Методика розрахунків розмірів ліцензійного збору – документ, за яким Національна рада з питань телебачення і радіомовлення нараховує ліцензійний збір мовникам і провайдерам. Відповідно до законодавства, методику затверджує Кабінет міністрів України. Але проект методики традиційно розробляє Нацрада та передає його Держкомтелерадіо, який, у свою чергу, готує проект постанови Кабміну й передає його на розгляд уряду.

Чинна методика була затверджена 13 квітня 2011 року постановою уряду № 412. Відтоді вимоги до Нацради по наповненню державного бюджету зросли, і перед регуляторним органом постала необхідність змінити методику.

12 листопада 2015 року Нацрада затвердила пропозиції щодо внесення змін до Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору, запропонувавши нові формули обрахунку ліцензійного збору, а також принцип технологічної нейтральності, який дасть змогу ліцензувати інтернет-мовлення та провайдерів технології OTT.

Цей документ викликав суттєві зауваження індустрії (зокрема, радійної), яка на декількох зустрічах із Нацрадою навела приклади збільшення розмірів ліцензійного збору по окремих частотах у кілька разів. Представники галузевих асоціацій закликали принаймні не збільшувати чинних розмірів ліцензійного збору. У Громадській раді при Нацраді індустрія взагалі відстояла позицію, що розмір ліцензійного збору за здійснення всіх видів діяльності у сфері телерадіомовлення має становити одну мінімальну заробітну плату (нині це 1378 гривень). Члени Нацради обіцяли подумати, доопрацювати методику і передати Держкомтелерадіо новий документ.

Лише 18 січня на сайті Держкомтелерадіо в розділі «Законопроектна діяльність – Проекти актів Кабінету Міністрів України» було офіційно оприлюднено проект методики, запропонований Нацрадою ще 12 листопада. Тоді як робота над новим документом тривала.

Минулого тижня Нацрада нарешті передала до Держкомтелерадіо новий документ. Держкомтелерадіо, у свою чергу, підготував проект постанови Кабінету міністрів про внесення змін до методики. «Детектор медіа» має в розпорядженні редакції цей документ, який поки що не оприлюднений на сайті відомства. 18 березня його розглядатиме Громадська рада при Держкомтелерадіо.

Нові формули ліцензійного збору

Документ відрізняється від чинної методики, яка діє з 2011 року, і від проекту за 12 листопада 2015 року, адже розміри ліцензійного збору пропонується вираховувати за інакшими формулами та з новими коефіцієнтами.

Формула ліцензійного збору для ефірних аналогових мовників (телевізійних і радійних), як і в чинній методиці, прив’язана до розміру мінімальної зарплати, середньодобового обсягу мовлення та чисельності населення на території, на яку мовить компанія. При цьому коефіцієнти чисельності населення збільшено. Також до формули додано ще один коефіцієнт «потенціалу мережі», який залежить від потужності передавача. Таким чином, за цією формулою, розміри ліцензійних зборів для мовників зростуть.

Ліцензійний збір для супутникових мовників пропонується обраховувати за тією ж формулою, що й ліцензійний збір для мовників, які не використовують радіочастотного ресурсу (проводове, кабельне, багатоканальне мовлення). За цією ж формулою пропонується обраховувати ліцензійний збір за інтернет-мовлення. Ця формула прив’язана до розміру мінімальної зарплати, середньодобового обсягу мовлення та чисельності населення на території, на яку мовить компанія. Також у формулі застосовується коефіцієнт 0,2, який зменшує суму ліцензійного збору порівняно з ефірною ліцензією. Проте для супутникових мовників за новою формулою ліцензійний збір зросте, адже наразі він дорівнює 100 мінімальним зарплатам.

Формула ліцензійного збору для провайдерів, як і раніше, прив’язана до розміру мінімальної зарплати та чисельності населення на території надання програмної послуги. Проте коефіцієнти чисельності населення змінено таким чином, що розміри ліцензійного збору для кабельних та IPTV-провайдерів у маленьких містах зростуть, а для кабельних та IPTV-провайдерів у великих містах і цифрового ефірного провайдера всеукраїнського масштабу (на кшталт «Зеонбуду») – зменшаться. Тоді як для DTH-платформ (супутникових провайдерів) розмір ліцензійного збору зросте вдвічі, оскільки нині він становить 500 мінімальних зарплат, а пропонується – 1000 мінімальних зарплат. А для OTT-провайдерів ліцензія коштуватиме так само, як і для «Зеонбуду» чи DTH-платформи.

Нові знижки й надбавки

Політику знижок і надбавок за ліцензійний збір Нацрада хоче трохи змінити. Для мовників залишаються знижки 30% за програми вітчизняного виробництва (якщо вони становлять понад 80% ефіру) та/або дитячі програми (якщо їх не менше трьох годин на добу). Для державних, а тепер ще й суспільного мовників продовжить діяти знижка 90%. За продовження ліцензій на ефірне аналогове телевізійне мовлення теж залишиться знижка 70%.

У методиці залишається надбавка 30% для провайдерів, у мережах яких понад половина каналів – іноземного виробництва. Водночас зникає така ж надбавка 30% для мовників, у яких понад 30% програм – іноземного виробництва.

Додатково пропонуються дві нові знижки: 70% – на місцеве багатоканальне мовлення на малопотужних передавачах у діапазоні 11,7–12,5 ГГц (технології МІТРІС, «Телесело»), а також 70% – на забезпечення програмною послугою в зоні проведення антитерористичної операції.

Скільки коштуватиме ліцензійний збір за новою методикою?

Наприклад, якщо Нацрада продовжить ліцензію телеканалу Tonis на ефірне аналогове мовлення в Києві (потужність передавача 10 кВт) і Миколаєві (1 кВт), канал заплатить 376 тис. 194 гривні (враховуючи знижку 70%).

Продовжена ліцензія рівненської радіостанції «Радіо Трек» (Рівне, 106,4 МГц, потужність передавача 2 кВт) за новою методикою коштуватиме 82 тис. 680 гривень.

Якщо OTT-сервіс Divan.tv, або DTH-платформа Xtra TV захочуть отримати ліцензії провайдера програмної послуги (а вони охоплюють усю територію України), то вони заплатять по 1 млн 378 тис. гривень.

А супутникова ліцензія обійдеться «Громадському ТБ» в 193 тис. 884 гривені (враховуючи знижку 30% за понад 80% власного контенту).

«Детектор медіа» публікує новий проект методики, ознайомившись із яким, мовники і провайдери можуть підрахувати свої ліцензійні збори:

Методика
розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги

1. Розрахунок розміру ліцензійного збору за видачу (продовження) ліцензії на мовлення та провайдера програмної послуги.

Розрахунок розміру ліцензійного збору за видачу (продовження) ліцензії на ефірне аналогове мовлення з використанням радіочастотного ресурсу України (далі – «РЧР») та без використання РЧР (незалежно від технології, зокрема – в мережі Інтернет, супутникове мовлення, мовлення з використанням проводових, кабельних та багатоканальних телемереж) проводиться:

– для ліцензійного збору за видачу (продовження) ліцензії на ефірне аналогове мовлення з використанням РЧР (окремо для кожного каналу/частоти) за такою формулою:

P = S x N x k x T/24

– для ліцензійного збору за видачу (продовження) ліцензії на мовлення без використання РЧР за такою формулою:

P = S+0,2 x S x N x T/24

2. Розрахунок розміру ліцензійного збору за видачу (продовження) ліцензії провайдера програмної послуги з використанням та без використання РЧР (незалежно від технології надання програмної послуги) проводиться за формулою:

P = S x N,

де Р – розмір ліцензійного збору, гривень;

S – розмір мінімальної заробітної плати, гривень;

k – коефіцієнт потенціалу мережі, значення наведені у таблиці 1;

T – середньодобовий обсяг мовлення, годин;

24 – кількість годин у добі;

N – ваговий коефіцієнт, який враховує територію мовлення або надання програмних послуг, значення наведені у таблиці 2.

Таблиця 1

Таблиця 2

3. Визначення розміру плати за видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги

За видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги справляється плата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

4. Визначення розміру плати за переоформлення ліцензії

За переоформлення ліцензії на мовлення та ліцензії провайдера програмної послуги згідно з відповідними рішеннями Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення справляється плата:

за внесення до відповідної ліцензії змін, які не впливають на розмір ліцензійного збору на момент прийняття Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення рішення (зміна засновників або власників, місцезнаходження телерадіоорганізації, організаційні зміни статусу та умов діяльності ліцензіата тощо), – у розмірі однієї мінімальної заробітної плати;

за внесення до відповідної ліцензії змін, які впливають на розмір ліцензійного збору в частині зміни потужності передавача, території розповсюдження програм та/або параметрів програмної концепції мовлення, згідно з якими  у телерадіоорганізації зменшувався розмір ліцензійного збору та за які передбачено зменшення/збільшення (вдруге не надається) розміру ліцензійного збору відповідно до розділів цієї Методики, проводиться новий розрахунок розміру ліцензійного збору з урахуванням раніше сплаченої суми. Якщо раніше  сплачена сума перевищує/ дорівнює нарахованому розміру ліцензійного збору, або нарахований ліцензійний збір становить менше однієї мінімальної заробітної плати, телерадіоорганізація сплачує одну мінімальну заробітну плату.

5. За додаткові обсяги мовлення нараховується ліцензійний збір відповідно до формули, що передбачає видачу ліцензії на такий вид мовлення.

6. Для багатоканальних ефірних телемереж у яких програмна послуга складається з власного мовлення та/ або ретрансляції інших програм нараховується ліцензійний збір відповідно до формул, які передбачають видачу ліцензій на мовлення та/ або провайдера програмної послуги.

7. Для можливості забезпечення населення у сільській місцевості програмною послугою, здійснення кабельного мовлення та для малопотужних передавачів у діапазоні 11,7–12,5 ГГц з використанням багатоканальних розподільчих систем – розмір ліцензійного збору зменшується на 70 відсотків.

8. З метою підвищення якості програмного продукту ліцензіатів, стимулювання використання вітчизняних програм, дитячих, освітніх програм за результатами попереднього аналізу програмної концепції мовлення розмір ліцензійного збору зменшується на 30 відсотків, якщо телерадіоорганізація у програмному наповненні використовує переважно (понад 80 відсотків загального обсягу мовлення) програми вітчизняного виробництва та/або дитячі, освітні програми вітчизняного виробництва обсягом не менш як 3 години на добу, або не менш як 15 відсотків загального обсягу мовлення, якщо останній становить менш як 24 години на добу, у розрахунок ліцензійного збору враховується тільки одна знижка. Знижка надається за умови наявності підстав для усієї програмної концепції мовлення, а не її частини.

9. Для підтримання політики протекціонізму щодо розповсюдження програм і передач вітчизняного виробництва ліцензійний збір збільшується на 30 відсотків для провайдерів програмної послуги, якщо частка програм іноземного виробництва в загальній концепції пакетування (переліку) програм, придбаних для ретрансляції, становить понад 50 відсотків.

10. Для телерадіоорганізацій державного, суспільного мовлення розмір ліцензійного збору зменшується на 90 відсотків.

11. У разі коли на дату прийняття Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення рішення про продовження строку дії ліцензії на аналогове ефірне мовлення строк, який обчислюється з моменту прийняття такого рішення до моменту повного переходу від аналогового наземного ефірного телемовлення на цифрове відповідно до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, менший, ніж мінімальний строк дії ліцензії, визначений в абзаці другому частини першої статті 36 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», розмір ліцензійного збору за продовження ліцензії на аналогове ефірне мовлення зменшується на 70 відсотків.

12. Для можливості забезпечення населення програмною послугою у зоні проведення антитерористичної операції – розмір ліцензійного збору зменшується на 70 відсотків.

Ілюстрація – blogs.ubc.ca