Читачі «Детектора медіа», певно, пам’ятають, як місяць тому Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на підставі скарг і звернень громадян призначила позапланові перевірки телеканалів «1+1», «Україна», ICTV та «Інтер» через трансляцію заборонених, на думку скаржників, російських фільмів і серіалів. Підсумки цих перевірок Нацрада підбила на засіданні 24 березня.

Майже в усіх каналів на показаний ними контент були й залишаються чинні прокатні посвідчення, видані Державним агентством з питань кіно та ніким не скасовані (окрім «України», але там окрема історія, про яку детальніше – далі). Відтак, Нацрада вирішила взяти результати перевірок до відома та звернутися до Держкіно, аби там ще раз проаналізували фільми та, можливо, переглянули прокатні посвідчення.

ICTV

Розпочати Нацрада вирішила з ICTV. Канал представляв особисто директор-президент ICTV Олександр Богуцький, заради якого Нацрада навіть змінила порядок денний, бо пан Богуцький кудись поспішав.

Підставою для позапланової перевірки ICTV стали дві скарги:

1) від громадянина Ковбика М.М. (він же скаржився і на «1+1» та Новий канал) – щодо показу 21 січня фільму «Диверсант-2. Кінець війни», у якому скаржник і Нацрада вбачали пропаганду комуністичного та нацистського тоталітарних режимів;

2) від комерційного директора телеканалу «Еспресо» Миколи Типусяка – на показ 16-19 лютого серіалу «Син батька народів» про сина Йосипа Сталіна Василя, у якому скаржник і Нацрада вбачали пропаганду комуністичного тоталітарного режиму; до того ж, у титрах фільму згадується українська студія Film.ua, тоді як у державному реєстрі фільмів Міністерства культури Російської Федерації виробником цього серіалу вказано ЗАО «Кинокомпания ФаворитФильм», рік випуску – 2013.

На обидва фільми в ICTV є свіжі прокатні посвідчення, датовані 16.10.2015 («Син батька народів») і 30.11.2015 («Диверсант-2. Кінець війни»), які ніхто не скасовував. На думку каналу, ці стрічки не містять пропаганди, тому що події фільму «Диверсант-2. Кінець війни» відбуваються за часів Другої світової війни та його головними героями є військові розвідники, а серіал «Син батька народів» має історичний характер та розповідає про драматичні стосунки між батьком Йосипом Сталіним та його сином Василем.

На підтвердження своєї позиці ICTV надав відгуки кінознавців Ганни Чміль та Віри Мельник.

«Пропагандою я вважаю зовсім інше, ніж цей серіал», - зазначив під час засідання Нацради Олександр Богуцький. Він також згадав про експертну комісію Держкіно, частина членів якої взагалі не дивляться фільмів і голосують за їхню заборону, а частина – переглядають стрічки та намагаються визначити, чи є в них пропаганда.

«Я не хочу сперечатися щодо цих фільмів, бо вони на межі. У мене одне прохання: зробіть більше українського», - звернувся до пана Богуцького голова Нацради Юрій Артеменко. Керівник ICTV запевнив, що його канал нарощує обсяги власного виробництва та зменшує кількість російського телекіно.

Юрій Артеменко також закликав телеканали припинити маніпулювати з роком виробництва російських фільмів (адже під заборону потрапляють будь-які російські фільми, вироблені після 1 січня 2014 року). Із цього приводу Нацрада вже звернулася до Служби безпеки України з проханням перевірити достовірність документів. «Забавки з роком виробництва мають скінчитися. Я особисто буду боротися із цим», - пообіцяв голова Нацради, зауваживши, що ця ремарка не стосується ICTV.

«В особі ICTV ви маєте надійного друга в боротьбі зі зловживанням до достатньо чітких вимог українського законодавства», - запевнив пан Богуцький. І додав: «Я вважаю, що наші колеги чинять неправильно. Один негідний вчинок кидає тінь на всю індустрію. Я вважаю, що речі, які пов’язані з роком виробництва або трансляцією фільмів, де в головній ролі  член НКВС (натяки на канал «1+1». – ДМ), мають якимось чином бути відзначені».

Члени Нацради вирішили не давати власної оцінки, чи є в показаних каналом ICTV фільмах ознаки пропаганди, та проголосували за рішення взяти результати перевірки до відома та надіслати їх до Держкіно для вжиття заходів реагування.  «Висновки щодо змісту мають робити експерти. Саме для того, щоб цю експертизу зробило Держкіно, ми до нього звертаємося», - пояснив член регуляторного органу Сергій Костинський.

«Дуже багато в нас питань до Держкіно, - резюмував Юрій Артеменко. – Можливо, нам знову треба повернутися до розмови з Пилипом Іллєнком (головою Держкіно. – ДМ). Давайте зберемо закрите засідання членів Нацради і Держкіно та ще раз поговоримо про ці випадки, про прокатні посвідчення, які начебто 2013 року, та інше».

«Інтер»

Першою підставою для перевірки «Інтера» стали результати проведеного Нацрадою 1-4 та 6 лютого моніторингу, який зафіксував трансляцію фільмів і серіалів «Верни мою любовь», «Ветреная женщина», «Я буду ждать тебя всегда», які, за даними офіційного сайту Міністерства культури Російської Федерації, вироблені в РФ у 2014 році (а під заборону потрапляють будь-які російські фільми, вироблені після 1 січня 2014 року).

Під час перевірки «Інтер» надав Нацраді видані Держкіно чинні прокатні посвідчення, у яких зазначено:

- «Поверни моє кохання» - спільне виробництво Україна-Росія, Accel Time, рік виробництва 2014, строк дії до 19.10.2017 (але у вихідних даних: «Телекомпания “Русское время”, 2014);

- «Вітряна жінка» - Україна, Film.ua, рік виробництва 2014, строк дії до 14.07.2016;

- «Я буду чекати тебе завжди» - спільне виробництво Росія-Україна, «Новая студия», «УПС», рік виробництва 2013, строк дії до 30.06.2017 (але у вихідних даних: «Новая студия», 2013).

Другою підставою для перевірки «Інтера» були результати моніторингу за 13 лютого, який зафіксував трансляцію художнього фільму «Киевлянка» 1959 року випуску, який розповідає про події в Україні 1920-1940-х років, виправдовуючи злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму та встановлення радянської влади.

Втім, перевірка виявила, що цей фільм належить до національно-культурної спадщини та на нього є чинне прокатне посвідчення. Стрічку ніхто не забороняв, незважаючи на ухвалення декомунізаційного законодавства. Але на засіданні Нацради голова правління «Інтера» Єгор Бенкендорф повідомив, що канал створив внутрішню комісію для посилення контролю та додаткової перевірки старих фільмів щодо їх відповідності новому законодавству.

Третьою підставою для перевірки були результати моніторингу за 21 лютого, коли в програмі «Подробности недели» під час прямого ефіру з родичами «Небесної сотні» пролунала нецензурна лексика креативного продюсера Марії Столярової. «Інтер» під час перевірки вкотре пояснив, що цей інцидент стався через технічний збій (репліку продюсера випадково вивели в ефір, натиснувши не ту кнопку), редакція принесла вибачення в прямому ефірі програм «Подробности» та «Подробности недели» 24 та 28 лютого, громадянку РФ Марію Столярову звільнили (і більш того –її депортувала СБУ), а зі співробітниками, які працюють в ефірних апаратних, проведено роз’яснювальну роботу.

Юрій Артеменко нагадав про рішення Громадської ради при Нацраді, яка порадила не оголошувати «Інтеру» попередження за інцидент з Марією Столяровою, а рекомендувала, щоб канал приніс публічні пояснення та вибачення, що «Інтер» і зробив. «Але в нас якась традиція виходить, що ви раз на рік винитеся – то за Новий рік, то за Столярову», - сказав пан Артеменко Єгору Бенкендорфу.

До речі, за наслідками інциденту з Марією Столяровою, Нацрада попросила СБУ переглянути робочі візи громадян РФ, які працюють в українських ЗМІ, а також запропонувала Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики внести до законодавства зміни щодо обмежень на роботу на керівних посадах в інформаційній сфері громадян інших країн.

Голова Нацради запитав в «Інтера» про маніпуляції з роком виробництва російських фільмів та серіалів. Представники «Інтера» запевнили, що не маніпулюють і надають достовірні дані від правовласників. Пан Артеменко сказав, що більше вірить даним офіційного сайту Мінкульту РФ, ніж правовласникам. На його думку, істину має встановити СБУ. «Якщо СБУ повірить сайту Мінкульту РФ, то в галузі будуть проблеми. Крутіть фільми до 2014 року виготовлення або ініціюйте зміни до закону. Бо це погано закінчиться», - закликав пан Артеменко.

Члена Нацради Олександра Ільяшенка зацікавило, яка саме робота проводиться в групі «Інтер» з іноземними громадянами, які впливають на інформаційні потоки. Нагадаємо, що загальновідомою є робота колишнього російського політтехнолога Ігоря Шувалова в новинному продакшні «Інтера» «Національні інформаційні системи» (НІС). «У нас є внутрішня служба безпеки, до якої ми одразу після минулого засідання Нацради надали інформацію, і зараз усе перевіряється», - повідомив Єгор Бенкендорф.

Члени Нацради, як і у випадку з ICTV, прийняли рішення взяти інформацію про результати перевірки до відома та надіслати їх Держкіно для вжиття заходів реагування (щодо фільму «Киевлянка», зокрема).

«1+1»

На канал «1+1» надійшли три скарги від громадянина Ковбика М.М. та одна від громадянина Дацуна В.В. щодо трансляції російського фільму «Новорічний рейс», у якому є сцени з працівниками російських правоохоронних органів і який вироблено в Росії у 2014 році (а російська прем’єра відбулася в грудні 2015 року), і російського серіалу «Ладога», одним з головних героїв якого є співробітник НКВС Сергієнко.

Під час перевірки «1+1» надав Нацраді прокатні посвідчення (строк дії посвідчення «Новорічного рейсу» - до 31.12.2017, «Ладоги» - до 04.02.2016). Канал також пояснив, що «Новорічний рейс» є романтичною новорічною мелодрамою, де поліцейський є епізодичним персонажем. А «Ладогу» канал «відредагував», повирізавши сцени зі згадками про НКВС, ЧК тощо. «1+1» запевняє, що Сергієнко взагалі є негативним другорядним персонажем стрічки. Хоча в анонсі «Ладоги» на сайті «Плюсів» ішлося: «Знайти і зупинити ворога повинен капітан НКВД Сергієнко» (нині абревеатура «НКВД» вже вилучена з анотації, але вона збереглася в кешованій версії веб-сторінки).

«1+1» більше не має намірів показувати «Ладогу» (що й не дивно, бо строк дії прокатного посвідчення вже скінчився). Попри це канал надав Нацраді на підтримку цього серіалу рецензії двох кінознавців – Сергія Тримбача і Миколи Слободяна.

Цікаво, що ані в проекті рішення, ані під час обговорення результатів перевірки регуляторний орган уже не згадував про рік виробництва «Новорічного рейсу», хоча всім іншим каналам Юрій Артеменко дорікав маніпуляціями з роком виготовлення. Чи це випадковість?

Натомість членів Нацради стурбувала якість наданих «1+1» та ICTV відгуків і рецензій на показані ними стрічки.

Під кінець обговорення юристка «1+1» Ірина Стройко наголосила, що «Плюси» постійно зменшують обсяги російського продукту: якщо в січні його частка в ефірі становила 17%, то в лютому – вже 13%. До того ж, канал запустив у виробництво лінійку історичних фільмів «Століття Якова» та «Залишенець. Чорний ворон».

Зрештою, ніякої інтриги з «Плюсами» не відбулося – Нацрада теж взяла результати їх перевірки до відома та вирішила надіслати їх Держкіно для вжиття заходів реагування.

«Україна»

На канал «Україна» поскаржився конкурент – канал «1+1», до якого долучився народний депутат Віталій Купрій з партії УКРОП, небайдужої до власника «1+1» Ігоря Коломойського. «Плюси» заявили про неправомірну трансляцію «Україною» російських серіалів «Жінка-зима», «Квіти від Лізи» та «Школа проживання», на які в каналу не було прокатних посвідчень. Пан Купрій – про показ 20 фільмів, вироблених у РФ після 1 січня 2014 року, та показ фільму «Танго метелика» з популяризацією органів держави-агресора.

Під час перевірки «Україна» надала прокатні посвідчення на всі 20 фільмів, згаданих паном Купрієм, у яких роком виробництва було вказано 2013. Перевірка встановила, що «Танго метелика» дійсно містить популяризацію органів держави-агресора, але його було показано 4 квітня 2015 року – до набуття чинності законом, який заборонив показ таких фільмів.

Стосовно скарги «Плюсів» перевірка підтвердила, що в «України» не було прокатних посвідчень на три серіали. Але в цій ситуації «Україна» виявилася заручником конкурентів. Річ у тім, що раніше правами на ці фільми володів «1+1», а згодом контент купила «Україна». Але досі чинними залишаються прокатки, видані «Плюсам», і Держкіно не може внести до них зміни без заяви старого правовласника. Відповідно, Держкіно не може й переоформити документи на «Україну».

За словами юристки «1+1» Ірини Стройко, між правовласником і «Плюсами» тривають переговори щодо врегулювання ситуації: «Я знаю, що ведуться перемовини з правовласником. Вони запропонували певну компенсацію, щоб врегулювати це питання. Наразі я не володію інформацією, чи врегулювали».

Проект рішення Нацради передбачав оголосити «Україні» попередження. Але в останній момент юридичне управління Нацради запропонувало новий проект рішення, посилаючись на статтю 70 закону «Про телебачення і радіомовлення», відповідно до якої Нацрада під час виявлення ознак порушення законодавства про кінематографію (щодо квоти демонстрування національних фільмів і щодо розповсюдження чи демонстрування творів, заборонених законом про кінематографію) складає акти і передає їх Держкіно для вжиття заходів реагування. Тому регулятор вирішив узяти результати перевірки «України» до відома та надіслати їх до Держкіно.

***

Ситуація з перевірками каналів щодо показу ними заборонених фільмів і серіалів показала, що Нацрада не готова давати оцінку контенту, перевіряти достовірність вихідних даних фільмів і карати мовників за порушення фільмів, які підпадають під заборону. Регуляторний орган перекидає м’яч на поле Держкіно. Але це майже рівнозначно тому, щоб «поховати» питання. Бо минулого року Нацрада вже передавала до Держкіно кількадесят актів про показ заборонених фільмів, аби Держкіно оштрафувало канали. І де ті штрафи? Їх досі нема, а строк давності порушень уже минув.

До того ж, Держкіно чи то не встигає, чи то не бажає брати відповідальність, покладену на нього законом, та переглядати й анульовувати кілька тисяч раніше виданих прокатних посвідчень. От і виходить, що досі в Україні прокатні посвідчення мають вищу силу, ніж закон, який прямо забороняє (стаття 6 закону «Про телебачення і радіомовлення») мовникам показувати пропагандистський контент – радянський, російський, комуністичний – незважаючи на будь-які старі дозволи.

Фото - Олексій Темченко