованих ЗМІ».

Порядком формування зведеного переліку передбачено, що за достовірність та повноту наданої інформації несуть відповідальність особи, які її надали. Держкомтелерадіо оприлюднив на офіційному веб-сайті звернення до редакцій державних і комунальних друкованих ЗМІ з проханням повідомляти про завершення процесу реформування (перереєстрацію видань), надсилати копію Свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ, адже саме в свідоцтві міститься інформація щодо назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості.

Наразі триває реалізація розпочатого в липні 2016 року проекту «Підтримка сталого реформування державних та комунальних ЗМІ», який реалізується по лінії Координатора проектів ОБСЄ в Україні за участі Держкомтелерадіо. Мета проекту — підвищити рівень професійної майстерності журналістів реформованих друкованих ЗМІ, сприяти застосуванню стандартів світової медійної сфери, виробництву якісного та цікавого контенту, впровадженню мультимедійності.

У рамках цього проекту, зокрема, розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”», яким пропонується, серед іншого, встановити відповідальність органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування за неприйняття рішення про реформування та про спосіб реформування; заборону розірвання трудового договору з керівником редакції з ініціативи власника або уповноваженого органу без згоди трудового колективу.

Після узгодження остаточної редакції зазначений проект закону в установленому порядку буде направлено на погодження зацікавлених органів. 27 березня 2017 року відбулося чергове засідання робочої групи з обговорення змін до закону.

Станом на 6 квітня, за даними комітету, 17 друкованих ЗМІ та редакцій із 244 учасників першого етапу здійснили перереєстрацію друкованих ЗМІ, таким чином фактично завершивши процес реформування.

«Справа йде!» — оптимістично закінчується лист із комітету.

Іде, звісно, але чи є підстави для оптимізму? Судячи з усього, контактів із засновниками газет і редакціями ще не налагоджено. Не поспішають вони надавати відомості до переліку. Конкретний приклад маємо з Хмельниччини, де нещодавно довелося побувати. Із опублікованого переліку можна дійти висновку, що жодна тамтешня редакція ще не перереєструвалася. Водночас у вихідних даних «Подільських вістей», «Трудівника Полісся», «Краю Кам’янецького» засновниками вже значаться трудові колективи, в «Житті Теофіпольщини» — приватне підприємство, хоча реєстраційні свідоцтва вказуються ще старі. Схожі приклади є й із інших областей, наприклад, Дніпропетровської.

Можуть сказати, що статистика не така вже й важлива річ. А на якій же базі формувати державну політику в інформаційній та видавничій сферах, як того вимагає закон «із метою забезпечення функціонування, збереження назви, цільового призначення, мови і тематичної спрямованості видань»? Неповна й неточна інформація може спричинити неефективні, а то й неправильні рішення.

У державній підтримці перш за все зацікавлені колективи редакцій, тож шукати контактів, подавати необхідну інформацію без нагадувань мають вони. Тоді можна сподіватися й на те, що участь державних інституцій не обмежиться тільки моніторингом.

Фото: www.womenoffaith.com