«In jazz we trust», — хриплим басом заманює слухачів джингл Оld Fashioned Radio, впускаючи у простір ритмічні звуки гітари в парі з фортепіано. По радіостанції пульсує джазово-блюзовий плейлист.

«Ми намагаємося формувати цілісний образ, — розповідає виконавча продюсерка радіо Станіслава Орловська. — Якщо знати на смак коктейль old fashioned, інша музика і не спадає на думку. Коктейль — це спосіб пити віскі чи бурбон. Блюз чи джаз — те, що треба слухати під час вживання (сміється. — ДМ)».

Old Fashioned Radio — молода інтернет-радіостанція, створена навесні 2016 року Віктором Савківим, засновником художньої галереї 32 Vozdvizhenka Arts House та BAR / 32. Авторські програми тут мають Олексій Коган та Сергій Буковський.

До початку жовтня радіо працювало в самому барі, а потім переїхало на другий поверх за цією ж адресою. 12 листопада радіостанція офіційно «вийшла у світ» і почала повноцінну роботу.

«Ми просто мріяли»

«Взимку, пізно ввечері, ми з Віктором (Савківим — ДМ) за келихом коктейлю просто мріяли, що було би круто створити медіа в інтернеті, онлайн-варіант того, що ми робимо у фізичному просторі, — пригадує Станіслава Орловська. — Тут, у галереї та барі, відбувається дуже багато цікавих процесів, комфортних і не дуже зустрічей, розмов. Це хотілося зафіксувати, залишити для історії. Віктор казав: музика була би такою, теми — такими. Я сказала, що це ідеально метафорично відображає коктейль old fashioned — один із перших коктейлів у світі. Він сказав: “Точно!”. Так і народилась назва».

«Віктор давно цікавиться джазом, не пропускає жоден Alfa Jazz Fest. Олексій Коган — його близький друг. Так склалося, що вся команда цікавиться джазом», — пояснює вибір музичного меню Станіслава Орловська.

Олексій Коган допоміг створити музичну базу й порадив запросити в якості одного з музичних редакторів Артура Ямпольського — музичного колекціонера з 20-річним стажем, який більше цікавиться блюзом. Згодом у галереї проходив поетичний вечір Міріам Драгіної. Станіслава подумала, що саме Міріам змогла би наповнити радіо цікавими розмовними програмами, і після кількох бесід Драгіна, яка до того мала проекти на радіо «Аристократи», погодилася стати креативною продюсеркою радіостанції.

«Я давно собі постановила не працювати ні на кого, мала багато власних проектів, але тут стало настільки цікаво, що мене вмовили! — сміється Міріам. — Тут я почуваюся вільно, немає обмежень, орієнтуюся лише на себе, хоча в нас є генпродюсер».

У колективу — вільний графік роботи. Тут немає обов’язкового «з 9-ї до 18-ї і перервою на обід», у конференц-залі висять картини, а в білому ньюзрумі — живі квіти.

«Ми незалежні, тож для себе вирішили, що маємо шанс надавати пізнавальну інформацію і говорити про теми, які справді цікаві нам, запрошувати авторів, які є, можливо, не кумирами, але точно знаються на якійсь темі», — розповідає Міріам.

Культура й мистецтво як можливість цінувати життя

«Наше радіо — це бармен: абстрактний персонаж, який вислухає тебе й поговорить про те, про що ти хочеш: хочеш про кіно — ось програма про кіно, хочеш кудись піти після цього бару — бармен тобі порадить. Навіть якщо ти хочеш перемкнути музику — є два канали, — усміхається піар-менеджерка радіостанції Юлія Кочетова. — Ми би хотіли, щоб у наших слухачів було саме таке відчуття: вони приходять в улюблений бар, вмикають улюблену музику і самі вирішують, про що їм говорити. Ми хочемо робити зручне медіа, приємне й комфортне для слухачів, яке вони люблять і до якого повертаються».

Контент радіо побудований на трьох китах: джазі, мистецтві в усіх видах і алкоголі, каже Станіслава Орловська: «Тому що це виростає з того кола інтересів, яке стосується нашого публічного простору. У нас є галерея, ми всередині мистецького процесу. У нас є бар, тому ми не можемо не говорити про алкоголь, і з погляду стилю життя набагато смачніше випити келих вина після прослуховування курсу вина. І все наповнюється змістом».

«Дуже пишаємося, що маємо програму Сергія Буковського “У пошуках назви”. Це режисер-документаліст, який працював зі Спілбергом. Коли я запросила його ведучим, відчула власну перемогу і жодного разу не пошкодувала про це, — пригадує Міріам Драгіна. — Те саме стосується літературної програми “Мое прочтение” з Данилом Ваховським. Він із кожним шоу розширює мій світогляд. Я не лягаю спати без книжки, моя донька також».

В ефірі радіостанції — розмаїте меню програм: кіно, фуд-журналістика, література, дизайн, урбаністика й навіть вітрильний спорт.

«Я стільки всього нового для себе відкриваю! — усміхається Міріам Драгіна. — Колись читала інтерв’ю Білла Гейтса, який розповідав, що щоранку прочитує всю газету, від першої до останньої сторінки. Наприклад, читає навіть про гольф, яким не цікавиться. Він робить це навмисно, щоби розширювати світогляд і вкладати в себе щось нове. І потім ця інформація впливає на його основну діяльність. Підсвідомо я теж так намагаюся робити. Розумію, що лише на стику різних сфер може народжуватися щось справжнє й незвичайне. У Стенфорді є такий стиль викладання — design-thinking, коли збираються люди з різних сфер — дизайнери, інженери, філософи, математики — і створюють щось разом, бо тільки так можна створити щось унікальне. Ми не можемо обмежувати себе. Останні вибори в США доводять, що ми дуже зосередилися на собі й навіть якщо ми дуже освічені, вважаємо себе розвинутими, але не розуміємо, що є багато інших людей, інтересів, які також впливають на життя».

Дуже важливим для радіостанції є розвиток критичного мислення.

«Це щось набагато важливіше, бо ми можемо зберегти таким чином і себе, і свою країну, — каже Міріам Драгіна. — Ця прірва зараз поміж людьми — від того, що ми неосвічені, некритично мислимо. Якби ми розширювали свій світогляд щодня, то розуміли би, хто ми й на чому стоїмо, й не говорили би категорично. Мені дуже подобалося те, що відбувалося в країні під час Революції гідності. Але коли в країні почалися заклики до агресії… Це було зручно нашому ворогу, бо в країні йде війна із зовнішнім ворогом. Якщо об’єднатися культурно, ми точно знайдемо ці точки зіткнення. Мені би хотілося розвивати культуру й мистецтво як можливість цінувати життя».

«Це бізнес-проект, але нам дуже важливо робити те, що нам цікаво, це пункт номер один, — розповідає Станіслава Орловська. — Робити так, щоб нам самим було цікаво слухати. Ми не обираємо формат, щоби заробляти, ми йдемо від сенсів до аудиторії, яка їх розділяє, і потім до бізнес-успішності».

Початково радіостанція орієнтувалася на аудиторію 35+, за півроку роботи радійники помітили, що їхні слухачі — 25+, додає Станіслава Орловська: «Це успішні у своїх галузях люди, які цікавляться іншими сферами. У них немає часу на всі свої захоплення, але вони можуть послухати Буковського, наприклад, який ділиться своїм досвідом. Основний наш капітал — досвід людей, які присвятили своє життя певній сфері».

Радіостанція наразі має двох музичних редакторів: Артур Ямпольський наповнює плейлист блюзу і джазу, а Микола Макєєв добирає музику для потоку музичних шоу.

«Артур підбирає більше традиційного блюзу та джазу, але в плейлисті є й soul, і bossa novа, наприклад, — каже Міріам Драгіна. — У потоці з програмами набагато більше сучасної музики. Це нас відрізняє, бо ми зосередилися на цих стилях».

Джазове радіо для широкого слухача

12 листопада Old Fashioned Radio офіційно запустило нові проекти й перейшло на повноцінне мовлення з прямими ефірами. Наприклад, слухачів чекає четвергове ранкове шоу «Без цукру». Воно стосуватиметься зв’язків між мистецтвом і політикою, бо «мистецтво не буває неполітичним», каже Станіслава Орловська.

Виходитимуть також новини декілька разів на день, однак вони не будуть схожі на класичні випуски класичних радіостанцій. Тематика — події в культурі, мистецтві тощо.

У січні в ефір вийдуть ще декілька шоу, радіостанція готує офлайнові івенти, в галереї на першому поверсі буде концерт «Крихітки», яка підготувала джазову програму. У планах Міріам Драгіної — проект про класичну академічну музику і ще декілька літературних шоу та дайджест культурних подій.

«У нас немає відчуття, що ми висловилися на ті теми, які нас цікавлять. Ми розглядаємо варіант додавання стилістичних кнопок. Можливо, року або виключно української музики», — розповідає Станіслава Орловська.

«Ми би хотіли розвивати тримовне медіа, — додає піар-менеджер Юля Кочетова. — Більшість наших ведучих розмовляють російською, їхні гості — українською і російською. Ми запустили перше англомовне шоу: американський журналіст розмовляє з іноземцями на тему адаптації, сприйняття нашої країни і міста. Ми також готуємо новий сайт».

Міріам Драгіна вірить, що з часом Old Fashioned Radio зможе привабити масову аудиторію: «Я не вважаю масового слухача неспроможним до сприйняття інформації. У наших медіа був спринт до швидкого рейтингу, ніхто не хотів витрачати час, щоби комусь надавати більше, а хотіли рейтинги тут і зразу. Ми не для цього робимо радіо. Але масовий слухач у нас буде, бо ми говоримо просто. Ці теми просто цікаві, їх слід для себе просто відкрити. Наприклад, моя донька не любить малювати. Я їй постійно щось підсовую, намагаюся водити по музеях. Купила добірку імпресіоністів. Вона сказала: “Мамо, не хочу їх дивитися, краще на фортепіано пограю”. Коли я нарешті її вмовила, вона відкрила їх для себе і тепер розуміє, чим відрізняються робити Клода Моне від робіт Едуарда Мане».

На заглавному фото - перший прямий ефір під час запуску радіостанції

Фото: Максим Поліщук