Створення київської Кінокомісії: мрії чи реальність?

Створення київської Кінокомісії: мрії чи реальність?

22 Вересня 2016
3107
22 Вересня 2016
19:30

Створення київської Кінокомісії: мрії чи реальність?

3107
Представники української кіноіндустрії та київської міської влади під час круглого столу «Столиця України – столиця кіно», проведеного в рамках VI міжнародного медіафоруму Kiev Media Week, обговорили, як зробити Київ привабливою локацією для вітчизняних та зарубіжних кіновиробників. Усі згодні, що потрібна Кінокомісія, але створять її, схоже, не раніше весни наступного року.
Створення київської Кінокомісії: мрії чи реальність?
Створення київської Кінокомісії: мрії чи реальність?

22 вересня в приміщенні Київської міської державної адміністрації представники кіноіндустрії та столичної влади обговорили кроки, які необхідно зробити задля створення в Києві локальної Кінокомісії – структури, яка б допомагала вітчизняним і закордонним кінопродакшнам у проведенні зйомок, полегшувала отримання необхідних дозволів, сприяла співпраці з комунальними службами тощо.

Місто, у свою чергу, за успішної роботи такої фільм-комісії отримуватиме кошти в бюджет від кіновиробників, а також збільшить свою туристичну привабливість, що допоможе розвитку й суміжних індустрій – розважальної, ресторанного бізнесу тощо. Крім того, мова йде про додатково створені три-чотири тисячі робочих місць.

Це відео ілюструє привабливість Києва як локації для зйомок фільмів

Конкретні кроки по створенню «єдиного вікна» для вирішення всіх питань щодо знімального процесу в київських локаціях запропонував керівник управління туризму КМДА Антон Тараненко. Він, зокрема, готовий популяризувати проект Кінокомісії на всіх планових культурних заходах, що відбуватимуться в місті (наприклад, демонструвати відеоролик про привабливість столиці як локації для виробництва фільмів), надати Українській кіноасоціації необхідні бази даних для співпраці з чиновниками, готелями, ресторанами, історичними комплексами, комунальними службами тощо, сприяти у створенні спрощеної системи дозволів для зйомок.

Пан Тараненко також зауважив, що міській владі мало що відомо про проблеми й труднощі продюсерів, які знімають кіно в Києві, й нинішня дискусія має допомогти двом сторонам порозумітися й напрацювати певний інструментарій для подальшої співпраці. Він висловив сподівання, що до весни наступного року буде розроблено детальну інструкцію щодо цього.

У результаті круглого столу представники місцевої влади пообіцяли створити робочу групу, що предметно займеться питанням створення столичної Кінокомісії.

Голова Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук пообіцяла найближчим часом розробити й надати представникам КМДА проект меморандуму про співпрацю, в якому будуть прописані можливі кроки по реалізації київської Кінокомісії.

Далі пропонуємо основні тези, що лунали на круглому столі:

Анна Старостенко, заступниця голови Київської міської державної адміністрації:

– Адміністрація міста готова до тісного діалогу з кіноіндустрією, аби Київ залишався одним із улюблених місць для зйомок, отримуючи додаткові переваги на кшталт розвитку туристичної галузі та інших суміжних галузей. Нам важливо встановити діалог із кіноіндустрією, і ми готові на певні кроки назустріч – надавати пільги, допомагати у виборі локацій, спростити процес оформлення дозвільних документів (увести електронні дозволи) ... Сьогодні ми починаємо діалог, який дозволить створити організацію європейського рівня. Я дуже сподіваюся, що в нас вийде.

Пилип Іллєнко, голова Державного агентства з питань кіно:

– Я був практикуючим продюсером і знаю, що для того, аби домовитися на зйомку на вулицях міста, необхідно взяти дозвіл у як мінімум шести інстанціях. Кінокомісія має не лише спростити таку очевидну річ як дозвіл на зйомку, а й забезпечити співпрацю з місцевої владою у всіх інших аспектах кіновиробництва. Знімальні групи, які не базуються в Києві й витрачають кошти на проживання, харчування тощо, мають отримувати підтримку від локальної фільм-комісії, що включає і якісне обслуговування в усіх супутніх сферах – транспорт, готелі, харчування та інші побутові речі. Закордонні кіновиробники можуть реально приносити гроші у бюджет міста, робити суттєвий внесок у всі галузі економічного життя Києва. А комісія, у свою чергу, має допомагати іноземним продюсерам співпрацювати з місцевими фондами, які здатні забезпечувати фінансову підтримку фільмам, що промотують Київ.

Створення Кінокомісії дасть нам змогу конкурувати з нашими сусідами по залученню іноземних продакшнів. Маємо багато прикладів європейських країн, можемо зробити ще краще.

Свен Андерсен, глава норвезької кінокомісії FilmCamp:

– Кінокомісії – це бізнес. Це не субсидії і не дотаційний проект для країни або регіону, а успішний комерційний стартап, який залучить інвестиції і більш ніж окупить вкладення у власний розвиток.

Анатолій Максимчук, заступник генерального директора групи StarLightMedia:

– Для того, щоб іноземні продюсери почали сприймати Україну всерйоз, потрібні не тільки ініціативи на державному рівні, а й забезпечення сервісу по прийому кінознімальних груп і забезпеченням їх усім необхідним на місцевому рівні. Саме тому індустрія розраховує на створення низки місцевих міських і регіональних кінокомісії. Ми готові надавати максимальну кваліфіковану й експертну допомогу київській владі, але при КМДА повинна бути створена певна структура, яка би безпосередньо займалася питаннями забезпечення і підтримки кіновиробничих команд.

Діана Попова, директорка Департаменту культури КМДА:

– Ми маємо якнайшвидше починати роботу над цим проектом. Аби в наступному році, коли представники європейської креативної індустрії приїдуть в українську столицю на «Євробачення», Києву вже було що запропонувати, зокрема, і кінематографістам.

Вікторія Бурдукова, керівниця творчого обєднання Нового каналу:

– Українська кіноіндустрія виходить на новий рівень, наші фільми дивляться на міжнародних фестивалях. І ми будемо раді продовжувати працювати на розвиток вітчизняного кіно. Індустрія готова платити, але нам потрібен перелік муніципальних об'єктів, чіткі ціни. Крім того, має бути розроблено систему сповіщення населення, бо бувають ситуації, коли ми спричиняємо жителям міста або регіону незручності, наприклад, перекриваємо трасу для зйомок, і люди нас проклинають, бо не розуміють, що відбувається.

І, звісно, ми повинні бути впевнені, що гроші йдуть до бюджету, бо далеко не завжди зрозуміло, куди вони йдуть насправді.

Фото – Kiev Media Week

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3107
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду