Про це заявила піар-директорка StarLightMedia Ольга Ваганова 1 грудня на круглому столі «Регулювання/співрегулювання контенту як складова закону про аудіовізуальні послуги», який провела 1 грудня громадська організація «Детектор медіа» за підтримки проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» та проекту «Свобода медіа в Україні» Рамкової програми співробітництва ЄС та Ради Європи для Вірменії, Азербайджану, Грузії, Молдови, України і Білорусі.

На думку учасників круглого столу, саме українські медіахолдинги можуть стати тим двигуном, який сприятиме ухваленню законопроекту про аудіовізуальні послуги разом з нормами про співрегулювання контенту – спільне вирішення спірних питань індустрією та державним регулятором.

Представниця StarLightMedia висловила думку, що настав час великим телегрупами взяти безпосередню участь у цьому процесі та висловила готовність з боку StarLightMedia стати локомотивом.

«У чому суть саморегулювання та співрегулювання? У тому, що гравці ринку, практики, телеканали обмежують себе, складаючи певні правила (окрім закону, якого вони й так дотримуються), щоб відповідати певним моральним, етичним додатковим вимогам. Чи готові ми до цього? Ми готові. Ми вважаємо, що настав час це робити. І ми готові бути в цьому локомотивом. Оскільки ми є лідером, найбільшою телегрупою в Україні, вважаємо, що маємо достатньо інтелектуальних зусиль і відсутність ліні, щоб це просувати», - наголосила пані Ваганова.

Коментуючи зауваження учасників круглого столу, що наразі на телевізійному ринку немає єдності, і це стоїть на заваді саморегулюванню та співрегулюванню, вона навела приклади успішної співпраці медіагруп: «Так, нам, медіагрупам, складно домовитися між собою через різні корпоративні цінності. Але у 2013 році ми разом створили антипіратську ініціативу "Чисте небо", вона працює. Далі – ініціатива "Кінокраїна", законопроект № 3081-д ("Про державну підтримку кінематографії". – ДМ). Об’єднання індустрії, хоч і неповне. Результат є – він не фінальний, але ми не опускаємо рук, процес триває. Закон про зміну складу УПП – медіагрупи теж об’єдналися ідеологічно. Це (об’єднання індустрії – ДМ) можливо, тому що бізнес простий, прагматичний. Саморегулювання, співрегулювання має теж прагматичні причини. Час настав. Ми вітаємо співрегулювання. Вважаємо, що це правильний механізм, прийнятий у Європі, прогресивний. Давайте рухатися».

Відповідаючи на питання, яким має бути механізм співрегулювання, пані Ваганова зауважила: «Потрібно подумати, як це буде виглядати. Скоріше за все, це має бути окремий експертний орган, який має обиратися за певним демократичним механізмом, який усіх влаштовує і викликає довіру. А далі – Національна рада дослухається до рішень цього органу, бере їх за основу».

Нагадаємо, згідно з Угодою про Асоціацію з ЄС, Україна має привести своє законодавство до європейських стандартів, зокрема й ухвалити закон про аудіовізуальні послуги.

Драфт законопроекту про аудіовізуальні послуги було представлено Громадській раді при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики на початку лютого 2016 року. Він викликав багато суперечок, пропозицій та уточнень з боку гравців медіаринку. Реагуючи на це, голова профільного комітету Вікторія Сюмар повідомила, що реєстрацію законопроекту відкладено на місяць.

28 березня в Києві на міжнародній конференції «Законодавство про аудіовізуальні послуги: європейські стандарти та перспективи в Україні» було вперше публічно презентовано драфт законопроекту «Про аудіовізуальні послуги». На цій же конференції європейські експерти роз’яснили, що закон «Про аудіовізуальні послуги» Україні необхідно ухвалити протягом наступних двох років, а не до червня 2016 року, як вважалося раніше.

Влітку 2016 року Вікторія Сюмар повідомила «Детектору медіа», що з вересня законопроект про аудіовізуальні послуги стане головним для комітету. «Але робота над ним потребуватиме задіяння всіх учасників ринку, оскільки це базовий законопроект, який встановлює правила в медіасфері», - зауважила вона.

На початку жовтня пані Сюмар під час чат-конференції на «Детекторі медіа» пояснила, чому затримується реєстрація законопроекту про аудіовізуальні послуги, яка планувалася раніше на вересень: «Зараз ми виписуємо норми про сучасні аудіовізуальні майданчики як іновації в законодавстві. Тому це потребує певного часу, оскільки йдеться про низку нових категорій».

Наприкінці жовтня заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Олександр Опанасенко повідомив, що реєстрація та розгляд законопроекту про аудіовізуальні послуги перенесено на 2017 рік. З його слів, активна дискусія щодо законопроекту почнеться вже після Різдвяних свят, а його розгляд у парламенті розпочнеться наприкінці зими – на початку весни. Комітет планує, що парламент ухвалить закон до кінця 2017 року.

1 грудня, під час круглого столу «Детектора медіа», помічниця-консультантка Вікторії Сюмар Анна Камуз повідомила, що Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики вирішив працювати над законопроектом про аудіовізуальні послуги частинами, розробляючи й ухвалюючи точкові законопроекти і в такий спосіб тестуючи зміни.

На фото: Ольга Ваганова

Фото: Олексій Темченко