Генеральна директорка державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» Людмила Березовська днем народження каналу іномовлення, відомого в Україні під логотипом UA/TV, вважає 1 жовтня 2015 року. Саме тоді відбувся символічний старт каналу. 16 січня 2017 року на каналі з'явилася година дубльованого, повністю адаптованого англійською мовою ефіру, й уже за два тижні запустили другу англомовну годину. «Ми поступово виходимо на те, що в нас 50 % ефіру буде дубльовано англійською мовою», — каже Людмила Березовська.

На UA/TV працює 200 осіб, частина перейшла з колишнього каналу іномовлення УТР, який наразі ліквідовується. А ще частину взяли на роботу на конкурсній основі, запевняє керівниця. Особливу перевагу віддавали носіям іноземних мов, у першу чергу англійської. Нині UA/TV веде новинне мовлення крім української ще й англійською, російською, кримськотатарською та арабською мовами.

Базується UA/TV в орендованому приміщенні площею 640 кв. м на Куренівці (де раніше розміщувався канал БТБ). За словами директорки, місця мало, але поки що вони не вимагатимуть більше. Так само не проситимуть і фінансування, якого недодали з держбюджету на дві третини. Незважаючи на недофінансування, на каналі вже з'явилася нова студія, ще одну планують відремонтувати на Хрещатику, 26 (яка належала УТР). Також придбано кілька нових камер і постійно запускаються нові проекти. UA/TV на додачу до виробництва власного контенту (наразі в ефірі 18 програм) транслює програми сторонніх виробників. А також розширює свою присутність в кабельних мережах за кордоном. «Наразі ми входимо в кабельні мережі Польщі, Болгарії, Азербайджану, Словенії, Італії, Ізраїлю та ін.», — зазначає Людмила Березовська. Подекуди UA/TV можна побачити і в кабельних мережах України, хоча, відповідно до закону, це заборонено. За словами гендиректорки, це ще старі угоди УТР, і незабаром у кабелі їх не буде. Цифрову ліцензію, яка дісталася UA/TV у спадок від БТБ, Нацрада 2016 року віддала каналу суспільного мовлення «Культура».

Але в недовгій історії «Мультимедійної платформи» є й неприємні речі. Діяльність цього державного підприємства разом із «Укрінформом» та МІП торік перевіряла Рахункова палата. І висновок її був невтішний, а список рекомендацій чималий.

Про діяльність UA/TV та чи зважають у ДП «Мультимедійна платформа» на рекомендації Рахункової палати — читайте в нашому інтерв’ю з Людмилою Березовською.

Що таке «Мультмедійна платформа» та в чому полягає її мультимедійність

— Людмило, чи великий штат на телеканалі іномовлення UA/TV, скільки у вас журналістів? На одному із засідань парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, який наприкінці 2016 року розглядав питання про вашу діяльність, ішлося про 80 працівників. Скільки загалом має працювати на «Мультимедійній платформі»?

— Комітет розглядав це питання наприкінці листопада, а в грудні Міністерство інформполітики прийняло рішення закрити УТР. На той момент у нас на UA/TV працювала лише творча група новин та ефірна група — це були утеерівці. Щойно повідомили про ліквідацію УТР, ми перевели до себе частину людей, потрібних в ефірі, зокрема в новинах. Наразі на «Мультимедійці» працює близько 200 людей. Оскільки Рахункова палата вимагала, щоб ми виробляли більше власного продукту, штат має бути понад 330 працівників.

Новинних журналістів — шістнадцятеро, є також редакторська група, ефірна група, яка не може бути маленькою, бо мовимо цілодобово. Наразі набираються групи на проекти. Намагаємося все робити мінімальним штатом, на всіх проектах працює по одному редактору й режисеру, майже всі режисери при цьому самі монтують. Коли ж проекти складні, тоді беремо окремо режисера монтажу.

— Наскільки я пам’ятаю, на УТР працювало понад 300 людей?

— Приблизно так, 360. Але в них була набагато чисельніша адміністративно-управлінська група, а в нас більше творчих працівників. На UA/TV нині два бухгалтери, а на УТР їх було близько десяти.

Александер Гупта, редактор передач, редакція мовлення англійською мовою

— Уточніть, що наразі входить до «Мультимедійної платформи»?

— Нині платформа складається з «Укрінформу» й каналу UA/TV. А мультимедійність полягатиме в тому, що в нас працюватиме телеканал, інформагенція, сайт і сторінки в соціальних мережах. У соцмережах ми почали активно працювати з січня, бо до того в нас не було людей, які фізично могли цим займатися. Раніше переважно журналісти заливали свої сюжети на Фейсбук, але ефект від того був малий. Тепер є два працівники, які займаються тільки соцмережами, і вже є хороший результат.

— Ще планувалося, що до «Мультимедійної платформи» буде входити продакшн, який вироблятиме контент для UA/TV? Його створено?

— Поки що про це не йдеться.

— В «Укрінформі» ж окремий штат?

— Так.

Дмитро Фурса, режисер проекту «Мастер дела»

— Канал іномовлення передбачає, що ведучі й журналісти володіють кількома іноземними мовами. Ви брали працівників на конкурсних умовах? Скільки у вас працює носіїв іноземних мов?

— Ми брали творчих людей, наприклад, хороших режисерів, але декому з них за п'ятдесят, і вони ніколи не вивчали мов. Журналісти й ведучі англійську знають, і частково інтерв’ю пишуться англійською. У редакціях є працівники, які вільно володіють арабською й кримськотатарською. Працівники, що займаються дистрибуцією, знають мінімум по дві мови. На сьогодні 70 % продукту адаптується англійською редакцією, яка складається з близько 30 людей. Нині ще існує субтитрування, бо ми маємо виконувати вимоги закону — обов'язкові 50 % контенту англійською. Із 16 січня 2017 року на каналі стартувала година дубльованого, повністю адаптованого англійською мовою ефіру. Ще за два тижні запустили другу годину англійською мовою. Поступово виходимо на показник 50 % ефіру, дубльованого англійською мовою. Пропорційно зменшуємо субтитрування.

У нашій англійській редакції є перекладачі, які залишилися з УТР. Є редактори й новинні журналісти — носії мови, які перекладають, адаптують мовою, яка краще звучить для іноземців. Кримськотатарською редакцією керує Зінедін Халісе Едемівна, арабською Джулак М. Сафван. Носіїв іноземних мов у нас восьмеро.

— Дублюєте якими мовами?

— Різними, кримськотатарською, арабською, російською. 50 % — це англійська мова, ще година ефіру арабською мовою. Вже маємо дуже хороші відгуки від посольств та національних спільнот. В Україні немає жодного каналу, який мовив би арабською мовою. Кримськотатарська година ефіру теж дуже важлива для нас. І для кримських татар важливо, що є інформація їхньою мовою.

Сергій Солопенко, режисер монтажу, новини

— А російська залишилася?

— Наразі російська чергується з українською, це новини і програмний продукт. Тобто в нас усі програми нині робляться мінімум трьома мовами одразу — російською, українською та англійською. Частина ефіру йде українською мовою, хоча вона найменш затребувана за кордоном, більше цікавляться інформацією або російською (колишні громадяни СРСР, які живуть у Європі, так чи інакше російськомовні), або англійською мовою. Тому ці дві мови для нас ключові.

— А звідки вам відомо, що цікавляться?

— Ми маємо зворотній зв'язок у соціальних мережах, є й діаспора, яка залюбки спілкується з нами.

— Скількома мовами ви безпосередньо мовите? Скільки у вас інформаційного продукту?

— Щогодини в нашому ефірі 10-хвилинні випуски новин у російсько- та україномовних блоках. Також щовечора маємо підсумковий 30-хвилинний випуск та англомовний блок, що містить 15 хвилин інформаційного мовлення. Є ще новини арабською та кримськотатарською мовами. Окрім щогодинних 10-хвилинних, є ще коротенькі нарізки новин — дайджести. Транслюємо також інформаційну «пряму мову» — «Без коментарів». Ще є підсумкові 30-хвилинні випуски новин о 22:00 англійською та російською мовами.

Тож інформативності нам вистачає. Головне тепер — доносити саме позицію України до кінцевого глядача. У цьому нам допомагає «Радіо Свобода», зокрема, надаючи програми про історію кримських татар, невеличкі блоки про те, як вивчати кримськотатарську мову тощо. Маємо достатньо історичних програм: дві — зроблені повністю нами, і ще дві — від зовнішніх виробників. Ще Державна прикордонна служба чи Військове телебачення на дружніх засадах обмінюються з нами контентом. Є продукт, який нам надають телеканал ZIK або «Еспресо ТБ». Наразі перемовини з каналами тривають. Поки жодного разу нам не відмовили. Думаю, найближчим часом зможемо співпрацювати і з великими каналами.

— Ви купуєте цей продукт?

— Частково купуємо. Якщо можуть дати безоплатно — дають, якщо ні — ми отримуємо телепродукт через тендерну процедуру на «Прозорро».

— У яких країнах можна побачити UA/TV?

— У багатьох завдяки трьом супутникам, на яких ми нині мовимо. Перейшли з 1 лютого на HotBird, який наразі має найбільше покриття, принаймні в Європі. Що дуже позитивно — вже не треба мати двометрові тарілки, як на попередньому супутнику, це звичайні побутові тарілки, які є в кожному домогосподарстві. Ще є Gelexy, який мовить над Північною Америкою, й Azer Space, який охоплює майже всю Азію. Наразі ми входимо в кабельні мережі Польщі, Болгарії, Азербайджану, Словенії, Італії, Ізраїлю та ін. Через зворотній зв’язок розуміємо, включають нас, чи ні. Не всі кабельники, на жаль, дають нам звіти, посилаючись на внутрішнє законодавство. Але там, де ми можемо, прописуємо це в угодах і отримуємо зворотний зв'язок. Зазвичай вони просто повідомляють нам кількість домогосподарств.

— На яких умовах вони з вами укладають ці угоди?

— Усі угоди в нас безкоштовні — це те, що було для нас принципово. Ми ще не можемо дозволити собі, як провідні канали, вимагати з них грошей, бо всі кажуть, що іномовлення — це канал державної пропаганди, тобто наша країна має бути сама зацікавлена в розповсюдженні UA/TV. Але тому, що наш канал в HD-якості і без реклами (ми не пускаємо реклами, хоча нам це й не заборонено законодавством), кабельники в принципі беруть нас, і досить позитивно відгукуються.

Не все роблять гроші. Ми вели перемовини з кабельниками і знаємо, що Russia Today платить усюди. Коли ми намагалися потрапити туди, де й вони, нам одразу виставляли рахунки — 300 тисяч доларів на рік, щоправда, хтось міг виставити й лише тисячу. Ми їм пояснювали, що в нас немає зомбі-пропаганди й нам не треба такі гроші викидати.

Крім того, у Russia Today дуже багато проплачених експертів, а нам, на щастя, не треба платити своїм експертам. Ми просто просимо чесно сказати, що вони думають, і вони йдуть до нас і кажуть. До речі, з січня в нас теж з’явилися гостьові майданчики, й вони досить добре працюють. Коли виходить, запрошуємо гостя в студії, коли не виходить — це скайп-включення на великій плазмі.

— Де вас можна побачити в Україні?

— Через супутникові антени точно можна, й ми на це не впливаємо. Також ми є в деяких кабельних мережах, але це ще договори, які діяли з УТР. Згідно з законом, нас не має бути в Україні, це факт, але я ж не перекрию супутник саме над окремо взятою країною, це неможливо поки що технічно. І, знову ж таки, є окуповані території, і поки триватиме АТО, ми можемо бути присутні в Україні, це теж прописано в законі. Коли Україна відновить цілісність, тоді ми мовитимемо тільки на закордон.

Коли зникне УТР та як прожити на сто мільйонів

— Чи подано вже на затвердження Кабміну склад наглядової ради «Мультимедійної платформи»? Якщо так, то хто до неї увійшов?

— Наскільки я знаю, ще не подано. Вони тільки тепер подали по «Укрінформу» наглядову раду.

— Коли буде ліквідовано ДТРК УТР, на базі якої, відповідно до Закону про іномовлення, передбачено створення «Мультимедійної платформи»?

— На жаль, точно не скажу. Процес почався у грудні, тобто попередили людей про скорочення, запрацювала ліквідаційна комісія. Частково ми забираємо в них обладнання, але не все. Наприклад, нам непотрібні ані старі стільці, ані камери, які пишуть на касети.

— УТР тісно співпрацював із колишніми ОДТРК, а нині філіями НСТУ. UA/TV теж у них бере контент?

— Ні. Бо на НСТУ триває реформа, думаю, як тільки вона завершиться і буде обрано нове керівництво Суспільного, тоді ми зможемо налагодити співпрацю.

— Чи виділено «Мультимедійній платформі» з державного бюджету, як передбачено законом, 0,06 % від видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік?

— Звісно, ні. Нам у бюджеті виділили близько ста мільйонів.

— А скільки недофінансовано?

— Приблизно дві третини.

— Чи вистачить цих коштів для роботи?

— Торік нам із бюджету не виділили нічого, але ми не тільки вижили, а навіть розвивалися. Третина програм залишилися від УТР (близько п’яти), всі інші ми запускали власними силами. Коштів недостатньо, але ми виживемо. Нам тісно в цьому приміщенні, всі працюють позмінно. Але доки в країні війна, я не піду просити грошей, доводячи, що інакше не видам ефір. Видам.

— Вам обіцяли, що дофінансують із бюджету UA/TV цього року?

— Поки що ні. Але недофінансування не дає можливості закупити нову техніку, яка нам необхідна. Техніка є, але вона не тієї якості, дає не ту картинку, з якою хочеться представляти Україну, бо ми ж розповідаємо про те, які ми класні.

— Але якість картинки на UA/TV краща, ніж була на УТР.

— Вона набагато краща. УТР мовив у форматі 3:4 і в SD-якості, це взагалі інший формат. БТБ, базу якого нам передали, робили в 16:9 і в якості HD — це взагалі інший рівень картинки. Тепер нам, аби підтримувати цей рівень картинки, потрібні нові камери.

— А скільки у вас наразі камер? Студій?

— Десять камер. Є одна студія новин на Куренівці, є ще одна маленька колишня студія УТР на Хрещатику, 26, ми її відремонтуємо і зробимо гостьовою.

У січні цього року в нас був умовний рестарт. Ми запустили нову студію новин, на мій погляд, сучасну, красиву та яскраву. Із такою студією вже не соромно говорити, що це наш український державний канал.

— Скільки на каналі ведучих?

— Наразі тільки троє ведучих: Даша Вершиленко і Сергій Петренко — на російсько-українському блоці, Антоніна Антоша — в англійському. Вівіка Вільямс (США), яка є носійкою мови, теж найближчим часом вестиме англійський блок.

— Ви допомагаєте їм підтягнути рівень знання мов?

— Так, вони займаються щоденно. Британець Пітер Дікінсон, який керує англійською редакцією, щовечора з ними займається. Він журналіст, працював на Ukraine Today.

— Яка середня зарплата в журналістів UA/TV?

— Дуже різна, десь від шести тисяч. Вона не така мала, як була на УТР, це точно. Я працювала все життя на комерційних каналах, і розумію, якщо людина зайнята думками тільки про те, як їй вижити, ніколи не зробить хорошого продукту.

Ми взяли в оренду хороші автомобілі (не можемо закупити, наше законодавство не дає нам такої можливості). УТР їздив на «Волгах» і «Ладах», які весь час ламалися, неможливо було працювати.

Даю можливість працівникам, які хочуть себе спробувати в ролі ведучих, ставати в кадр. Майже всіх операторів ми відправляємо на безкоштовні курси з підвищення кваліфікації. Для багатьох це дуже важливо. Я бачу по настроях у колективі, що їм справді цього бракувало, причому не тільки на УТР чи на Першому, навіть на комерційних каналах.

— Скільки у вас програм власного виробництва і скільки ви купуєте?

— Нині в нас свого виробництва 18 оригінальних щотижневих програм тривалістю 15–20 хвилин. Звісно, вони повторюються й дублюються кількома мовами. Від інших виробників — орієнтовно третина продукту.

Ми виробляємо дві історичні — «Україна. Лабіринти історії» і «Проект Контра», яку ми днями перезапустили. Дуже хороша програма «Ніч у музеї», з якою нам допомагає Мінкульт. Раніше в нас не було фінансової можливості, але вже з весни почнемо створювати нові програми. Зокрема, домовилися з Міністерством екології, що нам треба знімати не тільки наші культурні пам’ятки, але й природні заповідники, бо про це мало хто взагалі говорить.

Маємо також програму про сучасне українське мистецтво «ПроАрт», про митців та культурні події та ін. Була в нас програма «Незвідана Україна» про подорожі, але тільки впродовж трьох місяців (наскільки вистачило коштів), думаю, найближчим часом її поновимо.

Є програма «Світ спорту» — це і щоденні новині блоки, й окрема програма про особистостей у спорті. Ми розповідаємо і про видатних спортсменів, і про сучасних чемпіонів, які завойовують для України медалі. Коли ми робимо програму з паралімпійцями, нас переповнює гордість від того, які вони круті. Людина, яка переборює себе щодня, ще й приносить славу Україні — це справді людина, варта уваги.

Маємо програму «Полігон» про наших військових і спецпідрозділи. До речі, це, мабуть, найулюбленіша програма арабської й англійської редакцій. Є програма «Крим. Реалії», яку нам віддає, згідно з договором, «Радіо Свобода».

Програма «Зроблено в Україні» — про сучасне українське виробництво, про великі й маленькі підприємства. Буває дуже важко знімати цю програму, бо часто наше виробництво — це переобладнані старі заводи, які на загальних планах мають непривабливий вигляд, тоді знімаємо більше деталей. Є ще «Зроблено в Україні. Наука» — про наукові досягнення, «Геній місця» — про людей, які творять історію.

У нас точно буде музичний проект про сучасну українську музику, зі зйомкою колективів, які співатимуть прямо у нас в студії, а потім буде невеличка бесіда у форматі ток-шоу. Запустяться також проекти про подорожі, й окремим блоком — про замки України.

Нещодавно стартувала програма «Україна на смак» із ведучим Григорієм Германом, на мій погляд, дуже яскрава.

— Чи є якийсь художній чи документальний фільмопоказ?

— Художнього немає, документальний є. Наприклад, ми зняли й показали фільм про Сущенка. Але лінійки фільмів немає. Фільми поки що як виняток.

— А у вас є якесь вимірювання?

— На «Нільсен» ми навіть не маємо права виходити. Маємо тільки звіти кабельників, але повторюся, що не всі дають звіти.

— Реклами у вас також немає. Ви її плануєте?

— Ні. Відсутність реклами дає нам змогу заходити безкоштовно в кабельні мережі. Коли в нас буде якийсь напрацьований імідж, репутація, тоді ми будемо ставити питання, щоби нам платили за те, що ми присутні в кабелі. Але поки що про це не йдеться. Відправна точка в нас була 1 жовтня 2015 року, й наразі треба напрацювати репутацію, щоби зрозуміли, що ми не нав’язлива пропаганда.

— Чи співпрацюєте ви при створенні контенту для UA/TV з МЗС, представництвами України в іноземних країнах; діаспорою, вітчизняними продакшнами тощо? Із якими?

— Із Мінкультом, Міноборони, Державною прикордонною службою. З Міноборони дуже тісна співпраця, із їхнім військовим телебаченням, також із Держприкордонслужбою, вони нам дуже багато допомагають із відео. З діаспорою співпрацюємо, наприклад, вони передають нам уже готові історичні програми.

Зінедін Халісе

— Історичні — це добре. А про сучасну ситуацію в Україні ви розповідаєте світові?

— Намагаємося співпрацювати з усіма міністерствами. У нас є програма «Реформа», яка виходить двічі на тиждень, у ній міністерства й відомства розповідають про свою діяльність.

Ложка дьогтю для МІП та «Мультимедійної платформи»

— Рахункова палата, яка торік перевіряла діяльність Міністерства інформполітики та «Мультимедійної платформи», порекомендувала розробити й затвердити методичні рекомендації щодо визначення вартості інформаційного продукту, створеного коштом державного бюджету, а також стратегічний план розвитку «Мультимедійної платформи». Чи розроблено такі методичні рекомендації та стратегічний план розвитку?

— Стратегічний план розроблений, причому до 2020 року. Наразі він на затвердженні в МІПі, я думаю, це справа буквально кількох днів. Розробляти на рік немає сенсу, в нас довгострокова перспектива.

Собівартість продукту — це найскладніше. Програми майже всі циклічні, й люди майже всі у штаті, цю частину — кількість програм на рік і кількість зарплати — прорахувати нескладно. Але є програми, для зйомок яких потрібні відрядження, хоча й не завжди. Тобто я можу постфактум порахувати, скільки коштувала година ефіру. І ця інформація у формі звітів буде об’єктивнішою. Бо просто писати в плані, що година має коштувати сто гривень — недоцільно.

— Тобто ви таких рекомендацій не зможете підготувати?

— Наперед ні, тільки у вигляді звітів. Хоча визначення вартості інформаційного продукту нам потрібне, бо в якийсь момент постане питання, чи можемо ми продавати свій продукт. Я впевнена, що можемо. Історичними програмами вже зацікавилися, принаймні, поляки, які торік на конференції казали, що якщо в нас буде пакет із п’яти — десяти програм, то можна буде говорити про співпрацю чи обмін контентом. Тому нам теж важливо, щоб усе було правильно оцінено.

— Ви згадали відрядження. А куди їздите?

— Це наразі тільки Україна. Та й ця можливість їздити у відрядження в нас з’явилася лише з ухваленням бюджету в 2017 році.

— А у вас є свої кореспонденти за кордоном?

— Ні. Є тільки кореспонденти «Укрінформу», з якими ми співпрацюємо.

— Рахункова палата рекомендувала вам також: «для якісного наповнення контенту телеканалу UA/TV переглянути затверджені на 2016 рік “Мультимедійній платформі” обсяги власного мовлення в частині збільшення як годин, так і кількості підготовлених різножанрових восьми передач. Зобов'язати “Мультимедійну платформу” та ДТРК УТР забезпечити збільшення в ефірі обсягів оперативно відзнятого телепродукту; забезпечити неухильне виконання Мультимедійною платформою вимог Закону про іномовлення в частині вироблення не менше 50 % програм англійською мовою; створити окремий сайт і змінити формат подання відеоматеріалів телеканалу UA/TV». Ви та Артем Біденко на засіданні Комітету свободи слова зазначали, що більшу частину зауважень уже враховано. Які саме рекомендації РП ви вже виконали? А решту?

— ТЗ по сайту вже прописано, невдовзі зможемо видати тендерну пропозицію щодо його розробки. Якщо врахувати всі процедури, то це мінімум місяць на сам тендер, ще місяці три-чотири на розробку, попередньо вже були перемовини з кількома розробниками. Сподіваюся, що до вересня 2017-го в нас уже буде свій сайт.

— А щодо програм?

— Я вже казала, що ми запускаємо новий контент весь час. Я вже згадувала програми «Українські реформи», «Лабіринти історії», «Ніч у музеї» та інші.

— Крім того РП рекомендувала притягнути до дисциплінарної відповідальності генерального директора «Мультимедійної платформи» (вас) і генерального директора ДТРК УТР Олега Джолоса за неналежне виконання покладених на них функціональних повноважень. Які саме функціональні повноваження виконані неналежним чином?

— Вони ж не розписали.

— Тобто ви навіть не знаєте, за що на вас накладено дисциплінарну відповідальність?

— Звісно, що ні.

— Чи вжито необхідних заходів щодо реструктуризації боргових зобов’язань ТОВ БТБ? Рахункова радила ініціювати перед Кабміном питання передачі боргів ТОВ БТБ Національному банку України.

— Щодо БТБ — це питання до міністерства. Я відповідаю за «Мультимедійну платформ«».

— Що конкретно перейшло у власність «Мультимедійної платформи» з колишнього телеканалу БТБ? Приміщення, обладнання тощо?

— Орендоване приміщення — 640 квадратних метрів, тому воно умовно перейшло, просто тут вмонтоване все ефірне обладнання, і в нас наразі немає можливості зібрати валізи й кудись перейти. Щоби зробити інсталяцію в іншому місці, треба мати приміщення й дуже багато коштів. Також ми отримали все ефірне обладнання — антени, передавачі, пульти, АСБ, монтажні станції (але не всі), відеокамери, кілька комп’ютерів.

— А де ви брали решту?

— Частково закупили. У жовтні — грудні проходили тендер на закупку. Ми закупили те, що для нас було найголовніше, на що нам дали бюджет у кінці року: шість відеокамер, кілька монтажних станцій.

«Міністр не втручається в редполітику,

доводиться довго просити, щоби він приїхав»

— Ви усвідомлюєте, що ваш канал залишився, по суті, єдиним державним телеканалом (ще є парламентський телеканал «Рада»)? Чи не вважаєте ви, що його треба згодом все ж включити в систему суспільного мовлення, як у деяких інших країнах?

— Якби ми чекали Суспільне, перетворення якого проходить дуже повільно, з об’єктивних причин, але так є, ми би ще довго не почали мовлення. Тому поки що ситуація склалася якнайкраще, ми, відокремившись, стартували 1 жовтня 2015 року — це саме той день, коли справді повністю з’явився логотип UA/TV і змінився ефір.

— Чи втручається міністр інформполітики Юрій Стець у діяльність телеканалу? Як часто він буває на каналі, чи телефонує? Із яких питань?

— Ніколи.

— А приїжджає на канал?

— Доводиться дуже просити, щоби приїхав. Він не втручається в редакційну політику, й це для нього принципове питання. Може зателефонувати, щоби запитати, як справи. Але навіть якби я хотіла порадитися, він принципово не буде втручатися — ні він, ні Адміністрація. Він хоче, щоб ми не просто заявляли, а й були чесним каналом. Я нині веду перемовини, щоби наших журналістів навчали стандартів ВВС, бо це основа основ, які не використовуються, на жаль, на жодному каналі України.

— Ви маєте на увазі тренінги?

— Так, наразі в нас вони мінімум раз на тиждень. Я запрошувала редактора з «Аль-Джазіри», Леоніда Канфера. По суботах проводять тренінги наші досвідчені редактори.

— Чи є у вас редакційний статут, редакційна рада? Хто туди входить?

— Є, ми його самі розробили, він теж буде найближчим часом затверджений. Доки в нас немає свого сайту, ми все публікуємо на сайті міністерства або на сторінці «Укрінформу». Редакційна рада теж, звісно, є. Туди входять шестеро членів творчого колективу. Я, наприклад, туди не входжу, аби ніяк не впливати.

— А були якісь скарги від глядачів?

— На днях в МЗС мені передали лист з Об’єднаних Еміратів, вони дуже хочуть включити UA/TV, але десь у нас в ефірі помітили оголені плечі. Для мене це навіть більше позитивний дзвіночок, бо я розумію, що вони нас подивилися. Ще передали лист про те, що не можуть нас бачити на Hotbird в Єгипті, ми вже повідомили їм наші параметри.

— Не знаєте, чому на YouTube у вас така мала кількість глядачів?

— Дуже повільно збільшується. Наразі іде переформатування. Бо ми спочатку відкрили один канал і викладали туди все різними мовами, потім зрозуміли, що це не працює, глядач просто плутається. І тепер ми розділили канали. Є сюжети англійською мовою, у яких вже по 900 переглядів. Порівняно з тим, що колись було дванадцять, 900 для мене дуже хороший показник. Сподіваюся, будемо нарощувати кількість глядачів і надалі.

Активніше нас дивляться в соціальних мережах. Я весь час вихваляюся, що першою сторінкою, яку ми відкрили на Фейсбуку і щоденно з нею працювали, це була сторінка арабської редакції арабською мовою, й вона в нас з’явилася в серпні минулого року, в найближчі кілька днів там було вже 52 тисячі підписників. Це найактивніша спільнота. Є ще сторінки російською та англійською.

— У Твіттері ви є?

— Тільки-тільки з’явилися.

— Колектив у вас, здебільшого, молодий?

— Дуже різний, але, в основному, молодий — у середньому 30 років. Є кілька дуже класних талановитих редакторів, які перейшли з УТР, працювали раніше з документалістикою й тепер роблять дуже якісні проекти.

— У чому полягає ваша співпраця з «Укрінформом»?

— Крім того, що ми розмістилися в них на сайті, прижилися, вони нам допомагають оперативною інформацією, з матеріалами з їхніх міжнародних корпунктів, бо завдяки телефонам нині є можливість знімати відеокартинку. Ще в нас був так званий барабан від «Укрінформу» (блок з інформацією праворуч на екрані), тепер ми його залишили тільки на інформаційних блоках, коли в нас новини та «без коментарів», тоді з’являється біла плашка, на ній усі оперативні новини від «Укрінформу» шістьма мовами.

Біографічна довідка:

Людмила Березовська народилася 20 липня 1978 року в Києві. У 2004-му з відзнакою закінчила Міжрегіональну академію управління персоналом. За освітою — спеціаліст фінансового та банківського права. У різні роки була керівником програм «Весілля для тебе» (канал М1), «Відпустка навпаки» (канал «Україна»), «Знак якості» («Інтер»), «Судові справи з Калінською» («1+1»), історичних проектів «Війна» та «Історія українських земель» («Інтер»). Із 2009 року обіймала посаду виконавчого продюсера проектів на 5-му каналі. У квітні 2016 року була призначена керівницею державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» — каналу UA|TV. Виховує сина.

Фото: Павло Шевчук