Роздержавлення або смерть. Частина друга: як справи в регіонах

Роздержавлення або смерть. Частина друга: як справи в регіонах

13 Червня 2016
4866
13 Червня 2016
12:00

Роздержавлення або смерть. Частина друга: як справи в регіонах

4866
Скільки і як влада витрачає на комунальні ЗМІ в провінції
Роздержавлення або смерть. Частина друга: як справи в регіонах
Роздержавлення або смерть. Частина друга: як справи в регіонах

Першого січня 2016 року в Україні стартувала реформа державних і комунальних засобів масової інформації. У першій частині матеріалу йшлося про те, як держава після десяти років зволікання все-таки наважилася розпочати реформу, які перепони постають на її шляху та які зміни хочуть внести до закону.

За словами головного редактора газети «Трудова слава» з Новотроїцького Херсонської області Валерія Горобця, головна проблема на шляху до роздержавлення — саботаж органів місцевого самоврядування. Вони не хочуть втрачати керовані ЗМІ. «Вони відмовляють редакціям у праві на реформування, не дають їм іти в перший етап усупереч рішенню колективів, свідомо зривають ці питання на розгляді в сесійній залі, — коментує Горобець. — Майже в кожній області є низка випадків, коли редакції судяться з органами місцевого самоврядування».

Щоб розібратися в ситуації з фінансово залежними від влади друкованими виданнями в регіонах, «Детектор медіа» подав запити до обласних рад та обласних державних адміністрацій. Виявилося, що комунальні друковані видання здебільшого фінансуються з бюджетів через місцеві програми (загалом на підтримку місцевих ЗМІ або на розвиток інформаційного простору району / області), через статтю в бюджеті на висвітлення діяльності влади або через пряму дотацію.

Полтавська область

Комунальні газети Полтавщини фінансуються через три- й чотирирічні програми розвитку інформаційного простору. Деякі комунальні медіа отримують кошти за статтею «висвітлення діяльності влади», наприклад, «Пирятинські вісті» (202,3 тисячі гривень на рік, дотації з бюджету немає). Дотації виділяють на утримання «Зорі Полтавщини» (490 тис. грн), «Полтавського вісника (1033,9 тис. грн), «Громадської думки» (770 тис. грн), «Вісника Кременчука» (1129,1 тис. грн). Видання мають також доходи від реклами, наприклад, «Село Полтавське» з накладом 4,5 тисяч примірників — 1,015 мільйона гривень на рік, «Зоря Полтавщини» з накладом 15 тисяч — 896 тисяч гривень. У редакціях працюють від чотирьох до тридцяти двох осіб.

Сумська область

Фінансування на висвітлення діяльності органів влади отримують районні газети «Білопільщина», «Глухівщина» (на 2016 рік 50 тис. грн), міськрайонна «Життя Лебединщини» (70 тис. грн), міська «Конотопський край» (163 тис. грн). Не отримують такої підтримки, наприклад, конотопська районна газета «Сільські горизонти», липоводолинська «Наш край» та інщі.

Через бюджетну програму підтримки комунальних ЗМІ на 2014–2016 роки фінансується шосткинська міськрайонна газета «Полісся» (51,6 тисячі грн). Середино-Будська районна рада має програму на 2016–2020 роки, створену безпосередньо для газети «Знамя труда» (120 тисяч гривень). А ось Басівська сільська рада Сумського району Сумської області виділяє на свою комунальну газету — «Басівські вісті» — аж 350 гривень на рік. І реформувати її у 2016 році не планує.

Черкаська область

Обласна рада — співзасновниця газети «Черкаський край» — 2015 року виділила з обласного бюджету 400 тисяч гривень, із них на друк пішло 159 тисяч, на придбання паперу 150 тисяч, на комунальні послуги та енергоносії — 91 тисяча. Фінансують «Черкаський край» за програмою розвитку інформаційного простору Черкаської області на 2012–2016 роки.

Вінницька область

Вінницька міськрада є засновницею «Вінницької газети», якій 2015 року виділила з міського бюджету мільйон гривень. Із них 709 тисяч пішло на оплату праці, 261 тисяча — на нарахування на оплату праці, 12 тисяч на папір і 19 тисяч на друк. На 2016 рік для «Вінницької газети» в міському бюджеті передбачено 990 тисяч гривень. Дотація на покриття збитків цієї газети надається за програмою висвітлення діяльності Вінницької міської ради, її виконавчих органів, фінансової підтримки (дотації) комунальним підприємствам ЗМІ у 2012–2016 роках. «Вінницьку газету» буде роздержавлено під час другого етапу.

Газетам «Вінниччина» та «Вінницький край», співзасновницею якої є обласна рада, фінансова підтримка надавалась у межах програми поінформованості населення та сприяння розвитку інформаційного простору Вінницької області. У 2015 році перша отримала 400 тисяч, друга — 474 тисячі гривень.

Волинська область

Обласна рада є співзасновницею газети «Волинь-нова», що фінансувалася через Програму економічної підтримки ЗМІ та забезпечення відкритості в діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування на 2012–2015 роки. Торік на підтримку газети виділили 98 тисяч гривень. На 2016–2020 роки аналогічна програма передбачає виділення 200 тисяч гривень, однак 10 березня 2016 року облрада вийшла зі складу співзасновників видання.

Дніпропетровщина

Комунальна газета «Наше місто» в Дніпрі отримує кошти через програму фінансової підтримки на 2013–2017 роки. Зокрема, 2015 року — 1760 тисяч гривень (друк, оренда приміщення, оплата енергоносіїв, придбання матеріалів та обладнання). Надається допомога й районним комунальним ЗМІ. Зокрема, на видання Криворізької райради та райдержадміністрації «Сільське Криворіжжя» 2015 року було виділено 406 тисяч гривень. «Відомостям» із Кам’янського (донедавна Дніпродзержинськ) 2016 року мають виділити 350 тисяч, а «Нікопольській правді» — 337 тисяч гривень.

Житомирська область

24 грудня минулого року Житомирська облрада вийшла зі складу співзасновників газети «Житомирщина». Більше видання з обласного бюджету не фінансується.

Газета Житомирської районної ради «Приміське життя» отримує з бюджету пряме фінансування на висвітлення діяльності органів виконавчої влади. 2015 року на неї було витрачено 108,6 тисяч гривень (44,4 тисячі — райдержадміністрація, 64,2 тисячі — районна рада). 2015 року на «Приміське життя» з районного бюджету було виділено дотацію 47,7 тисяч гривень. Колектив редакції обрав другий етап реформування.

Співзасновниками районної газети «Народна трибуна» є Ємільчинська районна рада, райдержадміністрація і трудовий колектив. «До кінця 2015 року діяла “Районна програма підтримки та зміцнення матеріально-технічної бази районної газети “Народна трибуна” на 20122015 роки”. Між “Народною трибуною” районною радою та райдержадміністрацією укладено угоду, згідно з якою здійснюється оплата за фактично опублікований матеріал», — йдеться у відповіді на запит. Торік «Народна трибуна» заробила в такий спосіб близько 50 тисяч гривень.

А ось газета «Малинські новини», співзасновницею якої є Малинська районна рада, з бюджету коштів не отримує, бо є прибутковою: «Фінансування газети органами влади та місцевого самоврядування не проводиться. Розрахунки за публікацію матеріалів щодо висвітлення діяльності органів влади та місцевого самоврядування здійснюються згідно з наданими актами про надання послуг на договірних засадах», — повідомляє райрада.

На Новоград-Волинську комунальну газету «Лесин край» у бюджеті на 2016 рік заплановано 120 тисяч гривень — на папір і друк. Фінансується видання через місцеву однорічну програму. Водночас багато видань Житомирщини отримують зовсім мізерну підтримку або взагалі ніякої.

Закарпатська область

Обласна комунальна газета «Новини Закарпаття», співзасновниками якої є обласна державна адміністрація та обласна рада, має наклад 15 тисяч примірників. 2016 року вона отримає з бюджету 355 тисяч гривень і візьме участь у першому етапі реформування.

Із зареєстрованих в області 304 періодичних видань різних форм власності регулярно виходить близько сорока п'яти, із них тринадцять комунальних, разовий тираж яких становить близько 40 тисяч примірників. Три районні комунальні газети дублюються угорською мовою. На підтримку комунальних ЗМІ області протягом 2015 року використано понад півтора мільйона гривень із місцевих бюджетів.

Програмою підтримки ЗМІ та розвитку інформаційної галузі на 20152017 роки на наступний рік передбачено 355 тисяч гривень дотацій для комунальних ЗМІ, з них 155 тисяч на папір, 200 тисяч на друк.

Івано-Франківська область

Комунальних видань в області чимало: «Галичина», «Західний кур’єр», «Слово народу», «Верховинські вісті», «Галицьке слово», «Край», «Свіча», «Вісті Калущини», «Дзвони Підгір’я», «Гуцульський край», «Вільний голос», «Народна воля», «Голос Опілля», «Новини Підгір’я», «Голос Покуття», «Вперед», «Злагода», «Яремчанський вісник», «Ратуша». З обласного, районних та міських бюджетів у 2015 році на них було виділено 6,012 мільйона гривень. На висвітлення діяльності органів влади комунальним і державним ЗМІ області з місцевих бюджетів різних рівнів було виділено 369 тисяч гривень, дотацій — 5643 тисячі гривень.

Газета «Галичина», співзасновницею якої є обласна рада, отримає з бюджету на 2016 рік 1,07 мільйона гривень.

Київська область

На підтримку 33 комунальних ЗМІ області в 2015 році було витрачено 6487 тисяч гривень. На обласну газети «Час Київщини» 2015 року було виділено 1305 тисяч гривень.

Кіровоградська область

Газеті «Народне слово», співзасновницями якої є обласна рада та державна адміністрація, на 2016 рік виділено спершу 150 тисяч гривень для погашення заборгованості з зарплатні, а потім іще 200 тисяч.

Комунальні газети фінансуються в межах щорічних програм економічного й соціального розвитку. За статтею «Фінансова підтримка» з бюджетів фінансуються 25 із 27 місцевих комунальних ЗМІ, три з яких отримують понад 500 тисяч гривень на рік. Сім газет отримують кошти на висвітлення діяльності органів влади.

Львівська область

Львівська обласна рада не є засновницею газет, а облдержадміністрація визначила своїм офіційним виданням у 2016 році «Високий Замок». Львівська міськрада вийшла з переліку засновників львівської газети «Ратуша», давши таким чином згоду на реформування комунальної газети й перетворення її на незалежне видання.

Багато комунальних видань Львівщини у відповіді на запит «ДМ» не повідомили про спосіб та обсяг фінансування. Ті, що надали інформацію, отримують із бюджетів від 100 до 300 тисяч гривень на рік. Львівська область неохоче підтримує роздержавлення преси: не раз тамтешні редактори повторювали, що реформа не на часі, поки в країні війна.

Миколаївська область

Газета облради «Рідне Прибужжя» фінансується через місцеву програму, ухвалену до 2016 року. На 2016 рік програма передбачає 119 тисяч гривень для газети. На 24 комунальні ЗМІ області 2015 року з обласного та місцевих бюджетів було виділено 4 млн 670 тис. гривень. Міськрада обласного центру уклала зі своєю газетою «Вечерний Николаев» на 2016 рік угоду щодо виділення 200 тисяч гривень.

Одеська область

В області є 29 комунальних видань. Облрада є співзасновницею «Одеських вістей», облдержадміністрація — «Чорноморських новин». Крім того, виходить болгарськомовний додаток до «Голосу України» «Роден край». На 2016 рік, відповідно до місцевої програми, «Одеські вісті» отримають 2,6 мільйона гривень, «Чорноморські новини» — 300 тисяч, «Роден край» — півмільйона.

Рівненська область

Облрада 11 березня 2016 року вирішила вийти зі складу засновників «Вістей Рівненщини».

Тернопільська область

В області 18 комунальних друкованих ЗМІ: засновницями 16 газет є районні ради та адміністрації, одну заснувала Тернопільська міськрада, одну — обласна рада та облдержадміністрація. Прямим фінансуванням через окремі статті в бюджетах області підтримують 17 комунальних ЗМІ.

Комунальна газета «Свобода», співзасновницями якої є облрада та ОДА, фінансується за Програмою видавничої справи та інформаційного простору в Тернопільській області на 2013–2016 роки. У 2015 році облдержадміністрація виділила газеті 765 тисяч гривень.

Харківська область

9,18 мільйона гривень отримає в 2016 році через міську комплексну цільову програму газета «Харьковские известия», засновницею якої є міська рада. Це одна з найбільших сум у країні; видання обрало другий етап реформування.

Газета Харківської облради «Слобідський край» частково фінансується з обласного бюджету. 2016 року вона отримає 2,2 мільйона гривень, на 2017-й передбачено 2,3 млн, на 2018-й — 2,5 мільйона гривень.

Районні газети області отримують кошти через місцеві програми, зазвичай від 10–15 до 150 тисяч гривень. 21 % видань Харківщини працює без дотацій. Із 27 комунальних газет області лише вісім візьмуть участь у першому етапі реформування. Позитивний приклад — міськрайонна газета «Обрії Ізюмщини», яка торік отримала від влади 5 тисяч гривень, а податків сплатила 150 тисяч.

Херсонська область

У вересні 2015 року Херсонська облрада вийшла зі складу засновників газети «Наддніпрянська правда».

Районки здебільшого фінансуються через цільові програми. Так, для районної газети «Вісник Олешшя», засновницями якої є Олешківська (раніше Цюрупинська) районна державна адміністрація, районна та міська ради, у 2016 році передбачено 70 тисяч на оплату послуг із висвітлення діяльності РДА. В місцевих бюджетах Олешківського (Цюрупинського) району на висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування передбачено 479 тисяч гривень.

Для газети Білозерської райради «Придніпровська зірка» в бюджеті району на 2015 рік були передбачені 235 тисяч гривень — на виплату заробітної плати, платежів до бюджету, енергоносії, послуги друкарні тощо. Більшість комунальних газет Херсонщини обрали другий етап реформування.

Хмельницька область

На 2015 рік у межах обласної програми забезпечення публічності в діяльності місцевих органів влади та розвитку інформаційної сфери Хмельниччини на 2012–2015 роки газета «Подільські вісті», співзасновницями якої є обласна рада та державна адміністрація, отримала 85 тисяч гривень. Також газета отримує кошти на висвітлення діяльності ОДА — 244 тисячі гривень за 2015 рік. На придбання техніки для газети в бюджеті на 2015 рік було закладено 372 тисячі гривень.

Чернівецька область

У Чернівецькій області тринадцять комунальних видань, із яких шість фінансуються через місцеві програми — в середньому від 200 тисяч до понад мільйона гривень на рік.

33 % комунальних видань в Україні виживуть без фінансування від держави, вважає секретар Національної спілки журналістики України, головний консультант головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента Олександр Бухтатий.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4866
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду