8 грудня Нацрада розглянула результати моніторингу минулорічного новорічного ефіру (1-7 січня 2016 року) 14 загальнонаціональних телеканалів щодо дотримання ними умов показу спонсорської інформації алкогольних торгових марок.

«Під час минулого новорічного свята ми провели моніторинг і знайшли ознаки порушення: деякі рекламні ролики містили дискримінаційні твердження. Ми звернулися по експертні висновки до Індустріального гендерного комітету з реклами та Незалежної медійної ради», - нагадав голова Нацради Юрій Артеменко.

Мова йде про рекламні та спонсорські ролики трьох торгових марок – «Рідна роса», «Шустов» і «Первак». У рекламі «Рідної роси» експлуатується образ жінки як сексуального об’єкта, «Шустов» спекулює на тому, що всі успішні люди п’ють коньяк (а «коньяк – це Шустов»), а «Первак» наголошує на тому, що горілка – «це чоловіче щастя».

За словами голови Нацради, Індустріальний гендерний комітет з реклами вирішив, що реклама ТМ «Рідна роса» порушує норми закону «Про рекламу», рекламні стандарти і посягає на гідність людини. Подібну думку висловила і Незалежна медійна рада (висновок НМР). Також НМР звернула увагу на те, що в роликах «Шустова» і «Первака» формується думка, що вживання алкоголю є невід’ємним фактором досягнення успіху.

«Ми готові були давати за ці порушення каналам попередження, вживати всіх можливих заходів, щоб припинити це. Бо в новорічну ніч навіть діти дивляться телевізор і бачать це. Але нам завадило одне – час. З об’єктивних причин НМР довго не могла надати свій висновок (надала лише в серпні)», - зауважив Юрій Артеменко.

З огляду на давність порушення, Нацрада не застосувала санкцій, але вирішила застерегти мовників. «Зараз наша розмова відбувається з однією метою: на ці новорічні свята ми будемо дивитися ефір дуже уважно. Цього разу дуже швидко нам готові надати свою оцінку і НМР, і гендерний комітет, і ще низка експертних організацій. Наше бажання – попередити вас. Ми не проти будь-якої реклами, крім тієї, що принижує гідність і впливає на психіку підлітків», - наголосив голова Нацради.

Позицію Незалежної медійної ради під час засідання регуляторного органу представили секретарі НМР, медіаюристи Ігор Розкладай та Роман Головенко. Нагадаємо, що НМР місяць тому проводила спеціальний круглий стіл, присвяченій темі алкогольної реклами та спонсорства.

Ігор Розкладай зауважив, що розглянуті Нацрадою ролики – не поодинокі випадки порушення законодавства в алкогольній рекламі та спонсорстві. Він акцентував на двох аспектах. По-перше, знаком для товарів і послуг є те, що вже зареєстровано як такий знак. «Тому коли ми говоримо про використання в алкогольному спонсорстві знаків для товарів і послуг, це має бути зареєстрований знак, а не просто заявка на реєстрацію», - вважає пан Розкладай.

По-друге, медіаюрист поставив під сумнів законність спонсорських роликів з аудіовізуальним рядом. «За своєю філософією спонсорство – це подяка за фінансову підтримку того чи іншого продукту. Тож виникають великі питання, коли спонсорські ролики є анімованими та озвученими. Законом передбачено, що знаки для товарів і послуг – це графічні зображення. Тому озвучуватися вони в принципі не можуть, - вважає секретар НМР. – Спонсорство не може бути обрізаним рекламним роликом. В ідеалі – це логотип. І деякі канали так роблять, що набагато прийнятніше сприймається глядачем (мною, наприклад)».

Ігор Розкладай нагадав, що Незалежна медійна рада запропонувала телеканалам провести переговори з виробниками алкогольних брендів, аби в рекламі використовувалися лише зареєстровані знаки (а не просто подані на реєстрацію) та щоб реклама алкоголю була більш виваженою та «розумною».

Роман Головенко додав, що в рекламі є неприйнятними дискримінаційні твердження, які присутні в розглянутих Нацрадою роликах. «Ці ролики виготовлені рекламодавцем. Телерадіоорганізація може відмовитися від їх розміщення, вказати на порушення рекламодавцю і попросити переробити ролик», - зауважив секретар НМР.

Також пан Головенко нагадав, що за законом передача, підтримана спонсором, має бути означена на початку і в кінці. Цим забезпечується право глядача – знати, що на контент певної передачі міг вплинути певний спонсор. Крім того, закон накладає низку обмежень на рекламу алкоголю. «Таких обмежень немає щодо спонсорства, тому що спонсорство апріорі є вужчим поняттям, ніж реклама сама по собі. Тож абсурдно, коли з’являється спонсорський ролик алкогольного бренду явно рекламного характеру, де обходяться встановлені для алкогольної реклами обмеження», - резюмував пан Головенко.

Телеканали, натомість, мають іншу думку та посилаються на інші норми закону. Керівник юридичного управління телеканалу ICTV Ольга Хмарук зауважила, що об’єктом знаку для товарів і послуг можуть бути не лише графічні елементи, а й словесні елементи, і навіть музичні. Наприклад, мелодія Microsoft чи Nokia є зареєстрованими ТМ. Втім, для алкогольних брендів є певні обмеження щодо знаків для товарів і послуг.

Пані Хмарук також послалася на норми закону, згідно з якими знак для товарів і послуг може використовуватися в тому числі з моменту подання заявки на реєстрацію, а не лише тільки після реєстрації. У такому разі це ризики майбутнього власника ТМ, якщо цей знак не зареєструють, бо він порушує інтелектуальні права інших осіб.

Керівник юридичного управління СТБ Марина Корнієнко надала Нацраді лист від Держспоживстандарту щодо рекламних роликів «Шустова». Це відомство, проаналізувавши ролики, засвідчило їх відповідність вимогам законодавства. У відповідь на це Юрій Артеменко назвав позицію Держспоживстандарту точкою зору чиновників і зауважив: Нацрада не просто так залучила Незалежну медійну раду, а щоб почути її експертну думку.

Директор юридичного департаменту холдингу «Медіа Група Україна» Євген Буцан акцентував, що відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець і в мовників обмежені можливості впливати на зміст реклами. «У вас є одна можливість, - відповів йому голова Нацради. – Якщо ви бачите, що це принижує, що це шкідливий контент – у вас є можливість відмовитися від розміщення таких роликів».

Заступниця голови Нацради Уляна Фещук нагадала норми статті 5 закону «Про рекламу», яка забороняє наводити інформацію у вигляді дикторського тексту або звукового супроводу про спонсора – виробника алкоголю, його назву або знак для товарів і послуг. «Водночас я погоджуюся, що знаки для товарів і послуг бувають зареєстрованими у вигляді звукового супроводу. Тобто є суперечність у самому законі», - зауважила вона.

Загалом пані Фещук окреслила дві проблеми, виявлені Нацрадою. Перша – це порушення норм Закону про рекламу щодо неприпустимості дискримінаційних тверджень у рекламних роликах. І саме за цим – тобто за змістом рекламних і спонсорських роликів алкогольних брендів – має наміри стежити Нацрада.

Друга проблема – види спонсорських проявів. «На фоні новин і передач у куточку екрана з’являлося відео з компаніями людей, які пили», - пригадала вона рухомі приклади алкогольного спонсорства. Відтак, Нацрада стежитиме, щоб телеканали не порушували норми законодавства щодо спонсорства.

Також пані Фещук запропонувала звернутися до профільного комітету Верховної Ради з проханням внести зміни до закону «Про рекламу»: уточнити в законі, що допускається реклама та спонсорство тільки зареєстрованих знаків для товарів і послуг. Нацраду в цій ініціативі підтримує й Незалежна медійна рада.

Під час дискусії з юристами телеканалів Уляна Фещук нагадала про досвід саморегулювання телевізійної індустрії в питанні алкогольної реклами: «Якщо ви знову об’єднаєтеся в цьому питанні, якщо кожен великий канал відмовиться розміщувати певні ролики – ви в результаті примусите рекламодавця привести їх у відповідність до закону».

Юрисконсульт групи «1+1 медіа» Ірина Стройко запевнила, що індустрія готова зустрітися, проговорити проблемні питання, адже вимоги до змісту рекламного ролика досить складно описати на законодавчому рівні. А перша заступниця голови Нацради Ольга Герасим’юк нагадала, що ці аспекти вже згадані в Кодексі мовлення, який Нацрада запропонувала підписати індустрії, але поки не отримала фідбеку.

За результатами обговорення Нацрада ухвалила наступне рішення:

1. Визнати зміст рекламних роликів ТМ «Рідна роса», «Шустов» і «Первак» таким, що має ознаки порушення закону «Про рекламу» в частині 3 статті 22 («Рідна роса», «Шустов» і «Первак») і частині 3 статті 7, частині 1 статті 8 («Рідна роса»).
2. Вказати телерадіоорганізаціям на неприпустимість у подальшому здійснення трансляції рекламних роликів, зміст яких порушує вимоги чинного законодавства.
3. Звернутися до профільного комітету Верховної Ради з пропозицією внести зміни до закону «Про рекламу» та надати свої пропозиції цих змін.