Ліцензії подорожчали. Кабмін ухвалив нову Методику ліцензійного збору

Ліцензії подорожчали. Кабмін ухвалив нову Методику ліцензійного збору

11 Січня 2017
10001
11 Січня 2017
11:00

Ліцензії подорожчали. Кабмін ухвалив нову Методику ліцензійного збору

10001
28 грудня Кабінет міністрів України постановою № 1014 вніс зміни до Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору для мовників і провайдерів. Відповідно до постанови, Методику розрахунків розмірів ліцензійного збору затверджено в новій редакції. «Детектор медіа» розібрався в положеннях документа, робота над яким тривала більше року.
Ліцензії подорожчали. Кабмін ухвалив нову Методику ліцензійного збору
Ліцензії подорожчали. Кабмін ухвалив нову Методику ліцензійного збору

Методика розрахунків розмірів ліцензійного збору — документ, за яким Національна рада з питань телебачення і радіомовлення нараховує ліцензійний збір мовникам і провайдерам. Відповідно до законодавства, методику затверджує Кабінет міністрів України. Але проект методики традиційно розробляє Нацрада та передає його Держкомтелерадіо, який, у свою чергу, готує проект постанови Кабміну й передає його на розгляд уряду.

Попередня методика була затверджена 13 квітня 2011 року постановою уряду № 412. Відтоді вимоги до Нацради стосовно наповнення державного бюджету зросли, і перед регуляторним органом постала необхідність змінити методику.

12 листопада 2015 року Нацрада затвердила пропозиції щодо внесення змін до Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору, запропонувавши нові формули обрахунку ліцензійного збору, а також принцип технологічної нейтральності, який мав на меті розпочати ліцензування інтернет-мовлення та провайдерів технології OTT.

Цей документ викликав суттєві зауваження індустрії (зокрема радійної), яка на декількох зустрічах із Нацрадою навела приклади збільшення розмірів ліцензійного збору на окремих частотах у декілька разів. Представники галузевих асоціацій закликали принаймні не збільшувати чинних розмірів ліцензійного збору. У Громадській раді при Нацраді індустрія взагалі відстояла позицію, що розмір ліцензійного збору за здійснення всіх видів діяльності у сфері телерадіомовлення має становити одну мінімальну заробітну плату. Члени Нацради обіцяли подумати, доопрацювати методику й передати Держкомтелерадіо новий документ.

На початку березня 2016 року Нацрада передала до Держкомтелерадіо новий проект методики. «Детектор медіа» вже аналізував цей документ. Але й це був не остаточний варіант. Наприкінці серпня 2016-го Держкомтелерадіо оприлюднив ще один проект методики. Фактично Кабмін постановою № 1014 затвердив саме цей документ із мінімальними змінами. Якщо порівняти різні проекти методик, то найбільші зміни відбулися в розмірі коефіцієнтів, а також у політиці знижок / надбавок до ліцензійного збору. А от порівняно зі старою методикою ліцензійного збору зміни відбулися принципові. Далі — детальніше про них.

Нові формули ліцензійного збору

Розміри ліцензійного збору пропонується вираховувати за інакшими формулами та з новими коефіцієнтами. Усі формули, як і раніше, прив’язані до розміру мінімальної зарплати. А оскільки з 1 січня 2017 року вона зросла вдвічі — до 3200 грн — то й усі ліцензійні збори зростуть щонайменше вдвічі. Та насправді більш ніж удвічі.

Формула ліцензійного збору для ефірних аналогових мовників (телевізійних і радійних), як і в попередній методиці, прив’язана до розміру мінімальної зарплати, середньодобового обсягу мовлення та чисельності населення на території, на яку мовить компанія. При цьому коефіцієнти чисельності населення збільшено. Також до формули додано ще один коефіцієнт «потенціалу мережі», який залежить від потужності передавача. Таким чином, за цією формулою, розміри ліцензійних зборів для мовників зростуть не лише на розмір мінімальної зарплати.

Ліцензійний збір для супутникових мовників пропонується обраховувати за тією ж формулою, що й ліцензійний збір для мовників, які не використовують радіочастотного ресурсу (проводове, кабельне, багатоканальне мовлення). За цією ж формулою пропонується обраховувати ліцензійний збір за інтернет-мовлення. Ця формула прив’язана до розміру мінімальної зарплати, середньодобового обсягу мовлення та чисельності населення на території, на яку мовить компанія. Також у формулі застосовується коефіцієнт 0,2, який зменшує суму ліцензійного збору порівняно з ефірною аналоговою ліцензією. Проте для супутникових мовників за новою формулою ліцензійний збір зросте, адже дотепер він дорівнював ста мінімальним зарплатам.

Формула ліцензійного збору для провайдерів, як і раніше, прив’язана до розміру мінімальної зарплати та чисельності населення на території надання програмної послуги. Проте коефіцієнти чисельності населення збільшено для кабельних та IPTV-провайдерів у маленьких містах і зменшено — в Києві та великих містах. Збільшено ліцензійний збір для DTH-платформ (супутникових провайдерів) — із 500 мінімальних зарплат до 1000 мінімальних зарплат. З’явився довгоочікуваний ліцензійний збір для ОТТ-провайдерів: для них ліцензія коштуватиме так само, як і для DTH-платформ — 1000 мінімальних зарплат. Натомість ліцензійний збір для цифрового ефірного провайдера всеукраїнського масштабу (на кшталт «Зеонбуду») коштуватиме ще дорожче — 3000 мінімальних зарплат, тоді як березневий проект методики пропонував його вартість 1000 мінімальних зарплат.

Нові знижки й надбавки

Політику знижок і надбавок за ліцензійний збір Нацрада хоче трохи змінити. Відтепер для мовників передбачені знижки не лише за власний продукт, а й загалом за продукт вітчизняного виробництва. А саме — знижка 30 % за понад 80 % програм вітчизняного виробництва та / або понад три години на добу (понад 15 % ефіру) дитячих, освітніх програм власного виробництва. Водночас більше немає знижки за культурно-мистецькі чи науково-просвітницькі програми власного виробництва.

Для державних мовників продовжить діяти знижка 90 %. А от для суспільного мовника такої знижки вже не передбачено, хоча в попередньому проекті планувалася знижка 90 %. Таким чином, суспільний мовник переоформлюватиме свої ліцензії та отримуватиме нові на тих самих умовах, що й комерційні. Нагадаємо, що закон про суспільне мовлення звільняє суспільного мовника від ліцензійного збору лише за отримання ліцензій у рамках реформування державних мовників на суспільного.

За продовження ліцензій на ефірне аналогове телевізійне мовлення знижка зросте із 70 % до 80 %, оскільки очікуваний строк дії цих ліцензій — менше семи років, адже Україна планує (поки що — у 2017 році) вимикати аналоговий ефір.

У методиці залишається надбавка 30 % для провайдерів, у мережах яких понад половина каналів — іноземного виробництва, а також і для мовників, у яких понад 30 % програм — іноземного виробництва.

Додатково пропонуються три нові знижки: 70 % — на місцеве багатоканальне мовлення на малопотужних передавачах у діапазоні 11,7–12,5 ГГц (технології МІТРІС, «Телесело»), 70 % — на забезпечення програмною послугою в зоні проведення антитерористичної операції; 90 % — для радіомовлення в ефірних цифрових багатоканальних телемережах (цифрових мультиплексах).

Скільки коштуватиме ліцензійний збір за новою методикою?

Ми порівняли вартість ліцензійного збору за видачу або продовження ліцензії за старою та новою методиками на прикладі конкретних компаній:

Ліцензіат і параметри ліцензії

Стара методика (станом на грудень 2016-го, мінімальна зарплата — 1600 грн)

Нова методика (станом на січень 2017-го, мінімальна зарплата — 3200 грн)

Радіо «Мелодія», 105,3 МГц у Білій Церкві, потужність передавача — 250 Вт, 24 години на добу, 100 % вітчизняного продукту, 79,1 % власного продукту

48 000 грн

115 360 грн

Телеканал «Первый городской», 38-й ТВК в Одесі, потужність передавача — 1 кВт, 12 годин на добу, 70 % вітчизняного продукту, 47 % власного продукту

48 000 грн

79 200 грн

Телеканал «Культура», місце в мультиплексі МХ-5, вся Україна, 24 години на добу, 90 % вітчизняного продукту, 50 % власного продукту

67 312 грн (як державний канал)

134 624 грн (як державний канал)

1 346 240 грн (як суспільний канал)

Divan.tv, провайдер OTT, вся Україна, понад 50 % вітчизняних програм

Ліцензування не передбачено методикою

3 200 000 грн

Xtra TV, провайдер DTH, вся Україна, понад 50 % вітчизняних програм

800 000 грн

3 200 000 грн

«Альфа-груп», провайдер IPTV, Чернівці, понад 50 % вітчизняних програм

80 000 грн

160 000 грн

Телеканал Zalp, супутникове мовлення, вся Україна, 24 години на добу, 70,8 % вітчизняного продукту, 8 % власного продукту

160 000 грн

643 200 грн

«Детектор медіа» публікує нову Методику розрахунків ліцензійного збору, ознайомившись із якою, мовники і провайдери можуть підрахувати свої ліцензійні збори:

Методика
розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження
строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги,
визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги

Розрахунок розміру ліцензійного збору за видачу (продовження) ліцензії на мовлення та провайдера програмної послуги

1. Розрахунок розміру ліцензійного збору за видачу (продовження) ліцензії на ефірне аналогове мовлення з використанням та без використання радіочастотного ресурсу (незалежно від технології, зокрема — супутникове мовлення, мовлення з використанням проводових, кабельних та багатоканальних телемереж) проводиться:

1) для ліцензійного збору за видачу (продовження) ліцензії на ефірне аналогове мовлення з використанням радіочастотного ресурсу (окремо для кожного каналу/частоти) за такою формулою:

P = S x N x k x T/24

2) для ліцензійного збору за видачу (продовження) ліцензії на мовлення без використання радіочастотного ресурсу за такою формулою:

P = S + 0,2 x S x N x T/24

2. Розрахунок розміру ліцензійного збору за видачу (продовження) ліцензії провайдера програмної послуги з використанням та без використання радіочастотного ресурсу (незалежно від технології надання програмної послуги) проводиться за такою формулою:

P = S x N

де Р — розмір ліцензійного збору, гривень;

S — розмір мінімальної заробітної плати, гривень;

k — коефіцієнт потенціалу мережі, значення наведені у таблиці 1;

T — середньодобовий обсяг мовлення, годин;

24 — кількість годин у добі;

N — ваговий коефіцієнт, який враховує територію мовлення або надання програмних послуг, значення наведені в таблиці 2.

Таблиця 1

Значення коефіцієнта k

Потужність передавача, Вт

1

до 10

1,01

11—100

1,02

101—200

1,03

201—300

1,04

301—400

1,05

401—500

1,1

501—1000

1,15

1001—1500

1,2

1501—2000

1,25

2001—2500

1,3

2501—3000

1,4

3001—4000

1,5

4001—5000

2

5001—10000

2,5

понад 10000

Таблиця 2

Значення коефіцієнта N

Із використанням радіочастотного ресурсу:

для мовлення — населений пункт на території розповсюдження програм із максимальною чисельністю населення;

для провайдера програмної послуги — чисельність населення на території (область, район, місто, район у місті, смт, селище тощо), де передбачається надання програмної послуги

Без використання радіочастотного ресурсу:

для мовлення — чисельність населення на території (область, район, місто, район у місті, смт, селище тощо), де передбачається здійснення мовлення;

для провайдера програмної послуги — чисельність населення на території (область, район, місто, район у місті, смт, селище тощо), де передбачається надання програмної послуги

тис. осіб

5

до 20 (а також для провайдерів програмної послуги, що надають послугу на обмеженій території (санаторій, готель, пансіонат тощо)

15

20—50 (а також для передавачів аналогового ефірного радіомовлення ДХ, СХ, КХ діапазонів та діапазону (65,9—74) МГц)

25

50—100

50

100—300

100

300—500

125

500—700

200

700—1000

225

1000 і більше

400

для м. Києва

1000

населення в межах території України (для технології ОТТ, DTH та супутникового мовлення)

3000

населення в межах території України

Визначення розміру плати за видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги

3. За видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги справляється плата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Визначення розміру плати за переоформлення ліцензії

4. За переоформлення ліцензії на мовлення та ліцензії провайдера програмної послуги, згідно з відповідними рішеннями Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, справляється плата:

1) за внесення до відповідної ліцензії змін, які не впливають на розмір ліцензійного збору на момент прийняття Національною радою з питань телебачення і радіомовлення рішення (зміна засновників або власників, місцезнаходження телерадіоорганізації, організаційні зміни статусу та умов діяльності ліцензіата тощо), — у розмірі однієї мінімальної заробітної плати;

2) за внесення до відповідної ліцензії змін, які впливають на розмір ліцензійного збору в частині зміни потужності передавача, території розповсюдження програм та/або параметрів програмної концепції мовлення, згідно з якими у телерадіоорганізації зменшувався розмір ліцензійного збору та за які передбачено зменшення/збільшення (вдруге не надається) розміру ліцензійного збору відповідно до розділів цієї Методики, проводиться новий розрахунок розміру ліцензійного збору з урахуванням раніше сплаченої суми. Якщо раніше сплачена сума перевищує / дорівнює нарахованому розміру ліцензійного збору або нарахований ліцензійний збір становить менше однієї мінімальної заробітної плати, телерадіоорганізація сплачує одну мінімальну заробітну плату.

5. За додаткові обсяги мовлення нараховується ліцензійний збір відповідно до формули, що передбачає видачу ліцензії на такий вид мовлення.

6. Для багатоканальних ефірних телемереж, у яких програмна послуга складається з власного мовлення та / або ретрансляції інших програм, нараховується ліцензійний збір відповідно до формул, які передбачають видачу ліцензій на мовлення та/або провайдера програмної послуги.

Умови та обсяги зменшення або збільшення розміру ліцензійного збору

7. Для можливості забезпечення населення у сільській місцевості програмною послугою, здійснення кабельного мовлення та для малопотужних передавачів у діапазоні 11,7—12,5 ГГц з використанням багатоканальних розподільних систем розмір ліцензійного збору зменшується на 70 %.

8. З метою підвищення якості програмного продукту ліцензіатів, стимулювання використання вітчизняних програм, дитячих, освітніх програм за результатами попереднього аналізу програмної концепції мовлення розмір ліцензійного збору:

зменшується на 30 %, якщо телерадіоорганізація у програмному наповненні використовує переважно (понад 80 % загального обсягу мовлення) програми вітчизняного виробництва та/або дитячі, освітні програми вітчизняного виробництва обсягом не менш як три години на добу, або не менш як 15 % загального обсягу мовлення, якщо останній становить менш як 24 години на добу, у розрахунок ліцензійного збору враховується тільки одна знижка;

збільшується на 30 %, якщо частка програм іноземного виробництва в загальному обсязі мовлення становить понад 30 %.

Знижка (надбавка) надається за умови наявності підстав для всієї програмної концепції мовлення, а не її частини.

9. Для підтримання політики протекціонізму щодо розповсюдження програм і передач вітчизняного виробництва ліцензійний збір збільшується на 30 % для провайдерів програмної послуги, якщо частка програм іноземного виробництва в загальній концепції пакетування (переліку) програм, придбаних для ретрансляції, становить понад 50 %.

10. Для державних телерадіоорганізацій розмір ліцензійного збору зменшується на 90 %.

11. У разі коли на дату прийняття Національною радою з питань телебачення і радіомовлення рішення про продовження строку дії ліцензії на аналогове ефірне мовлення строк, який обчислюється з моменту прийняття такого рішення до моменту повного переходу від аналогового наземного ефірного телемовлення на цифрове відповідно до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затвердженого рішенням Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, менший, ніж мінімальний строк дії ліцензії, визначений в абзаці другому частини першої статті 36 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», розмір ліцензійного збору за продовження ліцензії на аналогове ефірне мовлення зменшується на 80 %.

12. Для можливості забезпечення населення програмною послугою у районі проведення антитерористичної операції розмір ліцензійного збору зменшується на 70 %.

13. Для радіомовлення в ефірних цифрових багатоканальних телемережах розмір ліцензійного збору зменшується на 90 %.

Фото: УНІАН

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
10001
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду