Захід організувала Національна спілка журналістів України спільно з нещодавно створеною Асоціацією місцевої преси за підтримки Державного комітету телебачення та радіомовлення.

Нагадаємо, 24 листопада Верховна Рада ухвалила закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». 7 грудня документ було направлено на підпис Президенту України. Після підписання закон набуде чинності з 1 січня 2016 року, і протягом наступних трьох років в Україні триватиме роздержавлення преси: вихід органів влади і місцевого самоврядування зі складу засновників (співзасновників) друкованих ЗМІ або перетворення друкованих ЗМІ, заснованих центральними органами виконавчої влади, на офіційні друковані видання. Реформа стосується понад півтисячі друкованих видань з усіх областей України. Ухвалення закону стало результатом зусиль медійних організацій добитися роздержавлення ЗМІ, які тривали понад 10 років.

Згодом НСЖУ розробила «Дорожню карту реформування на 2016 рік: 15 кроків до свободи», проекти нормативно-правових документів для імплементації реформування та зразки документів для редакцій, електронні сервіси на сайті nsju.org, видала «Абетку редактора» й провела 15 регіональних семінарів-тренінгів для редакторів протягом минулого року.

Конференція 11 лютого зібрала в Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка понад 160 редакторів з усієї України, а серед спікерів були не лише чиновники, а й декілька керівників газет, яких також стосується реформа — Валерій Горобець («Трудова слава») та Костянтин Григоренко («Обрії Ізюмщини»). Вони поділилися власним досвідом виживання видань без державних дотацій, а головний юрисконсульт та секретар НСЖУ Тетяна Котюжинська декілька годин відповідала на всі запитання керівників видань із регіонів.

Прогнози чиновників

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко зазначив, що роздержавлення має величезну роль серед інших медіареформ й хоча відбувається не так швидко, головне — розпочати першу хвилю. Нагадаємо, засновники видань повинні ухвалити рішення про реформування до 1 травня. Пан Наливайко підкреслив, що потрібно зрозуміти, як це працюватиме, аби згодом внести необхідні пропозиції в держбюджет на 2017 рік.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко

Натомість пані Котюжинська нагадала, що кожне видання має прийняти зважене рішення, чи йде в пілотний проект із роздержавлення. «Але ми радимо скористатися цим шансом», — додала вона Котюжинська.

Головний консультант Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента України, секретар Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Олександр Бухтатий, який також працював головредом комунальної газети, заявив, що реформа преси — це чи не єдина реформа, яка реально відбувається в Україні.

«Якщо влада не втручається в діяльність церкви, то не має втручатися і в діяльність медіа. Головне завдання на сьогодні — розвінчати міфи про комунальну пресу як ту, що не може існувати без державної підтримки й узагалі вмирає», — підкреслив він.

Він навів дані Книжкової палати: в Україні зараз існує 822 місцевих видання, з яких 555 — комунальних. Тираж комунальних більший за приватних: загальний тираж місцевих становить 4,1 млн екземплярів, а комунальних — 2,1 млн.

Олександр Бухтатий також зазначив, що розвінчує міф про вмирання цих видань і дані ДП «Преса». Попри підвищення тарифів на доставку преси «Укрпоштою», місцеві видання станом на 1 січня 2016 року зберегли понад з 97 % своєї передплати порівняно з минулим роком.

«У нас люблять також казати, що комунальні ЗМІ отримають мільярдні дотації. Це не так: на 2013 рік загальна сума дотацій становила 79 млн в 2013, на 2014-й — 70 млн. Думаю, цього року теж буде не більше», — зазначив він, додавши, що розмір дотацій та прибутків видань від реклами, а також тиражів дуже різниться залежно від області та району.

«Десь один примірник газети на 60 людей, а десь комунальну газету передплачує кожна друга сім’я», — зазначив пан Бухтатий.

Він розповів про розподіл дотацій та зазначив, що, згідно з їхніми підрахунками, 33 % комунальних видань можуть вижити й без державних грошей.

Олександр Бухтатий також зазначив, що кількість охочих взяти участь у реформуванні є оптимістичною.

«Зараз в середньому комунальні газети мають 3,5-4 творчих працівники в колективі. Це ненормально. Газету не може робити такий малий колектив. Я вважаю, що якраз реформування допоможе вам заробити грошей і найняти кваліфікованих працівників», — наголосив консультант Адміністрації Президента.

«Закон “Про висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого ” — це наша притча во язицех, наш біль. Всі розуміють, що без цього закону не може відбуватися ніяка державна інформаційна політика. Якщо ці гроші з дотацій перейдуть на гроші на висвітлення, то це буде нормально: просто з лівої вони перекладуться вправу, але вони будуть видаватися не за те, що редактор пише гарно,а просто за зароблене вашою працею», — вважає експерт.

Досвід редакторів-учасників реформи

На думку секретаря НСЖУ, головного редактора районної газети «Трудова слава» (Херсонська область) Валерія Горобця вихід для отримання фінансування — офіційно займатися висвітленням діяльності органів влади. «До прикладу, наша газета підписала угоду в 42 тис. грн. на рік з селищною радою. Закликаємо АП та Кабмін закласти в бюджет 2017 року гроші на висвітлення», — зазначив він.

Секретар НСЖУ Олександр Бухтатий

Пан Горобець у виступі акцентував, що українська реформа роздержавлення преси — унікальна як для Східної Європи, так і для решти світу.

«Ніде редакціям не віддавали майно та бренд й не дозволяли орендувати приміщення за 1 гривню на 15 років», — уточнив він.

Експерт проте наголосив, що ухвалений закон є ще сируватим і НСЖУ вже готує до нього правки. «Сподіваємося, їх приймуть в першому півріччі», — зазначив він. Пані Котюжинська не поділяє його оптимізму — на її думку, це станеться значно пізніше.

Пан Горобець нагадав, що видання, які наважаться взяти участь в першій хвилі реформуються вже в жовтні, серед них буде і очолювана ним газета.

Він зазначив, що в цій ситуації ризикують ті видання, які сильно залежать від дотацій. Адже є такі, в яких 70 % бюджету становлять гроші з держбюджету. Цим виданням він порадив активно думати над тим, чим заповнити прогалину. Також ризики мають газети з малими тиражами, які об’єктивно не зможуть знайти рекламодавців в своєму районі.

«Для них ми будемо запускати програму “Мала преса” з жорсткими умовами, кому надаватимемо підтримку. А міські, обласні газети мають один вихід із ситуації — ставати кращими», — переконаний редактор «Трудової слави».

Він радить усім редакторам насамперед працювати над контентом, робити газету необхідною читачу, а також піднімати ціну за передплату — до рівня 12-13 грн за сторінку на рік.

Крім того, на думку пана Горобця, комунальним газетам варто зайнятися серйозним економічним аналізом, адже багато з них реалізовуються за ціною, значно нижчою за собівартість, через елементарне незнання цифр. «Не продавайте газету в збиток», — закликав він.

«Тепер — все. Ми будемо розлучені з владою, і зможемо одружуватися знову — на наших передплатниках. Це дасть нам можливість критикувати владу, бути контраверсійними, а значить — цікавими», — заявив він.

В якості успішних прикладів він назвав видання «Пологівські вісті» (Запорізька область), яка змогли за короткий термін покращити якість контенту, рівень прибутків, запустити хороший сайт.

Секретар НСЖУ та редактор міськрайонної комунальної газети «Обрії Ізюмщини» (Харківська область) Костянтин Григоренко поділився власним досвідом отримання фінансування. Його видання з 2006 року працює завдяки підписанню угод: з міською та районною адміністраціями, а також селищними радами, діяльність яких висвітлюється на шпальтах «Обріїв Ізюмщини». Також ЗМІ підписало угоду з депутатом-мажоритарником. Суми угод коливаються від 15 до 45 тис. гривень на рік.

«Інформацію про діяльність жодної державної структури ми не друкуємо безкоштовно», — заявив пан Григоренко.

Він порадив редакціям комунальних газет, які вирішили реформуватися в другому етапі, вже зараз знаходити фінансову підтримку, підписуючи договори про висвітлення. Таким чином структури рад, СБУ, поліції, військкомати та інші органи можна підготувати до майбутніх змін, які спершу можуть викликати у них спротив і нерозуміння.

«У нас ціна однакова для всіх — і рекламодавців, і держорганів — це 4 гривні за 1 квадратний сантиметр. Так як держоргани згідно зобов’язані інформувати про свою діяльність населення, вони рано чи пізно звикнуть укладати угоди на висвітлення. І просто матимуть вибір — з приватними чи комунальними», — зазначив редактор.

Спікери конференції закликали редакторів комунальних газет ретельно прочитати закон, а також всі документи, які для них підготувала та розмістила на своєму сайті НСЖУ, а потім вже звертатися до них із листами та телефонними дзвінками. Проте наголосили, що вони відкриті до звернень і готові допомагати вирішувати проблеми на місцях, адже чи не кожне видання має свої особливості й далеко не все враховано в законі.

Нагадаємо, Перша Всеукраїнська конференція редакторів комунальних друкованих засобів масової інформації «Реформа комунальної преси як вектор європейської інтеграції України. Дорожня карта та першочергові кроки» відбулася 10 грудня 2015 року. Тоді її учасники заявили, що позбавлення влади права тиснути на редакційну політику місцевих газет, звільняти чи призначати редакторів, вичитувати сторінки до друку або іншим чином втручатися в роботу ЗМІ є спільною перемогою медіаспільноти завдяки ухваленню парламентом закону про роздержавлення друкованих ЗМІ.

Фото - Facebook Павла Смовжа